Постанова
Іменем України
26 липня 2023 року
місто Київ
справа № 357/8085/19
провадження № 61-3948св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - Приватне орендне сільськогосподарське підприємство "Сидори",
відповідачі: ОСОБА_1, Фермерське господарство "Пролісок", Фермерське господарство "Дари Ланів", державний реєстратор Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшина Марина Олександрівна,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги Приватного орендного сільськогосподарського підприємства "Сидори" на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 04 листопада 2020 року, постановлене суддею Кошелем Б. І., та постанову Київського апеляційного суду від 03 лютого 2021 року, ухвалену колегією суддів у складі Болотова Є. В., Лапчевської О. Ф., Музичко С. Г.; на додаткове рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 листопада 2020 року, постановлене суддею Кошелем Б. І., та постанову Київського апеляційного суду від 03 лютого 2021 року, ухвалену колегією суддів у складі Болотова Є. В., Лапчевської О. Ф., Музичко С. Г., за заявою Фермерського господарства "Пролісок"; на додаткове рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 листопада 2020 року, постановлене суддею Кошелем Б. І., та постанову Київського апеляційного суду від 03 лютого 2021 року, ухвалену колегією суддів у складі Болотова Є. В., Лапчевської О. Ф., Музичко С. Г., за заявою ОСОБА_1,
ВСТАНОВИВ:
І. ФАБУЛА СПРАВИ
Стислий виклад позиції позивача
Приватне орендне сільськогосподарське підприємство "Сидори"
(далі - ПОСП "Сидори", підприємство) у липні 2019 року звернулося з позовом до ОСОБА_1, Фермерського господарства "Пролісок"
(далі - ФГ "Пролісок"), Фермерського господарства "Дари Ланів" (далі - ФГ "Дари Ланів"), державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної М. О. (далі - державний реєстратор Ілюшина М. О.), у якому з урахуванням уточнень просило:
- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 10 грудня 2018 року № 10 С, укладений між ОСОБА_1 та ФГ "Пролісок", щодо земельної ділянки, загальною площею 1, 425 га, кадастровий номер 3220486000:04:011:0041;
- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 10 грудня 2018 року № 10 С, укладений між ОСОБА_1 та ФГ "Дари Ланів", щодо земельної ділянки, загальною площею 1, 425 га, кадастровий номер 3220486000:04:011:0042;
- скасувати рішення державного реєстратора Ілюшиної М. О. від 14 грудня 2018 року, індексний номер 44602675, про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки, загальною площею 1, 425 га, кадастровий номер 3220486000:04:011:0041, припинити право оренди ФГ "Пролісок" на цю земельну ділянку, що виникло на підставі договору оренди земельної ділянки від 10 грудня 2018 року № 10 С, укладеного між ОСОБА_1 та ФГ "Пролісок";
- скасувати рішення державного реєстратора Ілюшиної М. О. від 14 грудня 2018 року, індексний номер 44602639, про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки, загальною площею 1, 425 га, кадастровий номер 3220486000:04:011:0042, припинити право оренди ФГ "Дари Ланів" на цю земельну ділянку, що виникло на підставі договору оренди земельної ділянки від 10 грудня 2018 року № 10 С, укладеного між ОСОБА_1 та ФГ "Дари Ланів";
- витребувати із незаконного володіння та користування ФГ "Пролісок" на користь ПОСП "Сидори" земельну ділянку, загальною площею 1, 425 га, кадастровий номер 3220486000:04:011:0041, розташовану у межах Сидорівської сільської ради Білоцерківського району Київської області;
- витребувати із незаконного володіння та користування ФГ "Дари Ланів" на користь ПОСП "Сидори" земельну ділянку, загальною площею 1, 425 га, кадастровий номер 3220486000:04:011:0042, розташовану у межах Сидорівської сільської ради Білоцерківського району Київської області;
- внести зміни до договору оренди землі від 05 серпня 2013 року № 5, укладеного між ОСОБА_1 та ПОСП "Сидори", виклавши його у новій редакції.
Позивач ПОСП "Сидори" обґрунтовувало пред`явлений позов тим, що 05 серпня 2013 року уклало з ОСОБА_1 договір оренди землі № 5
(далі - договір № 5), згідно з яким позивач отримав у користування земельну ділянку, загальною площею 2, 85 га, кадастровий номер 3220486000:04:011:0032, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована у межах Сидорівської сільської ради Білоцерківського району Київської області (далі - спірна земельна ділянка), строком на десять років.
26 січня 2015 року державний реєстратор Реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області Бурімська Н. І. (далі - державний реєстратор Бурімська Н. І.) здійснила державну реєстрацію права оренди ПОСП "Сидори" згідно з договором № 5, індексний номер 18841045.
Протягом усього строку дії договору № 5 підприємство використовує спірну земельну ділянку у своїй господарській діяльності та сплачує за неї орендну плату.
ПОСП "Сидори" зазначило, що з лютого 2018 року ОСОБА_1 вчиняє дії, спрямовані на позбавлення підприємства права користування спірною земельною ділянкою.
За скаргою, поданою ОСОБА_1 та іншими особами, Міністерство юстиції України відповідно до наказу від 15 березня 2018 року № 728/5
(далі - Наказ № 728/5) скасувало рішення державного реєстратора Бурімської Н. І. про державну реєстрацію права оренди на спірну земельну ділянку за ПОСП "Сидори".
26 листопада 2018 року приватний нотаріус Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Дуднік І. В. посвідчив заяву ОСОБА_1 про поділ спірної земельної ділянки на дві з кадастровими номерами 3220486000:04:011:0041 та 3220486000:04:011:0042.
У подальшому, державний реєстратор Ілюшина М. О. прийняла рішення про державну реєстрацію права власності на земельні ділянки, сформовані внаслідок поділу спірної земельної ділянки, за ОСОБА_1
10 грудня 2018 року ОСОБА_1 уклала договори оренди земельних ділянок від 10 грудня 2018 року № 10 С, згідно з якими передала в оренду ФГ "Пролісок" земельну ділянку, кадастровий номер 3220486000:04:011:0041, а ФГ "Дари Ланів" - земельну ділянку, кадастровий номер 3220486000:04:011:0042.
14 грудня 2018 року державний реєстратор Ілюшина М. О. прийняла рішення про державну реєстрацію права оренди на земельні ділянки, кадастрові номери 3220486000:04:011:0041 та 3220486000:04:011:0042, за ФГ "Пролісок" та ФГ "Дари Ланів" відповідно.
Підприємство наголошувало, що скасування Міністерством юстиції України рішення державного реєстратора про державну реєстрацію за ПОСП "Сидори" права оренди на спірну земельну ділянку не припинило це право і не вплинуло на його дійсність. Договір № 5 є дійсним, у судовому порядку не оспорювався, строк оренди не сплинув.
Поділ спірної земельної ділянки здійснений без відома та згоди позивача, без погодження технічної документації із землеустрою щодо поділу, тобто з порушенням частини дванадцятої статті 186 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), відповідно цей поділ не припинив право оренди ПОСП "Сидори".
Стислий виклад заперечень інших учасників справи
Відповідачі ОСОБА_1 та ФГ "Пролісок" заперечували проти задоволення позову, вважаючи його безпідставним, необґрунтованим та не доведеним належними та допустимими доказами.
Стислий виклад змісту рішень суду першої інстанції
Рішенням від 04 листопада 2020 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в позові відмовив.
Рішення суду першої інстанції обґрунтовувалося тим, що, скасувавши рішення державного реєстратора Бурімської Н. І. про державну реєстрацію права оренди на спірну земельну ділянку за ПОСП "Сидори", Держава офіційно не визнає і не підтверджує факту набуття позивачем права оренди на спірну земельну ділянку, належну ОСОБА_1, оскільки відомості про реєстрацію права оренди були виключені з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Наказ № 728/5 є чинним, судового рішення про його скасування позивач не надав. Через неіснування державної реєстрації договору, так само як і у разі скасування незаконно проведеної державної реєстрації права оренди, договір № 5 є таким, що не набрав чинності, тому ПОСП "Сидори" не набуло прав орендаря за цим договором.
Відтак, суд першої інстанції дійшов висновку, що ПОСП "Сидори" не довело, що оспорюваними договорами оренди землі порушено його права на момент реєстрації цих договорів чи на момент пред`явлення позову, враховуючи, що державна реєстрація права оренди спірної земельної ділянки за позивачем була скасована, тому права оренди в нього немає.
Додатковим рішенням від 11 листопада 2020 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області задовольнив заяву ФГ "Пролісок" про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування судових витрат та стягнув з ПОСП "Сидори" на користь ФГ "Пролісок" компенсацію судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000, 00 грн.
Додатковим рішенням від 11 листопада 2020 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області задовольнив заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення відшкодування судових витрат та стягнув з ПОСП "Сидори" на користь ОСОБА_1 компенсацію судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 25 000, 00 грн.
Додаткові рішення суду першої інстанції обґрунтовувалися тим, що, ухвалюючи рішення від 04 листопада 2020 року, суд не вирішив питання щодо розподілу витрат на правничу допомогу відповідно до статті 141 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Суд першої інстанції, врахувавши складність справи, обсяг виконаних адвокатами робіт, час, витрачений адвокатами на виконання цих робіт, принцип розумності та справедливості, а також те, що у позові відмовлено, дійшов переконання про задоволення заяв ФГ "Пролісок" і ОСОБА_1 .
Стислий виклад змісту рішень суду апеляційної інстанції
Постановою від 03 лютого 2021 року Київський апеляційний суд залишив без змін рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 04 листопада 2020 року.
Постанова суду апеляційної інстанції обґрунтовувалася тим, що згідно з пунктом 37 договору № 5 договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. Отже, для визначення початку перебігу та закінчення строку дії договору має значення не момент його підписання, а момент вчинення реєстраційних дій, тобто внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Оскільки державна реєстрація речового права позивача на спірну земельну ділянку була скасована 15 березня 2018 року, суд першої інстанції правильно відмовив у задоволенні позову ПОСП "Сидори".
Постановою від 03 лютого 2021 року Київський апеляційний суд змінив додаткове рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 листопада 2020 року, зменшив розмір відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, стягнутих на користь ФГ "Пролісок", з 10 000, 00 грн до 5 000, 00 грн.
Постановою від 03 лютого 2021 року Київський апеляційний суд змінив додаткове рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 листопада 2020 року, зменшив розмір відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, стягнутих на користь ОСОБА_1, з 25 000, 00 грн до 10 000, 00 грн.
Постанови суду апеляційної інстанції обґрунтовувалися тим, що згідно з протоколами судових засідань представники ФГ "Пролісок" та ОСОБА_1 участі в них не брали, подали лише письмові пояснення, зазначений адвокатами в описах наданих послуг час роботи є завищеним та необґрунтованим.
Врахувавши критерій співмірності складності справи та обсягу і складності виконаних адвокатами робіт, суд апеляційної інстанції дійшов переконання, що зазначені ФГ "Пролісок" витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн та ОСОБА_1 - в розмірі 25 000,00 грн є завищеними.
Додатковою постановою від 09 лютого 2021 року Київський апеляційний суд вирішив питання розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Стягнув з ПОСП "Сидори" на користь ОСОБА_1 відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000, 00 грн, на користь ФГ "Пролісок" - у розмірі 6 000, 00 грн, на користь ФГ "Дари Ланів" - у розмірі 6 000, 00 грн.
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст вимог касаційних скарг
Позивач ПОСП "Сидори" у березні 2021 року засобами поштового зв`язку надіслало до Верховного Суду касаційну скаргу на додаткове рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 листопада 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 лютого 2021 року, просило їх скасувати, ухвалити нове додаткове рішення про відмову у задоволенні заяви про ухвалення судового рішення щодо стягнення судових витрат на користь ОСОБА_1
ПОСП "Сидори" у березні 2021 року засобами поштового зв`язку надіслало до Верховного Суду касаційну скаргу на додаткове рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 листопада 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 лютого 2021 року, просило їх скасувати, ухвалити нове додаткове рішення про відмову у задоволенні заяви про ухвалення судового рішення щодо стягнення судових витрат на користь ФГ "Пролісок".
ПОСП "Сидори" у березні 2021 року засобами поштового зв`язку надіслало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 04 листопада 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 лютого 2021 року, просило їх скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційні скарги
Касаційна скарга на судові рішення, ухвалені за наслідками вирішення судами спору по суті, мотивована тим, що договори оренди землі, які укладено після 01 січня 2013 року, набирають чинності з моменту їх підписання сторонами, а скасування рішення про державну реєстрацію права оренди не впливає на дійсність договору оренди землі, тому суди зробили помилкові висновки про те, що договір № 5 не набрав чинності.
Суди не врахували, що при існуванні декількох договорів найму однієї й тієї ж речі різними наймачами перевагу потрібно надати договору, який був укладений раніше. Також поза увагою судів залишилося те, що скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди ПОСП "Сидори" не призвело до припинення права оренди. Це право порушено відповідачами та підлягає судовому захисту.
Суди першої та апеляційної інстанцій не застосували правові висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2018 року у справі № 823/378/16 (провадження № 11-374апп18), від 12 березня 2019 року у справі № 911/3594/17 (провадження № 12-234гс18), від 29 травня 2019 року у справі № 367/2022/15-ц (провадження № 14-376цс18), від 05 червня 2019 року у справі № 392/1829/17 (провадження № 14-173цс19), від 01 жовтня 2019 року у справі № 922/2723/17 (провадження № 12-2гс19), від 23 червня 2020 року у справі № 696/1693/15-ц
(провадження № 14-737цс19), та у постановах Верховного Суду від 03 квітня 2020 року у справі № 912/3294/18, від 02 жовтня 2020 року у справі № 912/3295/18, від 11 грудня 2019 року у справі № 291/421/17
(провадження № 61-22637св18), від 19 грудня 2018 року у справі № 291/422/17 (провадження № 61-29047св18), від 02 жовтня 2019 року у справі № 291/426/17 (провадження № 61-32794св18), від 23 травня 2018 року у справі № 704/1551/16-ц (провадження № 61-1122св17), від 11 травня 2018 року у справі № 902/803/17, від 26 вересня 2018 року у справі № 910/21911/14, від 20 лютого 2019 року у справі № 917/410/18, від 28 серпня 2018 року у справі № 537/4946/13-ц
(провадження № 61-17863св18), від 15 липня 2020 року у справі № 915/476/19, від 23 червня 2020 року у справах № 906/516/19, № 905/633/19, № 922/2589/19, від 30 червня 2020 року у справі № 922/3130/19, від 14 липня 2020 року у справі № 910/8387/19, від 20 серпня 2020 року у справі № 916/2464/19, від 03 вересня 2020 року у справі № 914/1201/19, від 16 вересня 2020 року у справі № 352/1021/19
(провадження № 61-7648св20).
Касаційні скарги на судові рішення, ухвалені за наслідками вирішення судами питання розподілу витрат на правничу допомогу, мотивовані тим, що ФГ "Пролісок" та ОСОБА_1 не дотрималися приписів частини першої статті 134 і пункту 9 частини третьої статті 178 ЦПК України, не подали до суду відзив із попереднім (орієнтовним) розрахунком суми судових витрат.
Суди першої та апеляційної інстанцій не врахували правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 листопада 2019 року у справі № 904/4494/18 (провадження № 12-110гс19) та у постановах Верховного Суду від 17 червня 2020 року у справі № 504/2755/16-ц (провадження № 61-47991св18), від 20 травня 2020 року у справі № 643/3720/15-ц (провадження № 61-18762св19), від 22 січня 2020 року у справі № 551/1136/17 (провадження № 61-18394св19).
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
ОСОБА_1 у травні та липні 2021 року подала до Верховного Суду відзиви на касаційні скарги, у яких просила залишити їх без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. Також просила стягнути з позивача компенсацію судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених нею в суді апеляційної інстанції у розмірі 7 000, 00 грн та в суді касаційної інстанції у розмірі 10 000, 00 грн.
ФГ "Пролісок" та ФГ "Дари Ланів" у травні та липні 2021 року подали до Верховного Суду відзиви на касаційні скарги, у яких просили залишити їх без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. Також просили стягнути з позивача компенсацію судових витрат на професійну правничу допомогу, понесені ними у суді касаційної інстанції, у розмірі по 10 000,00 грн на користь кожного з них.
ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ
Ухвалою від 29 квітня 2021 року, з урахуванням ухвали від 24 жовтня 2022 року про виправлення описки, Верховний Суд відкрив касаційне провадження у справі за касаційними скаргами ПОСП "Сидори" на додаткові рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 листопада 2020 року та постанови Київського апеляційного суду від 03 лютого 2021 року, ухвалені за наслідками перегляду додаткових рішень.
Ухвалою Верховного Суду від 14 червня 2021 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ПОСП "Сидори" на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 04 листопада 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 лютого 2021 року.
Ухвалою від 31 жовтня 2022 року Верховний Суд призначив справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п`яти суддів.
Ухвалою від 09 листопада 2022 року Верховний Суд відмовив у задоволенні клопотань ПОСП "Сидори" про розгляд справи за участю представника та про передання справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду; задовольнив клопотання ПОСП "Сидори" про зупинення провадження; зупинив касаційне провадження до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 357/8277/19 (провадження № 14-65цс22).
Ухвалою від 12 липня 2023 року Верховний Суд поновив касаційне провадження у справі.
З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовані правила статті 400 ЦПК України, відповідно до яких, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені
пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваних судових рішень визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд перевірив у межах доводів касаційних скарг правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, за наслідками чого зробив такі висновки.
Обставини, встановлені в рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій
Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належала земельна ділянка, загальною площею 2, 85 га, кадастровий номер 3220486000:04:011:0032, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована у межах Сидорівської сільської ради Білоцерківського району Київської області.
05 серпня 2013 року ПОСП "Сидори" та ОСОБА_1 уклали договір оренди землі № 5, за умовами якого позивач отримав в оренду спірну земельну ділянку строком на десять років. Також в договорі погоджено розмір орендної плати та порядок, строк і форма її видачі орендодавцю.
Згідно з пунктом 37 договору оренди № 5 цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.
26 січня 2015 року державний реєстратор Бурімська Н. І. на підставі договору № 5 зареєструвала право оренди ПОСП "Сидори" на спірну земельну ділянку, індексний номер 18841045.
Наказом від 15 березня 2018 року № 728/5 Міністерство юстиції України задовольнило колективну скаргу громадян, зокрема і ОСОБА_1, та скасувало рішення про державну реєстрацію права оренди за ПОСП "Сидори" на належну ОСОБА_1 спірну земельну ділянку з тих підстав, що договори оренди скаржників, укладені з ПОСП "Сидори", зареєстровані без необхідних документів, зокрема, без підписаних власниками земельних ділянок договорів, заяв на вчинення реєстраційних дій, оплати за вчинення реєстраційних дій.
Рішенням державного реєстратора Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Аврамченко С. С. від 15 березня 2018 року, індексний номер 40128149, скасовано державну реєстрацію іншого речового права - права оренди ПОСП "Сидори" на спірну земельну ділянку.
05 березня 2018 року ОСОБА_1 та Товариство з обмеженою відповідальністю "Еліта-2010" (далі - ТОВ "Еліта-2010") уклали договір оренди землі № 2 строком до 05 березня 2028 року, а 15 березня 2018 року державний реєстратор Комунального підприємства Великодимерської селищної ради "Комунальна служба реєстрації речових прав" Мироненко Ю. Ю. прийняв рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 40138692.
30 липня 2018 року ПОСП "Сидори" звернулося до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом про визнання недійсним договору оренди землі від 05 березня 2018 року № 2, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ "Еліта-2010", скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно.
04 грудня 2018 року ОСОБА_1 та ТОВ "Еліта-2010" уклали договір про розірвання договору оренди землі від 05 березня 2018 року № 2.
12 грудня 2018 року державний реєстратор Ілюшина М. О. внесла відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про закриття об`єкта нерухомого майна - земельної ділянки, загальною площею 2, 85 га, кадастровий номер 3220486000:04:011:0032, індексний номер рішення 44556567, підстава - поділ об`єкта нерухомого майна, заява про поділ земельної ділянки.
ОСОБА_1 здійснила поділ земельної ділянки, кадастровий номер 3220486000:04:011:0032, на дві окремі ділянки, площею по 1, 425 га кожна, кадастрові номери 3220486000:04:011:0041 та 3220486000:04:011:0042, що підтверджується листом Міськрайонного управління у Білоцерківському районі та місті Білій Церкві Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 04 липня 2019 року № 164/121-19.
12 грудня 2018 року державний реєстратор Ілюшина М. О. ухвалила рішення про державну реєстрацію права власності на земельні ділянки, сформовані внаслідок поділу спірної земельної ділянки, за ОСОБА_1
10 грудня 2018 року ОСОБА_1 та ФГ "Дари Ланів" уклали договір оренди № 10 С щодо земельної ділянки, загальною площею 1, 4250 га, кадастровий номер 3220486000:04:011:0042.
10 грудня 2018 року ОСОБА_1 та ФГ "Пролісок" уклали договір оренди № 10 С щодо земельної ділянки, загальною площею 1, 4250 га, кадастровий номер 3220486000:04:011:0041.
14 грудня 2018 року державний реєстратор Ілюшина М. О. ухвалила рішення про державну реєстрацію права оренди за ФГ "Дари ланів" та ФГ "Пролісок".
19 квітня 2019 року ПОСП "Сидори" направило ОСОБА_1 пропозицію (оферту) про внесення змін до договору № 5, в якій, посилаючись на істотні зміни договору оренди, вважало, що є підстави для внесення змін в частині, що ідентифікують об`єкт оренди, а саме кадастрових номерів та площі орендованих земельних ділянок, сформованих внаслідок поділу земельної ділянки, яка спочатку була передана в оренду підприємству; документів, які підтверджують право власності орендодавця на такі земельні ділянки; нормативної грошової оцінки кожної із земельних ділянок та залежного від неї розміру орендної плати.
Оцінка юрисдикційності спору
Передусім питання, яке має з`ясувати Верховний Суд, стосується дотримання судами правил юрисдикції загальних судів, визначених
статтями 19-22 ЦПК України, оскільки порушення цих правил є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги.
ПОСП "Сидори" звернулося з позовом до суду про визнання недійсними договорів оренди землі, скасування рішень про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно, витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння та користування, внесення змін до договору оренди землі.
Позов пред`явлений до фізичної особи - власника спірної земельної ділянки (після поділу власника двох ділянок), юридичних осіб - нових орендарів, за якими зареєстровано право оренди землі, та державного реєстратора.
Оскільки предметом спору у справі, що переглядається, є земельні ділянки, власником яких є фізична особа як сторона договорів оренди землі (укладеного з ПОСП "Сидори" та укладених із ФГ "Пролісок" і ФГ "Дари Ланів"), предмет спору безпосередньо стосується прав і обов`язків власника земельних ділянок.
Позовні вимоги позивача до ФГ "Пролісок" і ФГ "Дари Ланів" про витребування спірної земельної ділянки (після поділу - двох земельних ділянок) із чужого незаконного володіння та користування заявлені щодо двох новоутворених земельних ділянок, власником яких є фізична особа, яка уклала договори оренди як з ФГ "Пролісок", так і з ФГ "Дари Ланів", тому з огляду на характер спірних правовідносин цей спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 квітня 2023 року у справі № 357/8277/19
(провадження № 14-65цс22).
Отже, суди першої та апеляційної інстанцій, розглянувши спір в порядку цивільного судочинства, дотрималися правил юрисдикції загальних судів.
Право, застосоване судом
Згідно з частиною другою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).
З урахуванням наведених приписів правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів. Суд повинен установити, чи були порушені (чи існує можливість порушення), не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (провадження № 12-52гс20) зазначено, що порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. Водночас позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.
У постанові Верховного Суду від 15 серпня 2019 року у справі № 1340/4630/18 (адміністративні провадження № К/9901/16194/19; К/9901/16864/19) зауважено, що відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
Відповідно до статті 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Статтею 203 ЦК України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Конструкція недійсності договору потрібна для того, щоб не допускати або припиняти порушення приватних прав та інтересів або ж їх відновлювати. В основі конструкції недійсності (нікчемності та оспорюваності), як правило, перебуває порушення приписів ЦК України чи іншого закону.
Оцінка аргументів, викладених у касаційній скарзі на судові рішення, ухвалені за наслідками вирішення спору по суті
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).
У справі, що переглядається, основним питанням є те, чи порушені права та інтереси ПОСП "Сидори", право оренди якого скасоване та не відновлене, укладенням наступних договорів оренди щодо спірної земельної ділянки.
У частині першій статті 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору (частина третя статті 626 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України і відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною першою статті 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини другої статті 631 ЦК України договір набирає чинності з моменту його укладення.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).
Згідно зі статтею 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.
Отже, за змістом статті 631 ЦК України момент набрання чинності договором співпадає з моментом його укладення, настання якого, за загальним правилом, пов`язується з часом досягнення сторонами згоди з приводу усіх істотних умов договору (частина перша статті 638 ЦК України). Також договір може вважатися укладеним згідно зі статтею 640 ЦК України з моменту передання майна чи вчинення певної дії, тобто пов`язується з умовами договору або його правовою природою (частина друга зазначеної статті).
Набрання договором чинності є моментом у часі, коли починають діяти права та обов`язки за договором, тобто коли договір (як підстава виникнення правовідносин та письмова форма, в якій зафіксовані умови договору) породжує певні правові відносини, на виникнення яких було спрямоване волевиявлення сторін.
Спеціальним законом, який регулює відносини, пов`язані з орендою землі, є Закон України "Про оренду землі".
За змістом статті 13 Закону України "Про оренду землі" (тут і далі - в редакції, чинній на момент укладення договору № 5) договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї зі сторін може бути посвідчений нотаріально. Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України (стаття 14 Закону України "Про оренду землі").
Відповідно до частин першої, другої статті 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.
У частинах першій та п`ятій статті 6 Закону України "Про оренду" передбачено, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених ЗК України, ЦК України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.
Згідно зі статтями 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Згідно з частиною другою статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Підпунктом 6 пункту 2 частини першої статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що державній реєстрації прав підлягає право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.
З урахуванням наведеного, для визначення початку перебігу та закінчення строку дії договору оренди землі має значення не момент його підписання, а момент вчинення реєстраційних дій, тобто внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень як єдиної державної інформаційної системи, яка містить відомості про речові права на нерухоме майно, їх обтяження, суб`єктів речових прав, технічні характеристики об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд тощо), кадастровий план земельної ділянки, а також відомості про правочини, вчинені щодо таких об`єктів нерухомого майна, з якими закон пов`язує набрання чинності договору, а саме можливість реалізації сторонами своїх суб`єктивних прав та обов`язків.