ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 серпня 2023 року
м. Київ
cправа № 910/16447/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Білоуса В. В. - головуючого, Жуков С. В., Картере В. І.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України
на постанову Північного апеляційного господарського суду
від 22.09.2022
та на рішення Господарського суду міста Києва
від 26.01.2022
у справі № 910/16447/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал"
до Моторного (транспортного) страхового бюро України
про стягнення 11 361,78 грн, -
ВСТАНОВИВ:
1. 06.10.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" (далі - ТОВ "Маркс.Капітал", позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі - МТСБУ, відповідач) про стягнення 11 361,78 грн, з яких: 1 165,98 грн - 3 % річних, 6 272,55 грн - інфляційні втрати, 3 923,25 грн - пеня.
2. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань щодо відшкодування шкоди за договором страхування № АІ/5601880 в частині сплати на користь позивача 3 % річних у розмірі 1 165,98 грн, інфляційних втрат у розмірі 6 272,55 грн та пені у розмірі 3 923,25 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.01.2022 у справі № 910/16447/21 позов задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача 1 165,98 грн - 3 % річних, 6 272,55 грн інфляційних втрат, 3 273,49 грн витрат на професійну правничу допомогу та витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 486,16 грн. В іншій частині позовних вимог про стягнення пені в розмірі 3 923,25 грн відмовлено.
4. Не погоджуючись із рішенням Господарського суду міста Києва від 26.01.2022 у справі № 910/16447/21, МТСБУ звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.
5. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2022 у справі № 910/16447/21 апеляційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 26.01.2022 у справі № 910/16447/21 залишено без змін. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладено на скаржника.
Рух касаційної скарги
6. 27.09.2022 Моторне (транспортне) страхове бюро України звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою від 27.09.2022 № 513/21/ІНС.ЛОУ на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2022 та на рішення Господарського суду міста Києва від 26.01.2022 у справі № 910/16447/21, підтвердженням чого є відтиск календарного штемпелю відділення поштового зв`язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга.
7. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги Моторного (транспортного) страхового бюро України у справі № 910/16447/21 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Жукова С.В., судді - Картере В.І., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.09.2022.
8. Ухвалою Верховного Суду від 27.10.2022, серед іншого, відкрито касаційне провадження у справі № 910/16447/21 за касаційною скаргою Моторного (транспортного) страхового бюро України від 27.09.2022 № 513/21/ІНС.ЛОУ на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2022 та на рішення Господарського суду міста Києва від 26.01.2022 та призначено її розгляд в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
9. Ухвалою Верховного Суду від 23.11.2022 зупинено касаційне провадження у справі № 910/16447/21 за касаційною скаргою Моторного (транспортного) страхового бюро України від 27.09.2022 № 513/21/ІНС.ЛОУ на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2022 та на рішення Господарського суду міста Києва від 26.01.2022 у справі № 910/16447/21 до розгляду судовою палатою для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 910/16820/21 та оприлюднення повного тексту судового рішення ухваленого за результатами такого розгляду.
10. 01.08.2023 від представника Моторного (транспортного) страхового бюро України до суду надійшла заява про поновлення касаційного провадження.
11. Ухвалою Верховного Суду від 07.08.2023 поновлено касаційне провадження за касаційною скаргою Моторного (транспортного) страхового бюро України від 27.09.2022 № 513/21/ІНС.ЛОУ на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2022 та на рішення Господарського суду міста Києва від 26.01.2022 у справі № 910/16447/21.
Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими аргументами особи, яка подала касаційну скаргу.
12. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, МТСБУ подано касаційну скаргу, в якому останнє просить відступити від висновку щодо покладення на МТСБУ обов`язку зі сплати 3 % річних, інфляційних втрат та пені у зв`язку з простроченням виконання страховиком, який в подальшому ліквідований, зобов`язання за договором страхування цивільно-правової відповідальності, викладеного в постанові Верховного Суду від 07.09.2021 у справі № 910/14293/19; скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 23.02.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.09.2022, ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити в повному обсязі.
13. Касаційну скаргу мотивовано наступним.
13.1. Висновки судів, обґрунтовані правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 07.09.2021 у справі № 910/14293/19, не відповідають доктринальним підходам тлумачення норм права, внаслідок чого були неправильно застосовані норми пункту 20.3 статті 20 та статті 41 Закону № 1961-IV.
13.2. Норма пункту 20.3 статті 20 Закону № 1961-IV наведена Верховним Судом у постанові від 07.09.2021 у справі № 910/14293/19 без системного тлумачення, що саме за організація є МТСБУ та які має завдання, що суперечить правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 22.02.2022 у справі № 201/16373/16-ц, а також позиціям Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду (далі - КЦС ВС), що свідчить про існування різних підходів до визначення обсягу обов`язків, які виникають у МТСБУ з настанням наслідків, передбачених підпунктом "ґ" пункту 41.1 статті 41 та підпункту "а" пункту 41.2 статті 41 Закону № 1961-IV.
13.3. МТСБУ посилається на те, що воно не є учасником деліктного зобов`язання, не є учасником цивільно-правових відносин, не є правонаступником СК "Україна" ні відповідно до судового рішення, ні відповідно до загальних норм цивільного законодавства.
13.4. Скаржник зазначає, що Закон № 1961-IV та акти, прийняті МТСБУ, не передбачають віднесення до витрат, які здійснюються за рахунок фонду захисту потерпілих, сум пені, 3 % річних та інфляційних втрат за прострочення страховиком виконання зобов`язання з виплати страхового відшкодування. При цьому відповідно до підпункту 4.1.4 пункту 4.1 протоколу президії від 17.11.2005 № 144 витрати, які виникли внаслідок неналежного виконання Дирекцією МТСБУ своїх зобов`язань щодо проведення регламентних виплат за рахунок фонду захисту потерпілих, а саме сплата пені, штрафів та моральної шкоди, здійснюються за рахунок кошторису витрат на утримання Бюро.
13.5. Скаржник також вважає, що, оскільки Закон № 1961-IV та статут МТСБУ не містять вимог про виконання Бюро обов`язку зі сплати пені, 3 % річних, інфляційних втрат за прострочення страховиком виплати страхового відшкодування, то з огляду на статті 96, 999 ЦК України та пункт 2.1 статті 2 Закону № 1961-IV, ця відповідальність покладається саме на страховика-порушника. До вимог кредиторів зі сплати таких сум за зобов`язаннями страховика-банкрута мають застосовуватися положення Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) на загальних підставах або Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), чинного на час ліквідації СК "Україна".
13.6. З посиланням на висновок науково-правової експертизи, виконаний на запит Скаржника, щодо порядку застосування законодавства про відшкодування шкоди від 22.02.2022, затверджений головою Ради науково-правових експертиз при Інституті держави і права імені В. М. Корецького НАН України доктором юридичних наук, професором Н. М. Пархоменко, Відповідач зазначає, що до МТСБУ не переходять обов`язки страховика, що ліквідується, зі сплати пені, 3 % річних, інфляційних втрат за прострочення виконання зобов`язання останнім з виплати страхового відшкодування за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Сплата МТСБУ регламентної виплати, передбаченої підпунктом "ґ" пункту 41.1 статті 41 Закону, в розмірі оціненої згідно з таким Законом № 1961-IV (статті 9, 22-31) шкоди є повним виконанням МТСБУ зобов`язань страховика, що відповідно до пункту 20.3 статті 20 цього Закону переходять до МТСБУ. До вимог кредиторів зі сплати суми пені, 3 % річних, інфляційних втрат за прострочення виконання зобов`язання з виплати страхового відшкодування страховиком-банкрутом мають застосовуватися положення Закону про банкрутство та КУзПБ на загальних підставах, за якими вимоги, не погашені у зв`язку з недостатністю майна, вважаються погашеними.
13.7. У контексті підстави касаційного оскарження, визначеної пунктом 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), та на виконання вимог пункту 5 частини другої статті 290 цього Кодексу Скаржник послався на те, що:
- справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу (полягає у тому, що правозастосування стосовно покладення на МТСБУ відповідальності за порушення грошового зобов`язання страховика-члена МТСБУ, що визнаний банкрутом (щодо стягнення пені, 3 % річних та інфляційних втрат), стосується необмеженої кількості осіб як потерпілих, що потрапляють у дорожньо-транспортну пригоду, та порушує принцип індивідуальності юридичної відповідальності);
- справа має значний суспільний інтерес для невизначеного кола осіб у сфері виконання обов`язків страховиків-членів МТСБУ, які на сьогодні перебувають у процесі добровільної ліквідації;
- справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики щодо норми підпункту "ґ" пункту 41.1 та підпункту "а" пункту 41.2 статті 41 Закону № 1961-IV щодо відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
14. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Маркс.Капітал" просить судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін, а касаційну скаргу Відповідача - без задоволення.
14.1. Позивач зазначає, що постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.02.2022 у справі № 201/16373/16-ц, постанова КГС ВС від 07.09.2021 у справі № 910/14293/19, постанови КЦС ВС від 07.09.2021 у справі № 910/14293/19, від 29.06.2022 у справі № 756/953/18, від 13.07.2022 у справі № 345/1940/20, не містять суперечностей у висновках, на які вказує Скаржник, отже, підстава для відкриття касаційного провадження, передбачена підпунктом "а" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, є надуманою.
14.2. Позивач вважає, що в суду не було підстав для відкриття провадження за касаційною скаргою Відповідача, оскільки наведені ним обґрунтування не свідчать про наявність передбачених законом підстав для розгляду судом касаційної інстанції малозначної справи стосовно того, що ця справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для Скаржника, оскільки виняткове значення справи аргументується ним через незгоду з постановою КГС ВС від 07.09.2021 у справі № 910/14293/19, а також через неврахування судами особливого статусу МТСБУ.
14.3. ТОВ "Маркс.Капітал" вважає, що подана касаційна скарга не містить виключних підстав для касаційного перегляду, а також підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
14.4. На думку Позивача, метою позиції Скаржника є звуження гарантійної функції МТСБУ у випадках, передбачених підпунктом "ґ" пункту 41.1 статті 41 Закону № 1961-IV, натомість цей закон наголошує на повноті захисту прав потерпілого, зокрема стаття 3, пункт 20.3 статті 20, статті 39, 41 Закону № 1961-IV.
14.5 Позивач вказує, що пеня, сплата якої передбачена пунктом 36.5 статті 36 Закону № 1961-IV, має нараховуватися у випадку, передбаченому підпунктом "ґ" пункту 41.1 статті 41 Закону № 1961-IV.
14.6. ТОВ "Маркс.Капітал" вважає, що 3 % річних та інфляційні втрати мають компенсаційний характер, про що неодноразово зазначав Верховний Суд, зокрема в постанові у справі № 3-1522гс16, а положення Закону № 1961-IV не містять норм, за яких після настання передбачених підпунктом "ґ" пункту 41.1 статті 41 Закону № 1961-IV обставин обсяг прав потерпілого звужується за рахунок прав, передбачених статтею 625 ЦК України.
14.7. На думку Позивача, положення першої частини речення пункту 41.1 статті 41 у поєднанні з положеннями підпункту "ґ" пункту 41.1 статті 41 Закону № 1961-IV чітко не деталізують структуру зобов`язань, які переходять до МТСБУ, однак беззаперечно вказують, що до останнього переходять саме зобов`язання страховика за договором обов`язкового страхування, які не були виконані страховиком.
14.8. За твердженням Позивача, тлумачення положень першої частини речення пункту 41.1 статті 41 та підпункту "ґ" пункту 41.1 статті 41 Закону № 1961-IV в системному взаємозв`язку з нормою пункту 20.3 статті 20 цього Закону № 1961-IV усуває питання відсутності деталізації обов`язків, які переходять до МТСБУ, що спростовує довід Скаржника про необхідність застосування аналогії права до норм Закону № 1961-IV, які регулюють питання виконання обов`язків страховика-банкрута.
14.9. Також Позивач звертає увагу на наданий ним судам висновок експерта в галузі права, який, на його думку, відповідає вимогам статті 108 ГПК України та може бути врахований попри те, що йому не надавали оцінку суди попередніх інстанцій.
Позиція Верховного Суду
15. Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
16. Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
16.1. Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 29.05.2015 у справі № 755/10354/15-п встановлено, що 09.05.2015 ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ), керуючи автомобілем "Сузукі", д/н НОМЕР_1, в місті Києві по вул. Каунаській, не врахував дорожню обстановку, не дотримався безпечної швидкості, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем "Хюндай", д/н НОМЕР_2, водій ОСОБА_2, з автомобілем ЗАЗ, д/н НОМЕР_3, водій ОСОБА_3, якого відкинуло на автомобіль "Шевролет", д/н НОМЕР_4, що призвело до пошкодження транспортних засобів та заподіяло матеріальні збитки. Вказаною постановою водія транспортного засобу "Сузукі", д/н НОМЕР_1, ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст.ст. 122-4, 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн на користь держави.
16.2. На момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Україна" (далі - ПрАТ "СК "Україна") на підставі полісу № АІ/5601880 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
16.3. Вартість матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля "Шевролет", д/н НОМЕР_4, ОСОБА_4 (далі - ОСОБА_4 ) в результаті ДТП, склала 17 150,18 грн, що підтверджується звітом про визначення вартості матеріального збитку від 25.05.2015 № 11633/1 та ремонтною калькуляцією.
16.4. Позивач зазначає, що 11.06.2015 ОСОБА_4 подав до ПрАТ "СК "Україна" заяву про страхове відшкодування.
16.5. 06.08.2015 між ОСОБА_4 (цедент) та Фізичною особою-підприємцем Шияном Денисом Сергійовичем (далі - ФОП Шиян Д.С.) (цесіонарій) укладено договір відступлення права вимоги (цесія) виплати страхового відшкодування, на підставі якого ОСОБА_4 відступив ФОП Шияну Д.С. усі права вимоги в зобов`язаннях, що виникли із вищезазначеної ДТП, у тому числі права одержання грошового відшкодування нанесеної шкоди майну цедента, від винної особи, страхової компанії або від МТСБУ, в передбачених законом випадках.
16.6. 31.08.2015 між ФОП Шияном Д.С. (клієнт) та ТОВ "Маркс.Капітал" (фактор) укладено договір про надання фінансових послуг факторингу № 5/31-08/2015 (далі - Договір факторингу), відповідно до якого відбулась заміна кредитора в зобов`язанні за договором № АІ/5601880 (право вимоги за яким виникло у клієнта з договору відступлення права вимоги (цесія) виплати страхового відшкодування від 06.08.2015).
16.7. Так, згідно з п. 1.1 Договору факторингу в порядку та на умовах, визначених цим Договором, клієнт передає фактору, а фактор приймає і зобов`язується оплатити клієнтові усі права вимоги за грошовими зобов`язаннями, що виникли у клієнта з договорів відступлення права вимоги (цесії) виплати страхового відшкодування відповідно до додатку № 1 до цього Договору, зокрема, з договору відступлення права вимоги (цесії) виплати страхового відшкодування від 06.08.2015.
16.8. У силу цього Договору фактор займає місце клієнта (як кредитора) в зобов`язаннях, що виникли із вищезазначеного договору відносно усіх прав клієнта, у тому числі права одержання від боржника сум основного боргу, відсотків, неустойок у повному обсязі (п. 1.2 Договору факторингу).
16.9. Пунктом 1.4 Договору факторингу передбачено, що зобов`язаною особою (боржником) є ОСОБА_1 (п. 2 додатку № 1 до Договору факторингу); страхова компанія ПрАТ "СК "Україна"; МТСБУ в порядку, передбаченому Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
16.10. Позивач зазначає, що він, починаючи з 31.08.2015, є кредитором у договірному зобов`язанні за договором страхування № АІ/5601880, яке виникло в результаті вищезазначеної ДТП, однак ПрАТ "СК "Україна", порушуючи умови договору страхування (полісу) № АІ/5601880, не здійснило виплату страхового відшкодування.
16.11. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.2018 відкрито провадження у справі № 910/842/18 про банкрутство ПрАТ "СК "Україна".
16.12. У справі № 910/842/18 ТОВ "Маркс.Капітал" звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою про грошові вимоги до ПрАТ "СК "Україна" за договорами факторингу на загальну суму 14 262 000,30 грн, зокрема, за договором № 5/31-08/2015 від 31.08.2015, в тому числі за зобов`язанням, яке виникло на підставі полісу № АІ/5601880 від 07.04.2015 на суму 27 054,22 грн, з яких: 15 692,55 грн - сума страхового відшкодування, 1 165,98 грн - 3 % річних, 6 272,55 грн - інфляційні втрати, 3 923,14 грн - пеня (з урахуванням поданих уточнень до заяви про грошові вимоги ТОВ "Маркс.Капітал").
16.13. З ухвали попереднього засідання Господарського суду міста Києва від 15.06.2018 у справі № 910/842/18 вбачається, що вимоги ТОВ "Маркс.Капітал" визнані розпорядником майна в повному обсязі та включені до реєстру вимог кредиторів ПрАТ "СК "Україна", і суд погодився з рішенням розпорядника майна про включення вимог ТОВ "Маркс.Капітал" до реєстру вимог кредиторів боржника у заявленому розмірі.
16.14. З урахуванням викладеного, ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2018 ТОВ "Маркс.Капітал" визнано кредитором ПрАТ "СК "Україна", у тому числі за полісом № АІ/5601880.
16.15. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2019 у справі № 910/842/18 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, постановлено ліквідувати ПрАТ "СК "Україна" у зв`язку з неможливістю останнього виконати свої зобов`язання перед кредиторами, а також встановлено, що вимоги кредиторів, які визнані судом та включені до реєстру вимог кредиторів, не задоволені, у зв`язку з тим, що ліквідатором не виявлено достатньо майнових активів, що підлягають включенню до ліквідаційної маси для погашення кредиторських вимог.
16.16. У зв`язку з ліквідацією ПрАТ "СК "Україна" ТОВ "Маркс.Капітал" звернулося до МТСБУ із заявою від 30.08.2019 про виплату відшкодування, зокрема, за полісом № АІ/5601880 у сумі 27 054,22 грн, у тому числі сума відшкодування (15 692,55 грн), 3 % річних, інфляційні втрати та пеня.
16.17. Листом від 18.09.2019 № 3.1-05/30380 відповідач повідомив ТОВ "Маркс.Капітал" про прийняте ним рішення за результатами розгляду справи щодо відшкодування шкоди, заподіяної в результаті вищезазначеної ДТП, яка мала місце 09.05.2015 за участю транспортного засобу марки SHEVROLET з номерним знаком НОМЕР_4, а саме про виплату позивачу відшкодування шкоди в розмірі 15 634,25 грн.
16.18. 18.09.2019 відповідачем частково виконано зобов`язання за договором страхування № АІ/5601880, здійснено виплату страхового відшкодування за вищезазначеною страховою подією в розмірі 15 634,25 грн.
16.19. Судові рішення мотивовані тим, що право постраждалої особи (іншої особи, яка набула таке право) щодо відшкодування не лише шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а й застосування відповідальності за несвоєчасне виконання страховиком (у визначених законом випадках - МТСБУ) такого обов`язку (регламентної виплати), передбачене нормами чинного законодавства та підтверджується сталою судовою практикою.
16.20. Суди вказали, що преамбула статті 41 Закону № 1961-IV щодо відшкодування МТСБУ шкоди на умовах, визначених цим Законом, не може тлумачитись без взаємозв`язку із положеннями пп. "ґ" п. 41.1 цієї статті та із положеннями п. 20.3 статті 20 Закону, п. 3 статті 20 Закону України "Про страхування". Зазначені нормативні акти в цілому та наведені норми зокрема не передбачають винятків із загального правила про майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені) та відповідно до статті 625 ЦК України - сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми.
16.21. МТСБУ не звільняється від обов`язку сплачувати за страховика, що допустив прострочення виплати суми страхового відшкодування, передбачені законом (ч. 2 статті 625 ЦК України та п. 36.5 статті 36 Закону №1961-IV) суми 3% річних, інфляційних втрат та пені, нарахованих за прострочення ліквідованим страховиком виплати суми страхового відшкодування, оскільки ці нарахування в силу закону (ч. 2 статті 625 ЦК України та п. 36.5 статті 36 Закону №1961-IV) є невід`ємною складовою частиною боргу зі сплати страхового відшкодування за договором страхування.
16.22. У межах справи, що розглядається, судом встановлено, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2018 у справі № 910/842/18 ТОВ "Маркс.Капітал" визнано кредитором ПрАТ "СК "Україна", в тому числі за зобов`язаннями (3 % річних, інфляційні втрати та пеня), що є предметом спору в цій справі. У силу положень ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. З урахуванням викладеного, встановлені у справі № 910/842/18 розмір грошової вимоги в сумі 27 054,22 грн (що включає спірні нарахування) та обґрунтованість такої вимоги ТОВ "Маркс.Капітал" до ПрАТ "СК "Україна" мають преюдиціальне значення і не потребують повторного доказування.
17. Загальні підстави та особливості відшкодування шкоди передбачені статтями 1166, 1167, 1187 ЦК України, у тому числі завданої джерелом підвищеної небезпеки.
18. Статтею 1166 ЦК України визначено, зокрема, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.