Постанова
Іменем України
17 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 712/10192/22
провадження № 61-9597св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
особа, яка подавала апеляційну скаргу, - ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси у складі судді Троян Т. Є. від 24 січня 2023 року та постанову Черкаського апеляційного суду у складі колегії суддів: Фетісової Т. Л., Гончар Н. І., Новікова О. М., від 30 травня 2023 року.
Зміст заявлених позовних вимог
1. У листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до
ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання та визнання права власності.
2. На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначав, що 30 квітня
2013 року між ним та ОСОБА_2 було укладено договір довічного утримання, за умовами якого він передав у власність відповідача квартиру
АДРЕСА_1 . Натомість ОСОБА_2 зобов`язувався забезпечувати його утриманням та доглядом довічно на умовах, встановленим договором.
3. Згідно з пунктом 4 зазначеного договору ОСОБА_2 зобов`язувався надавати довічно матеріальне забезпечення, а також усі види догляду (опікування). За згодою сторін договором встановлена грошова оцінка матеріального забезпечення, яка складає 1 000,00 грн на місяць та яка повинна сплачуватись ОСОБА_2 не пізніше 20 числа кожного місяця за наступний місяць.
4. Посилався на те, що ОСОБА_2 не виконував взяті на себе обов`язки та не забезпечував його матеріально і необхідним доглядом. Більш того, після отримання квартири у власність ОСОБА_2 почав уникати спілкування з ним.
5. Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просив розірвати договір довічного утримання, укладений 30 квітня 2013 року між ним та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського округу
Левицькою Е. А., та визнати за ним право власності на квартиру АДРЕСА_2 .
Стислий виклад позиції відповідача
6. ОСОБА_2 при вирішенні спору по суті покладався на розсуд суду, зазначивши, що майже відразу після укладання договору довічного утримання його матеріальний стан погіршився і виконувати належним чином обов`язки, передбачені договором, у нього не було можливості.
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
7. Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 24 січня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
8. Розірвано договір довічного утримання, укладений 30 квітня 2013 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Левицькою Е. А. за реєстровим номером 1443.
9. Застосовано наслідки розірвання договору довічного утримання, а саме: припинено та знято заборону відчуження, накладену 30 квітня 2013 року приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу
Левицькою Е. А., зареєстровану в реєстрі за підставі рішення № 2110912
у зв`язку із посвідченням договору довічного утримання (догляду), на квартиру АДРЕСА_1 .
10. Визнано за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 .
11. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оскільки відповідач неналежним чином виконує взяті на себе зобов`язання за договором довічного утримання, такий договір підлягає розірванню із застосуванням відповідних наслідків його розірвання.
12. Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 24 січня 2023 року оскаржила в апеляційному порядку особа, яка не брала участі у розгляді справи в суді першої інстанції, - ОСОБА_3 .
13. Постановою Черкаського апеляційного суду від 30 травня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення. Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 24 січня 2023 року залишено без змін.
14. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ОСОБА_3, як дружина набувача за договором довічного утримання, мала законні підстави стверджувати про виникнення у неї прав на квартиру, як спільну сумісну власність набувача та його дружини, що свідчить про наявність у неї права апеляційного оскарження рішення суду в цій справі у розумінні положень частини першої статті 352 Цивільного процесуального кодексу України.
15. Водночас, з огляду на те, що сторони договору визнали факт невиконання відповідачем його умов, доказів протилежного ОСОБА_3 не надано, суд апеляційної інстанції погодився із висновками суду першої інстанції про наявність підстав для розірвання договору довічного утримання та застосування наслідків такого розірвання.
Узагальнені доводи касаційної скарги
16. 27 червня 2023 року ОСОБА_3 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 24 січня 2023 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 30 травня 2023 року, ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
17. Підставами касаційного оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій заявниця зазначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня
2022 року у справі № 125/2157/19 та у постанові Верховного Суду від 28 жовтня 2020 року у справі № 761/23904/19 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України), а також вирішено питання про права та обов`язки осіб, не залучених до участі у справі, та за відсутності належних доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
18. Касаційна скарга обґрунтована посиланням на те, що суди попередніх інстанцій не урахували, що оспорюваний договір довічного утримання, укладеного відповідачем під час перебування у шлюбі з нею, вона надавала свою згоду на його укладення, а тому майно, яке було набуто ОСОБА_2 за договором довічного утримання, є їхньою спільною сумісною власністю.
19. Незалучення її до участі у справі є порушенням принципу змагальності сторін, з огляду на те, що вона була позбавлена можливості подати докази та заперечувати проти задоволення позову.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
20. Ухвалою Верховного Суду від 04 липня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі № 712/10192/22, витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
21. 20 липня 2023 року матеріали цивільної справи № 712/10192/22 надійшли на адресу Верховного Суду.
Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надійшов
Фактичні обставини справи, встановлені судами
22. 30 квітня 2013 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір довічного утримання, посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського округу Левицькою Е. А., зареєстрований у реєстрі за
№ 1445.
23. Одночасно з посвідченням правочину приватним нотаріусом Черкаського міського округу Левицькою Е. А. накладено заборону відчуження на підставі рішення №2110912 від 30 квітня 2013 року на квартиру АДРЕСА_1 .
24. Відповідно до пунктів 1, 4 договору довічного утримання, ОСОБА_1 (відчужувач) передав, а ОСОБА_2 (набувач) прийняв у приватну власність квартиру АДРЕСА_1 . Сторони домовилися, що до обов`язків набувача з надання відчужувачу довічного утримання та догляду належить: довічно матеріальне забезпечення, а також усі види догляду (опікування). За згодою сторін, договором встановлено грошова оцінка матеріального забезпечення, складає 1 000,00 грн на місяць. Зазначена сума повинна сплачуватись ОСОБА_2 не пізніше 20 числа кожного місяця за наступний місяць.
25. Сторони домовилися, що догляд (опікування) включає в себе: забезпечення ОСОБА_1 (відчужувача) харчуванням, необхідним одягом, медикаментами та лікарськими засобами; надання медичної допомоги шляхом залучення кваліфікованих медичних працівників (лікарів, медичних сестер тощо); оплату за власний рахунок комунальних послуг, інших платежів, пов`язаних з проживанням в зазначеній квартирі ОСОБА_1 ; надання будь-якої іншої допомоги; вчинення всіх необхідних дій щодо забезпечення ОСОБА_1 всіма засобами, предметами домашнього вжитку.
26. До обов`язків ОСОБА_2 (набувача) входить виконання додаткових доручень ОСОБА_1 (відчужувача), необхідних для його забезпечення належним чином.
27. ОСОБА_2 зобов`язався безкоштовно забезпечувати ОСОБА_1 житлом у квартирі, яка передана за цим договором.
28. ОСОБА_2 зобов`язався у разі смерті ОСОБА_1 поховати його.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
29. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга до задоволення не підлягає.
30. Згідно з положеннями пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку та якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
31. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
32. Відповідно до частини першої статті 526 Цивільного кодексу України цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов`язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
33. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов`язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов`язання.
34. Згідно статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
35. За договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов`язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно (стаття 744 ЦК України)