ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 420/7527/20
адміністративне провадження № К/9901/1915/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Хохуляка В.В., Васильєвої І.А.,
розглянувши у письмовому провадженні в касаційній інстанції адміністративну справу №420/7527/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Табакко Інвест" до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.09.2020 (суддя І.В. Завальнюк) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16.12.2020 (головуючий суддя О.О. Кравець, судді: С.Д. Домусчі, М.П. Коваль),
В С Т А Н О В И В :
У серпні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Табакко Інвест" (далі також - позивач, Товариство) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області (далі також - відповідач, контролюючий орган), в якому просило визнати протиправними дії відповідача, які полягають у вимогах щодо порушень правил карантину шляхом проведення інвентаризації основних засобів та товарно-матеріальних цінностей Товариства; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.06.2020 № 0000880402; зобов`язати відповідача внести в Реєстр заяв про повернення сум бюджетного відшкодування дані щодо узгодження суми бюджетного відшкодування ТОВ "Табакко Інвест" в розмірі 79 664 005 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, Товариство зазначає, що присутність співробітників контролюючого органу при проведенні інвентаризації не є обов`язковою й така може бути проведена без участі останніх, а тому вимоги відповідача призначити інвентаризацію основних засобів, товарно-матеріальних цінностей за участі його співробітників, викладені у листі від 04.05.2020 № 56/15-32-10-03-37, є протиправними. Крім того, позивач вказує, що листом від 14.04.2020 № 223/4 повідомив контролюючий орган про втрату фінансово-господарських документів за період діяльності з 01.11.2018 по час звернення з позовом до суду першої інстанції, до якого було додано лист Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області від 09.04.2020 № 36/ЕО-15922, що мало б слугувати підставою для зупинення проведення перевірки до відновлення втрачених документів на термін до 90 календарних днів, однак таких дій контролюючим органом всупереч норм чинного законодавства вчинено не було.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2020 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 09.06.2020 № 0000880402. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2020 змінено рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2020 року та додано до резолютивної частини наступний абзац: "Встановити порядок виконання судового рішення та зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодження суми бюджетного відшкодування Товариства з обмеженою відповідальністю "Табакко Інвест" у розмірі 79 664 005 грн".
Судами попередніх інстанцій в ході розгляду справи встановлено, що відповідно до наказу ГУ ДПС в Одеській області від 21.04.2020 № 1459, на підставі пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (далі також - ПК України) співробітниками податкового управління проведено документальну позапланову перевірку ТОВ "Табакко Інвест" з питання законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тисяч грн та визначеного в додатку 3 до декларації з ПДВ за лютий 2020 року, за результатами якої складено акт від 18.05.2020 № 419/15-32-04-02/42153596.
Перевіркою встановлено порушення ТОВ "Табакко Інвест" пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1, п. 44.6 ст. 44, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. 189.1 ст. 189, п. 198.5 ст. 198, п. 200.1, абз. "б" п. 200.4 ст. 200, п. 201.14 ст. 201 ПКУ, в результаті чого Товариством завищено суму бюджетного відшкодування заявленого на рахунок платника у банку (відображеного у р.20.2.1 декларації з ПДВ за лютий 2020 року) у розмірі 79 664 005 грн; в порушення пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, пп. "а" п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 ПКУ, п. 2 ст. 3, п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.п. 5, 8, 12, 14 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 "Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної", Товариство не виписало та не зареєструвало податкові накладні на суму ПДВ 476 113 грн.
На підставі вищевказаного акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.06.2020 № 0000880402, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку в розмірі 79 664 005 грн.
Не погоджуючись із діями посадових осіб контролюючого органу при проведенні перевірки та вищезазначеним податковим повідомленням-рішенням, Товариство звернулось до суду з цим позовом.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що контролюючий орган, приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення, діяв всупереч та не у відповідності до вимог чинного законодавства, оскільки останнім не було дотримано вимог пункту 44.5 статті 44 Податкового кодексу України та не було вжито належних заходів для перевірки господарської діяльності позивача у відповідності до вимог чинного законодавства. Крім того, суд послався на підтвердження позивачем належними доказами здійснення спірних операцій та задекларованих показників податкового обліку. Щодо позовної вимоги про зобов`язання ГУ ДПС в Одеській області внести в Реєстр заяв про повернення сум бюджетного відшкодування дані щодо узгодження суми бюджетного відшкодування суд зазначив, що така є передчасною та заявлена на майбутнє, в зв`язку з чим відсутні підстави для її задоволення.
Вказано судом й на безпідставність позовної вимоги Товариства визнати протиправними дії відповідача, які полягають у вимогах щодо порушень правил карантину шляхом проведення інвентаризації основних засобів та товарно-матеріальних цінностей, оскільки дії службових осіб Головного управління ДПС в Одеській області щодо викладення у листі від 04.05.2020 № 56/15-32-10-03-37 прохання залучити головного державного ревізора - інспектора відділу організації стягнення боргу та роботи з безхазяйним майном управління по роботі з податковим боргом ГУ ДПС в Одеській області, головного державного ревізора-інспектора сектору погашення боргу з фізичних осіб та заборгованості з ЄСВ управління по роботі з податковим боргом ГУ ДПС в Одеській області до складу комісії по проведенню інвентаризації в якості спостерігачів та ознайомлення їх із графіком проведення інвентаризації не суперечать положенням чинного законодавства.
Апеляційний суд, змінюючи рішення суду першої інстанції, виходив з того, що з урахуванням встановленого права Товариства на бюджетне відшкодування ПДВ у розмірі 79 664 005 грн у контролюючого органу виникає обов`язок внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо заяви ТОВ "Табакко Інвест" про виникнення необхідності зміни напрямку узгодженого бюджетного відшкодування у сумі 79 664 005 грн.
Не погодившись з такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення позовних вимог, контролюючий орган подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати в оскаржуваній частині та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
В доводах касаційної скарги контролюючий орган вказує на неврахування судами першої та апеляційної інстанцій положень чинного податкового законодавства, зокрема щодо того, що саме на позивача покладено обов`язок вживати всі необхідні заходи щодо відновлення втрачених документів, крім того, позивачем не було надано затвердженого переліку документів, які втрачені, акту про результати роботи комісії щодо встановлення переліку відсутніх документів та розслідування причин їх пропажі або знищення щодо втрачених документів, а також жодних належних доказів того, що позивачем вчинялись дії для відновлення таких документів в межах встановлених податковим законодавством строків, що у своїй сукупності призвело до неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушень норм процесуального права при прийнятті рішення.
Правовою підставою для відкриття касаційного провадження зазначено пункт 3 частини четвертої ст. 328 КАС України.
Ухвалою Верховного Суду від 04.03.2021 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.09.2020 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16.12.2020 у цій справі.
У відзиві на касаційну скаргу Товариство проти доводів та вимог останньої заперечило, вважаючи їх безпідставними, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій, які просить залишити без змін, - обґрунтованими та законними.
Перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, суд приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Оскільки судові рішення фактично оскаржуються в частині задоволених позовних вимог, а в іншій частині судові рішення відповідачем не оскаржуються, то колегія суддів перевіряє їх законність та обґрунтованість лише у цій частині.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України визначено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.
Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.
Приписами пункту 44.3 статті 44 ПК України встановлено, що платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог - законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.
Необхідність зберігати документи також передбачена пунктом 6.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Мінфіну від 24.05.1995 № 88 (далі - Положення № 88): первинні документи та облікові регістри, що пройшли обробку, бухгалтерські та інші звітності до передачі їх до архіву підприємства, установи повинні зберігатися в бухгалтерській службі у спеціальних приміщеннях або зачинених шафах під відповідальністю осіб, уповноважених головним бухгалтером.
Алгоритм дій при втраті документів визначений Положенням №88 та п. 44.5 ПК ст. 44 України.
Відповідно до п. 6.10 Положення №88 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) у разі пропажі або знищення первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку і звітності керівник підприємства, установи письмово повідомляє про це правоохоронні органи та наказом призначає комісію для встановлення переліку відсутніх документів та розслідування причин їх пропажі або знищення.