ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 липня 2023 року
м. Київ
Cправа № 910/6917/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Банаська О. О. - головуючого, Білоуса В. В., Пєскова В. Г.
за участю секретаря судового засідання Солоненко А. В.
учасники справи не з`явилися
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Арома Юкрейн"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.04.2023
у складі колегії суддів: Чорногуза М. Г. (головуючого), Агрикової О. В., Мальченко А. О.
та на рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2022
у складі судді Трофименка Т. Ю.
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Арома Юкрейн"
до Державної казначейської служби України
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета позову на стороні відповідача
1. Печерський районний суд міста Києва
2. Київський апеляційний суд
про стягнення 1 500 000,00 грн
ВСТУП
1. Товариство звернулося до господарського суду із позовом до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої рішеннями місцевого та апеляційного суду загальної юрисдикції про відмову у задоволенні скарги позивача на невнесення прокурором відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
2. Місцевий господарський суд, з яким погодилася апеляційна інстанція, відмовив у задоволенні позову, дійшовши висновку, що у спорі Товариство не довело наявності всіх елементів складу деліктного зобов`язання для відшкодування шкоди за рахунок держави та матеріали справи не містять жодного доказу, який би підтверджував неправомірність дій судів при ухваленні судових рішень за скаргою позивача, заподіяння йому шкоди та причинно-наслідковий зв`язок між дією судів та шкодою, а сама по собі незгода Товариства із судовими рішеннями не може бути підставою для відшкодуванням моральної шкоди.
3. З урахуванням доводів касаційної скарги та висновків судів попередніх інстанцій у цій справі касаційний суд вирішив питання:
- щодо змісту предмета доказування, розподілу обов`язку доказування та повноважень господарського суду при вирішенні спору стосовно відшкодування моральної шкоди відповідно до статей 1167, 1173, 1174, 1176 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), через ухвалення судами рішень про відмову у задоволенні скарги Товариства на невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань?
4. Верховний Суд відхилив доводи касаційної скарги та залишив без змін оскаржувані судові рішення.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст та підстави позову
5. Товариство з обмеженою відповідальністю "Арома Юкрейн" (далі - ТОВ "Арома Юкрейн") звернулося до Господарського суду міста Києва із позов до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями Печерського районного суду міста Києва та Київського апеляційного суду, а саме відмовою у задоволенні скарги на невнесення прокурором відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР).
6. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що своїми діями Печерський районний суд міста Києва та Київський апеляційний суд порушили його право на ефективний засіб правового захисту в національному органі при розгляді справи № 757/900/22-к та мали ознаки кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 356, частиною першою статті 366 та частиною четвертою статті 382 Кримінального кодексу України (далі - КК України), а тому просив суд відшкодувати за рахунок коштів державного бюджету моральну шкоду в розмірі 1 500 000,00 грн.
Обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій
7. 03.12.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "РосКосметика" (далі - ТОВ "РосКосметика"), яке в подальшому змінило назву на ТОВ "Арома Юкрейн", звернулося із заявою до Офісу Генерального прокурора про внесення до ЄРДР відомостей про вчинення слідчим суддею Заводського районного суду міста Миколаєва Карташевою Т. А. кримінальних правопорушень за ознаками, передбаченими частиною першою статті 356, частиною четвертою статті 382 КК України.
8. Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва Головка Ю. Г. від 20.01.2022 у справі № 757/900/22-к скаргу директора ТОВ "РосКосметика" Дубовика М. В. на бездіяльність уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР розслідувань, залишено без задоволення.
9. Не погодившись із зазначеною ухвалою, ТОВ "РосКосметика" звернулося із апеляційною скаргою до Київського апеляційного суду, у якій просило суд скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва Головка Ю. Г. від 25.01.2022 у справі № 757/900/22-к і постановити нову ухвалу про зобов`язання уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора внести до ЄРДР відомості за заявою ТОВ "РосКосметика" від 03.12.2021 № 3-12 про вчинення слідчим суддею Заводського районного суду міста Миколаєва Карташевою Т. А. кримінальних правопорушень за ознаками, передбаченими частиною першою статті 356, частиною четвертою статті 382 КК України та розпочати досудове розслідування.
10. Ухвалою Київського апеляційного суду від 30.05.2022 у справі № 757/900/22-к апеляційну скаргу генерального директора ТОВ "РосКосметика" Дубовика М. В. залишено без задоволення та залишено без змін ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 25.01.2022.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
11. Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.12.2022 у справі № 910/6917/22 в задоволенні позову відмовлено повністю.
12. Суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для відшкодування шкоди відповідно до статей 1167, 1173, 1176 ЦК України, оскільки позивачем не доведено наявності усієї сукупності складу цивільного правопорушення, що є обов`язковим для настання цивільно-правової відповідальності органу державної влади чи посадової особи за заподіяння шкоди, у той час як відсутність хоча б однієї з цих ознак виключає настання відповідальності
Короткий зміст постанови апеляційного суду
13. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.04.2023 апеляційну скаргу ТОВ "Арома Юкрейн" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2022 у справі № 910/6917/22 залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2022 у справі № 910/6917/22 залишено без змін.
14. Мотивуючи це рішення апеляційний суд повною мірою погодився з першою інстанцією та пославшись на статті 23, 94, 1167, 1173, 1174, 1176 ЦК України, статті 2, 5, 14, 79, 86 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) дійшов висновків, що матеріали справи не містять жодного доказу, який би підтверджував неправомірність дій судів при ухваленні судових рішень, заподіяння позивачеві шкоди та причинно-наслідкового зв`язку, отже сама по собі незгода позивача із судовими рішеннями у справі № 757/900/22-к не може бути підставою для відшкодуванням моральної шкоди.
КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ
Рух касаційної скарги
15. 12.05.2023 ТОВ "Арома Юкрейн" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.04.2023 та на рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2022 у справі № 910/6917/22.
16. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/6917/22 визначено колегію суддів у складі: Банасько О. О. (головуючий), Картере В. І., Пєсков В. Г., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.05.2023.
17. Ухвалою Верховного Суду від 30.05.2023 касаційну скаргу залишено без руху та надано скаржнику строк для усунення її недоліків.
18. Після усунення недоліків касаційної скарги ухвалою Верховного Суду від 12.07.2023 відкрито касаційне провадження, призначено справу до розгляду на 27.07.2023 та надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
19. У зв`язку з перебуванням суддів Картере В. І. та Погребняка В. Я. у відпустках, автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/6917/22 визначено колегію суддів Верховного Суду: Банасько О. О. (головуючий), Білоус В. В., Пєсков В. Г., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.07.2023.
20. У судове засідання 27.07.2023 належним чином повідомлені учасники справи не з`явилися.
21. Заяв від учасників справи щодо неможливості участі у судовому засіданні чи реалізувати свої процесуальні права станом на час розгляду скарги до суду касаційної інстанції не надійшло.
22. Суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).
23. Участь представників сторін у судовому засіданні, призначеному на 27.07.2023, обов`язковою не визнавалася.
24. З урахуванням наведеного Верховний Суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності учасників справи.
Вимоги та доводи касаційної скарги
25. У касаційній скарзі ТОВ "Арома Юкрейн" просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.04.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2022 у справі № 910/6917/22, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
26. Касант визначив в якості підстави касаційного оскарження пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України та стверджує, зокрема, що відмовивши ТОВ "Арома Юкрейн" у відшкодуванні шкоди:
- суди попередніх інстанцій умисно не застосували положення статей 6, 56 Конституції України, статей 16, 23, 91, 94, 201, 1167, 1173, 1176 ЦК України, статі 11 ГПК України, статей 1, 2 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду";
- суди попередніх інстанцій умисно проігнорували факти, що: необхідно було застосувати до вимоги позивача Закон України Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду"; право на відшкодування виникло у позивача на підставі рішень Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) "Делькур проти Бельгії" від 17.01.1970, "Гофман проти Німеччини" від 11.10.2001, "Міхалкова та інші проти України" від 13.01.2011, "Лашманкін та інші проти Росії" від 07.02.2017 та рішень Конституційного Суду України, які підтверджують незаконні дії Печерського районного суду міста Києва при розгляді справи № 757/900/22-к, що порушили право позивача на ефективний захист, тому порушення Печерським районним судом міста Києва права ТОВ "Арома Юкрейн" на ефективний судовий захист є приниженням його ділової репутації;
- апеляційний суд умисно проігнорував те, що суди загальної юрисдикції під час розгляду справи № 757/900/22-к за скаргою позивача умисно не застосували: приписи статті 55 КПК України, висновки судової палати у кримінальних справах Верховного Суду стосовно питання про початок кримінального провадження щодо суддів та узагальнення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування"; положення статті 320 ГПК України та статті 214 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), що є ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 356, частиною четвертою статті 382 КК України, а також не виконали рішення ЄСПЛ "Міхалкова та інші проти України" від 13.01.2011, "Лашманкін та інші проти Росії" від 07.02.2017, рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 № 3-рп/2003 та від 17.06.2019 № 4-р (ІІ)/2020, що є ознаками тяжкого злочину, передбаченого частиною четвертою статті 382 КК України;
- апеляційний суд дійшов необґрунтованих висновків про те, що матеріали справи не містять жодного доказу на підтвердження доводів ТОВ "Арома Юкрейн" та недоведення позивачем матеріальної шкоди, адже зазначені позивачем статті ЦК України, КК України, КПК України, ГПК України, Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду", рішення ЄСПЛ та Конституційного Суду України свідчать про протилежне.
Узагальнений виклад відзивів на касаційну скаргу
27. Відзивів на касаційну скаргу не надійшло.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи й висновків судів попередніх інстанцій
28. Щодо наведеного у пункті 3 цієї постанови питання, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, беручи до уваги приписи статті 300 ГПК України, зазначає таке.
Щодо стягнення моральної шкоди через судові рішення у кримінальному провадженні, з якими не згоден позивач
29. У статті 56 Конституції України закріплено право кожного на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
30. Завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків (пункт 3 частини другої статті 11 ЦК України).
31. Відшкодування моральної (немайнової) шкоди є способом захисту цивільних прав та інтересів (пункт 9 частини другої статті 16 ЦК України).
32. Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
33. Під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, потрібно розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв`язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.
34. Визначення терміну "ділова репутація" наведено у пункті 26 частини першої статті 1 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" від 12.07.2001 № 2664-III (зі змінами та доповненнями), за змістом якої діловою репутацією є сукупність документально підтвердженої інформації про особу, що дає можливість зробити висновок про відповідність її господарської та/або професійної діяльності вимогам законодавства, а для фізичної особи - також про належний рівень професійних здібностей та управлінського досвіду, а також відсутність в особи судимості за корисливі кримінальні правопорушення і за злочини у сфері господарської діяльності, не знятої або не погашеної в установленому законом порядку.
35. Згідно зі статтею 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.
36. Отже, за змістом наведеної норми зобов`язання відшкодувати моральну шкоду виникає лише за умови, що ця шкода є безпосереднім наслідком певної протиправної дії (бездіяльності). Тобто заподіяна моральна шкода відшкодовується тій фізичній чи юридичній особі, права якої були безпосередньо порушені протиправними діями (бездіяльністю) інших осіб.
37. Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України.
38. Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.
39. Порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, встановлюється законом (частина сьома статті 1176 ЦК України).
40. За висновком Великої Палати Верховного Суду у постанові від 03.09.2019 у справі № 916/1423/17, відповідно до якого Закон України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" врегульовує правовідносини відшкодування шкоди, завданої виключно громадянинові внаслідок незаконного притягнення його до відповідальності, його дія не розповсюджується на потерпілих осіб, зокрема юридичних, яким завдано шкоди внаслідок бездіяльності органу досудового розслідування та прокуратури під час розслідування за заявою таких осіб (подібний за змістом висновок зроблено у постанові Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 910/10399/18).
41. За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 ЦК України).
42. Згідно з частиною першою статті 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
43. Відповідно до статті 1174 цього ж Кодексу шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.
44. За висновком Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 242/4741/16-ц, належним відповідачем у справах про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовою або службовою особою, є держава як учасник цивільних відносин, як правило, в особі органу, якого відповідач зазначає порушником своїх прав. Держава бере участь у справі як відповідач через відповідні органи державної влади, зазвичай, орган, діями якого завдано шкоду. Разом із тим, залучення або ж незалучення до участі у таких категоріях спорів Державної казначейської служби України чи її територіального органу не впливає на правильність визначення належного відповідача у справі, оскільки відповідачем є держава, а не Державна казначейська служба України чи її територіальний орган.
45. Застосовуючи положення статей 1173, 1174 ЦК України, суд має встановити: по-перше, невідповідність рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування чи відповідно їх посадової або службової особи вимогам закону чи іншого нормативного акта; по-друге, факт заподіяння цим рішенням, дією чи бездіяльністю шкоди фізичній або юридичній особі. За наявності цих умов є підстави покласти цивільну відповідальність за завдану шкоду саме на державу, Автономну Республіку Крим або орган місцевого самоврядування (див. пункт 32 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.09.2019 у справі № 916/1423/17).
46. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі № 925/1196/18 сформульовано висновок про те, що статті 1173, 1174 ЦК України є спеціальними й передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Так, зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов`язковою. Утім, цими нормами не заперечується обов`язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов`язковими для доказування у спорах про стягнення збитків. Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 ЦК України (пункти 6.11-6.13).