Постанова
Іменем України
26 липня 2023 року
м. Київ
справа № 454/2498/19
провадження № 61-10410св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С., Погрібного С. О.,
Яремка В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивачі: прокурор військової прокуратури Львівського гарнізону в інтересах держави в особі Адміністрації Державної прикордонної служби України, військової частини НОМЕР_1,
відповідачі: Сокальська районна державна адміністрація, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, Корчівська сільська рада, правонаступником якої є Белзька міська рада, Головне управління Держгеокадастру у Львівській області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_1, від імені яких діє адвокат Пшевлоцький Юрій Миколайович, на рішення Сокальського районного суду Львівської області від 17 грудня 2021 року у складі судді Адамовича М. Я. та постанову Львівського апеляційного суду від 01 серпня 2022 року у складі колегії суддів: Ванівського О. М., Цяцяка Р. П., Шеремети Н. О.,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2020 року прокурор військової прокуратури Львівського гарнізону, в інтересах держави в особі Адміністрації Державної прикордонної служби України, військової частини НОМЕР_1 звернувся до суду з позовом до Сокальської районної державної адміністрації, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, Корчівської сільської ради, правонаступником якої є Белзька міська рада, та Головного управління Держгеокадастру у Львівській області.
Просив визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Сокальської районної державної адміністрації від 19 лютого 2009 року № 63 "Про затвердження технічної документації по видачі державних актів на право власності на землю по Корчівській сільській раді" в частині затвердження технічної документації ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 2,1204 га, ОСОБА_2 - на земельну ділянку площею 2,1204 га, ОСОБА_4 - на земельну ділянку площею 2,1204 га, ОСОБА_5 - на земельну ділянку площею 2,1204 га, ОСОБА_3 - на земельну ділянку площею 2,1204 га та видачу їм державних актів про право власності на вказані земельні ділянки, а також витребувати від відповідачів на користь держави в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 спірні земельні ділянки.
На обґрунтування позову посилався на те, що розпорядженням голови Сокальської районної державної адміністрації від 19 лютого 2009 року № 63 порушено право держави в особі Адміністрації Державної прикордонної служби та ІНФОРМАЦІЯ_1 на користування спірними земельними ділянками в межах державної прикордонної смуги.
Перебування спірних земельних ділянок у власності відповідачів прямо та негативно впливає на виконання Державною прикордонною службою України завдань щодо забезпечення надійної охорони та недоторканості державного кордону, недопущення незаконної зміни проходження його лінії, забезпечення дотримання режиму державного кордону та прикордонного контролю і пропуску через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів.
Земельні ділянки, які надані у власність відповідачам, розташовані на землях оборони, входять до складу прикордонної смуги та знаходяться між державним кордоном України та лінією інженерно-технічних споруд.
Землі в межах прикордонної смуги надаються в постійне користування військовим частинам Державної прикордонної служби України, визнаються землями оборони і використовуються виключно згідно із Законом України "Про використання земель оборони".
Відсутність окремого проєкту землеустрою щодо встановлення прикордонної смуги не свідчить про її відсутність та не позбавляє її статусу земель оборони, оскільки її нормативні розміри визначені статтею 22 Закону України "Про державний кордон України", пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про прикордонний режим" від 27 липня 1998 року № 1147 та фактичним розташуванням прикордонних інженерних споруд.
Прийняття рішення про видачу державних актів на право власності на земельні ділянки, розташовані між лінією державного кордону України з Республікою Польща та лінією інженерно-технічних споруд унеможливлює забезпечення належного захисту державного кордону та дотримання прикордонного режиму.
Спірні земельні ділянки належать до земель оборони, рішення про їх вилучення не приймалося, а тому Сокальська районна державна адміністрація не мала права розпоряджатися такими земельними ділянками та передавати їх у власність відповідачам.
Рішенням Сокальського районного суду Львівської області від 17 грудня 2021 року позов задоволено. Визнано незаконним та скасовано розпорядження голови Сокальської районної державної адміністрації від 19 лютого 2009 року № 63 "Про затвердження технічної документації по видачі державних актів на право власності на землю по Корчівській сільській раді" в частині:
затвердження технічної документації та видачі ОСОБА_1 державного акта на право власності на земельну ділянку площею 2,1204 га, розташовану на території Корчівської сільської ради Сокальського району;
затвердження технічної документації та видачі ОСОБА_2 державного акта на право власності на земельну ділянку площею 2,1204 га, розташовану на території Корчівської сільської ради Сокальського району;
затвердження технічної документації та видачі ОСОБА_4 державного акта на право власності на земельну ділянку площею 2,1204 га, розташовану на території Корчівської сільської ради Сокальського району;
затвердження технічної документації та видачі ОСОБА_5 державного акта на право власності на земельну ділянку площею 2,1204 га, розташовану на території Корчівської сільської ради Сокальського району;
затвердження технічної документації та видачі ОСОБА_3 державного акта на право власності на земельну ділянку площею 2,1204 га, розташовану на території Корчівської сільської ради Сокальського району.
Витребувано на користь держави в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 :
земельну ділянку, кадастровий номер 4624882800:03:000:0017, площею 2,1204 га, розташовану на території Корчівської сільської ради Сокальського району, з незаконного володіння ОСОБА_1 ;
земельну ділянку, кадастровий номер 4624882800:03:000:0016, площею 2,1204 га, розташовану на території Корчівської сільської ради Сокальського району, з незаконного володіння ОСОБА_2
земельну ділянку, кадастровий номер 4624882800:03:000:0012 площею 2,1204 га, розташовану на території Корчівської сільської ради Сокальського району, з незаконного володіння ОСОБА_4 ;
земельну ділянку, кадастровий номер 4624882800:03:000:0015, площею 2,1204 га, розташовану на території Корчівської сільської ради Сокальського району, з незаконного володіння ОСОБА_5 ;
земельну ділянку, кадастровий номер 4624882800:03:000:0013, площею 2,1204 га, розташовану на території Корчівської сільської ради Сокальського району, з незаконного володіння ОСОБА_3 .
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що спірні земельні ділянки вибули з державної власності поза волею Державної прикордонної служби України в інтересах відповідачів внаслідок прийняття незаконного рішення органом виконавчої влади. Земельні ділянки відносяться до земель оборони і відповідно до чинного законодавства не підлягали передачі у власність громадянам, а тому є правові підстави для витребування вказаних земельних ділянок від добросовісних набувачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 у порядку статті 388 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Постановою Львівського апеляційного суду від 01 серпня 2022 року рішення Сокальського районного суду Львівської області від 17 грудня 2021 року залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що спірні земельні ділянки відносяться до земель оборони, та відповідно до статей 77, 84 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) можуть перебувати лише у державній власності та не можуть передаватися у приватну власність. Суд першої інстанції правильно виходив з того, що витребування спірних земельних ділянок із володіння відповідачів відповідає критерію законності, здійснюється на підставі статті 388 ЦК України у зв`язку з порушенням органом державної влади вимог чинного законодавства. За таких обставин висновки суду першої інстанції не суперечать загальним принципам і критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном, що визначені у статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги і позиції інших учасників
У жовтні 2022 року ОСОБА_2, ОСОБА_1, від імені яких діє адвокат Пшевлоцький Ю. М., звернулися до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просять рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що спірні земельні ділянки не відносилися до земель оборони, а були надані відповідачам для ведення товарного сільськогосподарського виробництва як земельні частки (паї) зі складу земель Фермерського господарства "Демчук Ярослав Васильович" (далі - ФГ "Демчук Ярослав Васильович").
Державний акт на право користування землею серії Б № 059157, виданий 1992 року ОСОБА_1 для ведення власного фермерського господарства, засвідчує перебування земельної ділянки площею 56,1 га з 1992 року в користуванні ОСОБА_1, з призначенням - для ведення селянського (фермерського) господарства, а не землі оборони.
У матеріалах справи також є інші документи, зокрема картографічні матеріали, технічний звіт по коректуванню планово-картографічного матеріалу землекористування колгоспу " Солокія", зйомка поточних змін колгоспу " Солокія", витяг із Проєкту формування території і встановлення меж Корчівської сільської Ради народних депутатів Сокальського району Львівської області від 1992 року, які підтверджують, що спірні землі перебували в сільськогосподарському користуванні ще до 1992 року.
Закон України "Про використання земель оборони" не може бути правовою підставою для припинення існуючого речового права на землю відповідачів, оскільки зазначений закон був прийнятий лише 27 листопада 2003 року та набрав чинності 26 грудня 2003 року. Водночас спірні земельні ділянки на час прийняття зазначеного закону перебували у користуванні ФГ "Демчук Ярослав Васильович".
Формальне знаходження земель у межах прикордонної смуги не визначає їх цільового призначення та не відносить їх до земель оборони. Розташування земельних ділянок у межах територій, де встановлено прикордонну смугу, не впливає на їх категорію за цільовим призначенням та їх належність певним суб`єктам та не встановлює обмеження в правах на таке майно та в його оборотоздатності.
Оскаржувані судові рішення суперечать гарантіям щодо права на мирне володіння майном, які визначені статтею 1 Першого протоколу до Конвенції.
Суди не врахували, що заступник військового прокурора Львівського гарнізону не мав права підпису позовних заяв, оскільки відповідно до частини третьої статті 11 Закону України "Про прокуратуру" лише у разі відсутності керівника регіональної прокуратури його повноваження здійснює перший заступник керівника регіональної прокуратури, а в разі його відсутності - один із заступників керівника регіональної прокуратури. У матеріалах справи немає доказів відсутності керівника військової прокуратури Львівського гарнізону.
Суди першої та апеляційної інстанцій не застосували до спірних правовідносин наслідки спливу позовної давності.
Право власності на спірні земельні ділянки відповідачі набули на підставі розпорядження Сокальської районної державної адміністрації від 19 лютого 2009 року № 63, а з моменту реєстрації державних актів, від 26 листопада 2009 року, у відповідачів виникло право власності на спірні земельні ділянки. Водночас позивач звернувся до суду з позовом у жовтні 2020 року, тобто з пропуском позовної давності.
Суд апеляційної інстанції, незважаючи на наявність заяви відповідачів про застосування наслідків спливу позовної давності, не надав оцінки відповідному питанню.
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій відповідно до статті 400 ЦПК України переглядаються лише в частині вирішення вимог до ОСОБА_2, ОСОБА_1 .
Як на підставу касаційного оскарження заявники посилаються на неврахування висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц, від 17 жовтня 2018 року у справі №362/44/17, від 13 лютого 2019 року у справі № 826/13768/16, від 19 листопада 2019 року у справі № 911/3680/17, від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц, від 28 листопада 2018 року у справі
№ 504/2864/13-ц, постановах Верховного Суду від 27 січня 2021 року у справі № 186/599/17, від 02 серпня 2022 року у справі № 927/347/21, від 01 червня 2022 року у справі № 914/3293/20, від 05 жовтня 2022 року у справі № 501/800/19, від 26 жовтня 2020 року у справі № 297/1408/15-ц, від 31 серпня 2022 року у справі № 924/700/21, від 27 травня 2020 року у справі № 819/478/17, від 15 листопада 2021 року у справі № 361/716/21, від 24 січня 2022 року у справі № 757/21932/21.
У березні 2023 року надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому заступник керівника Львівської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
На обґрунтування відзиву посилався на те, що спірні земельні ділянки знаходяться у межах прикордонної смуги, а саме у смузі місцевості, що знаходиться між лінією інженерно-технічних споруд та лінією державного кордону, вільного доступу до земельних ділянок немає, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.
Посилання заявників на те, що спірні земельні ділянки перебували в довічному успадкованому володінні ФГ "Демчук Ярослав Васильович", що підтверджується державним актом, є безпідставними, оскільки зазначений акт не є предметом розгляду у цій справі. У справі оскаржується розпорядження Сокальської РДА від 19 лютого 2009 року № 63, а тому на час його прийняття був чинним Закон України "Про використання земель оборони".
Доводи заявників щодо оспорювання факту віднесення земель прикордонної смуги до земель оборони є безпідставними, оскільки при наданні земельної ділянки за відсутності проєкту землеустрою зі встановлення прикордонної смуги необхідно виходити із її нормативних розмірів, встановлених статтею 22 Закону України "Про державний кордон" та пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27 липня 1998 року № 1147 "Про прикордонний режим".
Відсутність окремого проєкту землеустрою щодо встановлення прикордонної смуги не свідчить про її відсутність, оскільки розміри прикордонної смуги встановлені законом та фактичним розташуванням прикордонних інженерних споруд.
Відповідачі не понесуть надмірного і непоправного тягаря внаслідок вилучення спірних ділянок, оскільки земельна ділянка була отримана безкоштовно та відповідачі не позбавлені права звернутися до уповноважених органів щодо отримання взамін цієї ділянки іншої поза межами прикордонної смуги.
Прокурор звернувся до суду з позовом у межах позовної давності, оскільки про оскаржуване розпорядження дізнався у 2019 році. Крім того, на спірні правовідносини позовна давність не поширюється.
У березні 2023 року надійшли відзиви військової частини НОМЕР_1 на касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
На обґрунтування відзивів посилається на те, що розташування спірних земельних ділянок в межах прикордонної смуги, а саме від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруджень Державної прикордонної служби України, свідчить про їх належність до земель оборони, а тому розпорядження Сокальської РДА від 19 лютого 2009 року № 63 суперечить нормам законодавства.
До спірних правовідносин не застосовується позовна давність, оскільки позови про усунення перешкод у здійсненні права власності та розпорядження майном, а також позови про витребування майна з чужого незаконного володіння можуть бути пред`явленні протягом порушення права власності.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 27 лютого 2023 року відкрито провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_1, від імені яких діє адвокат Пшевлоцький Ю. М., на підставі, передбаченій пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Ухвалою Верховного Суду від 19 липня 2023 року справу призначено до розгляду.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги та відзивів на неї, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на таке.
Встановлені судами обставини
Суди попередніх інстанцій встановили, що відповідно до державного акта серія Б №059157 від 1992 року, ОСОБА_1 надано в довічне успадковане володіння земельну ділянку загальною площею 56,1 га для ведення селянського (фермерського) господарства.
Відповідно до статуту засновником ФГ "Демчук Ярослав Васильович" є ОСОБА_1, членами господарства є: ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_4 .
Землі господарства складаються із земельної ділянки голови господарства, площею 56,1 га, наданої йому у користування відповідно до державного акта від 1992 року.
Згідно з квитанціями ФГ "Демчук Ярослав Васильович" сплачувало земельний податок за землю за 1996-2008 роки.
Розпорядженням голови Сокальської районної державної адміністрації від 10 грудня 2000 року № 609 ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1 надано дозвіл на складання проєкту відведення земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства у розмірі земельної частки (паю) по Корчівській сільській раді за рахунок земель ФГ "Демчук Ярослав Васильович".
Рішенням Корчівської сільської ради Сокальського району Львівської області від 07 листопада 2008 року № 175 погоджено технічну документацію на відведення земельних ділянок ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .
Розпорядженням Сокальської районної державної адміністрації від 19 лютого 2009 року № 63 затверджено технічну документацію з видачі державних актів на право власності на землю по Корчівській сільській раді, загальною площею 12,7224 га у фізичних гектарах; вирішено видати ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 державні акти на право власності на землю в розмірі земельних часток (паїв) по Корчівській сільській раді для ведення товарного сільськогосподарського виробництва: ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 2,1204 га, ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 2,1204 га, ОСОБА_7 на земельну ділянку площею 2,1204 га, ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 2,1204 га, ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 2,1204 га та ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 2,1204 га.
Відповідно до державного акта від 26 листопада 2009 року за ОСОБА_1, на підставі розпорядження голови Сокальської районної державної адміністрації від 19 лютого 2009 року № 63, зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 2,1204 га, кадастровий №4624882800:03:000:0017, розташовану на території Корчівської сільської ради (за межами населеного пункту) Сокальського району Львівської області, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Згідно з державним актом від 26 листопада 2009 року за ОСОБА_2, на підставі розпорядження голови Сокальської районної державної адміністрації від 19 лютого 2009 року № 63, зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 2,1204 га, кадастровий №4624882800:03:000:0016, розташовану на території Корчівської сільської ради (за межами населеного пункту) Сокальського району Львівської області, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Відповідно до державного акта від 26 листопада 2009 року за ОСОБА_4, на підставі розпорядження голови Сокальської районної державної адміністрації від 19 лютого 2009 року № 63, зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 2,1204 га, кадастровий №4624882800:03:000:0012, розташовану на території Корчівської сільської ради (за межами населеного пункту) Сокальського району Львівської області, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Згідно з державним актом від 26 листопада 2009 року за ОСОБА_5, на підставі розпорядження голови Сокальської районної державної адміністрації від 19 лютого 2009 року № 63, зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 2,1204 га, кадастровий №4624882800:03:000:0015, розташовану на території Корчівської сільської ради (за межами населеного пункту) Сокальського району Львівської області, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
За ОСОБА_3 на підставі розпорядження голови Сокальської районної державної адміністрації від 19 лютого 2009 року № 63 зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 2,1204 га, кадастровий №4624882800:03:000:0013, розташовану на території Корчівської сільської ради (за межами населеного пункту) Сокальського району Львівської області, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується державним актом від 26 листопада 2009 року.
У 1993 році проведено інвентаризацію земель, згідно з якою загальна площа земельних ділянок, які перебувають у користуванні органів охорони державного кордону, зокрема військової частини НОМЕР_1, на території Сокальського району Львівської області становила 346,7 га.
З відповідей Міськрайонного управління Держгеокадастру у Сокальському районі та місті Червонограді Львівської області від 28 листопада 2019 року та від 13 лютого 2020 року випливає, що спірні земельні ділянки, передані у власність відповідача, призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення.
Розпорядженням Львівської обласної державної адміністрації від 24 травня 2016 року № 310/0/5-16, крім іншого, встановлено прикордонну смугу на території Корчівської сільської ради Сокальського району та встановлено на території області вздовж державного кордону України профілактичну смугу на глибину 100 м від лінії державного кордону.
Відповідно до відповідей Адміністрації Державної прикордонної служби України від 22 березня 2021 року, від 29 квітня 2021 року встановлено, що органами охорони державного кордону проводяться роботи з документального оформлення прав постійного користування земельними ділянками на території Червоноградського району Львівської області, завширшки 30-50 м вздовж державного кордону для забезпечення інженерно-технічного облаштування та утримання державного кордону, в тому числі земельних ділянок загальною площею 62,80 га на території Корчівської сільської ради.
У 2019 та у 2020 роках ОСОБА_1 звертався до начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою надання дозволу на пропуск за лінію інженерних прикордонних споруджень осіб і транспортних засобів до земельних ділянок (паїв) для проведення сільськогосподарських робіт, на що їм надано відповідні дозволи. Зазначене свідчить про те, що відповідачі вільного доступу до спірних земельних ділянок не мають.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Статтею 41 Конституції України та статтею 319 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним і право розпоряджатися майном належить лише власникові майна.
Відповідно до статті 388 ЦК України випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можливі за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею. Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі унеможливлює витребування майна від добросовісного набувача.
Положення статті 388 ЦК України застосовується як підстава позову про повернення майна від добросовісного набувача, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом, яке було відчужене третій особі, якщо між власником та володільцем майна не існує жодних юридичних відносин.
Згідно з частиною першою статті 388 ЦК України власник має право витребувати своє майно із чужого незаконно володіння незалежно від заперечення відповідача про те, що він є добросовісним набувачем, якщо доведе факт вибуття майна з його володіння чи володіння особи, якій він передав майно, не з його волі. Власник має право витребувати майно у добросовісного набувача лише у випадках, вичерпний перелік яких наведено в частині першій статті 388 ЦК України.
Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц, на яку посилаються заявники у касаційній скарзі).
Згідно з частинами першою-четвертою статті 77 ЗК України землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України. Землі оборони можуть перебувати лише в державній власності. Навколо військових та інших оборонних об`єктів у разі необхідності створюються захисні, охоронні та інші зони з особливими умовами користування. Порядок використання земель оборони встановлюється законом.