ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 200/5541/21
касаційне провадження № К/9901/48721/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Пасічник С.С., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області
на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03 серпня 2021 року (головуючий суддя - Голубова Л.Б.)
та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2021 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Геращенко І.В.; судді: Гаврищук Т.Г., Казначеєв Е.Г.)
у справі № 200/5541/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Телк "Транслогістік Київ"
до Головного управління ДПС у Донецькій області, Державної казначейської служби України
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення суми бюджетного відшкодування,
У С Т А Н О В И В:
У травні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Телк "Транслогістік Київ" (далі - ТОВ "Телк "Транслогістік Київ", позивач, платник, товариство) звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області (далі - ГУ ДПС у Донецькій області, відповідач, контролюючий орган, податковий орган), Державної казначейської служби України, в якому просило: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 08 квітня 2021 року № 0041760714 та № 0041780714; зобов`язати відповідача відновити значення реєстраційної суми відповідно до поданої звітної декларації з податку на додану вартість від 18 січня 2021 року № 9369097822 за грудень 2020 року від`ємного значення податку на додану вартість у сумі 1 186 273,00 грн в рядку 21 у системі електронного адміністрування податку на додану вартість; зобов`язати податковий орган внести до реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про узгодження суми 980 886,00 грн щодо ТОВ "Телк "Транслогістік Київ", а також платіжні реквізити позивача; стягнути з Державної казначейської служби України суму податку на додану вартість, яка підлягає бюджетному відшкодуванню в розмірі 980 886,00 грн.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 03 серпня 2021 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2021 року, позов задоволено частково.
Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Донецькій від 08 квітня 2021 року № 0041760714 та № 0041780714.
Зобов`язано ГУ ДПС у Донецькій області внести до реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про узгодження суми 980 886,00 грн щодо ТОВ "Телк "Транслогістік Київ".
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій в частині задоволених позовних вимог, ГУ ДПС у Донецькій області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03 серпня 2021 року, постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2021 року в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позову в повному обсязі.
Мотивуючи касаційну скаргу, податковий орган наголошує на фіктивному характері господарських операцій платника з вказаними у акті перевірки контрагентами. Зауважує, що судами в порушення пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України (далі - ПК України) прийнято до уваги первинні документи, які буди відсутні під час проведення перевірки. Крім того судами не враховано правові висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 30 серпня 2019 року у справі № 2а-12436/11/2670, від 14 травня 2019 року у справі № 825/3990/14, від 06 березня 2018 року у справі № 804/5444/16, від 06 серпня 2019 року у справі № 160/8441/18.
Верховний Суд ухвалою від 04 лютого 2022 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача.
Відзиву на касаційну скаргу від позивача не надійшло, що в силу частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами попередніх інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ГУ ДПС у Донецькій області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку платника з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за грудень 2020 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, за результатами якої складено акт від 05 березня 2021 року № 2077/05-99-07-14.
Відповідно до висновків названого акта перевірки відповідачем встановлено порушення платником: підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14, пунктів 44.1, 44.2 статті 44, пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200 ПК України, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування по рядку 20.2.1 декларації з податку на додану вартість за грудень 2020 року на суму 98 0886,00 грн, а також завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, в сумі 1 186 273,00 грн по рядку 21 декларації з податку на додану вартість за грудень 2020 року.
Обґрунтовуючи свою позицію, контролюючий орган зазначив про порушення платником правил формування податкового кредиту з податку на додану вартість при господарських операціях з контрагентами: Товариством з обмеженою відповідальністю "АЛЬФА ГРУП КИЇВ" (далі - ТОВ "АЛЬФА ГРУП КИЇВ"), Товариством з обмеженою відповідальністю "СОТВІС" (далі - ТОВ "СОТВІС"), Товариством з обмеженою відповідальністю "АЛАН КОРПОРЕЙТ" (далі - ТОВ "АЛАН КОРПОРЕЙТ"), Товариством з обмеженою відповідальністю "ОНК-ГРУП" (далі - ТОВ "ОНК-ГРУП"), Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКСПОРТ ЮЕЙ" (далі - ТОВ "ЕКСПОРТ ЮЕЙ"), Товариством з обмеженою відповідальністю "СЕЙЛ-ЛІМІТЕД" (далі - ТОВ "СЕЙЛ-ЛІМІТЕД"), Товариством з обмеженою відповідальністю "ФІНБЕР" (далі - ТОВ "ФІНБЕР"), Товариством з обмеженою відповідальністю "Костянтинівський метизний завод" (далі - ТОВ "Костянтинівський метизний завод"). Відповідач вважає, що представлені платником та дослідженні під час перевірки документи не підтверджують реальності поставки товару позивачу вказаними вище контрагентами.
На підставі висновків названого акта перевірки відповідачем 08 квітня 2021 року прийняті податкові повідомолення-рішення:
№ 0041760714, яким платнику зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку, на 980 086, 00 грн та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 245 221,50 грн;
№ 0041780714, яким товариству зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на 1 186 273, 00 грн.
Надаючи оцінку правомірності прийняття контролюючим органом названих актів індивідуальної дії, Верховний Суд виходить із такого.
Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
За приписами пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.