Постанова
Іменем України
15 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 504/3870/21
провадження № 61-5773св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Фонтанська сільська рада Одеської області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на постанову Одеського апеляційного суду від 01 березня 2023 року у складі колегії суддів: Орловської Н. В., Кутурланової О. В., Пузанової Л. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Фонтанська сільська рада Одеської області, про визнання недійсним і скасування державного акта на право власності на земельну ділянку.
Позовна заява мотивована тим, що за нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу від 03 червня 2011 року він придбав у ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,1004 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, з цільовим призначенням "для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)".
Зазначена земельна ділянка належала ОСОБА_4 на підставі державного акта про право власності на земельну ділянку ЯК № 450960 від 30 квітня 2010 року, що зареєстрований у встановленому законом порядку, а земельній ділянці присвоєний кадастровий номер 5122786400:02:001:2686.
Вказував, що наприкінці 2020 року вказану земельну ділянку намагається захопити ОСОБА_2, на ім`я якої видано державний акт серії ЯА № 272835.
Вважав, що відповідач незаконно отримала державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 272835, оскільки вказаний документ отримано на підставі неіснуючих рішень сільської ради та під час оформлення державного акту ні до Комінтернівського районного відділу земельних ресурсів, ні до Одеської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" оригінали цих рішень ОСОБА_2 не надавала, а тому просив відновити порушене право власності на спірну земельну ділянку шляхом визнання недійсним виданого відповідачці державного акту серії ЯА № 272835 від 11 грудня 2006 року.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 19 жовтня 2022 року у складі судді Вінської Н. В. позов задоволено.
Визнано недійсним та скасовано державний акт на право власності на земельну ділянку серії від 11 грудня 2006 року ЯА № 272835, виданий на ім`я ОСОБА_2 .
Задовольняючи позовні вимоги та визнаючи недійсним виданий відповідачеві державний акт, виходив із того, що спірна земельна ділянка по АДРЕСА_1 ОСОБА_2 не надавалась.
ОСОБА_2 не була включена до списку осіб, яким надана земельна ділянка на підставі рішення виконкому Фонтанської сільської ради від 07 квітня 1994 року № 22 "Про виділення земельних ділянок в с. Фонтанка", через відсутність вказаного рішення та списку громадян на виділення земельних ділянок під забудову в с. Фонтанка у архівному відділі Лиманської РДА, тому права позивача підлягають захисту відповідно до статті 155 ЗК України.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Одеського апеляційного суду від 01 березня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено.
Рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 19 жовтня 2022 року скасовано.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Скасовуючи рішення місцевого суду та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив із того, що земельна ділянка передана у власність ОСОБА_2 рішенням п`ятої сесії Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області від 20 лютого 1996 року № 5, чинність якого не оскаржена і не заперечена позивачем.
Суд зазначив, що саме однакова адреса, зазначена позивачем як в його правовстановлюючих документах, так і в державному акті, що виданий відповідачці на іншу земельну ділянку, на думку ОСОБА_1, свідчить про порушення його прав, проте останній не вказує на неправомірну зміну встановлених на місцевості меж своєї земельної ділянки внаслідок надання ОСОБА_2 державного акта про право власності на суміжну земельну ділянку у межах, що зображені у вказаному акті, чи невідповідність встановлених меж місцевості.
Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що відсутні належні та допустимі докази порушення прав позивача щодо володіння, користування чи розпорядження придбаної ним земельної ділянки.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У квітні 2023 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 .
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 25 квітня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 серпня 2023 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Підставою касаційного оскарження заявник зазначає застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 16 лютого 2022 року у справі № 450/62/13, провадження № 61-17147св21, від 12 грудня 2018 року у справі № 2-3007/11, провадження № 14-525цс18 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга мотивована тим, що технічна документація зі складання державного акта серії ЯА № 272835 свідчить, що вказаний державний акт отримано ОСОБА_2 на підставі трьох неіснуючих рішень: рішення Фонтанської сільської ради від 20 лютого 1996 року № 5 про надання їй у власність земельної ділянки по АДРЕСА_1 та пов`язаного з ним рішення виконкому сільради від 07 квітня 1994 року № 22; рішення виконавчого комітету Фонтанської сільської ради від 24 жовтня 2006 року, яким адресу земельної ділянки по " АДРЕСА_1" змінено на " АДРЕСА_1".
Під час оформлення державного акта відповідач оригінали цих рішень не надавала, а надавала лише "архівні копії".
Вказує, що для отримання державного акта ОСОБА_2 використала архівний витяг від 15 вересня 2003 року № 286 з рішення Фонтанської сільської ради народних депутатів Комінтернівського району Одеської області від 20 лютого 1996 року № 5-ХХІІ, яке, на її думку, підтверджує факт надання земельної ділянки площею 1 000 кв. м по АДРЕСА_1 .
Разом із тим, зазначає, що у нього наявні архівні копії протоколу пленарного засідання п`ятої сесії Фонтанської сільської ради народних депутатів ХХІІ скликання від 20 лютого 1996 року та рішення Фонтанської сільської ради від 20 лютого 1996 року № 5-ХХІІ, проте у вказаних документах не згадується про надання відповідачу земельної ділянки.
Прізвище ОСОБА_2 із зазначенням площі (1 000 кв. м) та адреси ділянки ( АДРЕСА_1 ) містяться у копіях списків громадян, які зберігаються в архіві разом із рішення сільради від 20 лютого 1996 року № 5-ХХІІ, проте в указаних списках не зазначено, до якого рішення їх додано.
Крім того, у вказаних списках напроти прізвища ОСОБА_2 зазначено, що її включено до списків на підставі рішення виконкому сільради від 07 квітня 1994 року № 22, однак, згідно з інформацією начальника архівного відділу Лиманської районної державної адміністрації Одеської області від 14 лютого 2020 року № 01/26 рішення від 07 квітня 1994 року № 22 в архівному відділі відсутнє - воно не упорядковане і не підшите до архівної справи, як і списки громадян на виділення земельних ділянок під забудову в с. Фонтанці.
Також з інформації начальника архівного відділу Лиманської районної державної адміністрації Одеської області від 14 лютого 2020 року № 01/26 вбачається, що рішення виконкому Фонтанської сільської ради від 24 жовтня 2006 року № 93 про надання юридичної адреси належній відповідачу земельної ділянки взагалі не існує. Під цим номером і датою прийнято інше рішення, яке не стосується відповідача та земельних ділянок по АДРЕСА_1.
Заявник вважає, що належного підтвердження надання ОСОБА_2 спірної земельної ділянки немає.
Крім того, висновки апеляційного суду щодо чинності державного акта на право власності на земельну ділянку, належну відповідачу, оскільки чинне рішення органу місцевого самоврядування, на підставі якого надано земельну ділянку, не оскаржені, є помилковими. Апеляційний суд не врахував висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 2-3007/11 (провадження № 14-525цс18), відповідно до якого у спорах, пов`язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як рішення органів місцевого самоврядування, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки. Визнання недійсними державних актів на право власності вважається законним, належним та окремим способом поновлення порушених прав у судовому порядку.
При цьому апеляційний суд не звернув уваги на наявне в матеріалах справи рішення по справі № 2-1815/11 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування державної реєстрації права власності, скасування кадастрового номеру та витребування у нього земельної ділянки.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У травні 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 від ОСОБА_2, у якому вказано, що судове рішення апеляційного суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Відповідно до державного акта серії ЯК № 450960 від 30 квітня 2010 року, виданого відділом Держкомзему у Комінтернівському районі Одеської області, ОСОБА_4 був власником земельної ділянки площею 0,1004 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Цільове призначення земельної ділянки: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Право власності ОСОБА_4 було зареєстровано у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011052402258 від 30 квітня 2010, земельній ділянці присвоєний кадастровий номер 5122786400:02:001:2686.
Відповідно до договору купівлі-продажу від 03 червня 2011 року, посвідченого, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Заботкіною Т. Ю., ОСОБА_7, який діяв в інтересах ОСОБА_4, продав, а ОСОБА_8 прийняв у власність земельну ділянку площею 0,1004 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, з цільовим призначенням "для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)", кадастровий номер 5122786400:02:001:2686.
За змістом вказаного договору та з матеріалів справи встановлено, що відповідно до державного акту серії ЯК № 450960 від 30 квітня 2010 року посвідчено право власності ОСОБА_4 на земельну ділянку ділянку площею 0,1004 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, надану йому для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) на підставі рішення Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області від 12 березня 1998 року № 7-ХХ11.
Згідно з Державним актом про право власності на земельну ділянку серії ЯА № 272835 від 11 грудня 2006 року ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 0,100 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Цільове призначення земельної ділянки: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 512278600:02:001:0709.
Відповідач по справі змінила своє прізвище з ОСОБА_2 на ОСОБА_2, про що свідчить копія свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 .
Відповіддю з архівного відділу Лиманської районної державної адміністрації Одеської області від 14 лютого 2020 року представнику відповідача - адвокату Шерстюку П. П. повідомлено, що рішення виконкому № 22 Фонтанської сільської ради народних депутатів "О выделении земельных участков в с. Фонтанка" відсутнє - не упорядковане та не підшите в архівну справу, як і списки громадян на виділення земельних ділянок під забудову в селі Фонтанка. Крім того повідомлено, що у протоколі засідання виконкому від 24 жовтня 2006 року № 93 "Про надання юридичної адреси" нерухомих об`єктів за адресою: АДРЕСА_1, прізвище громадянки ОСОБА_2 - не зазначено.
Рішенням п`ятої сесії Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області від 20 лютого 1996 року №5 передано у власність ОСОБА_2 раніше надану земельну ділянку для будівництва і обслуговування будівництва і обслуговування господарський будівель земельну ділянку площею 1004 кв. м по АДРЕСА_1, яка виділена останній на підставі рішення Фонтанської сільської ради № 22 від 07 квітня 1994 року. (а.с. 23-38).
Відповідно до копії витягу із рішення виконкому Фонтанської сільської ради № 93 від 24 жовтня 2006 року, у зв`язку із приведенням у відповідність адреси об`єктів нерухомості із реєстром прав на нерухоме майно та уточненням нумерації земельних ділянок, надано земельній ділянці, що належить ОСОБА_2, юридичну адресу: АДРЕСА_1 (колишня АДРЕСА_1 ).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.