ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 серпня 2023 року
м. Київ
cправа № 910/17751/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Білоуса В.В. - головуючого, Васьковського О.В., Жукова С.В.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України
на постанову Північного апеляційного господарського суду
від 05.09.2022
та на рішення Господарського суду міста Києва
від 23.02.2022
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал"
до Моторного (транспортного) страхового бюро України
про стягнення 18 764,36 грн,-
ВСТАНОВИВ:
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення заборгованості у розмірі 18 764,36 грн, з яких: 1 998,33 грн - 3 % річних, 9 623,54 грн - інфляційні втрати та 7 142,49 грн - пеня.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.02.2022 у справі № 910/17751/21 позов задоволено частково, стягнуто з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" 1 998 грн 33 коп. - 3 % річних, 9 623 грн 54 коп. - інфляційних втрат, 1 405 грн 94 коп. - судового збору та 3 000 грн 00 коп. - витрат на професійну правничу допомогу. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
3. Не погодившись із прийнятим рішенням, МТСБУ звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.
4. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.09.2022 апеляційну скаргу залишено без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 23.02.2022 у справі № 910/17751/21 залишено без змін.
Рух касаційної скарги
5. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.10.2022 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Моторного (транспортного) страхового бюро України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.09.2022 та рішення Господарського суду міста Києва від 23.02.2022 у справі № 910/17751/21 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
6. Ухвалою Верховного Суду від 14.11.2022 зупинено касаційне провадження у справі № 910/17751/21 за касаційною скаргою Моторного (транспортного) страхового бюро України Північного апеляційного господарського суду від 05.09.2022 та рішення Господарського суду міста Києва від 23.02.2022 до розгляду судовою палатою для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 910/16820/21 та оприлюднення повного тексту судового рішення ухваленого за результатами такого розгляду.
7. Ухвалою Верховного Суду від 22.12.2022 справу № 910/16820/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ?Маркс.Капітал? до Моторного (транспортного) страхового бюро України разом з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.09.2022 та на рішення Господарського суду міста Києва від 17.01.2022 передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
8. Розпорядженням заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 10.01.2023 № 29.3-02/51, у зв`язку з зв`язку з припиненням повноважень судді Ткаченко Н.Г., призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 910/17751/21.
9. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги Моторного (транспортного) страхового бюро України у справі № 910/17751/21 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Погребняка В.Я., судді - Васьковського О.В., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.01.2023.
10. Ухвалою Верховного Суду від 23.01.2023 прийнято справу № 910/17751/21 Господарського суду міста Києва за касаційною скаргою Моторного (транспортного) страхового бюро України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.09.2022 та на рішення Господарського суду міста Києва від 23.02.2022 колегією суддів Касаційного господарського суду у складі: Білоуса В.В. - головуючого, Васьковського О.В., Погребняка В.Я. до свого провадження.
11. Велика Палата Верховного Суду ухвалила постанову у справі № 910/16820/21, до розгляду якої було зупинено касаційне провадження у справі № 910/17751/21.
12. 01.08.2023 від представника Моторного (транспортного) страхового бюро України до суду надійшла заява про поновлення касаційного провадження.
13. Розпорядженням В.о. заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 07.08.2023 № 29.2-02/2040 у зв`язку із відпусткою судді Погребняка В.Я. відповідно до приписів Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (зі змінами та доповненнями), призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 910/17751/21.
14. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.08.2023, справу № 910/17751/21 за касаційною скаргою Моторного (транспортного) страхового бюро України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.09.2022 та рішення Господарського суду міста Києва від 23.02.2022 розподілено колегії суддів Касаційного господарського суду у складі: Білоуса В.В. - головуючого, Васьковського О.В., Жукова С.В.
15. Ухвалою Верховного Суду від 07.08.2023 прийнято касаційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.09.2022 та на рішення Господарського суду міста Києва від 23.02.2022 у справі № 910/17751/21, колегією суддів Касаційного господарського суду у складі: Білоуса В.В. - головуючого, Васьковського О.В., Жукова С.В. до свого провадження. Поновлено касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими аргументами особи, яка подала касаційну скаргу.
16. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, МТСБУ подано касаційну скаргу, в якому останнє просить відступити від висновку щодо покладення на МТСБУ обов`язку зі сплати 3 % річних, інфляційних втрат та пені у зв`язку з простроченням виконання страховиком, який в подальшому ліквідований, зобов`язання за договором страхування цивільно-правової відповідальності, викладеного в постанові Верховного Суду від 07.09.2021 у справі № 910/14293/19; скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 23.02.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.09.2022, ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити в повному обсязі.
17. Касаційну скаргу мотивовано наступним.
17.1 Висновки судів, обґрунтовані правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 07.09.2021 у справі № 910/14293/19, не відповідають доктринальним підходам тлумачення норм права, внаслідок чого були неправильно застосовані норми пункту 20.3 статті 20 та статті 41 Закону № 1961-IV.
17.2 Норма пункту 20.3 статті 20 Закону № 1961-IV наведена Верховним Судом у постанові від 07.09.2021 у справі № 910/14293/19 без системного тлумачення, що саме за організація є МТСБУ та які має завдання, що суперечить правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 22.02.2022 у справі № 201/16373/16-ц, а також позиціям Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду (далі - КЦС ВС), що свідчить про існування різних підходів до визначення обсягу обов`язків, які виникають у МТСБУ з настанням наслідків, передбачених підпунктом "ґ" пункту 41.1 статті 41 та підпункту "а" пункту 41.2 статті 41 Закону № 1961-IV.
17.3 МТСБУ посилається на те, що воно не є учасником деліктного зобов`язання, не є учасником цивільно-правових відносин, не є правонаступником СК "Україна" ні відповідно до судового рішення, ні відповідно до загальних норм цивільного законодавства.
17.4 Скаржник зазначає, що Закон № 1961-IV та акти, прийняті МТСБУ, не передбачають віднесення до витрат, які здійснюються за рахунок фонду захисту потерпілих, сум пені, 3 % річних та інфляційних втрат за прострочення страховиком виконання зобов`язання з виплати страхового відшкодування. При цьому відповідно до підпункту 4.1.4 пункту 4.1 протоколу президії від 17.11.2005 № 144 витрати, які виникли внаслідок неналежного виконання Дирекцією МТСБУ своїх зобов`язань щодо проведення регламентних виплат за рахунок фонду захисту потерпілих, а саме сплата пені, штрафів та моральної шкоди, здійснюються за рахунок кошторису витрат на утримання Бюро.
17.5 Скаржник також вважає, що, оскільки Закон № 1961-IV та статут МТСБУ не містять вимог про виконання Бюро обов`язку зі сплати пені, 3 % річних, інфляційних втрат за прострочення страховиком виплати страхового відшкодування, то з огляду на статті 96, 999 ЦК України та пункт 2.1 статті 2 Закону № 1961-IV, ця відповідальність покладається саме на страховика-порушника. До вимог кредиторів зі сплати таких сум за зобов`язаннями страховика-банкрута мають застосовуватися положення Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) на загальних підставах або Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), чинного на час ліквідації СК "Україна".
17.6 З посиланням на висновок науково-правової експертизи, виконаний на запит Скаржника, щодо порядку застосування законодавства про відшкодування шкоди від 22.02.2022, затверджений головою Ради науково-правових експертиз при Інституті держави і права імені В. М. Корецького НАН України доктором юридичних наук, професором Н. М. Пархоменко, Відповідач зазначає, що до МТСБУ не переходять обов`язки страховика, що ліквідується, зі сплати пені, 3 % річних, інфляційних втрат за прострочення виконання зобов`язання останнім з виплати страхового відшкодування за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Сплата МТСБУ регламентної виплати, передбаченої підпунктом "ґ" пункту 41.1 статті 41 Закону, в розмірі оціненої згідно з таким Законом № 1961-IV (статті 9, 22-31) шкоди є повним виконанням МТСБУ зобов`язань страховика, що відповідно до пункту 20.3 статті 20 цього Закону переходять до МТСБУ. До вимог кредиторів зі сплати суми пені, 3 % річних, інфляційних втрат за прострочення виконання зобов`язання з виплати страхового відшкодування страховиком-банкрутом мають застосовуватися положення Закону про банкрутство та КУзПБ на загальних підставах, за якими вимоги, не погашені у зв`язку з недостатністю майна, вважаються погашеними.
17.7 У контексті підстави касаційного оскарження, визначеної пунктом 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), та на виконання вимог пункту 5 частини другої статті 290 цього Кодексу Скаржник послався на те, що:
- справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу (полягає у тому, що правозастосування стосовно покладення на МТСБУ відповідальності за порушення грошового зобов`язання страховика-члена МТСБУ, що визнаний банкрутом (щодо стягнення пені, 3 % річних та інфляційних втрат), стосується необмеженої кількості осіб як потерпілих, що потрапляють у дорожньо-транспортну пригоду, та порушує принцип індивідуальності юридичної відповідальності);
- справа має значний суспільний інтерес для невизначеного кола осіб у сфері виконання обов`язків страховиків-членів МТСБУ, які на сьогодні перебувають у процесі добровільної ліквідації;
- справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики щодо норми підпункту "ґ" пункту 41.1 та підпункту "а" пункту 41.2 статті 41 Закону № 1961-IV щодо відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
18. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Маркс.Капітал" просить судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін, а касаційну скаргу Відповідача - без задоволення.
18.1 Позивач зазначає, що постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.02.2022 у справі № 201/16373/16-ц, постанова КГС ВС від 07.09.2021 у справі № 910/14293/19, постанови КЦС ВС від 07.09.2021 у справі № 910/14293/19, від 29.06.2022 у справі № 756/953/18, від 13.07.2022 у справі № 345/1940/20, не містять суперечностей у висновках, на які вказує Скаржник, отже, підстава для відкриття касаційного провадження, передбачена підпунктом "а" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, є надуманою.
18.2 Позивач вважає, що в суду не було підстав для відкриття провадження за касаційною скаргою Відповідача, оскільки наведені ним обґрунтування не свідчать про наявність передбачених законом підстав для розгляду судом касаційної інстанції малозначної справи стосовно того, що ця справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для Скаржника, оскільки виняткове значення справи аргументується ним через незгоду з постановою КГС ВС від 07.09.2021 у справі № 910/14293/19, а також через неврахування судами особливого статусу МТСБУ.
18.3 ТОВ "Маркс.Капітал" вважає, що подана касаційна скарга не містить виключних підстав для касаційного перегляду, а також підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
18.4 На думку Позивача, метою позиції Скаржника є звуження гарантійної функції МТСБУ у випадках, передбачених підпунктом "ґ" пункту 41.1 статті 41 Закону № 1961-IV, натомість цей закон наголошує на повноті захисту прав потерпілого, зокрема стаття 3, пункт 20.3 статті 20, статті 39, 41 Закону № 1961-IV.
18.5 Позивач вказує, що пеня, сплата якої передбачена пунктом 36.5 статті 36 Закону № 1961-IV, має нараховуватися у випадку, передбаченому підпунктом "ґ" пункту 41.1 статті 41 Закону № 1961-IV.
18.6 ТОВ "Маркс.Капітал" вважає, що 3 % річних та інфляційні втрати мають компенсаційний характер, про що неодноразово зазначав Верховний Суд, зокрема в постанові у справі № 3-1522гс16, а положення Закону № 1961-IV не містять норм, за яких після настання передбачених підпунктом "ґ" пункту 41.1 статті 41 Закону № 1961-IV обставин обсяг прав потерпілого звужується за рахунок прав, передбачених статтею 625 ЦК України.
18.7 На думку Позивача, положення першої частини речення пункту 41.1 статті 41 у поєднанні з положеннями підпункту "ґ" пункту 41.1 статті 41 Закону № 1961-IV чітко не деталізують структуру зобов`язань, які переходять до МТСБУ, однак беззаперечно вказують, що до останнього переходять саме зобов`язання страховика за договором обов`язкового страхування, які не були виконані страховиком.
18.8 За твердженням Позивача, тлумачення положень першої частини речення пункту 41.1 статті 41 та підпункту "ґ" пункту 41.1 статті 41 Закону № 1961-IV в системному взаємозв`язку з нормою пункту 20.3 статті 20 цього Закону № 1961-IV усуває питання відсутності деталізації обов`язків, які переходять до МТСБУ, що спростовує довід Скаржника про необхідність застосування аналогії права до норм Закону № 1961-IV, які регулюють питання виконання обов`язків страховика-банкрута.
18.9 Також Позивач звертає увагу на наданий ним судам висновок експерта в галузі права, який, на його думку, відповідає вимогам статті 108 ГПК України та може бути врахований попри те, що йому не надавали оцінку суди попередніх інстанцій.
Позиція Верховного Суду
19. Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
20. Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
20.1 26.06.2015 о 16 годині 30 хвилин по пр-ту Московському в м. Харкові відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки "DAEWOO LANOS", державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_1, та автомобіля марки "CITROEN - C4", державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2, в результаті чого трапилось зіткнення та автомобілі отримали механічні ушкодження.
20.2 Відповідно до постанови Червонозаводського районного суду м. Харкова від 20.07.2015 у справі № 646/8162/15-п водія автомобіля марки "DAEWOO LANOS" ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП.
20.3 Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 на момент ДТП була застрахована на підставі договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників Акціонерним товариством "Страхова компанія "Україна".
20.4 02.07.2015 було проведено огляд пошкодженого автомобіля та у подальшому визначено вартість матеріального збитку завданого в результаті ДТП.
20.5 03.08.2015 ОСОБА_2 подав до ПрАТ "СК "Україна" заяву про страхове відшкодування.
20.6 12.05.2016 між ОСОБА_2 та ФОП Шиян Д.С. було укладено договір відступлення права вимоги (цесія) виплати страхового відшкодування на підставі якого ФОП Шиян Д.С. зайняв місце Немова А.В. в зобов`язаннях, що виникли із вищевказаного ДТП, у тому числі одержання грошового відшкодування нанесеної шкоди майну Немову А.В., від винної особи, страхової компанії або від МТСБУ.
20.7 31.01.2016 між ФОП Шияном Денисом Сергійовичем та ТОВ "Маркс.Капітал" було укладено договір про надання фінансових послуг факторингу №5/31-01/2016 (далі - договір факторингу) на підставі якого ТОВ "Маркс.Капітал" набуло право вимоги за договором страхування АІ/5558276.
20.8 На підставі вказаного договору відбулася заміна кредитора у зобов`язанні за договором страхування АІ/5558276 з ФОП Шиян на ТОВ "Маркс.Капітал".
20.9 Згідно з п 1.4 договору факторингу зобов`язаною особою (боржником) є Путінцев Ілля Олександрович (п. №9 додатку №1 до договору факторингу); страхова компанія Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Україна".
20.10 ПрАТ "СК "Україна", порушуючи умови договору (полісу) № АІ/5558276, виплату страхового відшкодування не здійснило.
20.11 Товариство з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" та Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Арсенал Страхування" звернулись Господарського суду міста Києва із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника - Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна" (ідентифікаційний код 30636550), оскільки останнє має кредиторську заборгованість і неспроможне її погасити.
20.12 Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.2018 було відкрито провадження у справі № 910/842/18 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна".
20.13 21.09.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою про грошові вимоги до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна", у тому числі за зобов`язанням, яке виникло на підставі страхової події від 26.06.2015 за договором (полісом) АІ/5558276.
20.14 19.10.2018 ТОВ "Маркс.Капітал" подано уточнення до заяви про грошові вимоги до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна" у справі № 910/842/18, у тому числі за зобов`язанням, яке виникло на підставі страхової події від 26.06.2015 за договором (полісом) АІ/5558276.
20.15 Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" у заяві про грошові вимоги до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна" просило визнати відповідні грошові вимоги та включити їх до реєстру вимог кредиторів у загальному розмірі 4 944 765,41 грн, у тому числі за страховою подією від 26.06.2015 на суму 47 334,32 грн, з яких завданий збиток у розмірі 28 569,96 грн, 3% річних у розмірі 1 998,33 грн, інфляційні втрати у розмірі 9 623,54 грн та пеня у розмірі 7 142,49 грн.
20.16 Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.11.2018 у справі № 910/842/18 позивача визнано кредитором Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна" першої черги на суму 3 524,00 грн та шостої черги на суму 4 937 944,06 грн.
20.17 Отже, саме вказаною ухвалою в межах справи про банкрутство № 910/842/18 суд визнав грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна", які є предметом цього спору.
20.18 Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2019 у справі № 910/842/18 постановлено ліквідувати ПАТ "СК "Україна" у зв`язку з неможливістю останнього виконати свої зобов`язання перед кредиторами.
20.19 09.09.2019 ТОВ "Маркс.Капітал" звернулось до МТСБУ з заявою про виплату боргу.
20.20 23.09.2019 МТСБУ було частково виконано зобов`язання за договором страхування АІ/5558276, зокрема, здійснено оплату в розмірі 28 569,96 грн.
20.21 Судові рішення мотивовані тим, що право постраждалої особи (іншої особи, яка набула таке право) щодо відшкодування не лише шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а й застосування відповідальності за несвоєчасне виконання страховиком (у визначених законом випадках - МТСБУ) такого обов`язку (регламентної виплати), передбачене нормами чинного законодавства та підтверджується сталою судовою практикою.
20.22 Суди вказали, що преамбула статті 41 Закону № 1961-IV щодо відшкодування МТСБУ шкоди на умовах, визначених цим Законом, не може тлумачитись без взаємозв`язку із положеннями пп. "ґ" п. 41.1 цієї статті та із положеннями п. 20.3 статті 20 Закону, п. 3 статті 20 Закону України "Про страхування". Зазначені нормативні акти в цілому та наведені норми зокрема не передбачають винятків із загального правила про майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені) та відповідно до статті 625 ЦК України - сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми.
20.23 МТСБУ не звільняється від обов`язку сплачувати за страховика, що допустив прострочення виплати суми страхового відшкодування, передбачені законом (ч. 2 статті 625 ЦК України та п. 36.5 статті 36 Закону №1961-IV) суми 3% річних, інфляційних втрат та пені, нарахованих за прострочення ліквідованим страховиком виплати суми страхового відшкодування, оскільки ці нарахування в силу закону (ч. 2 статті 625 ЦК України та п. 36.5 статті 36 Закону №1961-IV) є невід`ємною складовою частиною боргу зі сплати страхового відшкодування за договором страхування.
20.24 Також, судами зазначено, що з урахуванням положень пп. "ґ" п. 41.1 ст. 41 Закону № 1961-IV, обов`язок МТСБУ щодо відшкодування шкоди замість ліквідованого страховика виникає з моменту встановлення судом факту недостатності коштів та майна такого страховика, чим, у цьому випадку, є дата постановлення ухвали господарського суду про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, закриття провадження у справі про банкрутство страховика - банкрута. Важливим при цьому є врахування судами обставин того, що вимоги кредиторів не були задоволені у зв`язку з відсутністю достатніх майнових активів, що підлягають включенню до ліквідаційної маси. Відтак право вимоги потерпілого до МТСБУ за невиконаними зобов`язаннями ліквідованого страховика виникає саме з моменту ліквідації такого страховика ухвалою господарського суду у справі про банкрутство, а не від дати настання страхової події.
20.25 Щодо стягнення пені у розмірі 7 142,49 грн, суд першої інстанції встановив, що наведені позивачем причини пропуску позовної давності (надмірний обсяг справ, які потребували підготовки позовних заяв щодо покладення на МТСБУ обов`язку виконати зобов`язання ліквідованого страховика та відсутність єдиної судової практики з питань початку відліку строку позовної давності) не є поважними причинами пропуску строку позовної давності, оскільки не є об`єктивними обставинами, які б унеможливлювали здійснення захисту порушеного права позивача у встановлений строк.
20.26 Зокрема суд виходив з того, що з огляду на дату постановлення ухвали про ліквідацію Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна", дату звернення до суду з даним позовом - 28.10.2021, заяву відповідача про застосування наслідків спливу строку позовної давності на звернення до суду щодо стягнення неустойки (пені), а також відсутність поважних причин пропуску позивачем строку звернення до суду.
21. Загальні підстави та особливості відшкодування шкоди передбачені статтями 1166, 1167, 1187 ЦК України, у тому числі завданої джерелом підвищеної небезпеки.
22. Статтею 1166 ЦК України визначено, зокрема, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
23. Відповідно до частини другої статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
24. Отже, особа, якій заподіяно шкоду, зокрема внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у випадках, визначених законом, має право на її відшкодування. Захист цього права фізичних та юридичних осіб у разі настання страхових випадків, передбачених договором страхування або законом, забезпечує цивільно-правовий інститут страхування.