Постанова
Іменем України
15 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 758/8567/17
провадження № 61-703св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1,
відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2,
третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю "Пателі Лізинг",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Петренко Ірина Леонідівна, на рішення Подільського районного суду міста Києва
від 08 грудня 2021 року у складі судді Ларіонової Н. М. та постанову Київського апеляційного суду від 05 грудня 2022 року у складі колегії суддів: Андрієнко А. М., Соколової В. В., Поліщук Н. В., та касаційною скаргою
ОСОБА_2, в інтересах якої діє адвокат Дзюба Максим Юрійович, на постанову Київського апеляційного суду від 05 грудня
2022 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до
ОСОБА_2 про стягнення суми.
Позовну заяву мотивовано тим, що 15 лютого 2016 року ОСОБА_2 отримала від ОСОБА_1 22 037 доларів США в рахунок оплати проданих нею квартир на АДРЕСА_1, загальною площею 88, 4 кв.м., що підтверджується розпискою.
22 лютого 2016 року відповідач отримала від позивача ще 38 080 доларів США в рахунок придбання позивачкою квартир у м. Києві за тією ж адресою, що підтверджується відповідною розпискою.
Зазначає, що ОСОБА_2 ніколи не належали на праві власності квартири у м. Києві за зазначеною адресою, отже, вона за жодних обставин ні юридично, ні фактично не могла позивачу їх продати.
Таким чином, ОСОБА_1 вказує, що ОСОБА_2 безпідставно отримала від позивача грошові кошти в загальному розмірі 60 117 доларів США, які просить стягнути з відповідача. Також позивач просила стягнути з відповідача 3% річних за період з 23 лютого 2016 року до 05 березня 2019 року у розмірі 146 625, 53 грн.
ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічним позовом до
ОСОБА_1 про розірвання угод.
Позовну заяву мотивовано тим, що грошові кошти від ОСОБА_1 за розписками набувались нею на підставі договірних відносин за угодами про уступку права вимоги від 15 лютого 2016 року № 6/2016, № 7/2016,
№ 8/2016, за вона придбавала права вимоги до ТОВ "Пателі Лізинг", які належали ОСОБА_1 за інвестиційними договорами в частині зобов`язань щодо передачі квадратних метрів у будинку
АДРЕСА_1 . Про встановлення між сторонами порядку розрахунків за угодами про уступку прав вимоги ОСОБА_2 повідомила боржника (ТОВ "Пателі Лізинг"), докази чого наявні в матеріалах справи. Тож, зазначені угоди та розписки є документами в межах зобов`язальних договірних правовідносин щодо набуття нею від ОСОБА_1 прав вимоги до ТОВ "Пателі Лізинг" про передачу квадратних метрів.
Зазначала, що ОСОБА_1 не виконала свої зобов`язання щодо розрахунку з ОСОБА_2 в повному обсязі за передані на підставі даних угод майнові права на отримання квадратних метрів від ТОВ "Пателі Лізинг". Стверджувала, що ОСОБА_1 порушила строк сплати грошових коштів в повному обсязі за передані на підставі угод про уступку права вимоги майнові права на отримання квадратних метрів від
ТОВ "Пателі Лізинг", чим істотно порушила умови вищезазначених угод та порядку розрахунків, встановлених розпискою ОСОБА_1
від 15 лютого 2016 року.
Вказувала, що листом від 25 липня 2018 року вона зверталась до
ОСОБА_1 з пропозицією про розірвання угод про уступку права вимоги від 15 лютого 2016 року та направила відповідні проекти угод про розірвання. Вказані документи були отримані позивачем, але у встановлений строк ОСОБА_1 не повернула підписаних додатків про розірвання вищезазначених угод, а листом від 14 серпня 2018 року
ОСОБА_1 відмовилась від розірвання вищевказаних угод.
Викладене свідчить, що за згодою сторін дані угоди розірвати не є можливим, тому ОСОБА_2 вважає, що поновити її порушені права можливо лише шляхом їх розірвання в судовому порядку.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 08 грудня
2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено.
Розірвано угоди про уступку прав вимоги від 15 лютого 2016 року,
№№ 6/2016, 7/2016, 8/2016, укладені між ОСОБА_2, ОСОБА_1 та
ТОВ "Пателі Лізинг".
Відмовляючи у задоволенні первісного позову, суд першої інстанції виходив з відсутності правових підстав вважати перераховані гроші позивачем відповідачу як кошти безпідставно набуті, адже зобов`язання ОСОБА_2 були належним чином виконані як перед ТОВ "Пателі Лізинг" в частині повної оплати інвестиційних платежів, так і перед ОСОБА_1 в частині передачі дійсних вимог по інвестиційним договорам та повного пакету документів щодо таких вимог, а тому відсутні підстави для застосування статті 1212 ЦК України.
Задовольняючи зустрічний позов, суд першої інстанції виходив з доведеності факту порушення умов укладених угод та порядку розрахунків, встановлених розпискою від 15 лютого 2016 року.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 05 грудня 2022 року рішення Подільського районного суду міста Києва від 08 грудня
2021 року в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 скасовано та ухвалено нове в цій частині, яким позов ОСОБА_1 задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 60 117 доларів США. В решті рішення суду залишено без змін.
Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що розриваючи угоди про уступку прав вимоги суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що ОСОБА_1 порушила строк сплати грошових коштів за даними угодами в повному обсязі, чим істотно порушила умови вказаних угод та порядок розрахунку за ними. Хоч ОСОБА_1 були передані кошти в розмірі 60 117 доларів США ОСОБА_2 на підставі угод, про що зазначено в розписці про отримання коштів, однак ці угоди були розірвані у зв`язку із істотним порушенням та невиконанням угод, то зазначена сума підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 як безпідставно отримані кошти відповідно до пункту 3 частини третьої статті 1212 ЦК України.
В частині застосування статті 625 ЦК України та стягнення 3% річних із суми 60 117 доларів США, колегія суддів вважала, що в задоволенні цих вимог повинно бути відмовлено, оскільки зазначена сума підлягає до стягнення не у зв`язку із порушенням зобов`язання відповідачем, а у зв`язку із безпідставним набуттям вказаних коштів.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
У січні 2023 року до Верховного Суду ОСОБА_2 подала касаційну скаргу на постанову суду апеляційної інстанції, у якій просила її скасувати в частині задоволення позову ОСОБА_1 та залишити в силі рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволення позову ОСОБА_1 .
Касаційну скаргу мотивовано тим, що сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни або розірвання договору,а тому суд апеляційної інстанції помилково стягнув суму коштів, сплачену позивачем до розірвання договору.
До Верховного Суду 23 січня 2023 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на вказані судові рішення, у якій просила їх скасувати в частині задоволення зустрічного позову ОСОБА_2 та ухвалити нове в цій частині про відмову у задоволенні зустрічного позову, в іншій частині судові рішення залишити без змін.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що суди попередніх інстанцій не взяли до уваги пункт 3.3, який наявний у кожній з угод, згідно з яким сплата здійснюється одночасно з підписанням цього договору. Підписання цього договору первісним кредитором засвідчує факт отримання ним плати в повному обсязі, а тому вона виконала умови договору.
Також зазначає, що загальна сума угод встановлена судом та сума вказана у розписці суттєво відрізняється, це свідчить про те, що зазначена розписка не мала відношення до вказаних угод.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 10 листопада 2022 року відкрито касаційне провадження у справі, а ухвалою від 13 липня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Відзив на касаційну скарги
У березні 2023 року від ОСОБА_2 надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому остання посилається на необґрунтованість доводів скарги
ОСОБА_1 та законність ухвалених у справі судових рішень в частині вирішення зустрічного позову.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
15 лютого 2016 року між ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ТОВ "Пателі Лізинг" були укладені угоди, а саме: угода № 6/2016 про уступку права вимоги; угода № 7/2016 про уступку права вимоги; угода № 8/2016 про уступку права вимоги. Сторонами у даних угодах є: ОСОБА_2 (первісний кредитор), ОСОБА_1 (новий кредитор), ТОВ "Пателі Лізинг".
Виходячи з тексту угоди про уступку права вимоги № 6/2016 від 15 лютого 2016 року: "Зобов`язання" - зобов`язання Боржника перед первісним кредитором відповідно до Інвестиційного договору № 74 НВ від 07 лютого 2011 року та додаткової угоди № 2 від 10 грудня 2012 року.
Відповідно до п. 1.1. Угоди про уступку права вимоги № 6/2016
від 15 лютого 2016 року: сторона 1 - Первісний кредитор уступає, а сторона 2 приймає право вимоги Зобов`язання на умовах викладених у цій Угоді і стає Новим кредитором Боржника.
Відповідно до п. 1.2. Угоди про уступку права вимоги № 6/2016
від 15 лютого 2016 року: за цією Угодою Сторона 2 - Новий кредитор одержує право вимагати від Боржника належного виконання Зобов`язань на свою користь. До Нового кредитора також переходять всі права, що забезпечують виконання Зобов`язання.
Згідно з п 3.1. Угоди № 6/2016 про уступку права вимоги від 15 лютого
2016 року: Новий кредитор сплачує Первісному кредитору за передачу прав вимоги за борговим зобов`язанням Боржника - 918 540,00 (Дев`ятсот вісімнадцять тисяч п`ятсот сорок гривень 0 копійок) гривень.
Виходячи з тексту п. 1.1. Інвестиційного договору № 74 НВ від 07 лютого
2011 року: Будинок - означає житлово-офісний комплекс, який споруджується Замовником в м. Києві за будівельною адресою: АДРЕСА_1.
Додатковою угодою № 2 від 10 грудня 2012 року до Інвестиційного договору
№ 74 НВ від 07 лютого 2011 року внесено зміни у пункт 2.2 Інвестиційного договору № 74 НВ від 07 лютого 2011 року та викладено у наступній редакції: "Після виконання Сторонами всіх зобов`язань за Договором, Замовник, відповідно до законодавства та на умовах цього Договору передає у власність Інвестору апартаменти загальною площею 24,3 метрів квадратних на дванадцятому поверсі. При цьому часткою Інвестора від участі у фінансуванні будівництва Будинку є виключно Приміщення, вказане вище, не включаючи інші приміщення Будинку, і після того, як воно буде передано за Актом прийому- передачі, належатиме Інвестору на праві власності. Попередній план (згідно проекту) приміщення додається до Договору в якості Додатку № 1 Остаточна загальна площа Приміщення буде уточнена після проведення обміру БТІ м. Києва."
Виходячи з тексту Угоди про уступку права вимоги № 7/2016 від 15 лютого 2016 року: "Зобов`язання" - зобов`язання Боржника перед Первісним кредитором відповідно до Договору доручення № 25 А на інвестування коштів в будівництво апартаментів від 15 грудня 2005 року та додаткової угоди від 18 січня 2006 року і додаткової угоди від 10 грудня 2012 року.
Відповідно до п. 1.1. Угоди про уступку права вимоги № 7/2016
від 15 лютого 2016 року: сторона 1 - Первісний кредитор уступає, а Сторона 2 приймає право вимоги Зобов`язання на умовах викладених у цій Угоді і стає Новим кредитором Боржника.
Відповідно до п. 1.2. Угоди про уступку права вимоги № 7/2016
від 15 лютого 2016 року: за цією Угодою Сторона 2 - Новий кредитор одержує право вимагати від Боржника належного виконання Зобов`язань на свою користь. До Нового кредитора також переходять всі права, що забезпечують виконання Зобов`язання.
Згідно з п 3.1. Угоди № 7/2016 про уступку права вимоги від 15 лютого
2016 року: Новий кредитор сплачує Первісному кредитору за передачу прав вимоги за борговим зобов`язанням Боржника - 937 440,00 (Дев`ятсот тридцять сім тисяч чотириста сорок гривень 00 копійок) гривень.
Виходячи з тексту п.1.1. Додаткової угоди від 18 січня 2006 року до договору доручення № 25 А від 15 грудня 2005 року: Будинок - означає житлово-офісний комплекс, який споруджується Замовником в м. Києві за будівельною адресою: АДРЕСА_1.
Додатковою угодою № 2 від 10.12.2012 року до договору доручення
№ 25 А від 15 грудня 2005 року внесено зміни у пункт 2.2 додаткової угоди від 18.01.2006 року до Договору доручення № 25 А від 15 грудня 2005 року та викладено у наступній редакції: "Після виконання Сторонами всіх зобов`язань за Договором. Замовник, відповідно до законодавства та на умовах цього Договору передає у власність Інвестору апартаменти загальною площею 24,8 метрів квадратних на дванадцятому поверсі. При цьому часткою Інвестора від участі у фінансуванні будівництва Будинку є виключно Приміщення, вказане вище, не включаючи інші приміщення Будинку, і після того, як воно буде передано за Актом прийому-передачі, належатиме Інвестору на праві власності. Попередній план (згідно проекту) приміщення додається до Договору в якості Додатку № 1 до додаткової угоди №2 від 10 грудня 2012 року. Остаточна загальна площа Приміщення буде уточнена після проведення обміру БТІ м. Києва.
Виходячи з тексту Угоди про уступку права вимоги № 8/2016 від 15 лютого 2016 року: "Зобов`язання" - зобов`язання Боржника перед Первісним кредитором відповідно до Договору доручення № 28 А на інвестування коштів в будівництво апартаментів від 15 грудня 2005 року та додаткової угоди від 18 січня 2006 року і додаткової угоди від 10 грудня 2012 року.
Відповідно до п. 1.1. Угоди про уступку права вимоги № 8/2016
від 15 лютого 2016 року: сторона 1 - Первісний кредитор уступає, а Сторона 2 приймає право вимоги Зобов`язання на умовах викладених у цій Угоді і стає Новим кредитором Боржника.
Відповідно до п. 1.2. Угоди про уступку права вимоги № 8/2016
від 15 лютого 2016 року: за цією Угодою Сторона 2 - Новий кредитор одержує право вимагати від Боржника належного виконання Зобов`язань на свою користь. До Нового кредитора також переходять всі права, що забезпечують виконання Зобов`язання.
Згідно з п 3.1. Угоди № 8/2016 про уступку права вимоги від 15 лютого
2016 року: Новий кредитор сплачує Первісному кредитору за передачу прав вимоги за борговим зобов`язанням Боржника - 945 000,00 (Дев`ятсот сорок п`ять тисяч гривень 00 копійок) гривень.
Виходячи з тексту п.1.1. Додаткової угоди від 18 січня 2006 року до договору доручення № 28 А від 15 грудня 2005 року: Будинок - означає житлово-офісний комплекс, який споруджується Замовником в м. Києві за будівельною адресою: АДРЕСА_1.
Додатковою угодою № 2 від 10.12.2012 року до договору доручення № 28 А від 15 грудня 2005 року внесено зміни у пункт 2.2 додаткової угоди від 18.01.2006 року до Договору доручення № 28 А від 15.12.2005 року та викладено у наступній редакції: "Після виконання Сторонами всіх зобов`язань за Договором. Замовник, відповідно до законодавства та на умовах цього Договору передає у власність Інвестору апартаменти загальною площею 25,00 метрів квадратних на дванадцятому поверсі. При цьому часткою Інвестора від участі у фінансуванні будівництва Будинку є виключно Приміщення, вказане вище, не включаючи інші приміщення Будинку, і після того, як воно буде передано за Актом прийому-передачі, належатиме Інвестору на праві власності. Попередній план (згідно проекту) приміщення додається до Договору в якості Додатку № 1 до додаткової угоди №2 від 10 грудня 2012 року. Остаточна загальна площа Приміщення буде уточнена після проведення обміру БТІ м. Києва.
Загальна сума вищезазначених Угод складає: 2 800 980 (два мільйона вісімсот тисяч дев`ятсот вісімдесят) грн. 00 коп., що становить
107 122,70 доларів США за офіційним курсом НБУ 26,1474 грн. на момент укладення Угод.
Також судом встановлено, що позивач передала відповідачу суму в загальному розмірі 60 117 дол. США., про отримання яких ОСОБА_2 написала ОСОБА_1 розписки від 15 та 22 лютого 2016 року.
Як вбачається з вищевказаних розписок, зазначена сума в іноземній валюті була отримана від позивача відповідачем в рахунок оплати проданих квартир на 12 поверсі у АДРЕСА_1, загальною площею 88,4 м2.