Постанова
Іменем України
17 серпня 2023 року
місто Київ
справа № 2-634/2011
провадження № 61-5859св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В.,
учасники справи:
заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ",
заінтересовані особи: Акціонерне товариство "Універсал Банк", ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 12 серпня 2022 року, постановлену суддею Пташинським І. А., та постанову Львівського апеляційного суду від 14 березня 2023 року, ухвалену колегією суддів у складі Ніткевича А. В., Бойко С. М., Копняк С. М.,
ВСТАНОВИВ:
І. ФАБУЛА СПРАВИ
Стислий виклад позиції заявника
Публічне акціонерне товариство "Універсал Банк" (далі - ПАТ "Універсал Банк") у червні 2011 року звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Рішенням від 23 квітня 2013 року Апеляційний суд Львівської області скасував рішення Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 18 травня 2012 року про часткове задоволення позову та ухвалив нове рішення, яким позов ПАТ "Універсал Банк" задовольнив, стягнув солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ "Універсал Банк" заборгованість за кредитним договором від 06 червня 2008 року № BL 4869 в розмірі 636 856, 18 дол. США, що еквівалентно 5 076 826, 41 грн, а також по 910, 00 грн судового збору з кожного.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ"
(далі - ТОВ "ФК "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ") у липні 2022 року звернулося до суду із заявою, у якій просило замінити стягувача Акціонерне товариство "Універсал Банк" (далі - АТ "Універсал Банк") у виконавчих провадженнях № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 на його правонаступника ТОВ "ФК "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ".
Свої вимоги заявник обґрунтовував тим, що у примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиця А. А. перебувають виконавчі провадження № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчих листів від 23 травня 2013 року № 2-634/11 про солідарне стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь АТ "Універсал Банк" заборгованості за кредитним договором в розмірі 636 856, 18 дол. США, що еквівалентно 5 076 826, 41 грн.
30 квітня 2021 року АТ "Універсал Банк" та ТОВ "ФК "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" уклали договір факторингу № 30/04/21/ФК2, за умовами якого банк відступив факторові права вимоги за кредитними договорами, зокрема за кредитним договором від 06 червня 2008 року № BL 4869.
Стислий виклад заперечень інших учасників справи
ОСОБА_1 заперечував проти задоволення заяви, вважаючи її безпідставною, необґрунтованою та не доведеною належними та допустимими доказами.
Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою від 12 серпня 2022 року, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного суду від 14 березня 2023 року, Самбірський міськрайонний суд Львівської області задовольнив заяву ТОВ "ФК "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ".
Суд замінив стягувача АТ "Універсал Банк" у виконавчих провадженнях № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчих листів від 23 травня 2013 року № 2-634/11, виданих Самбірським міськрайонним судом Львівської області, про стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь АТ "Універсал Банк" заборгованості за кредитним договором від 06 червня 2008 року № BL 4869 на його правонаступника ТОВ "ФК "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ".
Задовольняючи заяву про заміну стягувача у виконавчих провадженнях, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що на підставі договору факторингу право вимоги до боржників ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за кредитним договором від 06 червня 2008 року № BL 4869 перейшло від АТ "Універсал Банк" до ТОВ "ФК "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ", тому існують підстави для заміни первісного стягувача його правонаступником.
Суд апеляційної інстанції додатково зауважив, що суди не встановили обставин, за яких правомірність правочину, на підставі якого відбувся перехід права вимоги від АТ "Універсал Банк" до ТОВ "ФК "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ", спростована судовим рішенням.
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст вимог касаційної скарги
ОСОБА_1 03 квітня 2023 року із застосуванням засобів поштового зв`язку направив до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 12 серпня 2022 року та постанову Львівського апеляційного суду від 14 березня 2023 року, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
ОСОБА_1, наполягаючи на тому, оскаржувані судові рішення ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, як підстави касаційного оскарження наведених судових рішень визначив те, що:
- суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних рішеннях застосували норми права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 30 червня 2022 року у справі № 757/9754/13-ц
(провадження № 61-19708св21), від 27 липня 2022 року у справі № 592/8859/15 (провадження № 61-10516св21), відповідно до яких вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження здійснюється судом за перевірки та надання оцінки доказів, наданих на обґрунтування відповідної заяви, зокрема, їх достовірності та достатності для висновків про фактичний перехід прав та обов`язків сторони виконавчого провадження до іншої особи на підставі правочину, якому має бути надана оцінка на предмет нікчемності, тобто недійсності за законом;
- суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних рішеннях застосували норми права без урахування висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 31 травня 2021 року у справі № 917/265/18, за змістом яких додаток до договору - це документ, який містить доповнення, уточнення, додаткові роз`яснення, пояснення умов договору, перелік конкретних товарів, послуг тощо, тобто додаток до договору є документом, який уточнює або більш детально розкриває зміст договірних умов;
- суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних рішеннях застосували норми права без урахування висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 12 жовтня 2022 року у справі № 2-1023/11
(провадження № 61-6493св22), у яких визначено, що зміна кредитора в зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин;
- суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних рішеннях застосували норми права без урахування висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 04 липня 2022 року у справі № 480/1397/15-ц
(провадження № 61-1891св22), згідно з якими підставою правонаступництва юридичної особи є, зокрема, й відступлення права вимоги за кредитними договорами, яке підтверджено документально;
- суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних рішеннях застосували норми права без урахування висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 14 вересня 2022 року у справі № 372/1742/15-ц
(провадження № 61-2105св22), щодо перевірки договору на предмет нікчемності.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
ТОВ "ФК "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" у червні 2023 року із застосуванням засобів поштового зв`язку надіслало до Верховного Суду відзив, у якому просило касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ
Ухвалою від 25 травня 2023 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
За змістом правила частини першої статті 401 Цивільного процесуального кодексу України (далі -ЦПК України) попередній розгляд справи проводиться колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовані правила статті 400 ЦПК України, відповідно до яких, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваних судових рішень визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд перевірив у межах доводів касаційної скарги правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, за наслідками чого зробив такі висновки.
Обставини, встановлені в рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій
Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що рішенням від 23 квітня 2013 року Апеляційний суд Львівської області скасував рішення Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 18 травня 2012 року про часткове задоволення позову та ухвалив нове рішення, яким позов ПАТ "Універсал Банк" задовольнив. Суд стягнув солідарно з ОСОБА_2 (позичальника) та ОСОБА_1 (поручителя) на користь ПАТ "Універсал Банк" заборгованість за кредитним договором від 06 червня 2008 року № BL 4869 в розмірі 636 856, 18 дол. США, що еквівалентно 5 076 826, 41 грн, а також по 910, 00 грн судового збору з кожного.
Самбірський міськрайонний суд Львівської області видав ПАТ "Універсал Банк" виконавчі листи від 23 травня 2013 року № 2-634/11, які стягувач пред`явив до виконання.
Згідно з листами приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиця А. А. від 13 липня 2022 року № 5671 та № 5672 у нього на виконанні перебувають виконавчі провадження № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 з примусового виконання зазначених виконавчих листів про стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь АТ "Універсал Банк" заборгованості за кредитним договором.
30 квітня 2021 року АТ "Універсал Банк" та ТОВ "ФК "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" уклали договір факторингу № 30/04/21/ФК2, за умовами якого товариство (фактор) зобов`язується передати (сплатити) банку (клієнту) суму фінансування, а клієнт зобов`язується відступити факторові права вимоги за кредитними договорами в обсязі та на умовах, визначених цим договором.
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги згідно з додатком № 1 до договору факторингу від 30 квітня 2021 року № 30/04/21/ФК2, підписаного клієнтом та фактором 30 квітня 2021 року, АТ "Універсал Банк" відступило ТОВ "ФК "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" право вимоги за кредитним договором від 06 червня 2008 року № BL 4869, позичальником за яким є ОСОБА_2 .
Також 30 квітня 2021 року АТ "Універсал Банк" та ТОВ "ФК "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" підписали акт передання реєстру прав вимоги за договором факторингу від 30 квітня 2021 року № 30/04/21/ФК2.
Право, застосоване судом
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання.
У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.
Частиною першою статті 18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.
Розділ VI ЦПК України присвячений процесуальним питанням, пов`язаним з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб).
У цьому розділі ЦПК України міститься стаття 442, яка регулює питання заміни сторони виконавчого провадження.
У частинах першій, другій та п`ятій згаданої статті зазначено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Згідно з частиною першою статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.
На підставі частини п`ятої статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.
Відповідно до частини першої статті 512 Цивільного кодексу України
(далі - ЦК України) кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу.
Відповідно до статті 512 ЦК України та статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.
Виходячи зі змісту наведених норм права, зокрема, пунктів 1 і 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи універсального правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття первісного кредитора з одночасною заміною його новим кредитором.
Підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва на стадії виконання рішення суду, є правонаступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах
Отже, під час вирішення питання про заміну сторони у виконавчому провадженні потрібно встановити факт вибуття сторони виконавчого провадження та переходу до особи цивільних прав і обов`язків вибулої сторони.
Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з її вибуттям, тобто підставою заміни кредитора внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки або безпосередня вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.