ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 серпня 2023 року
м. Київ
cправа № 910/19426/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Булгакової І.В.,
за участю секретаря судового засідання Барвіцької М.Т.,
представників учасників справи:
позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "Галактика-тест" (далі - Товариство, позивач) - не з`явився,
відповідача - акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - Залізниця, відповідач, скаржник) - Становова Ю.В. (адвокатка),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Залізниці
на рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2022 (головуючий - суддя Комарова О.С.)
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.04.2023 (головуючий - суддя Корсак В.А., судді Алданова С.О., Євсіков О.О.)
у справі №910/19426/21
за позовом Товариства
до Залізниці
про визнання договору укладеним.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
ВСТУП
Причиною звернення до суду є наявність/відсутність підстав для визнання договору поставки укладеним.
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Товариство звернулася до суду із позовною заявою до Залізниці про визнання укладеним договору на закупівлю, оголошену в електронній системі закупівель Prozorro, в запропонованій редакції.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протиправно ухиляється від підписання договору на закупівлю за результатом тендеру, в якому тендерна пропозиція позивача визнана найбільш економічно вигідною й за наслідками якого Залізницею оприлюднено повідомлення про намір укласти договір з позивачем.
2. Короткий зміст рішень суду першої інстанції та постанов суду апеляційної інстанції
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.02.2022, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.04.2023 у справі №910/19426/21, позов задоволено повністю.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. Залізниця, посилаючись на ухвалення судами попередніх інстанцій оскаржуваних судових рішень з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.04.2023 у справі №910/19426/21, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, та стягнути з позивача суму, понесених відповідачем судових витрат.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
4.1. Так, у заяві про усунення недоліків та касаційній скарзі (нова редакція) скаржник з посиланням на пункт 2 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі- ГПК України) зазначає, що касаційна скарга подається на підставі пункту 1 частини першої статті 287 ГПК України з урахуванням пункту 2 частини другої статті 287 ГПК України, зокрема, в зв`язку з відсутністю узгодження позивачем і відповідачем істотних умов договору через наявність порушень у документах, які надані у складі тендерної пропозиції учасника та не відповідають умовам викладеним у тендерній документації.
4.2. Підставою щодо неправомірного визнання договору укладеним скаржник вважає висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 25.06.2019 у справі №916/2090/16 щодо застосування статей 179, 180 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статті 638 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), а також висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 22.01.2020 у справі №674/461/16-ц та від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц.
4.3. Також скаржник зазначає, що в основу касаційної скарги, стосовно оскаржуваних судових рішень, покладені висновки Верховного Суду щодо застосування статей 179, 180 ГК України, статті 638 ЦК України, викладені в постанові від 25.06.2019 у справі №916/2090/16 (відсутність узгодження сторонами істотних умов договору), а також постанова Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, в якій зазначено, що у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами ЦК України.
5. Позиція інших учасників справи
5.1. Від Товариства відзив на касаційну скаргу до Суду не надійшов.
6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6.1. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 12.07.2021 Залізницею в електронній системі закупівель "Prozorro" оприлюднено оголошення про проведення відкритих торгів №UA-2021-07-12-004354-a (оголошення розміщене за посиланням: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-07-12-004354-a), відповідно до якого:
1) предметом закупівлі є дефектоскопи (ДК 021:2015:38340000-0 прилади для вимірювання величин), а саме:
- дефектоскоп ультразвуковий для контролю зварних стиків рейок - 6 шт.,
- дефектоскоп ультразвуковий однонитковий для контролю стрілочних переводів - 5 шт.,
- дефектоскоп ультразвуковий суцільного контролю рейок - 34 шт.;
2) очікувана вартість предмета закупівлі 23 664 000 грн;
3) строк поставки товарів - до 31.12.2021;
4) кінцевий строк подання тендерних пропозицій - 10:00 год 15.08.2021;
5) дата та час проведення аукціону - 15:57 год 16.09.2021.
6.2. Судами попередніх інстанцій вказано, що процедура закупівлі оголошена в порядку, передбаченому Законом України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон).
6.3. Суди першої та апеляційної інстанції вказали, що Товариство взяло участь у процедурі закупівлі №UA-2021-07-12-004354-a, підготувало та подало тендерну пропозицію у встановленому порядку.
6.4. Відповідачем 10.09.2021 оприлюднено протокол розгляду тендерних пропозицій, яким допущено до аукціону пропозиції Товариства, ТОВ "ІНОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВОСТІ" та відхилено пропозицію ТОВ "НТП "ТРАНСІНВЕСТ".
6.5. Залізницею 16.09.2021 оприлюднено протокол розкриття тендерних пропозицій учасників і повідомлення про намір укласти договір з Товариством на закупівлю 45 дефектоскопів за ціною 20 011 680 грн (повідомлення від 16.09.2021 №4508/234-21Т, №ЦЗВ1668/4508/4354-а).
6.5.1. Суди попередніх інстанцій виснували, що за результатами проведення процедури закупівлі №UA-2021-07-12-004354-a, переможцем процедури закупівлі обрано Товариство.
6.6. Судом першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, встановлено, що:
- позивачем 22.09.2021 у відповідності до вимог пункту 3.6.2 та додатку №5 тендерної документації в електронній системі закупівель оприлюднені документи та інформація, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 Закону [довідка МВС України про відсутність судимості, довідка ДПС про відсутність заборгованості із сплати податків і зборів, (обов`язкових платежів), довідка про відсутність невиконаних зобов`язань за раніше укладеними договорами];
- Товариством 22.09.2021 у відповідності до вимог пункту 7.1 і додатку №6 тендерної документації в електронній системі закупівель оприлюднені документи для укладення договору [довідка МВС серії ААА №1182768; довідка ГУ ДПС у м. Києві від 22.09.2021 №164839; довідка Товариства від 20.09.2021 №154/9; статут позивача; опис документів, що подаються заявником для проведення державної реєстрації; рішення учасника №01/09-21 Товариства; витяг з ЄДР щодо Товариства; копія паспорта директора позивача; довідка від 20.09.2021 №201920SU16340502 АТ КБ "ПРИВАТБАНК" про відкриття рахунку Товариства; корегована цінова пропозиція];
- листом від 22.09.2021 №ЦЗВ-20/3220 відповідач повідомив позивача, що за результатом проведених торгів його визнано переможцем, також запропоновано розглянути можливість зниження ціни на продукцію, на що позивач листом від 22.09.2021 № 55/9 відмовив;
- як зазначає позивач, 23.09.2021 ним у відповідності до вимог пункту 7.1 і додатку №6 тендерної документації, документи для укладення договору відповідно розділу II додатку №6 подані особисто за адресою: 03049,м. Київ, проспект Повітрофлотський, 17Б;
- позивачем 27.09.2021 на виконання вимог пункту 7.5 тендерної документації надіслано електронною поштою на адресу 212ukrzal@ukr.net документи, що підтверджують забезпечення виконання договору на закупівлю [гарантія АТ "БАНК ІНВЕСТИЦІЙ ТА ЗАОЩАДЖЕНЬ" від 27.09.2021 №18555/21-ГВ; банківська ліцензія АТ "БАНК ІНВЕСТИЦІЙ ТА ЗАОЩАДЖЕНЬ" від 24.10.2011 №221; довіреність АТ "БАНК ІНВЕСТИЦІЙ ТА ЗАОЩАДЖЕНЬ" від 27.12.2020 №05-1/07-225];
- директор Товариства Поліщук С.В. 04.10.2021 у приміщенні відповідача за адресою 03049, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 11/15, особисто підписала та передала представнику відповідача - юристу Некрутенко Наталії Василівні два примірники договору поставки за результатами проведеної процедури закупівлі №UA-2021-07-12-004354-a;
- однак, договір на закупівлю за результатами процедури закупівлі №UA-2021-07-12-004354-a зі сторони відповідача підписаний не був.
6.7. Беручи до уваги те, що оприлюднене відповідачем оголошення про проведення відкритих торгів №UA-2021-07-12-004354-a щодо закупівлі приладів для вимірювання величин (дефектоскопи) та тендерна документація за своєю суттю є пропозицією з визначенням всіх істотних умов та представленням проекту договору, а тендерна пропозиція позивача - згода на укладення договору на умовах та в порядку, визначених відповідачем, колегія суддів апеляційної інстанції виснувала, що визначення відповідачем переможця процедури закупівлі - позивача, та оприлюднення повідомлення про намір укласти з ним договір є фактичним узгодженням сторонами усіх істотних умов правочину та досягнення згоди на його укладення за цих умов.
6.8. Зважаючи на те, що позивач як переможець торгів у повному обсязі надав документи, що вимагалися від переможця торгів положеннями статті 17 Закону та умовами тендерної документації, а, отже, висловив своє бажання оформити правовідносини сторін шляхом підписання договору, колегія суддів апеляційної інстанції погодилася з висновком суду першої інстанції, що в силу імперативних приписів статті 33 Закону відповідач зобов`язаний був укласти договір з Товариством у встановлений законом строк, тобто до 06.10.2021.
7. Межі та порядок розгляду справи судом касаційної інстанції
7.1. Ухвалою Верховного Суду від 20.06.2023, зокрема, відкрито касаційне провадження у справі №910/19426/21 за касаційної скаргою Залізниці на підставі пункту 2 частини другої статті 287 ГПК України.
7.2. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
7.3. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).
7.4. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина четверта статті 300 ГПК України).
7.5. В силу приписів частини другої статті 2 ГПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
7.6. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є верховенство права (пункт 1 частини третьої статті 2 ГПК України).
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
8. Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
8.1. Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства закріплених у частини третій статті 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
8.2. Верховний Суд звертає увагу на те, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження.
8.3. При цьому самим скаржником у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначаються підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, покладається на скаржника.
8.4. Слід зазначити, що касаційне провадження у даній справі відкрито за касаційною скаргою Залізниці на підставі пункту 2 частини другої статті 287 ГПК України.
8.5. Відповідно до приписів пункту 2 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в такому випадку: якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.
8.6. Отже, відповідно до положень пункту 2 частини другої статті 287 ГПК України касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права у подібних правовідносинах з урахуванням висновку Верховного Суду, викладеного у постанові; (2) скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від такого висновку.
8.7. Що ж до визначення подібних правовідносин, то в силу приписів статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19, в якій визначено критерій подібності правовідносин.
8.8. Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19 задля юридичної визначеності у застосуванні приписів процесуального закону, які зобов`язують визначати подібність правовідносин конкретизувала висновки Верховного Суду щодо тлумачення поняття "подібні правовідносини", що полягає у тому, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.
8.9. При цьому, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що термін "подібні правовідносини" може означати як ті, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і ті, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші. Таку спільність або тотожність рис слід визначати відповідно до елементів правовідносин. Із загальної теорії права відомо, що цими елементами є їх суб`єкти, об`єкти та юридичний зміст, яким є взаємні права й обов`язки цих суб`єктів. Отже, для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін "подібні правовідносини", зокрема пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України та пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями.
8.10. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими.
8.11. У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів.
8.12. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що таку подібність суд касаційної інстанції визначає з урахуванням обставин кожної конкретної справи [див. постанови від 27 березня 2018 року у справі №910/17999/16 (пункт 32); від 25 квітня 2018 року у справі №925/3/17 (пункт 38); від 16 травня 2018 року у справі №910/24257/16 (пункт 40); від 5 червня 2018 року у справі №243/10982/15-ц (пункт 22); від 31 жовтня 2018 року у справі №372/1988/15-ц (пункт 24); від 5 грудня 2018 року у справах №522/2202/15-ц (пункт 22) і №522/2110/15-ц (пункт 22); від 30 січня 2019 року у справі №706/1272/14-ц (пункт 22)]. Це врахування слід розуміти як оцінку подібності насамперед змісту спірних правовідносин (обставин, пов`язаних із правами й обов`язками сторін спору, регламентованими нормами права чи умовами договорів), а за необхідності, зумовленої специфікою правового регулювання цих відносин, - також їх суб`єктів (видової належності сторін спору) й об`єктів (матеріальних або нематеріальних благ, щодо яких сторони вступили у відповідні відносини).
8.13. Залізниця у касаційній скарзі посилалася на низку постанов Верховного Суду, які наведені у пунктах 4.2 та 4.3 цієї постанови.
8.14. Предметом розгляду у даній справі є визнання договору поставки укладеним.
8.15. Предметом розгляду у справі №916/2090/16 є:
- стягнення заборгованості за надані послуги балансування обсягів природного газу по договору транспортування природного газу [первісний позов];
- визнання недійсним договору транспортування природного газу [зустрічний позов]. Зустрічний позов мотивовано невідповідністю договору вимогам закону через неузгодженість сторонами умов по розподілу потужності, послуг транспортування, а саме: кількості, обсягів, ціни, що є порушення вимог статей 180, 184 ГК України, статті 638 ЦК України. Також, позивач за зустрічним позовом зазначав, що відповідач за зустрічним позовом звернувся з вимогою укласти спірний договір, погрожуючи відключити від газопостачання, що порушує його права на вільне укладення договору, передбачене статтями 203, 627 ЦК України.
8.16. Предметом розгляду у справі №674/461/16-ц є визнання недійсним договору поруки. Позивач вказував, що договір поруки не підписував, волевиявлення на вчинення цього договору не виявляв, йому не було відомо про його існування, а тому договір поруки, укладений від його імені із відповідачем є недійсним.
8.17. Предметом розгляду у справі №145/2047/16-ц є визнання договорів оренди земельних ділянок недійсними. Позивач стверджував, що жодних договорів оренди він не укладав і не підписував, волевиявлення та наміру на їх укладення він не мав, а підписи в зазначених договорах та актах приймання передачі земельних ділянок вчинені іншою особою.
8.18. Предметом розгляду у справі №338/180/17 є:
- стягнення безпідставно одержаних коштів, 3 % річних та інфляційних втрат [первісний позов];
- визнання укладеним договору підряду та стягнення боргу за поставлені будівельні матеріали [зустрічний позов].
8.19. Враховуючи викладене, дана справа та справи №916/2090/16, №674/461/16-ц, №145/2047/16-ц та №916/2090/16 не є подібними у розумінні змістовного критерію ні за предметом спору, ані за нормативно-правовим регулюванням правовідносин.
8.20. Що ж до справи №338/180/17 і даної справи, то вони є схожими за предметом спору (визнання договору укладеним) та за нормативно-правовим регулюванням таких правовідносин (зокрема, стаття 181 ГК України), а тому є подібними у контексті змістовного критерію.
8.21. Втім касаційна скарга не містить ні правових висновків від яких скаржник просив би відступити Суд, ні вказівок на такі постанови, ані жодних мотивованих обґрунтувань необхідності відступлення від таких висновків.
8.22. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства [зокрема, верховенство права (пункт 1 частини третьої статті 3 ГПК України), рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом (пункт 2 частини третьої статті 3 ГПК України), змагальність сторін (пункт 4 частини третьої статті 3 ГПК України)], яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
8.23. Разом з тим, у даному випадку суди першої та апеляційної інстанцій допустили неправильне застосування норм матеріального та порушили норми процесуального права, виходячи з такого.
8.24. Відповідно до частини третьої статті 311 ГПК України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
8.25. Зі змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що судами першої та апеляційної інстанції було застосовано статтю 181 ГК України у такій редакції:
"Згідно частин 1-3 статті 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору".