Постанова
Іменем України
15 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 742/2468/22
провадження № 61-5414св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
Шиповича В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, - Яблунівська об`єднана територіальна громада Прилуцького району Чернігівської області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2, в інтересах якого діє адвокат Зарічна Лариса Анатоліївна, на рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області, у складі судді Коваленко А. В., від 29 листопада
2022 року та постанову Чернігівського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Мамонової О. Є., Онищенко О. І., Шитченко Н. В., від 07 березня
2023 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Яблунівська об`єднана територіальна громада Прилуцького району Чернігівської області, про відібрання дитини та повернення у місце її проживання.
Позов ОСОБА_1 мотивований тим, що у липні 2021 року вона звернулась до суду для визначення місця проживання їх неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом з нею. Син на той час проживав з нею та відвідував Прилуцький заклад дошкільної освіти.
06 липня 2021 року ОСОБА_2 за участю сторонніх осіб примусово відібрав дитину, змінив місце її проживання та майже рік не допускає матір до сина, повністю обмежив її у можливості опіки та спілкування з дитиною.
Рішенням виконавчого комітету Яблунівської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області від 31 серпня 2021 року визначено місце проживання дитини разом з матір`ю. Згідно з висновками Служби у справах дітей та сім`ї Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації
від 20 жовтня 2021 року місце проживання сина з батьком визнано як недоцільне.
Постановою Чернігівського апеляційного суду від 13 вересня 2022 року у справі № 742/2571/21 визначено місце проживання малолітнього
ОСОБА_3 разом з матір`ю.
Вважала, що небажання відповідача добровільно повернути малолітню дитину матері, на користь якої органом опіки та піклування прийняте відповідне рішення, а в подальшому і судовим рішенням визначено місце проживання дитини з матір`ю, є підставою для захисту прав в порядку, визначеному статтею 162 СК України.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просила суд відібрати у батька, ОСОБА_2, малолітнього сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та повернути його матері ОСОБА_1 за місцем її реєстрації та проживання. Допустити негайне виконання рішення суду в частині відібрання дитини.
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
Рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області
від 29 листопада 2022 року, залишеним без змін постановою Чернігівського апеляційного суду від 07 березня 2023 року, позов ОСОБА_1 задоволено. Відібрано у ОСОБА_2 малолітню дитину ОСОБА_3 та повернуто за місцем фактичного проживання ОСОБА_1 . Вирішено питання розподілу судових витрат. Допущено негайне виконання рішення суду в частині відібрання дитини.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що підстав, які б перешкоджали поверненню дитини матері не встановлено, а небажання відповідача добровільно виконувати рішення суду щодо визначення місця проживання малолітньої дитини з матір`ю та відсутність законодавчого врегулювання примусового виконання рішення суду в цій частині, є підставою для захисту прав позивачки в порядку, визначеному статтею 162 СК України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі представник ОСОБА_2 - адвокат Зарічна Л. А. просить оскаржувані судові рішення скасувати, ухваливши нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
12 квітня 2023 року представник ОСОБА_2 - адвокат Зарічна Л. А. подала касаційну скаргу на рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 29 листопада 2022 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 07 березня 2023 року.
Ухвалою Верховного Суду від 04 травня 2023 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
У червні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 09 серпня 2023 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Підставою касаційного оскарження судових рішень представник
ОСОБА_2 - адвокат Зарічна Л. А. вказує те, що суди попередніх інстанцій не врахували висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у цивільній справі № 402/428/16-ц, у постановах Верховного Суду від 30 жовтня 2019 року у справі № 352/2324/17, від 08 квітня 2020 року у справі № 205/1621/18,
від 22 грудня 2021 року у справі № 521/16839/18, від 19 вересня 2018 року у справі № 486/709/16-ц, у постанові Верховного Суду України від 18 червня 2014 року у справі № 6-58цс14 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Крім того, вказує на порушення норм процесуального права, зокрема те, що суди не дослідили зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Вважає, що суди попередніх інстанцій, проігнорувавши довідки про стан здоров`я ОСОБА_2, обмежили його у доступі до правосуддя, оскільки розглянули справу без його участі.
Наголошує, що суди безпідставно розглянули спір по суті за відсутності письмового висновку органу опіки та піклування щодо розв`язання спору про відібрання дитини.
Стверджує, що позивачем не було надано доказів на підтвердження того, що місце проживання дитини було визначення з нею, а відповідач самовільно його змінив, оскільки дитина проживає з батьком з липня
2021 року за згодою матері.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У травні 2023 року ОСОБА_1, подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень, просить касаційну скаргу залишити без задоволення.
Зазначає, що місце реєстрації та проживання дитини за адресою проживання матері було офіційно зареєстрованим. Із липня 2021 року вона бачилась з дитиною тільки один раз. Заяви про розшук дитини довгий час були безрезультатними. Дитину вдалось відшукати лише у травні 2023 року в незадовільних умовах.
Вказує, що відповідач, діючи у власних інтересах, повністю ігнорував права дитини на отримання піклування зі сторони матері.
Фактичні обставини справи встановлені судами
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 30 червня 2018 року перебувають у зареєстрованому шлюбі та мають спільну дитину - ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Місце проживання ОСОБА_1 з 18 жовтня 2014 року зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_3 зареєстрований за цією ж адресою з 06 листопада 2018 року.
Із довідки Прилуцького закладу дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу № 15 Прилуцької міської ради Чернігівської області
від 07 липня 2021 року № 01-44/46 вбачається, що ОСОБА_3 відвідує
молодшу групу № 9 із 16 червня 2021 року. Останній день відвідування
05 липня 2021 року.
06 серпня 2021 року комісією у складі в. о. начальника служби у справах дітей Яблунівської сільської ради, директора КЗ "Центр надання соціальних послуг", начальника відділу соціальної роботи для сім`ї, дітей та молоді
КЗ "Центр надання соціальних послуг", старости села Дубовий Гай здійснено обстеження матеріально - побутових умов сім`ї ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1, за результатами якого зроблено висновок, що для проживання малолітнього ОСОБА_4 з матір`ю створені усі належні умови. Члени комісії провели індивідуальні бесіди з кожним членом родини щодо проживання малолітньої дитини, заперечень проти проживання ОСОБА_4 з матір`ю немає.
ОСОБА_1 за час проживання на території Яблунівської сільської ради зарекомендувала себе позитивно, користується авторитетом серед населення, конфліктних ситуацій з жителями села Дубовий Гай зафіксовано не було, скарг не надходило.
10 серпня 2021 року за № 01-17/27 службою у справах дітей Яблунівської сільської ради надано висновок про доцільність визначення місця проживання малолітньої дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом з матір`ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
20 жовтня 2021 року за № 102/02/38-6493 службою у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації надано висновок щодо визначення місця проживання малолітньої дитини, згідно з яким комісія визнала за доцільне визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_4 разом з матір`ю (на підставі рішення комісії з питань захисту прав дитини, протокол від 07 жовтня 2021 року № 21).
Постановою Чернігівського апеляційного суду від 13 вересня 2022 року в справі № 742/2571/21 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини задоволено, визначено місце проживання ОСОБА_3 разом з матір`ю - ОСОБА_1 . У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини відмовлено.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.