Постанова
Іменем України
11 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 127/14694/22
провадження № 61-638св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Сакари Н. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
відповідач - акціонерне товариство "Ідея Банк";
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 24 жовтня 2022 року у складі судді Король О. П. та постанову Вінницького апеляційного суду від 08 грудня 2022 року у складі колегії суддів: Оніщука В. В., Медвецького С. К., Копаничук С. Г.
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до акціонерного товариства "Ідея Банк" (далі - АТ "Ідея Банк") про захист прав споживачів, стягнення грошових коштів.
Позовна заява мотивована тим, що 31 липня 2017 року у Вінницькому відділенні № 2 між нею та АТ "Ідея Банк" було укладено договір банківського вкладу фізичної особи "Безпечний" N 90.00.455832, згідно з яким позивач як вкладник передала банку як вклад кошти в сумі 121 840 грн строком на 15 місяців, до 31 жовтня 2018 року, а банк зобов`язався повернути вкладнику суму вкладу та виплатити нараховані проценти: 14,25 % річних - протягом перших трьох місяців - до 31 жовтня 2017 року; 10,0% річних - протягом решти 12-ти місяців.
Станом на 31 липня 2019 року банк мав повернути суму вкладу у розмірі 121 840 грн та проценти у розмірі 25 525 грн 41 коп., а саме: до 31 жовтня 2018 року - 16 512 грн 60 коп. (згідно з графіком нарахування відсотків до договору); до 31 січня 2019 року - 3 004 грн 27 коп. (виходячи із ставки 10,0% річних); до 30 квітня 2019 року - 3 004 грн 27 коп. (виходячи із ставки 10,0% річних); до 31 липня 2019 року - 3 004 грн 27 коп. (виходячи із ставки 10,0% річних).
Проте банк відмовився повертати суму вкладу та проценти, посилаючись на те, що суму вкладу разом з нарахованими відсотками позивачу було повернуто раніше.
15 вересня 2020 року АТ "Ідея Банк" листом № 13.1.1/143072 повідомило, що 06 листопада 2017 року банком було достроково повернуто суму вкладу разом з нарахованими відсотками у розмірі 121 850 грн 24 коп., що підтверджується відповідною випискою.
Також їй були надані заяви від її імені на видачу готівки від 29 листопада 2017 року № 674042 на суму 40 000 грн; від 07 грудня 2017 року № 1152624 на суму 50 000 грн; від 29 грудня 2017 року № 45689 на суму 34 800 грн.
Вказувала, що проставлені на вказаних заявах підписи їй не належать і вказаних коштів вона не отримувала. З цього приводу було відкрито кримінальне провадження та пред`явлене обвинувачення працівнику банку у підробці документів та привласненні грошових коштів.
Однак, станом на момент подання позовної заяви відповідачем не було повернуто (виплачено) їй суму банківського вкладу та нарахованих за ним відсотків, у зв`язку з чим було порушено зобов`язання за договором.
Такими неправомірними діями банку їй завдано також моральної шкоди.
Ураховуючи викладене, позивач просила суд стягнути з відповідача на її користь банківський вклад у розмірі 121 840 грн, відсотки з вкладу у розмірі 25 525 грн, інфляційні втрати у розмірі 44 185 грн, 3% річних за кожен день прострочення від суми утриманих банком коштів за період з вересня 2020 року по липень 2022 року, що складає 8 115 грн, пеню у розмірі 2 962 036 грн 5 коп. та 100 000 грн на відшкодування моральної шкоди.
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 24 жовтня 2022 року, залишеним без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 08 грудня 2022 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з АТ "Ідея Банк" на користь ОСОБА_1 суму вкладу у розмірі 121 840 грн, відсотки з вкладу в розмірі 25 525 грн, інфляційні втрати у розмірі 44 185 грн, 3 % річних у розмірі 8 115 грн, пеню у розмірі 200 000 грн, 10 000 грн на відшкодування моральної шкоди. Вирішено питання розподілу судових витрат. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, мотивовано тим, що вкладник за договором депозиту є споживачем фінансових послуг, а банк їх виконавцем і несе відповідальність за неналежне надання цих послуг, у зв`язку з чим неможливість власника коштів - позивача є порушенням права на мирне володіння майном.
Керуючись положеннями статті 551 ЦК України, суд з власної ініціативи вважав за необхідне зменшити розмір пені, що підлягає стягненню, до 200 000 грн, на тій підставі, що розмір нарахованої пені значно перевищував розмір збитків завданих позивачу.
Розмір моральної шкоди визначено судом з урахуванням вимог розумності і справедливості.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У січні 2023 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог, скасувати й ухвалити, в цій частині, нове судове рішення, яким її позов задовольнити.
Підставою касаційного оскарження указаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 703/1181/16, від 20 березня 2019 року у справі № 761/26293/16, від 11 березня 2020 року у справі № 459/2618/17 тощо, що передбачають вимоги пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2023 року відкрито касаційне провадження в указаній справі й витребувано цивільну справу № 127/14694/22 із Вінницького міського суду Вінницької області.
У лютому 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд задовольнив вимоги про стягнення пені та відшкодування моральної школи лише частково.
Вказувала, що споживач банківських послуг має право законно очікувати на передбачену Законом України "Про захист прав споживачів" компенсацію у вигляді пені та моральної шкоди.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У лютому 2023 року АТ "Ідея Банк" подало відзив на касаційну скаргу, в якому зазначило, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими. Вважало висновки судів такими, що відповідають вимогам закону та обставинам справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
31 липня 2017 року між ОСОБА_1 та АТ "Ідея Банк" було укладено договір строкового банківського вкладу "Безпечний", згідно з умовами якого банк отримав суму вкладу в розмірі 121 840 грн на строк 15 місяців зі сплатою процентів 14,25 % річних протягом перших 3 місяців - до 31 жовтня 2017 року; 10,0% річних - протягом решти 12-ти місяців.
Пунктом 1.4 договору передбачено умови продовження строку договору, згідно з яким сторони досягнули згоди, що після закінчення строку, вказаного в пункті 1.1.1, подальший строк вкладу встановлюється рівним строку, вказаному в пункті 1.1 та протягом його дії застосовуються процентні ставки по вкладу, які діють у Банку для вкладів такого ж строку та виду. Продовження строку вкладу на умовах даного пункту договору застосовується після закінчення кожного чергового строку, рівного вказаному в пункті 1.1.1 до трьох разів підряд та здійснюється без укладення додаткових угод до договору. Кожне продовження строку вкладу відбувається з застосуванням актуальних ставок".
Дія договору після 31 жовтня 2018 року продовжувалася тричі, кожного разу на строк, рівний вказаному в пункті 1.1.1 (3 місяці), тобто до 31 січня
2019 року, до 30 квітня 2019 року, до 31 липня 2019 року.
Згідно з пунктом 2.2 договору банківського вкладу нараховані проценти по вкладу не збільшують суми вкладу та можуть бути отримані вкладником в день закінчення строку, рівного вказаному в пункті 11.1, а у випадку продовження строку вкладу, відповідно до пункті 1.4. договору, - в день закінчення кожного повного строку, рівного вказаному в пункті 1.1.1 договору.
31 липня 2019 року банк мав повернути суму вкладу у розмірі 121 840 грн та проценти у розмірі 25 525 грн 41 коп., а саме: до 31 жовтня 2018 року -
16 512 грн 60 коп. (згідно з графіком нарахування відсотків до договору); до
31 січня 2019 року - 3 004 грн 27 коп. (виходячи із ставки 10,0% річних); до 30 квітня 2019 року - 3 004 грн 27 коп. (виходячи із ставки 10,0% річних); до 31 липня 2019 року - 3 004 грн 27 коп. (виходячи із ставки 10,0% річних).
15 вересня 2020 року листом № 13.1.1/143072 АТ "Ідея Банк" відмовилося повертати вклад та проценти, посилаючись на те, що суму вкладу разом з нарахованими відсотками позивачу було повернуто раніше, зокрема, зазначивши наступне: 06 листопада 2017 року банком було достроково повернуто суму вкладу разом з нарахованими відсотками у розмірі 121 850 грн 24 коп., що підтверджується випискою.
ОСОБА_1 були надані заяви від її імені на видачу готівки 29 листопада 2017 року № 674042 на суму 40 000 грн; 07 грудня 2017 року № 1152624 на суму 50 000 грн; 29 грудня 2017 року № 45689 на суму 34 800 грн, проте підписи проставлені в заявах не належать позивачу. З цього приводу було відкрито кримінальне провадження та пред`явлене обвинувачення працівнику банку у підробці документів та привласненні грошових коштів, оскільки, позивач цих коштів не отримувала.
Відповідно до обвинувального акту в кримінальному провадженні
№ 12019020010001259, за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами першою, другою, 3 статті 190, частина 2 статті 185, частини 1, 3 статті 362, частини 2, 3, 4 статті 358 КК України, відомості про які внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 13 червня 2019 року ОСОБА_1 по даному кримінальному провадженні визнана потерпілою.
Згідно з висновком експерту від 02 лютого 2021 року № 503/504/21-21 за результатами проведення судової технічної та почеркознавчої експертизи у кримінальному провадженні № 12019020010001259 встановлено, що підпис після друкованого тексту "Підпис отримувача" у заяві на видачу готівки від 07 грудня 2017 року № 1152624 виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою; підпис після друкованого тексту "Підпис отримувача" у заяві на видачу готівки від 29 листопада 2017 року № 674042 виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою; підпис після друкованого тексту "Підпис отримувача" у заяві на видачу готівки від 29 грудня 2017 року № 4568999 виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до вимог частин першої, другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов`язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
Договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). За договором банківського строкового вкладу банк зобов`язаний видати вклад та нараховані проценти за цим вкладом із спливом строку, визначеного у договорі банківського вкладу (стаття 1060 ЦК України).
Банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу. Проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав (стаття 1061 ЦК України).
Банківський вклад (депозит) - це кошти в готівковій або безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку, які підлягають виплаті вкладнику відповідно до законів України та умов договору (стаття 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність").