ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 серпня 2023 року
м. Київ
Справа № 910/21671/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду
Банаська О. О. - головуючого, Картере В. І., Пєскова В. Г.
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2022
у складі колегії суддів: Чорногуза М. Г. (головуючого), Мальченко А. О., Хрипуна О. О.
та на рішення Господарського суду міста Києва від 02.05.2022
у складі судді Коткова О. В.
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал"
до Моторного (транспортного) страхового бюро України
про стягнення 2 750,27 грн
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Вступ
1. Товариство звернулось з позовом до Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі - МТСБУ) про стягнення трьох процентів річних, інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов`язання по своєчасній виплаті страхового відшкодування у встановлений строк до моменту порушення провадження у справі про банкрутство ліквідованого страховика посилаючись на те, що до позивача перейшло право вимоги до відповідача як до особи, відповідальної за відшкодування збитків, спричинених внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
2. Рішенням суду першої інстанції залишеним без змін постановою суду апеляційної інстанції позов задоволено повністю - стягнуто з відповідача на користь позивача три проценти річних, інфляційні втрати у зв`язку із встановленням факту переходу до відповідача обов`язку здійснити відшкодування суми трьох процентів річних, інфляційних втрат за прострочення ліквідованим страховиком виплати суми страхового відшкодування, що залишились непогашеними після ліквідації боржника.
3. Розглядаючи касаційну скаргу МТСБУ на вирішення Верховного Суду постали такі питання:
- чи покладається на МТСБУ відповідальність за порушення грошового зобов`язання страховика-члена МТСБУ, що визнаний банкрутом (щодо стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат) ?
- чи є три проценти річних, інфляційні втрати основним зобов`язанням (шкодою) у розумінні цивільного законодавства та Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон № 1961-IV) ?
- чи вважається сплата МТСБУ виплати (шкоди), регламентованої підпунктом "ґ" пункту 41.1 статті 41 Закону № 1961-IV, повним виконанням зобов`язання ?
4. Верховний Суд вважає помилковими висновки судів про задоволення позову виходячи з таких міркувань.
Короткий зміст та підстави наведених у позові вимог та заперечень відповідача
5. Товариство з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" (далі - ТзОВ "Маркс.Капітал") звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі - МТСБУ) про стягнення заборгованості в розмірі 2 750,27 грн, з яких 539,79 грн три проценти річних, 2 210,48 грн інфляційні втрати.
6. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, у зв`язку із визнанням банкрутом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна" (далі - ПрАТ "СК "Україна") на підставі статті 41 Закону № 1961-IV, зобов`язаний відшкодувати позивачу шкоду за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, право вимоги якої у останнього виникла на підставі укладення договору про надання фінансових послуг факторингу від 29.02.2016 № 5/29-02/2016.
7. Відповідач у поданому відзиві на позовну заяву заперечив проти задоволення позовних вимог мотивуючи це тим, що: нараховані позивачем три проценти річних, інфляційні втрати є погашені відповідно до частини п`ятої статті 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) та ухвали Господарського суду м. Києва від 17.07.2019 року у справі № 910/842/18; у зв`язку з ліквідацією ПрАТ "СК "Україна" МТСБУ на підставі пункту 41.1 статті 41 Закону № 1961-IV виконало зобов`язання з відшкодування шкоди; договором про відступлення права вимоги потерпіла сторона не передавала право вимоги щодо пені, інфляційних втрат та трьох процентів річних.
8. Також відповідачем заявлено про застосування строку позовної давності до заявлених позивачем вимог. Відповідач зазначає, що з дати настання страхового випадку починається загальний строк позовної давності, який з урахуванням зупинення на підставі пункту 2 частини першої статті 263 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), закінчився 21.09.2018, а спеціальний строк позовної давності закінчився 21.09.2016.
9. Крім того у відзиві на позовну заяву відповідач просив зменшити витрати на правову допомогу позивача у зв`язку з однотипністю поданих позовів, які знаходяться у провадженні Господарського суду міста Києва.
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
10. 21.09.2015 відбулась дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю автомобіля марки "Chery", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та автомобіля марки "Audi 90", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_1 . Дане ДТП сталось в результаті порушення ПДР водієм автомобіля "Audi 90", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .
11. Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 29.01.2016 у справі № 761/39115/15-п провадження у справі закрито у зв`язку із спливом строку притягнення до адміністративної відповідальності, проте з тексту постанови вбачається, що винність ОСОБА_1 підтверджується матеріалами справи, а саме: схемою ДТП, протоколом про адміністративне правопорушення та іншими матеріалами справи.
12. Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля "Audi 90", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 на момент ДТП була застрахована на підставі договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/5572519 ПрАТ "СК "Україна".
13. Відповідно до звіту № 1193 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу "Chery", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 від 21.12.2015 вартість матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу "Chery", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 в результаті його пошкодження при ДТП, становить 10 649,10 грн.
14. 03.02.2016 ОСОБА_2 (власник транспортного засобу "Chery", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ) подав заяву до ПрАТ "СК "Україна" про страхове відшкодування.
15. 26.02.2016 між ОСОБА_2 та ФОП Шиян Д. С. укладено договір відступлення права вимоги (цесія) виплати страхового відшкодування, на підставі якого ОСОБА_2 відступив ФОП Шиян Д .С. права вимоги в зобов`язаннях, що виникли із вищезазначеного ДТП, у тому числі одержання грошового відшкодування нанесеної майнової шкоди від винної особи, страхової компанії або від МТСБУ.
16. 29.02.2016 між ФОП Шиян Д. С. та ТзОВ "Маркс.Капітал" було укладено договір про надання фінансових послуг факторингу № 5/29-02/2016 на підставі якого ТзОВ "Маркс.Капітал" набуло право вимоги за договором страхування № АІ/5572519.
17. Відповідно до п. 1.1. договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, клієнт передає фактору, а фактор приймає і зобов`язується оплатити клієнтові усі права вимоги за грошовими зобов`язаннями, що виникли у клієнта з договорів відступлення права вимоги (цесії) виплати страхового відшкодування відповідно до додатку № 1 до цього договору.
18. У силу цього договору фактор займає місце клієнта (як кредитора) в зобов`язаннях, що виникли із вищезазначеного договору відносно усіх прав клієнта, у тому числі права одержання від боржника сум основного боргу, відсотків, неустойок у повному обсязі (п. 1.2. договору).
19. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.2018 було відкрито провадження у справі № 910/842/18 про банкрутство ПрАТ "СК "Україна".
20. 19.09.2018 ТзОВ "Маркс.Капітал" звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою про грошові вимоги до ПрАТ "СК "Україна", в тому числі за зобов`язанням, яке виникло на підставі договору № АІ/5572519.
21. 19.10.2018 ТзОВ "Маркс.Капітал" було подано уточнення до заяви про грошові вимоги до ПрАТ "СК "Україна" у справі № 910/842/18, в тому числі за зобов`язанням, яке виникло на підставі договору № АІ/5572519. Уточнення стосувалися детального розрахунку заборгованості ПрАТ "СК "Україна" перед ТзОВ "Маркс.Капітал", в тому числі за зобов`язанням, яке виникло на підставі договору № АІ/5572519.
22. Так, розмір заборгованості ПрАТ "СК "Україна" перед ТзОВ "Маркс.Капітал", у зобов`язанні, яке виникло на підставі договору № АІ/5572519, становив 2 750,27 грн з яких: 539,79 грн - три проценти річних, 2 210,48 грн - розмір інфляційних втрат, які нараховані за період з 04.05.2016 по 02.03.2018.
23. 28.11.2018 грошові вимоги ТзОВ "Маркс.Капітал" до ПрАТ "СК "Україна" у зобов`язанні, яке виникло на підставі договору № АІ/5572519 були визнані в повному обсязі та внесені до реєстру кредиторів згідно ухвали Господарського суду міста Києва від 28.11.2018 у справі № 910/842/18.
24. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2019 у справі № 910/842/18 постановлено ліквідувати ПрАТ "СК "Україна" у зв`язку з неможливістю останнього виконати свої зобов`язання перед кредиторами.
25. 11.09.2019 у зв`язку з ліквідацією ПрАТ "СК "Україна" позивач звернувся до МТСБУ із заявою про виплату боргу.
26. 26.09.2019 відповідачем було частково виконано зобов`язання за страховою подією 21.09.2015, здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 9 846,24 грн, що підтверджується банківською випискою.
27. Інша частина зобов`язань щодо сплати трьох процентів річних та інфляційних втрат була залишена з боку відповідача без задоволення у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з МТСБУ заборгованості за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності № АІ/5572519 в розмірі 2 750,27 грн з яких: 539,79 грн - три проценти річних та 2 210,48 грн - розмір інфляційних втрат.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
28. Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.05.2022 у справі № 910/21671/21 позовні вимоги ТзОВ "Маркс.Капітал" задоволено повністю, стягнуто з МТСБУ на користь ТзОВ "Маркс.Капітал" 539,79 грн три проценти річних, 2 210,48 грн інфляційних втрат, 2 270,00 грн судового збору, 4 600,00 грн витрат на оплату професійної правничої допомоги.
29. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що має місце перехід прав та обов`язків до МТСБУ за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності ліквідованого страховика. При цьому, МТСБУ не звільняється від обов`язку сплачувати за страховика, що допустив прострочення виплати страхового відшкодування, передбачені законом суми трьох процентів річних, інфляційних втрат, нарахованих за прострочення ліквідованим страховиком (ПрАТ "СК "Україна") виплати суми страхового відшкодування, оскільки ці нарахування в силу закону є невід`ємною складовою/частиною боргу зі сплати страхового відшкодування за договором страхування.
30. Стосовно заяви відповідача про застосування строків позовної давності суд першої інстанції зазначив, що на підставі заяви позивача від 11.09.2019 відповідачем було сплачено 26.09.2019 лише страхове відшкодування у розмірі 9 846,24 грн, інша частина зобов`язань щодо сплати 3% річних та інфляційних втрат була залишена з боку МТСБУ без задоволення.
31. Враховуючи, що перебіг строку позовної давності розпочинається від дня, коли позивач міг довідатись про порушення свого права (позивач фактично дізнався про порушене право у вересні 2019 року.), суд дійшов висновку, що ТзОВ "Маркс.Капітал" звернулось з даним позовом у межах загального строку позовної давності, а тому заява відповідача про її застосування щодо вимог про стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат задоволенню не підлягає.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
32. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2022 апеляційну скаргу МТСБУ залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 02.05.2022 у справі № 910/21671/21 залишено без змін.
33. Колегія суддів погодилась з висновком суду першої інстанції про те, що МТСБУ не звільняється від обов`язку сплачувати за страховика, що допустив прострочення виплати суми страхового відшкодування, передбачені законом (частина друга статті 625 ЦК України) - суми трьох процентів річних, інфляційних втрат, нарахованих за прострочення ліквідованим страховиком виплати суми страхового відшкодування, оскільки ці нарахування в силу закону є невід`ємною/складовою частиною боргу зі сплати страхового відшкодування за договором страхування.
34. Колегія суддів не погодилась із доводами скаржника в частині індивідуального характеру юридичної відповідальності, а також із твердженнями про те, що відповідальність за порушення грошового зобов`язання не входить у зобов`язання страховика, що визнаний банкрутом та не може бути покладено на МТСБУ.
35. Так, суд апеляційної інстанції виснував, що в разі прострочення боржником (страховою компанією) виконання грошового зобов`язання, передбаченого договором страхування, зокрема виплати суми страхового відшкодування, страхова компанія зобов`язана на підставі частини другої статті 625 ЦК України сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
36. Колегій суддів зауважила, що у справі про банкрутство визнано кредиторські вимоги позивача до ПрАТ "СК "Україна" як на суму страхового відшкодування, так і на спірні у цій справі три проценти річних та інфляційні нарахування.
37. Крім того суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що заява відповідача про застосування позовної давності до цих вимог задоволенню не підлягає оскільки право вимоги потерпілого до МТСБУ за невиконаними зобов`язаннями ліквідованого страховика виникає саме з моменту ліквідації такого страховика ухвалою господарського суду у справі про банкрутство, а саме 17.07.2019, яке є початком перебігу позовної давності, а не від дати настання страхової події, а тому враховуючи звернення позивача з позовом до суду у цій справі 23.12.2021 з боку позивача не пропущено строк позовної давності.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
38. Не погодившись із наведеними судовими рішеннями, МТСБУ звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою у справі № 910/21671/21 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2022 та на рішення Господарського суду міста Києва від 02.05.2022 з вимогою оскаржені судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Рух касаційної скарги
39. Ухвалою Верховного Суду від 21.10.2022 відкрито касаційне провадження у справі № 910/21671/21 за касаційною скаргою МТСБУ на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2022 та на рішення Господарського суду міста Києва від 02.05.2022, призначено розгляд касаційної скарги у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
40. Ухвалою Верховного Суду від 09.11.2022 зупинено касаційне провадження до розгляду справи № 910/16820/21 Великою Палатою Верховного Суду та оприлюднення повного тексту судового рішення ухваленого за результатами такого розгляду.
41. Згідно з відомостями із Єдиного державного реєстру судових рішень 19.07.2023 Велика Палата Верховного Суду ухвалила постанову у справі № 910/16820/21 в якій відступила від висновку викладеного у постанові Верховного Суду від 07.09.2021 у справі № 910/14293/19, яку оприлюднено 25.07.2023.
42. Ухвалою Верховного Суду від 02.08.2022 поновлено касаційне провадження у справі № 910/21671/21 за касаційною скаргою МТСБУ на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2022 та на рішення Господарського суду міста Києва від 02.05.2022 на підставі заяви МТСБУ, в якій, з-поміж іншого, зазначено про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, призначено розгляд касаційної скарги у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційні скарги
43. В обґрунтування доводів касаційної скарги касант стверджує про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, невірне застосування норм матеріального права та в якості підстави касаційного оскарження посилається на пункт 2 частини третьої статті 287 ГПК України і в контексті цієї підстави зазначає таке:
- справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу (полягає у тому, що правозастосування стосовно покладення на МТСБУ відповідальності за порушення грошового зобов`язання страховика члена МТСБУ, що визнаний банкрутом (щодо стягнення пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат) стосується необмеженої кількості осіб, як потерпілих, що потрапляють у ДТП та порушує принцип індивідуальності юридичної відповідальності);
- справа має значний суспільний інтерес для невизначеного кола осіб у сфері виконання обов`язків страховиків - членів МТСБУ, які на сьогоднішній день перебувають у процесі добровільної ліквідації;
- справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики щодо правильного застосування судами норми матеріального права, а саме підпункту "ґ" пункту 41.1. статті 41 та підпункту "а" пункту 41.2. статті 41 Закону № 1961-IV, щодо відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.
44. У якості підстави визначеної частиною другою статті 287 ГПК України скаржник посилається на необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме норм пункту 20.3 статті 20 та статті 41 Закону № 1961-IV, викладеного у постанові Верховного Суду від 07.09.2021 у справі № 910/14293/19 і як наслідок неврахування судом касаційної інстанції, що МТСБУ є спеціальним суб`єктом у сфері обов`язкового страхування та є юридичною особою приватного права, а отже у даному правовому висновку не в повній мірі було розглянуто всі аспекти, які стосуються виконання обов`язків покладених Законом № 1961-IV на скаржника.
45. МТСБУ посилається на те, що воно не є учасником деліктного зобов`язання, не є учасником цивільно-правових відносин, не є правонаступником ПрАТ ?СК ?Україна? ні відповідно до судового рішення, ні відповідно до загальних норм цивільного законодавства.
46. Скаржник зазначає, що Закон № 1961-IV та акти, прийняті МТСБУ, не передбачають віднесення до витрат, які здійснюються за рахунок фонду захисту потерпілих, сум пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат за прострочення страховиком виконання зобов`язання з виплати страхового відшкодування. При цьому відповідно до підпункту 4.1.4 пункту 4.1 протоколу президії від 17.11.2005 № 144 витрати, які виникли внаслідок неналежного виконання Дирекцією МТСБУ своїх зобов`язань щодо проведення регламентних виплат за рахунок фонду захисту потерпілих, а саме сплата пені, штрафів та моральної шкоди, здійснюються за рахунок кошторису витрат на утримання Бюро.
47. Скаржник також вважає, що, оскільки Закон № 1961-IV та статут МТСБУ не містять вимог про виконання Бюро обов`язку зі сплати пені, трьох процентів річних, інфляційних втрат за прострочення страховиком виплати страхового відшкодування, то з огляду на статті 96, 999 ЦК України та пункт 2.1 статті 2 Закону № 1961-IV, ця відповідальність покладається саме на страховика-порушника. До вимог кредиторів зі сплати таких сум за зобов`язаннями страховика-банкрута мають застосовуватися положення Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) на загальних підставах або Закону про банкрутство), чинного на час ліквідації ПрАТ ?СК ?Україна?.
48. Скаржник наголошує, що гарантійні функції МТСБУ щодо виконання зобов`язання страхової компанії, що визнана банкрутом та/або ліквідована визначені у підпункті "ґ" пункту 41.1. статті 41 та у підпункті "а" пункту 41.2 статті 41 Закону № 1961-IV і завданням МТСБУ є саме відшкодування шкоди в той час як нараховані вимоги щодо трьох процентів річних, інфляційних втрат відповідно до приписів частини п`ятої статті 45 Закону про банкрутство та ухвали Господарського суду міста Києва від 17.07.2019 у справі № 910/842/18 є повністю погашеними.
49. З посиланням на висновок науково-правової експертизи, виконаний на запит скаржника, щодо порядку застосування законодавства про відшкодування шкоди від 22.02.2022, затверджений головою Ради науково-правових експертиз при Інституті держави і права імені В. М. Корецького НАН України доктором юридичних наук, професором Н. М. Пархоменко, касатор зазначає, що до МТСБУ не переходять обов`язки страховика, що ліквідується, зі сплати пені, трьох процентів річних, інфляційних втрат за прострочення виконання зобов`язання останнім з виплати страхового відшкодування за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Сплата МТСБУ регламентної виплати, передбаченої підпунктом "ґ" пункту 41.1 статті 41 Закону, в розмірі оціненої згідно з таким Законом № 1961-IV (статті 9, 22-31) шкоди є повним виконанням МТСБУ зобов`язань страховика, що відповідно до пункту 20.3 статті 20 цього Закону переходять до МТСБУ.
50. До вимог кредиторів зі сплати суми пені, трьох процентів річних, інфляційних втрат за прострочення виконання зобов`язання з виплати страхового відшкодування страховиком-банкрутом мають застосовуватися положення Закону про банкрутство та КУзПБ на загальних підставах, за якими вимоги, не погашені у зв`язку з недостатністю майна, вважаються погашеними.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
(ТзОВ "Маркс.Капітал")
51. 08.11.2022 на адресу Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому ТзОВ "Маркс.Капітал" просить залишити оскаржені судові рішення без змін, а касаційну скаргу без задоволення та викладено спростування доводів касаційної скарги МТСБУ, в тому числі, спростування наявності підстав для касаційного перегляду рішень судів попередніх інстанцій.
52. Позивач зазначає, що постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.02.2022 у справі № 201/16373/16-ц, постанова КГС ВС від 07.09.2021 у справі № 910/14293/19, постанови КЦС ВС від 29.06.2022 у справі № 756/953/18, від 13.07.2022 у справі № 345/1940/20, не містять суперечностей у висновках, на які вказує скаржник, отже, підстава для відкриття касаційного провадження, передбачена підпунктом "а" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, є надуманою.
53. Позивач вважає, що в суду не було підстав для відкриття провадження за касаційною скаргою МТСБУ, оскільки наведені ним обґрунтування не свідчать про наявність передбачених законом підстав для розгляду судом касаційної інстанції малозначної справи стосовно того, що ця справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для скаржника, оскільки виняткове значення справи аргументується ним через незгоду з постановою КГС ВС від 07.09.2021 у справі № 910/14293/19, а також через неврахування судами особливого статусу МТСБУ.
54. У спростування доводів касаційної скарги ТзОВ "Маркс.Капітал" наводить наступні пояснення
- метою позиції скаржника є звуження гарантійної функції МТСБУ у випадках, передбачених підпунктом "ґ" пункту 41.1 статті 41 Закону № 1961-IV, натомість цей закон наголошує на повноті захисту прав потерпілого, зокрема стаття 3, пункт 20.3 статті 20, статті 39, 41 Закону № 1961-IV;
- щодо доводів скаржника стосовно гарантійної функції МТСБУ у випадках передбачених підпунктом "ґ" пункту 41.1. статті 41 Закону № 1961-IV за твердженням ТзОВ "Маркс.Капітал" зазначений закон не містить норм, які говорять, що після настання визначених обставин обсяг прав потерпілого звужується до наявності одного права, а саме "права отримати тіло страхового відшкодування";
- щодо доводів скаржника стосовно відсутності у нього обов`язку виконувати договір в частині пені за твердженням ТзОВ "Маркс.Капітал" положення Закону № 1961-IV не виділяють: 1) потерпілих осіб, які передбачені підпунктом "ґ" пункту 41.1. статті 41 зазначеного закону, як таких, що не мають права на отримання пені передбаченої пунктом 36.5 статті 36 Закону № 1961-IV; 2) інших категорій потерпілих осіб визначених пунктом 41.1. статті 41 зазначеного закону, як таких, що мають право на отримання пені передбаченої пунктом 36.5 статті 36 Закону № 1961-IV;
- щодо доводів скаржника стосовно відсутності у нього обов`язку виконувати договір страхування в частині інфляційного збитку та трьох процентів річних за користування чужими коштами позивач стверджує, що Закон № 1961-IV не містить норм, які говорять, що після настання обставин, передбачених підпунктом "ґ" пункту 41.1. статті 41 обсяг прав звужується за рахунок прав передбачених статтею 625 ЦК України, навпаки положення зазначеного закону містять норми, які говорять про необхідність виконання відповідачем всіх зобов`язань за договором страхування.
55. Також, до відзиву ТзОВ "Маркс.Капітал" долучено копію науково-правового висновку від 17.10.2022, підготовленого виконуючим обов`язків завідувача кафедри цивільного права Навчально-наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка щодо застосування аналогії закону та аналогії права згідно підпункту "ґ" пункту 41.1. статті 41 Закону № 1961-IV, який, на його думку, відповідає вимогам статті 108 ГПК України та може бути врахований попри те, що йому не надавали оцінку суди попередніх інстанцій.
(МТСБУ)
56. 15.11.2022 до Верховного Суду від МТСБУ надійшли письмові пояснення щодо відзиву ТзОВ "Маркс.Капітал" на касаційну скаргу, в яких, з поміж іншого, зазначено, що положеннями Закону № 1961-IV не передбачено правонаступництва МТСБУ замість ліквідованого страховика, а визначено правило поведінки (диспозицію) у статті 41 зазначеного закону, яке повинно бути вчинено у разі якщо страхова компанія визнана банкрутом та/або ліквідована, у якій чітко та однозначно вказано, що МТСБУ відшкодовує шкоду. Так, за твердженнями скаржника покладання відповідальності за порушення грошового зобов`язання страховика-члена МТСБУ, що визнаний банкрутом на відповідача є порушенням абзацу другого статті 61 Конституції України, оскільки юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а відповідач жодним чином не порушував грошового зобов`язання перед позивачем та не є правонаступником ПрАТ "СК "Україна".
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи й висновків суду апеляційної інстанції
57. Вирішуючи наведені в пункті 3 цієї постанови питання, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, беручи до уваги приписи статті 300 ГПК України, виходить з такого.
Щодо покладення на МТСБУ відповідальності за порушення грошового зобов`язання (три проценти річних та інфляційні втрати) страховика-члена МТСБУ, що визнаний банкрутом та ліквідований
58. Загальні підстави та особливості відшкодування шкоди передбачені статтями 1166, 1167, 1187 ЦК України, у тому числі завданої джерелом підвищеної небезпеки.
59. Статтею 1166 ЦК України визначено, зокрема, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
60. Відповідно до частини другої статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
61. Отже, особа, якій заподіяно шкоду, зокрема внаслідок ДТП, у випадках, визначених законом, має право на її відшкодування. Захист цього права фізичних та юридичних осіб у разі настання страхових випадків, передбачених договором страхування або законом, забезпечує цивільно-правовий інститут страхування.
62. Відповідно до статті 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
63. За договором страхування, згідно з положеннями статті 979 ЦК України, одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
64. Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності) (пункт 3 статті 980 ЦК України).
65. За положенням статті 999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування).
66. До відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.
67. Законом України "Про страхування" встановлено види обов`язкового страхування, одним з яких є страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов`язкове страхування відповідальності).
68. Відносини у сфері обов`язкового страхування відповідальності регулює Закон № 1961-IV, який спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
69. Об`єктом обов`язкового страхування відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу згідно зі статтею 5 цього Закону.