Постанова
Іменем України
26 липня 2023 року
м. Київ
справа № 274/1477/20
провадження № 61-13033св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С., Погрібного С. О.,
Яремка В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - керівник Бердичівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Семенівської сільської ради Бердичівського району Житомирської області,
відповідачі: Бердичівська районна державна адміністрація Житомирської області, Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області, ОСОБА_1,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, від імені якого діє адвокат Кравцов Віктор Юрійович, на рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 24 січня 2022 року у складі судді Хуторної І. Ю., додаткове рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 07 лютого 2022 року у складі судді Хуторної І. Ю. та постанову Житомирського апеляційного суду від 08 листопада 2022 року у складі колегії суддів: Талько О. Б., Шевчук А. М., Коломієць О. С.,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2020 року керівник Бердичівської місцевої прокуратури звернувся до суду з позовом до Бердичівської районної державної адміністрації Житомирської області (далі - Бердичівська РДА), Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (далі - ГУ Держгеокадастру), ОСОБА_1 про визнання незаконним і скасування розпорядження та наказу, визнання недійсним договору оренди землі та повернення земельної ділянки.
На обґрунтування позову посилався на таке.
Внаслідок проведеної перевірки встановлено, що розпорядженням голови Бердичівської РДА від 21 травня 2012 року № 211 ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, орієнтовною площею 28,0 га, яка призначена для ведення фермерського господарства та розташована на території Іванковецької сільської ради Бердичівського району Житомирської області (далі - Іванковецька сільська рада).
Наказом Головного управління Держземагентства в Житомирській області (далі - ГУ Держземагентства) (на цей час - ГУ Держгеокадастру) від 15 липня 2014 року № 6-747/14-14-СГ затверджено проєкт землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 в оренду земельної ділянки загальною площею 33,3306 га, кадастровий номер 1820882400:05:000:0475, для ведення фермерського господарства, розташованої на території Іванковецької сільської ради.
На підставі зазначеного наказу між ГУ Держгеокадастру та ОСОБА_1 укладений договір оренди вказаної земельної ділянки.
25 березня 2019 року право власності на зазначену земельну ділянку зареєстроване за Семенівською сільською радою Бердичівського району Житомирської області (далі - Семенівська сільська рада).
Розпорядження голови Бердичівської РДА від 21 травня 2012 року № 211 та наказ ГУ Держгеокадастру від 15 липня 2014 року № 6-747/14-14-СГ не узгоджуються з вимогами законодавства, а укладений договір оренди земельної ділянки є недійсним, оскільки ОСОБА_1 отримав вказану земельну ділянку без обов`язкового дотримання конкурсної процедури, всупереч вимогам чинного законодавства України.
Звертаючись до Бердичівської РДА із заявою про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою, ОСОБА_1, на порушення вимог статті 7 Закону України "Про фермерське господарство", не обґрунтував розмір земельних ділянок, загальною площею 28,0 га, з урахуванням можливості їх обробки та не зазначив перспективи діяльності фермерського господарства, в тому числі й щодо наявності трудових і матеріальних ресурсів.
Майбутній фермер для отримання земельних ділянок не довів, що новостворене фермерське господарство матиме змогу самостійно, силами та працею членів фермерського господарства, обробляти земельні ділянки, а також не надав документів, які підтверджують досвід його роботи у сільському господарстві, наявність освіти у галузі сільського господарства.
Після укладення оспорюваного договору оренди земельної ділянки ОСОБА_1 не створив фермерське господарство.
ОСОБА_1 є засновником Фермерського господарства "Агрозермін" (далі - ФГ "Агрозермін"), запис про реєстрацію цього господарства вчинено 04 травня 2012 року.
Вказана обставина свідчить про те, що спірна земельна ділянка була отримана у користування з метою уникнення процедури земельних торгів та розширення площі земельних ділянок, які вже використовуються ФГ "Агрозермін".
Позивач просив: визнати незаконними та скасувати розпорядження Бердичівської РДА від 21 травня 2012 року № 211 про надання дозволу ОСОБА_1 на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а також наказ ГУ Держземагентства від 15 липня 2014 року № 6-747/14-14-СГ про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_1, загальною площею 33,3306 га, для ведення фермерського господарства, розташованої на території Іванковецької сільської ради, за межами населених пунктів; визнати недійсним договір оренди від 30 липня 2014 року № 382/06, укладений між ГУ Держгеокадастру та ОСОБА_1 ; зобов`язати ОСОБА_1 повернути до земель запасу Іванковецької сільської ради земельну ділянку, загальною площею 33,3306 га, яка розташована на території Іванковецької сільської ради, за межами населеного пункту, шляхом підписання акта прийому-передачі.
Короткий зміст рішень судів
Рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 24 січня 2022 року позов задоволено частково:
- визнано незаконним та скасовано розпорядження голови Бердичівської РДА від 21 травня 2012 року № 211 про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;
- визнано незаконним та скасовано наказ Головного управління Держземагентства в Житомирській області (на цей час - ГУ Держгеокадастру) від 15 липня 2014 року № 6-747/14-14 СГ про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 в оренду земельної ділянки, загальною площею 33,3306 га, для ведення фермерського господарства. Визнано недійсним договір оренди від 30 липня 2014 року № 382/06, укладений між ГУ Держгеокадастру та ОСОБА_1, щодо передачі в оренду земельної ділянки, кадастровий номер 1820882400:05:000:0475.
У задоволенні позову в іншій частині відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що прокурор звернувся до суду в межах позовної давності, оскільки про порушення вимог законодавства при наданні в оренду спірної земельної ділянки Бердичівській місцевій прокуратурі стало відомо з листа Управління Служби безпеки України в Житомирській області від 11 грудня 2019 року № 20/2636, який надійшов на адресу прокуратури 12 грудня 2019 року. Отже, перебіг трирічного строку позовної давності обчислюється саме із цієї дати й звернення до суду з цим позовом 27 лютого 2020 року свідчить про дотримання вказаного строку.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що передача ОСОБА_1 вказаної земельної ділянки в оренду на позаконкурсній основі відбулася з порушенням вимог законодавства України.
Внаслідок таких дій та рішень відповідачів земельна ділянка вибула з володіння держави, яка була позбавлена можливості здійснити реалізацію права на земельну ділянку на більш вигідних засадах в умовах конкурентного ринку, що свідчить про безумовне порушення інтересів держави.
Отже, надання земельної ділянки в оренду з порушенням визначеної законом процедури порушує законну мету її отримання в оренду, призводить до ненадходження до бюджету коштів від проведення земельного аукціону, який є обов`язковим при передачі у користування земельних ділянок сільськогосподарського призначення.
Додатковим рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 07 лютого 2022 року стягнено з Бердичівської РДА на користь Бердичівської окружної прокуратури в особі Житомирської обласної прокуратури 2 102,00 грн судового збору.
Стягнено з ОСОБА_1 на користь Бердичівської окружної прокуратури в особі Житомирської обласної прокуратури 2 102,00 грн - витрати зі сплати судового збору.
Стягнено з ГУ Держгеокадастру на користь Бердичівської окружної прокуратури в особі Житомирської обласної прокуратури 2 102,00 грн - витрат зі сплати судового збору.
Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що при ухваленні рішення суд першої інстанції не вирішив питання розподілу судових витрат, про стягнення яких прокурор клопотав у позові.
Постановою Житомирського апеляційного суду від 08 листопада 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 24 січня 2022 року та додаткове рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 07 лютого 2022 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що вирішуючи спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив обставини справи та наявні у справі докази, надав їм належну оцінку, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги і позиції інших учасників
У грудні 2022 року ОСОБА_1, від імені якого діє адвокат Кравцов В. Ю., звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
На обґрунтування касаційної скарги посилається на таке.
Держава в особі уповноваженого нею органу - ГУ Держгеокадастру довідалася про розпорядження від 21 травня 2012 року № 211 в день затвердження ГУ Держгеокадастру проєкту землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 в оренду земельної ділянки, тобто 21 травня 2012 року.
Прокурор довідався про вказане розпорядження після того як про нього довідалась держава, в особі уповноваженого нею органу, тобто після 21 травня 2012 року.
Тому позовна давність за вимогою держави про визнання незаконним і скасування розпорядження від 21 травня 2012 року № 211 сплинула 21 травня 2015 року.
Держава в особі уповноваженого нею органу - ГУ Держгеокадастру довідалася про наказ від 15 липня 2014 року № 6-747/14-14-СГ в день його видання, тобто 15 липня 2014 року.
Прокурор довідався про зазначений наказ після того, як про нього довідалася держава в особі уповноваженого нею органу, тобто після 15 липня 2014 року.
Тому позовна давність за вимогою держави про визнання незаконним і скасування наказу від 15 липня 2014 року № 6-747/14-14-СГ сплинула 15 липня 2017 року.
Держава в особі уповноваженого нею органу - ГУ Держгеокадастру довідалася про укладення договору оренди від 30 липня 2014 року № 382/06 в день його державної реєстрації, тобто 13 серпня 2014 року.
Прокурор довідався про укладення зазначеного договору оренди після того, як про це довідалась держава в особі уповноваженого нею органу, тобто після 13 серпня 2014 року. Тому позовна давність за вимогою держави про визнання недійсним договору оренди від 30 липня 2014 року № 382/06сплинула 13 серпня 2017 року.
Отже, обчислення судами попередніх інстанцій початку перебігу позовної давності за вимогами про визнання незаконним і скасування розпорядження від 21 травня 2012 року № 211, визнання незаконним і скасування наказу від 15 липня 2014 року № 6-747/14-14-СГ, визнання недійсним договору оренди від 30 липня 2014 року № 382/06 з дня отримання прокурором листа Управління Служби безпеки України в Житомирській області, тобто з 12 грудня 2019 року, є безпідставним.
Таким чином, суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права, зокрема статті 256, 257, 261, 267 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), що призвело до ухвалення незаконних рішень.
Як на підставу касаційного оскарження заявник посилається на неврахування судами першої та апеляційної інстанцій висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 367/6105/16-ц, від 07 листопада 2018 року у справі № 372/1036/15-ц, від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16, від 30 січня 2019 року у справі № 357/9328/15-ц, від 17 жовтня 2018 року у справі № 362/44/17, від 01 червня 2021 року у справі № 925/929/19.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 27 січня 2023 рокувідкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1, від імені якого діє адвокат Кравцов В. Ю., на підставі пункту 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Ухвалою Верховного Суду від 19 липня 2023 року справу призначено до розгляду.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Встановлені судами обставини
Суди попередніх інстанцій встановили, що 18 квітня 2012 року ОСОБА_1 звернувся до голови Бердичівської РДА із заявою про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення в оренду земельних ділянок, орієнтовною площею 28,0 га, з метою ведення фермерського господарства, за межами с. Семенівка, із земель запасу сільськогосподарських угідь.
04 травня 2012 року відбулася державна реєстрація ФГ "Агрозермін", засновником якого є ОСОБА_1 . Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань містить інформацію про те, що з 01 березня 2012 року ОСОБА_1 є керівником та підписантом цього фермерського господарства.
Розпорядженням голови Бердичівської РДА від 21 травня 2012 року № 211 ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду із земель запасу сільськогосподарського призначення Іванковецької сільської ради, за межами населеного пункту с. Семенівка, орієнтовною площею 28,0 га, для ведення фермерського господарства.
Наказом ГУ Держземагентства від 15 липня 2014 року № 6-747/14-14-СГ затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства ОСОБА_1 та надано йому в оренду земельну ділянку площею 33,3306 га, кадастровий номер 1820882400:05:000:0475, для ведення фермерського господарства, строком на 25 років, із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану на території Іванковецької сільської ради.
30 липня 2014 року між ГУ Держземагентства та ОСОБА_1 укладений договір оренди землі № 382/06, за умовами якого останньому надано в оренду земельну ділянку площею 33,3306 га, кадастровий номер 1820882400:05:000:0475, для ведення фермерського господарства, яка розташована на території Іванковецької сільської ради, строком на 25 років.
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право оренди, яке виникло на підставі вказаного договору оренди, зареєстроване за орендарем 13 серпня 2014 року.
25 березня 2019 року право власності на зазначену земельну ділянку зареєстроване за Семенівською сільською радою.