1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Окрема думка


ОКРЕМА ДУМКА

судді Ткача І. В.

до ухвали Великої Палати Верховного Суду від 16.08.2023 у справі № 927/1206/21 (провадження № 12-31гс23)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалою від 06.06.2023 передав справу № 927/1206/21 на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини третьої статті 302 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 16.08.2023 прийняла справу № 927/1206/21 до розгляду.

Не погоджуючись з зазначеною ухвалою Великої Палати Верховного Суду та керуючись частиною третьою статті 34 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) викладаю окрему думку, суть якої полягає у такому.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, передаючи цю справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду,вважав за необхідне відступити від висновків, викладених у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05.10.2022 у справі № 557/303/21, від 17.05.2023 у справі № 748/1335/20 про те, що ефективним способом захисту права держави на земельну ділянку історико-культурного призначення, на якій розташована пам`ятка археології, є негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця цієї ділянки.

Велика Палата Верховного Суду, прийнявши цю справу для розгляду, послалась на подібність правовідносин у справі, що перебуває на розгляді, та у справах № 748/1335/20 та № 557/303/21.

Однак, Велика Палата Верховного Суду у своїх судових рішеннях неодноразово зазначала, що для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін "подібні правовідносини", таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями.

З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими. Суб`єктний і об`єктний критерії матимуть значення у випадках, якщо для застосування норми права, яка поширюється на спірні правовідносини, необхідним є специфічний суб`єктний склад саме цих правовідносин та/чи їх специфічний об`єкт. Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 (провадження № 14-166цс20).

У цій постанові Велика Палата Верховного Суду зазначала, що у кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід виходити з того, які правовідносини є спірними, порівнювати права та обов`язки сторін цих правовідносин відповідно до правового чи їх договірного регулювання (пункт 31) з урахуванням обставин кожної конкретної справи (пункт 32).

У справі № 927/1206/21 прокурор в інтересах держави в особі Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністраціїзвернувся до Господарського суду Чернігівської областіз позовом про:

1) визнання незаконним і скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області щодо передачі у власність Плисківської сільської ради земельної ділянки;

2) скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію за цим суб`єктом права комунальної власності на земельну ділянку та припинення за Плисківською сільською радою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відповідного права на вказану земельну ділянку;

3) визнання недійсними договорів оренди земельної ділянки, придбаної на земельних торгах (аукціоні).

У справі 557/303/21 виконувач обов`язків керівника Здолбунівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської обласної державної адміністрації звернувся до Гощанського районного суду Рівненської області з позовом про:

1) визнання незаконними та скасування наказу Головного управління Держземагентства у Рівненській області щодо передачі у власність ОСОБИ_1 земельної ділянки, а також розпорядження голови Гощанської районної державної адміністрації щодо зміни цільового призначення вказаної земельної ділянки;

2) скасування рішення реєстраційної служби Гощанського районного управління юстиції Рівненської області про державну реєстрації за ОСОБОЮ_1 права власності на земельну ділянку та рішення про реєстрацію змін до права власності на вказану земельну ділянку;

3) зобов`язання ОСОБИ_1 повернути земельну ділянку державі в особі Рівненської обласної державної адміністрації.

Окрім того, при зверненні до суду з указаним вище позовом виконувач обов`язків керівника Здолбунівської місцевої прокуратури просив поновити строк звернення до суду з цим позовом. Гощанський районний суд Рівненської області рішенням від 23.06.2021 у справі № 557/303/21 поновив строк на звернення до суду з позовом виконувачу обов`язків керівника Здолбунівської місцевої прокуратури та повністю задовольнив позов.

Рівненський апеляційний суд постановою від 27.01.2022 у справі № 557/303/21 задовольнив апеляційну скаргу, рішення Гощанського районного суду Рівненської області рішенням від 23.06.2021 скасував та в задоволенні позову відмовив.

Переглядаючи цю справу, Верховний Суд у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановою від 05.10.2022 у задоволенні позовних вимог про визнання незаконними й скасування наказів Головного управління Держземагентства у Рівненській області, розпорядження голови Гощанської районної державної адміністрації та рішень реєстраційної служби Гощанського районного управління юстиції Рівненської області відмовив у зв`язку з неефективністю такого способу захисту.

Окрім того, Верховний Суду у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 05.10.2022 у справі № 557/303/21 виснував, що позовні вимоги про зобов`язання повернути земельну ділянку слід розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки.

Верховний Суду у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 05.10.2022 у справі № 557/303/21 вказав, що суд першої інстанції, установивши, що спірна земельна ділянка розташована в межах пам`ятки археології національного значення та не може перебувати в приватній власності громадян, зробив правильний висновок про задоволення позовної вимоги щодо повернення земельної ділянки в державну власність.

Таким чином, у справі, що переглядається, немає позовної вимоги про зобовʼязання повернути земельну ділянку, а Верховний Суду у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 05.10.2022 у справі № 557/303/21 виснував щодо застосування негаторного позову саме в контексті цієї позовної вимоги про зобов`язання повернути земельну ділянку.

Отже, предмет позову у справі № 927/1206/21, що впливає на застосування норм права, не є подібним до предмета позову у справі № 557/303/21, від висновків якої Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вважає за необхідне відступити.

У справі 748/1335/20 Чернігівська місцева прокуратура в інтересах держави в особі Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації звернулась до Чернігівського районного суду Чернігівської області з позовом про:


................
Перейти до повного тексту