Постанова
Іменем України
17 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 592/2533/20
провадження № 61-1074св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Осіяна О. М., Синельникова Є. В.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1,
відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Рижов Сергій Євгенович, на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми, у складі судді Катрич О. М., від 08 грудня 2021 року та постанову Сумського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Кононенко О. Ю., Собини О. І., Левченко Т. А., від 17 лютого 2022 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання квартири спільною сумісною власністю подружжя, поділ майна подружжя, визнання права власності на частку спільного сумісного майна подружжя.
Позов ОСОБА_1 мотивований тим, що з 08 липня 2005 року він перебуває у шлюбі з ОСОБА_2 . За договором купівлі-продажу
від 06 травня 2016 року ними придбано квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 242,96 кв. м, покупцем за договором була ОСОБА_2, а він надав відповідну письмову згоду на вчинення правочину. На даний час подружжя проживає окремо один від одного, проте шлюб не розірваний. Через неприязні стосунки постало питання поділу спірної квартири, якою жоден із подружжя не користується.
Посилаючись на викладене та остаточно сформулювавши позовні вимоги, ОСОБА_1 просив суд:
- визнати квартиру АДРЕСА_1, об`єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;
- визнати в порядку поділу спільного майна подружжя за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину вказаної квартири, залишивши за
ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину квартири.
У червні 2020 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до
ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - ОСОБА_3, про визнання правочину удаваним, визнання договору купівлі-продажу недійсним, визнання права спільної сумісної власності на квартиру та поділ спільного майна подружжя.
Позов ОСОБА_2 мотивований тим, що із 08 липня 2005 року по теперішній час вона перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1 . Мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_4, 2006 року народження, та ОСОБА_5, 2014 року народження, які проживають з матір`ю. Батько з дітьми не спілкується, вчиняв домашнє насильство відносно сина ОСОБА_4 .
Не погодилась із розподілом часток квартири за висновком будівельно-технічного дослідження № 1256 від 22 липня 2019 року, яке було проведено без її відома та згоди. Вказувала, що вона приймала активну участь у ремонті квартири, брала гроші у борг, мала депозити, діти проживають з нею, тому просила виділити у її власність 2/3 частини квартири, а не 1/2 як вказував ОСОБА_1 .
Крім того, звертала увагу, що 17 лютого 2015 року, за взаємною згодою подружжя, між ТОВ "ФК "СУМБУД-ІНВЕСТ" та ОСОБА_1 було укладено договір № 29 про участь у фонді фінансування будівництва виду А та внесення спільних грошових коштів в об`єкт інвестування, а саме: двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 .
Згідно з цим договором на ім`я ОСОБА_1 видано свідоцтво про участь у фонді фінансування будівництва № 31, яким закріплено об`єкт інвестування на зазначену квартиру АДРЕСА_3 .
Після встановлення графіку подальшого внесення ОСОБА_1 коштів до фонду фінансового будівництва, у зв`язку з браком спільних сімейних заощаджень, у період із 16 по 20 лютого 2015 року вона надала чоловікові власні кошти в загальній сумі 118 000 грн для внесення на рахунок ТОВ "ФК "СУМБУД-ІНВЕСТ".
В подальшому ОСОБА_1 відступив права вимоги на об`єкт інвестування за договором № 29 про участь у фонді фінансування будівництва виду А від 17 лютого 2015 року на користь своєї матері ОСОБА_3 .
Після завершення будівництва об`єкту інвестування і введення його в експлуатацію ОСОБА_3 отримала у власність квартиру АДРЕСА_2, яку одразу ж подарувала своєму сину - ОСОБА_1 за договором дарування від 29 вересня
2016 року.
ОСОБА_2 вважала, що спірна квартира АДРЕСА_3 є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, підлягає поділу з визначенням її частки у спільному майні у розмірі 2/3 частини.
Крім того, поділу підлягає нежиле приміщення - кладова, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4, загальною площею 4 кв. м, яке придбане за спільною згодою подружжя і за спільні кошти.
Також із відповідача підлягає стягненню компенсація вартості відчуженого ним не в інтересах сім`ї автомобіля "Volkswagen Caddy", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Посилаючись на викладене та остаточно сформулювавши позовні вимоги, ОСОБА_2 просила суд:
- визнати договір відступлення прав вимоги на користь третьої особи - ОСОБА_3, за договором про участь у фонді фінансування будівництва виду А від 17 лютого 2015 року № 29, укладеним між ОСОБА_1 та
ТОВ "ФК "СУМБУД-ІНВЕСТ", недійсним, а правочин удаваним;
- визнати двокімнатну квартиру АДРЕСА_2, загальною прощею 71,42 кв. м, об`єктом спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ;
- виділити у власність ОСОБА_2 2/3 частини квартири АДРЕСА_2 ;
- виділити у власність ОСОБА_2 2/3 частини квартири АДРЕСА_1, загальною площею 242,96 кв. м;
- визнати 1/2 частину нежилого приміщення - кладової за адресою: АДРЕСА_4, загальною площею 4 кв. м, за ОСОБА_2 ;
- визнати право власності на 1/2 частину транспортного засобу марки "Volkswagen" модель "Caddy", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, 2008 року випуску, за ОСОБА_2 ;
- визнати недійсним договір купівлі-продажу транспортного засобу
№ 5946/2019/1749419 від 01 листопада 2019 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_7, за яким відчужено автомобіль марки "Volkswagen" модель "Caddy", 2008 року випуску, номер кузову (шасі, рами) НОМЕР_2 ;
- зобов`язати ОСОБА_1 відшкодувати 1/2 вартості оціненого транспортного засобу марки "Volkswagen" модель "Caddy", 2008 року випуску, номер кузову (шасі, рами) НОМЕР_2, на користь ОСОБА_2, як компенсацію вартості відчуженого не в інтересах сім`ї майна.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 08 грудня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано квартиру АДРЕСА_1, об`єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Визнано в порядку поділу спільного майна подружжя за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири
АДРЕСА_1 .
Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Визнано квартиру
АДРЕСА_2, об`єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_2 .
Визнано 1/2 частину нежилого приміщення - кладової за адресою: АДРЕСА_4, за ОСОБА_2 .
Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 .
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію за 1/2 частину автомобіля "Volkswagen" модель "Cady", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, 2008 року випуску, в сумі 61 405 грн, які знаходяться на рахунку Ковпаківського районного суду м. Суми.
В іншій частину у задоволенні вимог ОСОБА_2 відмовлено.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Суд першої інстанції виходив з того, що спірне майно придбане за спільні кошти та є спільною сумісною власністю подружжя. Підстав для відступу від рівності часток подружжя у спільному майні судом не встановлено.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Постановою Сумського апеляційного суду від 17 лютого 2022 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Качан Н. Ф. залишено без задоволення.
Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 08 грудня 2021 року в частині визнання квартири
АДРЕСА_2, об`єктом спільної сумісної власності подружжя
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і визнання за ОСОБА_2 права власності на 1/2 частину цієї квартири залишено без змін.
В іншій частині рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не переглядалось.
Постанова апеляційного суду обґрунтована тим, що повна сума вартості квартири АДРЕСА_2, внесена ОСОБА_1 під час перебування у шлюбі з ОСОБА_2 .
За відсутності доказів здійснення платежів за рахунок особистих коштів суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про придбання спірної квартири за спільні кошти подружжя і, відповідно, набуття цього нерухомого майна у спільну власність подружжя.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Рижов С. Є. просить оскаржувані судові рішення скасувати в частині позовних вимог:
- про визнання квартири АДРЕСА_2, об`єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ;
- визнання за ОСОБА_2 права власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_2 ;
- визнання за ОСОБА_2 права власності на 1/2 частину нежитлового приміщення - кладової за адресою:
АДРЕСА_4,
ухваливши в цій частині нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні зазначених позовних вимог ОСОБА_2 .
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
20 січня 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Рижов С. Є. подав касаційну скаргу на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми
від 08 грудня 2021 року та постанову Сумського апеляційного суду
від 17 лютого 2022 року.
Ухвалою Верховного Суду від 17 квітня 2023 року відкрито касаційне провадження, витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
У травні 2023 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Підставою касаційного оскарження заявник зазначає неврахування судами висновків Верховного Суду щодо презумпції правомірності правочину та обставин, які необхідні для визнання недійсним оспорюваного правочину, викладених у постановах від 14 листопада 2018 року в справі № 2-1383/2010 та від 10 березня 2021 року в справі № 201/8412/18, а також необхідність відступлення від висновків Верховного Суду щодо презумпції спільності майна подружжя.
Зазначає, що квартира АДРЕСА_2, є особистою власністю ОСОБА_1, набутою на підстав договору дарування від 29 вересня 2016 року, який судами не визнавався удаваним та з приводу якого не заявлялось жодних позовних вимог.
Наголошує, що майно набуте на підставі договору дарування не є спільною сумісною власністю подружжя.
Звертає увагу, що ОСОБА_2 при зверненні до суду з позовом не сплатила судовий збір у встановленому законом розмірі.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У травні 2023 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на обґрунтованість та законність оскаржуваних судових рішень, просить касаційну скаргу залишити без задоволення.
Вказує, що судам попередніх інстанції було правильно встановлено, що квартира АДРЕСА_2, об`єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_2 та
ОСОБА_1 .
Подружжям під час шлюбу було повністю сплачено вартість вказаної квартири в розмірі 498 526 грн. Без згоди дружини ОСОБА_1 не мав права укладати договір відступлення майнових прав щодо цієї квартири на користь своєї матері ОСОБА_3 .
Крім того, просить стягнути з ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 грн за складання відзиву на касаційну скаргу.
Фактичні обставини справи встановлені судами
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 із 08 липня 2005 року перебувають у зареєстрованому шлюбі, мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_4,
ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, які проживають з матір`ю.
17 лютого 2015 року між ОСОБА_1 та ТОВ "ФК "СУМБУД-ІНВЕСТ" був укладений договір № 29 про участь у фонді фінансування будівництва
виду А та внесення грошових коштів в об`єкт інвестування, а саме: двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 .
Згідно у умовами цього договору на ім`я ОСОБА_1 видано свідоцтво про участь у фонді фінансування будівництва № 31, що є додатком № 1 до договору про участь у фонді № 29 від 17 лютого 2015 року, яким закріплено об`єкт інвестування - двокімнатна квартира АДРЕСА_2 між АДРЕСА_6, загальною площею 70,18 кв. м.
ОСОБА_1 згідно із вказаним договором та виданим йому свідоцтвом, в якому визначений графік внесення коштів (17 лютого 2015 року, 18 лютого 2015 року та 27 лютого 2015 року), сплатив кошти за квартиру в повному обсязі у сумі 498 526 грн.
У квітні 2016 року ОСОБА_1 склав заяву, якою відступив права вимоги за договором № 29 своїй матері ОСОБА_3, і після підписання додаткової угоди договір з ОСОБА_1 вважається розірваним, а усі права на квартиру АДРЕСА_2, перейшли ОСОБА_3 .
Своє рішення про відступлення права вимоги за договором № 29 про участь у фонді фінансування будівництва виду А та внесення грошових коштів в об`єкт інвестування від 17 лютого 2015 року, ОСОБА_1 пояснив тим, що його мати ОСОБА_3 надавала йому кошти на придбання цієї квартири, які отримала від продажу квартири у м. Черкаси.
За договором купівлі-продажу від 13 березня 2012 року ОСОБА_3 продала належну їй квартиру у м. Черкаси за 173 304 грн.
25 квітня 2016 року між ОСОБА_3 та ТОВ "ФК "СУМБУД-ІНВЕСТ" був укладений договір № 87 про участь у фонді фінансування будівництва
виду А та внесення грошових коштів в об`єкт інвестування, а саме двокімнатну квартиру