Постанова
Іменем України
15 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 520/9539/13
провадження № 61-9781 св 22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - заступник керівника Одеської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави в особі Одеської міської ради, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради;
відповідач - ОСОБА_1 ;
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури на рішення Київського районного суду м. Одеси від 16 січня 2018 року та постанову Одеського апеляційного суду від 01 вересня 2022 року у складі колегії суддів: Гірняк Л. А., Комлевої О. С., Сегеди С. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2013 року заступник керівника Одеської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави в особі Одеської міської ради, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради звернулася до суду із позовом до ОСОБА_1 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом знесення самочинного будівництва.
Позовна заява мотивована тим, що прокуратурою Київського району м. Одеси встановлено, що ОСОБА_1 на самовільно зайнятій земельній ділянці орієнтованою площею 1 000 кв. м по АДРЕСА_1, у тому числі частині проїзду громадського користування та схилу, за відсутності проектно-правової документації та відповідного дозволу інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, виконуються самовільні будівельні роботи з будівництва 4-х поверхової будівлі. ОСОБА_1 у порушення норм законодавства, самовільно зайнята та забудована земельна ділянка в АДРЕСА_1 з встановленням кам`яної та металевої огорож та зайняттям частини проїзду громадського користування та схилу, орієнтовною площею 1 000 кв. м. Вказана земельна ділянка відноситься до земель комунальної власності, у тому числі частина проїзду - до земель загального користування.
Ураховуючи викладене, прокурор просив суд зобов`язати ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку по АДРЕСА_1 орієнтованою площею 1 000 кв. м, у тому числі частину проїзду громадського користування та схилу, шляхом знесення самовільно збудованої 4-х поверхової будівлі та кам`яної й металевої огорож.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 16 січня 2018 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 01 вересня 2022 року, у задоволенні позову Одеської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави в особі Одеської міської ради, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради відмовлено.
Рішення судів першої та апеляційної інстанції мотивовані тим, що прокурор будь-яких документів, які підтверджували б дійсне будівництво відповідачем 4-х поверхового житлового будинку по АДРЕСА_1, не надав, із клопотаннями про витребування доказів та призначення судової будівельно-технічної експертизи не звертався; як і не надав доказів того, що ОСОБА_1 самовільно зайняв земельну ділянку та самочинно побудував на ній будинок, а матеріали справи спростовують ці твердження. Згідно з витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 27 грудня 2017 року № 109184944 державним реєстратором комунального підприємства "Реєстраційна служба Одеської області" було здійснено реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на житловий будинок, загальною площею 658,7 кв. м, житловою площею 252,8 кв. м, який складається з житлового будинку літ. А, К, навісу Л, огорожі 6, та розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Постановою Верховного Суду від 27 січня 2021 року касаційну скаргу заступника прокурора Одеської області задоволено частково. Постанову Одеського апеляційного суду від 24 липня 2019 року у частині позовних вимог прокурора Київського району м. Одеси, правонаступником якого є керівник Одеської місцевої прокуратури № 1, в інтересах держави в особі Одеської міської ради, до ОСОБА_1 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом знесення самовільно збудованого об`єкту нерухомості скасовано. Передано справу № 520/9539/13-ц у частині позовних вимог прокурора Київського району м. Одеси до ОСОБА_1 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом знесення самовільно збудованого об`єкту нерухомості на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Рішення Київського районного суду м. Одеси від 16 січня 2018 року та постанову Одеського апеляційного суду від 24 липня 2019 року у частині позовних вимог прокурора Київського району м. Одеси до ОСОБА_1 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом знесення самовільно збудованого об`єкту нерухомості скасовано. Провадження у справі № 520/9539/13-ц у частині позовних вимог прокурора Київського району м. Одеси, правонаступником якого є керівник Одеської місцевої прокуратури № 1, в інтересах держави в особі Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області, правонаступником якої є Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до ОСОБА_1 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом знесення самовільно збудованого об`єкту нерухомості закрито.
Повідомлено керівника Одеської місцевої прокуратури № 1 та Управління державного архітектурно-будівельно контролю Одеської міської ради, що розгляд цієї справи в частині позовних вимог прокурора Київського району м. Одеси, правонаступником якого є керівник Одеської місцевої прокуратури № 1, в інтересах держави в особі Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області, правонаступником якої є Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до ОСОБА_1 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом знесення самовільно збудованого об`єкту нерухомості віднесений до юрисдикції адміністративного суду.
Скасовуючи постанову Одеського апеляційного суду від 24 липня 2019 року в частині позовних вимог прокурора Київського району м. Одеси, правонаступником якого є керівник Одеської місцевої прокуратури № 1, в інтересах держави в особі Одеської міської ради до ОСОБА_1 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом знесення самовільно збудованого об`єкту нерухомості та повертаючи в цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, Верховний Суд зазначив, що реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, що здійснила самочинне будівництво, у силу наведених вище положень законодавства та приписів частини другої статті 376 ЦК України не змінює правовий режим такого будівництва, як самочинного, з метою застосування, зокрема, положень частини четвертої цієї статті, а підставою для відмови в задоволенні позову в частині вимог органів державної влади та місцевого самоврядування суди визнали факт набуття відповідачем права власності на об`єкт нерухомого майна після закінчення його будівництва та, посилаючись на встановлений факт, вказали про неможливість знесення об`єкта нерухомості, на який зареєстровано право власності, у порядку, встановленому для самочинно побудованих об`єктів.
Суд не врахував відомості щодо документ про державну реєстрацію такого права в порушення умов надання в користування землі, на якій здійснено забудову, встановлених договором обмежень щодо її забудови та передбачених законодавством правил і порядку здійснення такої забудови не змінює режиму такого об`єкта та не виключає застосування правових наслідків щодо такого будівництва.
Водночас суди, приймаючи рішення у справі, не надали оцінки наявним доказам та не встановили обставини щодо відповідності чи невідповідності цього об`єкта (приміщення паркінгу, яке знаходиться на території, прилеглій до житлових будинків) встановленим законодавчо ознакам самочинності, які є істотними для правильного вирішення цього спору
При цьому послався на пункти 6.48, 6.49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 квітня 2020 року у справі № 916/2791/13 (провадження № 12-115гс19) в котрих вказано, що не кожне втручання у право мирного володіння майном зумовлює порушення принципу пропорційності.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Одеського апеляційного суду від 01 вересня 2022 року апеляційну скаргу заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Одеської міської ради залишено без задоволення, рішення Київського районного суду м. Одеси від 16 січня 2018 року залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і прокурор був зобов`язаний довести не тільки факт самочинності будівництва, але насамперед порушення його прав як користувача спільної земельної ділянки та обґрунтованості захисту його прав лише у такий спосіб як знесення.
В суді апеляційної інстанції роз`яснено позивачу право надати докази на підтвердження самовільно зайнятої земельної ділянки для будівництва спірного будинку з врахуванням рішення Одеської міської ради від 10 червня 2020 року № 6175-VІІ, від чого він відмовився.
Доказів того, на якій земельній ділянці здійснено будівництво - на тій, що належить відповідачу на праві власності площею 0,0457 га та на праві оренди - 0,0148 га за адресою: АДРЕСА_1, чи на землях комунальної власності, матеріали справи не містять.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У жовтні 2022 року заступник керівника Одеської обласної прокуратури подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права,й ухвалити нове судове рішення, яким позов прокурора задовольнити.
Підставою касаційного оскарження указаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 квітня 2020 року у справі № 916/2791/13, постанові Верховного Суду від 24 березня 2021 року у справі № 200/2192/18 тощо, що передбачають вимоги пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 жовтня 2022 року відкрито касаційне провадження в указаній справі й витребувано цивільну справу № 520/9539/13 із Київського районного суду м. Одеси.
У листопаді 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 липня 2023 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що прокурором надано до суду належні та допустимі докази, а саме копії листів Управління Держземагенства у м. Одесі Одеської області від 22 травня 2013 року № 01-1-04/2309, Департаменту комунальної власності від 28 травня 2013 року № 01-13/3534, згідно з якими відповідачу спірна земельна ділянка, яка належить територіальній громаді м. Одеси, у власність або на умовах оренди не надавалась. Також, з наданих доказів вбачається, що забудовником самовільно зайнято частину проїзду громадського користування та схилу з встановленням кам`яної та металевої огорожі.
Також, прокурором доведено, що саме ОСОБА_1 здійснено самочинне будівництво за відсутності затвердженого проекту та документації на виконання будівельних робіт. Зокрема, в матеріалах справи наявні копії протоколу про адміністративне правопорушення від 18 липня 2013 року, припису від 18 липня 2013 року № 655 щодо зупинення виконання будівельних робіт та приведення самовільно збудованого будинку у відповідність до вимог містобудівного законодавства України, постанови від 23 липня 2013 року № 602 про притягнення до адміністративної відповідальності.
Судами першої та апеляційної інстанцій досліджено ці докази та не встановлено фактів наявності у відповідача документів на право власності (користування) на земельну ділянку та дозвільних документів на здійснення будівництва 4-х поверхового будинку та введення його до експлуатації, проте вказано на недоведеність позовних вимог прокурора.
Здійснення ОСОБА_1 самочинного будівництва нового 4-х поверхового будинку, літ. "К", також підтверджується й наданим ним висновком від 22 серпня 2017 року про результати технічного обстеження садового житлового будинку, який також досліджено судами.
Вказував, що суди попередніх інстанцій не дослідили дотримання ОСОБА_1 вимог статей 328, 331 ЦК України, Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, та не надали належної оцінки правомірності його набуття, водночас не з`ясували обставин і правових підстав, за яких здійснено оформлення цього права, а також не врахували те, що факт реєстрації права власності без наявності правовстановлюючих документів, що підтверджують виникнення цього права, не є підставою виникнення права власності.
Судом не взято до уваги те, що сам факт надання Одеською міською радою відповідачеві у власність на користування земельних ділянок, на яких розташований самочинно збудований 4-х поверховий будинок, не позбавляє останній статусу самочинно збудованого, оскільки, як зазначалось прокурором у позовній заяві та апеляційній скарзі, ОСОБА_1 збудував зазначений будинок за відсутності відповідних дозвільних документів.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У листопаді 2022 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - подала відзив на касаційну скаргу, в якому зазначила, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, вказуючи на те, що підстав для скасування оскаржуваного судового рішення немає, оскільки доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що судом допущено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 31 серпня 2002 року належить 11/50 частин домоволодіння під АДРЕСА_1, та складається в цілому з одного житлового будинку літ. "А", загальною площею - 217,8 кв. м, житловою площею - 125,6 кв. м, сараїв літ. "Б", "В", "Д2 літніх кухонь літ "Г", "Е", "З" альтанки літ. "Ж", вбиральні літ. "И", відображених у технічному паспорті від 09 серпня 2002 року, розташованих на земельній ділянці площею 1 373 кв. м (а.с. 116-117, т. 1)
Іншими співвласниками вказаного домоволодіння є ОСОБА_3 з часткою 12/25, що підтверджується свідоцтвом про право власності на домоволодіння № НОМЕР_1 від 28 липня 2000 року та ОСОБА_4 з часткою 3/10, що підтверджується свідоцтвом про право власності на домоволодіння № НОМЕР_2 від 18 липня 2000 року.
Спеціалістами Одеського міського управління земельних ресурсів відділу самоврядного контролю за використанням і охороною земель та дотриманням земельного законодавства встановлено, що невідомими особами проведено роботи зі зведення 4-х поверхової житлової будівлі. Також забудовником було самовільно зайнято частину проїзду громадського користування та схилу загальною орієнтовною площею 1000 кв. м з встановленням кам`яної та металевої огорож. Документи, що посвідчують право власності чи право користування земельною ділянкою у відповідача відсутні, що не відповідає вимогам статей 125, 126, 211 ЗК України.
За вказаним фактом складений акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства № 204 від 18 травня 2013 року та листом від 28 травня 2013 року за № 01-13/3534 повідомлено прокуратуру Київського району м. Одеси (а.с. 10-12, т. 1).
20 травня 2013 року головним спеціалістом відділу оперативного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства Державної інспекції сільського господарства в Одеській області Меркуловим О. Ю. проведено обстеження земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, про що складено акт обстеження земельної ділянки (а.с. 18, т. 1).
Результатами обстеження встановлено, що на зазначеній земельній ділянці знаходиться 4-х поверхова будівля. Будівельні роботи ведуться. Земельна ділянка огороджена парканом. Також встановлено, що частина схилу орієнтованою площею 0,02 га, який примикає до земельної ділянки огороджена сіткою рабицею. У ході обстеження зроблено фотофіксацію.
Крім того, 18 липня 2013 року головним державним інспектором інспекційного відділу № 1 інспекційного управління в м. Одеса Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області Каширіним Д. Ю. проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил відносно гр. ОСОБА_1, що мешкає за адресою: АДРЕСА_2, про що було складено відповідний акт (а.с. 23, т. 1).
За результатами перевірки встановлено, що на земельній ділянці орієнтованою площею 0,05 га, по АДРЕСА_1 виконуються самовільні будівельні роботи з будівництва 4-х поверхової будівлі. Проектно-правова документація на виконання будівельних робіт з будівництва 4-х поверхової будівлі за зазначеною адресою відсутня, що є порушенням статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
На підставі зазначених порушень до ОСОБА_1 застосовані штраф відповідно до частини сьомої статті 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення та 18 липня 2013 року надано припис № 655 щодо зупинення виконання будь-яких будівельних робіт і в термін до 19 серпня 2013 року привести самовільно збудований будинок у відповідність до вимог містобудівного законодавства України (а.с. 24, . 1).