Постанова
Іменем України
17 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 753/8508/19
провадження № 61-1576св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Ступак О. В.,
учасники справи:
позивачка - ОСОБА_1,
відповідачі: Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (місто Київ) в особі Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області, Державне підприємство "Сетам", ОСОБА_2,
особа, яка подала апеляційну та касаційну скарги, - ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Київського апеляційного суду від 07 грудня 2022 року у складі колегії суддів:Мостової Г. І., Коцюрба О. П., Лапчевської О. Ф.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві, Державного підприємства "Сетам" (далі - ДП "Сетам"), ОСОБА_2, у якому просила: визнати недійсними електронні торги з реалізації нерухомого майна: квартири АДРЕСА_1, проведені 05 вересня 2018 року ДП "Сетам", результати яких оформлені протоколом № 356098; визнати недійсним та скасувати свідоцтво про придбання нерухомого майна з електронних торгів, серія та номер 2532, ОСОБА_2 зазначеної квартири, посвідчене 16 жовтня 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Трач Г. М.
Позовну заяву обґрунтовано тим, що 07 червня 1986 року ОСОБА_1 уклала шлюб із ОСОБА_4 . У період зареєстрованого шлюбу подружжя ОСОБА_5 придбало квартиру АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 22 лютого 2007 року.
Згідно із зведеним виконавчим провадженням від 05 серпня 2013 року № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа № 2-1465/10, виданого Печерським районним судом м. Києва від 17 лютого 2011 року, про стягнення з ОСОБА_4 на користь АКБ "Український бізнес банк" заборгованості за кредитним договором в розмірі 6 450 022,06 грн, судових витрат в розмірі 2 799,70 грн та виконавчого листа № 21904/10, виданого Печерським районним судом м. Києва від 18 квітня 2011 року, про стягнення з ОСОБА_4 на користь АКБ "Український бізнес банк" заборгованості за кредитним договором у розмірі 495 453,92 доларів США, які знаходяться на виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві, 05 вересня 2018 року ДП "Сетам" на підставі поданих для проведення реалізації майна документів відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві здійснило реалізацію арештованого майна шляхом проведення електронних торгів через веб-сайт (https://setam.net.ua) у мережі Інтернет.
19 вересня 2018 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві складено акт про проведені електронні торги, за змістом якого відповідно до протоколу проведення електронних торгів № 356098, сформованого 05 вересня 2018 року ДП "СЕТАМ", переможцем торгів лоту № 296917 (квартира АДРЕСА_1 ) визнано учасника під № 4 - ОСОБА_2 . На підставі акта про проведені електронні торги приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Трач Г. М. переможцю торгів ОСОБА_2 видано свідоцтво про придбання нерухомого майна з електронних торгів від 16 жовтня 2018 року № 2532.
Позивачка вважала, що електронні торги з продажу спірної квартири потрібно визнати недійсними, як і свідоцтво про придбання нерухомого майна з електронних торгів № 2532, оскільки це відчуження спірної квартири порушує право власності позивачки на користування, володіння та розпорядження належною їй часткою у праві власності на цю квартиру. Квартира придбана під час шлюбу і перебуває у спільній сумісній власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_4, тому при продажу її з електронних торгів державний виконавець мав би право виставляти на продаж тільки 1/2 частину, яка належить на праві власності боржнику ОСОБА_4 . Проте, спірну квартиру продали з електронних торгів разом із зазначеною часткою позивачки, яка не перебувала у договірних відносинах із банком і не має відповідати за заборгованість перед АКБ "Український бізнес банк" свого чоловіка ОСОБА_4 .
На підставі зазначеного позивачка просила задовольнити її позов та стягнути із відповідачів понесені нею судові витрати.
Заочним рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 18 листопада 2019 року позов задоволено частково. Визнано електронні торги з реалізації нерухомого майна: квартири АДРЕСА_1, проведені 05 вересня 2018 року ДП "СЕТАМ", результати яких оформлені протоколом № 356098, недійсними. Визнано недійсним та скасовано свідоцтво про придбання нерухомого майна з електронних торгів, серія та номер 2532, ОСОБА_2 квартири АДРЕСА_1, посвідчене 16 жовтня 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Трач Г. М. Стягнено з Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві на користь ОСОБА_1 1 536,80 грн судового збору, у задоволенні інших сум судових витрат відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що реалізації на електронних торгах підлягала частка боржника ОСОБА_4 у спірній квартирі, а не вся спірна квартира, яка належить боржнику ОСОБА_4 та позивачці ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності. Проте, частка боржника не була виділена, тобто не набула статусу самостійного об`єкта нерухомості в передбаченому законом порядку, тому не могла бути реалізована на електронних торгах, а реалізація всієї квартири, у праві на яку частка належить позивачці, не відповідає вимогам закону.
Також суд вказав, що позивачка не надала належних доказів щодо сплати вартості правової допомоги, а звідси і понесених судових витрат у сумі 7 000,00 грн, тому в задоволенні вимоги про стягнення цієї суми суд вирішив відмовити.
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 18 травня 2020 року відмовлено у задоволенні заяви відповідача ДП "Сетам" про перегляд заочного рішення.
Не погоджуючись із заочним рішенням суду, відповідач ДП "Сетам" подало апеляційну скаргу на заочне рішення Дарницького районного суду міста Києва від 18 листопада 2019 року, яка направлена засобами поштового зв`язку 08 лютого 2022 року.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 21 червня 2022 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ДП "Сетам" у зв`язку з тим, що апеляційну скаргу подано більше, ніж через один рік після постановлення ухвали про відмову у перегляді заочного рішення, а докази виникнення обставин непереборної сили, які унеможливили своєчасне звернення до суду із апеляційною скаргою, в матеріалах справи відсутні.
Ухвала Київського апеляційного суду від 21 червня 2022 року у касаційному порядку не оскаржувалася.
12 липня 2022 року ДП "Сетам" повторно направило апеляційну скаргу на заочне рішення Дарницького районного суду міста Києва від 18 листопада 2019 року.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 08 вересня 2022 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ДП "Сетам" на підставі пункту 3 частини 1 статті 358 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), оскільки відповідач вже звертався з апеляційною скаргою на заочне рішення та йому було відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
Ухвала Київського апеляційного суду від 08 вересня 2022 року у касаційному порядку не оскаржувалася.
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 18 травня 2020 року відмовлено у задоволенні заяви відповідачки ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення.
Не погоджуючись із заочним рішенням суду, відповідачка ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу на заочне рішення Дарницького районного суду міста Києва від 18 листопада 2019 року.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 21 червня 2022 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою відповідачки ОСОБА_2 у зв`язку з тим, що апеляційну скаргу подано більше, ніж через рік після постановлення ухвали про відмову у перегляді заочного рішення, а докази виникнення обставин непереборної сили, які унеможливили своєчасне звернення до суду із апеляційною скаргою, в матеріалах справи відсутні.
Ухвала Київського апеляційного суду від 21 червня 2022 року у касаційному порядку не оскаржувалася.
Не погоджуючись із заочним рішенням суду, Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Київ) подало апеляційну скаргу на заочне рішення Дарницького районного суду міста Києва від 18 листопада 2019 року.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 09 вересня 2022 року залучено Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (місто Київ) в особі Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області до участі в справі як правонаступника відповідача Головного територіального управління юстиції у місті Києві в особі Управління державної виконавчої служби; відмовлено у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою, оскільки відповідач до суду із заявою про перегляд заочного рішення Дарницького районного суду міста Києва від 18 листопада 2019 року не звертався.
Ухвала Київського апеляційного суду від 09 вересня 2022 року у касаційному порядку не оскаржувалася.
Не погоджуючись із заочним рішенням суду першої інстанції, особа, яка не брала участі у справі, - ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати заочне рішення Дарницького районного суду міста Києва від 18 листопада 2019 року та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Оскаржуваною ухвалою Київського апеляційного суду від 07 грудня 2022 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 закрито.
Апеляційний суд дійшов висновку, що оскаржуваним судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_3 не вирішувалося, мотивувальна частина оскаржуваного рішення не містить висновків або судження суду про права та обов`язки ОСОБА_3, в резолютивній частині суд першої інстанції не вказує про права та обов`язки ОСОБА_3, тому відкрите апеляційне провадження підлягає закриттю на підставі пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
30 січня 2023 року ОСОБА_3, в інтересах якого діє представник ОСОБА_6, звернувся засобами поштового зв`язку до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного суду від 07 грудня 2022 року, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати зазначене судове рішення, справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Як на підставу касаційного оскарження заявник посилається на порушення апеляційним судом норм процесуального права щодо прав та обов`язків осіб, не залучених до участі у справі, неврахування правового висновку, висловленого у постанові Верховного Суду від 26 жовтня 2022 року у справі № 463/3226/16-ц (частина друга статті 389 ЦПК України).
У касаційній скарзі заявник також зазначає, що в результаті проведення електронних торгів в рамках зведеного виконавчого провадження № НОМЕР_1, де одним із стягувачів виступав ОСОБА_3, заявником отримано кошти від реалізації арештованого майна боржника від державного виконавця. На підставі заочного рішення про визнання недійсними електронних торгів, за підсумками яких ОСОБА_3 перераховано грошові кошти, заявник зобов`язаний повернути отримані кошти, тому заочне рішення суду першої інстанції стосується інтересів ОСОБА_3 як стягувача у виконавчому провадженні, адже припиняє підставу для зберігання таких коштів. Ураховуючи, що суд першої інстанції визнав електронні торги недійсними, у отримувача коштів (органу ДВС) від переможця торгів ОСОБА_2 виникає право регресу до стягувача ОСОБА_3 про повернення отриманих ним від реалізації арештованого майна коштів, що апеляційний суд не врахував. На переконання заявника, заочне рішення суду першої інстанції безпосередньо впливає на права, свободи, інтереси та обов`язки ОСОБА_3 як стягувача у виконавчому провадженні, в рамках якого і було проведено електронні торги, за результатами яких ОСОБА_3 отримав кошти.
Відзиви на касаційну скаргу ОСОБА_3 станом на час розгляду справи Верховним Судом не надходили.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційна скарга ОСОБА_3 передана на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю.
Ухвалою Верховного Суду від 14 лютого 2023 року касаційну скаргу залишено без руху для усунення недоліків (для подання доказів на підтвердження дати отримання заявником копії рішення суду апеляційної інстанції та доказів сплати судового збору за подання касаційної скарги).
Ухвалою Верховного Суду від 07 березня 2023 року поновлено ОСОБА_3 строк на касаційне оскарження ухвали Київського апеляційного суду від 07 грудня 2022 року, відкрито касаційне провадження у справі (з підстав, передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України), витребувано матеріали справи № 753/8508/19 із Дарницького районного суду міста Києва та встановлено учасникам справи строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.
У квітні 2023 року матеріали справи № 753/8508/19 надійшли до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.