ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 серпня 2023 року
м. Київ
cправа № 922/2993/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Колос І.Б.,
за участю секретаря судового засідання Барвіцької М.Т.,
представників учасників справи:
позивача -товариства з обмеженою відповідальністю "Гловоапп Україна" (далі - Товариство, позивач, скаржник) - Василенко Т. (адвокат),
відповідача-1 - адвоката Донця Артема Анатолійовича (далі - ОСОБА_1, відповідач-1) - Лебедєв Д.В. (адвокат),
відповідача-2 - адвокатського об`єднання "Донець і партнери" (далі - Об`єднання, відповідач-2) - не з`явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства
на рішення Господарського суду Харківської області від 10.11.2021 (головуючий - суддя Ольшанченко В.І.)
та постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.03.2023 (головуючий - суддя Гетьман Р.А., судді - Склярук О.І., Терещенко О.І., )
у справі №922/2993/21
за позовом Товариства
до1) ОСОБА_1,
2) Об`єднання
про захист ділової репутації та стягнення 150 000 грн.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
ВСТУП
Причиною звернення до суду є наявність/відсутність підстав для спростування інформації, розповсюдженої відповідачами.
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Товариство звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 та Об`єднання, в якому просило про таке:
- визнати недостовірною та такою, що порушує право Товариства на недоторканність ділової репутації інформацію, поширену ОСОБА_1 у публікації за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_1
" ІНФОРМАЦІЯ_7";
"Шукаємо свідків, які готові виступити в суді і розкрити подробиці схеми ухилення компанії глово від виконання вимог податкового та трудового законодавства. Конфіденційність гарантуємо!";
"В першому коментарі посилання на відео, яке роз`яснює що відбувається, і чому європейська компанія в Україні (за контекстом - компанія, яка використовує торгову марку " Glovo ") діє не по-європейськи";
"За жовтими яскравими рюкзаками, які ми зустрічаємо щодня, сховані люди, обличчя яких ми часто навіть не помічаємо. Люди, які так само, майже щодня стають жертвами застарілого законодавства та безвідповідальності компанії, бренд якої везуть на своїх плечах (за контекстом - компанія, яка використовує торгову марку " Glovo ")";
"Проте, попри всі небезпеки, компанія (за контекстом -- компанія, яка використовує торгову марку " Glovo ") влаштовує працівників неофіційно, називаючи їх просто користувачами програмного забезпечення, але аж ніяк не працівниками компанії. Це означає, що працівникам не надають жодного страхування чи компенсацій у разі виникнення надзвичайних ситуацій. Виглядає так, що гловери для компанії не люди, а звичайний ресурс. Якщо щось станеться - ти сам на сам з проблемами, а компанія від тебе відвернеться";
"Нам відомо безліч трагічних історій, жертвами яких стали кур`єри Glovo, однак, коли до нас звернувся ОСОБА_2 ми не змогли залишитись осторонь і вирішили боротися за відновлення справедливості.
В боротьбі за правду і справедливість, ми шукаємо свідків які можуть розповісти, як працює Глово. Тож якщо ви готові - просимо звернутися до нас будь-яким зручним способом";
"Серед кур`єрів існує дуже умовна і звісно, неофіційна статистика: ДТП - щодня, смертність - близько 20 осіб на рік";
- визнати недостовірною та такою, що порушує право Товариства на недоторканність ділової репутації інформацію, поширену Об`єднанням у публікації за посиланням:
ІНФОРМАЦІЯ_6: "За жовтими яскравими рюкзаками, які ми зустрічаємо щодня, сховані люди, обличчя яких ми часто навіть не помічаємо. Люди, які так само, майже щодня стають жертвами застарілого законодавства та безвідповідальності компанії, бренд якої везуть на своїх плечах (за контекстом - компанія, яка використовує торгову марку " Glovo ")";
"Проте, попри всі небезпеки, компанія (за контекстом -- компанія, яка використовує торгову марку " Glovo ") влаштовує працівників неофіційно, називаючи їх просто користувачами програмного забезпечення, але аж ніяк не працівниками компанії. Це означає, що працівникам не надають жодного страхування чи компенсацій у разі виникнення надзвичайних ситуацій. Виглядає так, що гловери для компанії не люди, а звичайний ресурс. Якщо щось станеться - ти сам на сам з проблемами, а компанія від тебе відвернеться";
"Нам відомо безліч трагічних історій, жертвами яких стали кур`єри Glovo, однак, коли до нас звернувся ОСОБА_2 ми не змогли залишитись осторонь і вирішили боротися за відновлення справедливості.
В боротьбі за правду і справедливість, ми шукаємо свідків які можуть розповісти, як працює Глово. Тож якщо ви готові - просимо звернутися до нас будь-яким зручним способом";
"Серед кур`єрів існує дуже умовна і, звісно, неофіційна статистика: ДТП - щодня, смертність - близько 20 осіб на рік";
- зобов`язати ОСОБА_1 протягом 5 (п`яти) календарних днів з дня набрання судовим рішенням у даній справі законної сили спростувати недостовірну інформацію про Товариство, поширену ОСОБА_1 в соціальній мережі Facebook у публікації під назвою " ІНФОРМАЦІЯ_7 " за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_1 шляхом розміщення на офіційній Facebook-сторінці ОСОБА_1 (доступна за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_4 вступної та резолютивної частини рішення суду у цій справі під заголовком "Спростування поширеної недостовірної інформації про Glovo ";
- зобов`язати Об`єднання протягом 5 (п`яти) календарних днів з дня набрання судовим рішенням у даній справі законної сили спростувати недостовірну інформацію про Товариство, поширену Об`єднанням в соціальній мережі ІНФОРМАЦІЯ_5 " ІНФОРМАЦІЯ_7 " за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_3 шляхом розміщення на офіційній Facebook-сторінці Об`єднання (доступна за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_8) вступної та резолютивної частини рішення суду у цій справі під заголовком "Спростування поширеної недостовірної інформації про Glovo";
- стягнути солідарно з ОСОБА_1 та Об`єднання на користь Товариства компенсацію завданої позивачу моральної шкоди в розмірі 150 000 грн, витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 50 000 грн, відшкодування витрат на проведення лінгвістичної експертизи в розмірі 14 000 грн, відшкодування витрат на проведення комп`ютерної експертизи (фіксації інформації) в розмірі 5 500 грн, відшкодування витрат зі сплати судового збору в розмірі 11 350 грн.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачами (авторами спірної публікації) в мережі Інтернет поширено недостовірну інформацію, яка принижує ділову репутацію позивача та дискредитує останнього.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
2.1. Рішенням Господарського суду Харківської області від 11.11.2021, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 22.03.2023 у справі №922/2993/21, у задоволенні позову відмовлено.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. Товариство, посилаючись на ухвалення судами першої та апеляційної інстанцій оскаржуваних судових рішень з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 11.11.2022 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.03.2023 у справі №922/2993/21 повністю та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
4.1. У поданій касаційній скарзі у новій редакції на виконання ухвали Верховного Суду скаржник вказує, що касаційна скарга подається на підставі пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у зв`язку із неправильним застосуванням апеляційним судом норм права без врахування висновків щодо їх застосування у подібних правовідносинах:
- частини четвертої та шостої статті 277, частини другої статті 302 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), частини першої статті 74 ГПК України в контексті того, що судами першої та апеляційної інстанції не враховано, що тягар доказування недостовірної негативної інформації покладено на позивача, так як вказане твердження у подібній категорії справ є презумпцією, яка підлягає спростуванню відповідачем;
- частини другої статті 320 ЦК України та статті 30 Закону України "Про інформацію" в контексті того, що судами першої та апеляційної інстанцій не враховано, що позивач просив суд спростувати інформацію, яку можна перевірити на підставі фактичних даних, а відтак яка не є оціночним судженням автора (зокрема, але не виключно, фактичні недостовірні ствердження відповідача про те, що Товариство нібито використовує "схеми ухилення … від виконання вимог податкового та трудового законодавства" та "влаштовує працівників неофіційно");
- пункту 14.1.40 Податкового кодексу України та статті 94 ЦК України в контексті того, що судами першої та апеляційної інстанції не правильно розтлумачено предмет спору та хибно вказано, що позивач звернувся за захистом "гудвілу" (а не "ділової репутації") та не довів його наявності в бухгалтерському обліку, що виключає можливість надання позивачу захисту такого активу. Даний висновок є неправильним, оскільки "ділова репутація" (за захистом якої насправді звернувся позивач) не підлягає оцінці та не підлягає бухгалтерському обліку.
4.2. Скаржник зазначає, що попередні судові інстанції не врахували правові висновки з аналогічних справ, які викладені у постановах Верховного Суду:
- від 07.06.2022 у справі №910/4430/21, що недостовірність негативної інформації є правовою презумпцією і саме на відповідача у такій категорії спорів покладено обов`язок довести її достовірність. Позивач має право, а не обов`язок подати докази недостовірності поширеної інформації та повинен довести тільки факт її поширення відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено особисті немайнові права позивача;
- від 20.11.2019 у справі №910/7978/18, від 03.09.2019 у справі №920/593/18, від 18.03.2020 у справі №910/8347/19, від 11.02.2021 у справі №917/527/18, від 18.03.2021 у справі №910/12445/19, від 07.04.2021 у справі №910/1255/20, викладена послідовна та стала правова позиція щодо предмета дослідження та суб`єкта доказування у цій категорії справ при застосуванні положень статті 277 ЦК України;
- від 20.07.2022 №490/997/19, від 18.11.2020 №303/7289/17, від 27.05.2020 у справі №216/739/17 щодо того на кого покладено доказування у подібних справах при оскарженні поширеної інформації у мережі "Facebook";
- від 14.03.2023 у справі №903/5/22, від 14.09.2022 у справі №947/26115/20 щодо розмежування інформації, яка порушує ділову репутацію та інформації, яка не підлягає спростуванню; від 02.07.2020 у справі №910/11621/16, від 22.05.2019 у справі №910/16330/17 щодо ототожнення судами попередніх інстанцій поняття "гудвіл" і "ділова репутація" з необхідністю відображення такого активу у бухгалтерському обліку.
5. Позиція інших учасників справи
5.1. У відзиві на касаційну скаргу відповідач-1 заперечив проти доводів скаржника, зазначаючи про їх необґрунтованість, і просив відмовити у її задоволенні, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
5.2. Від відповідача-2 відзив на касаційну скаргу до Суду не надійшов.
6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6.1. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Товариство діє в Україні як франчайзі іспанської компанії Glovoapp23, S.L. на підставі Угоди про франшизу від 01.10.2019 (далі - Угода).
6.1.1. Відповідно до пункту 1 Угоди (предмет угоди) франшизодавець (іспанська компанія Glovoapp23, S.L.) зобов`язується надати франшизоотримувачу на користь останнього протягом строку дії цієї Угоди та за умови дотримання передбачених нею конкретних умов: (і) послугу доступу до платформи, а також право на використання торгової марки та торгової назви, зазначених у додатку ІІ, з метою здійснення своєї діяльності; (іі) технічну інформацію або Ноу-хау, розроблені франшизодавцем; та (ііі) постійно надавати франшизоотримувачу технологічну, комерційну та технічну допомоги, а також певні послуги підтримки на час дії Угоди.
6.1.2. Згідно з додатком ІІ Угоди, іспанська компанія Glovoapp 23, S.L. є власником, з-поміж інших, комбінованого знаку для товарів та послуг " Glovo" (номер міжнародної реєстрації знаку для товарів та послуг - 1412099), дата реєстрації - 23 квітня 2018 року, строк дії - по 23 квітня 2028 року.
6.1.3. Позивач має право на використання на території України міжнародного знаку для товарів та послуг Glovo.
6.2. Судами першої та апеляційної інстанцій вказано, що як зазначає у позові Товариство та не заперечується відповідачем-1, 14.05.2021 адвокат ОСОБА_1 поширив в мережі Інтернет шляхом опублікування на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook (ІНФОРМАЦІЯ_9), яка доступна широкому загалу, повідомлення (пост) такого змісту (повідомлення розміщене за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_10):
" ІНФОРМАЦІЯ_7.
Шукаємо свідків, які готові виступити в суді і розкрити подробиці схеми ухилення компанії Глово від виконання вимог податкового та трудового законодавства. Конфіденційність гарантуємо!
В першому коментарі посилання на відео, яке роз`яснює що відбувається, і чому європейська компанія в Україні діє не по-європейськи. Чому у будь-якій біді Глово завжди від тебе відвернеться і залишить сам на сам.
Зверніть увагу, Міністерство соціальної політики України Державна служба України з питань праці Головне управління Держпраці у Харківській області Головне управління Держпраці у Київській області, ОСОБА_3.
За жовтими яскравими рюкзаками, які ми зустрічаємо щодня, сховані люди, обличчя яких ми часто навіть не помічаємо. Люди, які так само, майже щодня стають жертвами застарілого законодавства та безвідповідальності компанії, бренд якої везуть на своїх плечах.
Більшість робочого часу кур`єри перебувають у постійному русі, курсуючи містом, перебуваючи в небезпеці потрапити в дорожньо-транспортну пригоду. Серед кур`єрів існує дуже умовна і, звісно, неофіційна статистика: ДТП - щодня, смертність - близько 20 осіб на рік. Причин безліч: халатність учасників дорожнього руху, непристосована для руху велосипедистів інфраструктура або проблемні ділянки на дорозі. Крім того, кур`єру необхідно працювати за будь-якої погоди, будь то ожеледиця, дощ, сніг чи туман.
Здавалося б, кур`єри, які виконують важку роботу та регулярно стикаються з ризиками, мають бути додатково захищеними. Проте, попри всі небезпеки, компанія влаштовує працівників неофіційно, називаючи їх просто користувачами програмного забезпечення, але аж ніяк не працівниками компанії. Це означає, що працівникам не надають жодного страхування чи компенсацій у разі виникнення надзвичайних ситуацій. Виглядає так, що гловери для компанії не люди, а звичайний ресурс. Якщо щось станеться - ти сам на сам з проблемами, а компанія від тебе відвернеться.
Нам відомо безліч трагічних історій, жертвами яких стали кур`єри Glovo, однак, коли до нас звернувся (ОСОБА_2 ми нe змогли залишитись осторонь і вирішили боротися за відновлення справедливості.
В боротьбі за правду і справедливість, ми шукаємо свідків які можуть розповісти, як працює Глово. Тож якщо ви готові - просимо звернутися до нас будь-яким зручним способом.
І звісно нагадуємо законодавцю, що його обов`язок створювати законодавчу базу, яка покликана ефективно захищати людей, а поки цього не станеться - країна отримуватиме все нові й нові жертви, серед яких молоде, талановите майбутнє)" (далі разом - публікація).
6.2.1. При цьому, як зазначає позивач і не заперечується відповідачами, автором перших чотирьох абзаців публікації є відповідач-1, а 5 - 10 абзаци публікації первісно опубліковані на офіційній Facebook-сторінці Об`єднання (ІНФОРМАЦІЯ_8) 14.05.2021 (посилання на первісну публікацію відповідача-2 в Facebook: ІНФОРМАЦІЯ_3).
6.3. Судами попередніх інстанцій встановлено, що сторінка в соціальній мережі Facebook, яка доступна широкому загалу за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_9 належить саме відповідачу-1, що підтверджується роздруківкою із Єдиного реєстру адвокатів України, яка міститься в матеріалах справи.
6.4. На підтвердження фіксування змісту публікації в соціальній мережі Facebook до позовної заяви додано висновок експерта №75/21 щодо інформації оприлюдненої у глобальній комп`ютерній мережі Інтернет від 16.06.2021, складений судовим експертом першого кваліфікаційного класу Центру судових експертиз "Альтернатива" (далі - ЦСЕ "Альтернатива") Усковим Кирилом Юрійовичем, відповідно до якого зміст веб-сторінки за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_10 та медіаматеріал, на який є посилання зі сторінки (ІНФОРМАЦІЯ_11), додаються до висновку у додатках: Б, В - сторінки у друкованому вигляді; А - у електронному вигляді (знімки головного вікна браузера та відеозапис).
6.5. Позивачем 24.06.2021 отримано висновок експерта ЦСЕ "Альтернатива" Фраймович Людмили Володимирівни від 24.06.2021 №76/21 за результатами проведення семантико-текстуального дослідження (далі - Висновок №76/21), згідно з яким:
"1. Текст посту у соціальній мережі "Facebook", розміщеного за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_10, містить висловлювання, в яких наявна негативна інформація щодо компанії, яка використовує торгову марку " Glovo" (Самі висловлювання наведено у п. 1 дослідницької частини Висновку).
Відповідно до п. 1 дослідницької частини висновку експерта №76/21 цими висловлюваннями є:
1.1. "ІНФОРМАЦІЯ_7 (заголовок публікації);
1.2. "Шукаємо свідків, які готові виступити в суді і розкрити подробиці схеми ухилення компанії глово від виконання вимог податкового та трудового законодавства. Конфіденційність гарантуємо!";
1.3. "В першому коментарі посилання на відео, яке роз`яснює що відбувається, і чому європейська компанія в Україні (за контекстом - компанія, яка використовує торгову марку " Glovo") діє не по-європейськи.";
1.4. "За жовтими яскравими рюкзаками, які ми зустрічаємо щодня, сховані люди, обличчя яких ми часто навіть не помічаємо. Люди, які так само, майже щодня стають жертвами застарілого законодавства та безвідповідальності компанії, бренд якої везуть на своїх плечах (за контекстом - компанія, яка використовує торгову марку "Glovo").";
1.5. "Проте, попри всі небезпеки, компанія (за контекстом - компанія, яка використовує торгову марку " Glovo") влаштовує працівників неофіційно, називаючи їх просто користувачами програмного забезпечення, але аж ніяк не працівниками компанії. Це означає, що працівникам не надають жодного страхування чи компенсацій у разі виникнення надзвичайних ситуацій.
Виглядає так, що гловери для компанії не люди, а звичайний ресурс. Якщо щось станеться - ти сам на сам з проблемами, а компанія від тебе відвернеться";
1.6. "Нам відомо безліч трагічних історій, жертвами яких стали кур`єри Glovo, однак, коли до нас звернувся ОСОБА_2 ми не змогли залишитись осторонь і вирішили боротися за відновлення справедливості.
В боротьбі за правду і справедливість, ми шукаємо свідків які можуть розповісти, як працює Глово. Тож якщо ви готові - просимо звернутися до нас будь-яким зручним способом".
2. Висловлювання негативного характеру щодо компанії, яка використовує торгову марку " Glovo", наявні у тексті посту у соціальній мережі "Facebook", розміщеного за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_10, викладені у формі фактичних тверджень".
6.6. Також Товариство у позовній заяві вказує, що:
- заснований у 2015 році в Барселоні сервіс Glovo - одна з передових технологічних платформ, яка уможливлює організацію надання послуг з доставки. На цей час сервіс Glovo присутній у 22 країнах. В Україні сервіс оперує використовуючи послуги позивача починаючи з 2018 року, вже присутній у 31 місті та має більше 3000 підключених партнерів. Glovo має потужну ІТ-інфраструктуру, її діяльність опосередковано впливає на економічний розвиток ІТ галузі в Україні. Успішна робота сервісу значно залежить від розвитку інфраструктури міст та, зокрема, транспортної інфраструктури, адже збільшення кількості доставок матиме наслідком підвищенням кількості двоколісного та автотранспорту на дорогах;
- з 2020 року позивач є великим платником податків, присутність якого має не аби який вплив на економіку України. Зокрема, Товариство включено до Реєстру великих платників податків на 2021 рік, затвердженого наказом Державної податкової служби України від 25.09.2020 №520;
- у процесі господарської діяльності позивача в Україні останній в повній мірі дотримується вимог податкового, трудового та іншого застосовного законодавства і аж ніяк не ухиляється "від виконання вимог податкового та трудового законодавства", як про це неправдиво ствердив адвокат ОСОБА_1;
- опублікована та поширена відповідачами інформація про те, що позивач нібито використовує "схеми ухилення … від виконання вимог податкового та трудового законодавства", "влаштовує працівників неофіційно, називаючи їх просто користувачами програмного забезпечення, але аж ніяк не працівниками компанії" є ствердженням фактів вчинення Товариством порушень трудового та податкового законодавства, що є неприпустимим для міжнародної технологічної компанії, яка уважно ставиться до дотримання вимог законодавства та захисту прав працівників та користувачів додатку Glovo;
- заперечує інформацію про те, що серед кур`єрів Glovo "смертність - близько 20 осіб на рік", оскільки з 2018 року, тобто з моменту запуску сервісу Glovo в Україні, серед кур`єрів Glovo всього мало місце два летальні випадки;
- інформація у публікації сформульована відповідачами способом категоричного висловлювання у формі існування конкретних обставин (фактів), при цьому за формою вираження вищезазначеної інформації публікація не містить критики або оцінки дій, виражена у формі твердження конкретних фактів (обставин), яких насправді ніколи не існувало;
- відповідачі, розмістивши публікацію, здійснили поширення інформації про позивача, а саме вказали, що позивач, як компанія, яка використовує торгову марку " Glovo": 1) доставляє "смерть"; 2) використовує "схеми ухилення … від виконання вимог податкового та трудового законодавства"; 3) "влаштовує працівників неофіційно";
- на думку позивача, вказана інформація формує негативне враження суспільства про Glovo, позбавляючи при цьому суспільство можливості самостійно надати оцінку та скласти особисте та незалежне враження стосовно позивача, що порушує право Товариства на недоторканність ділової репутації, гарантоване статтею 94 ЦК України.
6.7. Суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення, дійшов таких висновків:
- позивачем не доведено, що висловлення відповідачів є твердженнями про факти, тобто такі висловлювання, які можуть бути перевірені на предмет їх достовірності чи недостовірності. Тому з огляду на характер висловлювань відповідачів, а також враховуючи відсутність доказів з боку позивача на користь протилежного, суд вважає, що у висловлюваннях відповідачів мають місце оціночні судження;
- думка не була висловлена відповідачами в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що могла б принизити ділову репутацію позивача, а тому немає підстав для задоволення позовних вимог про визнання недостовірною викладеної інформації;
- оскільки позивачем не надано жодного доказу на підтвердження наявної у нього позитивної ділової репутації як активу, ним не доведено наявність у нього порушеного права;
- позивач не надав доказів наявності шкоди, протиправності діяння відповідачів, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням відповідачів, а також вини останніх в її заподіянні. З огляду на зазначені норми закону та зібрані у справі докази в їх сукупності, з урахуванням встановлення відсутності порушеного права позивача, що могло б потягнути завдання позивачу моральних страждань, суд вважає відсутніми підстави для стягнення з відповідачів на користь позивача відшкодування моральної шкоди у сумі 150 000 грн.
6.8. Суд апеляційної інстанції, аналізуючи вислови [позивач, як компанія, яка використовує торгову марку "Glovo": 1) доставляє "смерть"; 2) використовує "схеми ухилення … від виконання вимог податкового та трудового законодавства"; 3) "влаштовує працівників неофіційно"], зазначив, що вони є оціночним судженням, оскільки в них відсутня будь-яка конкретизація, а також критерії по яким можна стверджувати, що це недостовірна інформація.
6.9. Дослідивши матеріали справи з метою вирішення питання, чи поширення інформації, завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивач не довів що відомості (дані), з приводу яких виник спір, є інформацією, що принижує репутацію позивача та не надав доказів того, що внаслідок викладеної інформації відбулося зниження ділової активності позивача у сфері його діяльності, отже не довів негативного впливу інформації, яка містилася в публікації, на його ділову репутацію.
7. Межі та порядок розгляду справи судом касаційної інстанції
7.1. Ухвалою Верховного Суду від 23.05.2023, зокрема, відкрито касаційне провадження у справі №922/2993/21 на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України.
7.2. Від позивача 07.08.2023 на електронну адресу Суду надійшли письмові пояснення щодо розмежувань понять "Ділова репутація юридичної особи" та "інформація, яка не підлягає спростуванню", які підписані кваліфікованим електронним підписом (далі - КЕП) 05.08.2023. Підпис КЕП перевірено і підтверджено протоколами створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису від 07.08.2023.
7.3. Від відповідача-1 через "Електронний суд" 11.08.2023 надійшли письмові пояснення по справі.
7.4. Протокольною ухвалою від 15.08.2023 Суд долучив вказані у пунктах 7.2 та 7.3 цієї постанови пояснення до матеріалів справи на підставі статті 42 ГПК України та оцінюються у межах статті 300 ГПК України.
7.5. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
7.6. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).
7.7. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина четверта статті 300 ГПК України).
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
8. Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
8.1. Скаржник, посилаючись на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України, зазначає, що суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 30.11.2021 у справі №904/4203/20 та правову позицію Верховного Суду у складі колегії суддів палати з розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності, а також пов`язаних з антимонопольним та конкурентним законодавствам Касаційного господарського суду від 20.10.2021 у справі №915/296/20 (один і той же суб`єкт оскарження, підстави оскарження незаконного поділу запитуваної інформації по блоках без обґрунтування таких причин, порушення норм антимонопольного законодавства).
8.2. Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства закріплених у частини третій статті 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
8.3. Верховний Суд звертає увагу на те, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження.
8.4. Касаційне провадження у справі відкрито, зокрема, на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, за змістом якого підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
8.5. При цьому самим скаржником у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначаються підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема, пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України (що визначено самим скаржником), покладається на скаржника.
8.6. Отже, відповідно до положень пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
8.7. При цьому наявності самих лише висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у певній справі не достатньо, обов`язковою умовою для касаційного перегляду судового рішення є незастосування правових висновків, які мали бути застосовані у подібних правовідносинах у справі, в якій Верховних Суд зробив висновки щодо застосування норми права, з правовідносинами у справі, яка переглядається.
8.8. Таким чином, підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише цитування у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.
8.9. Що ж до визначення подібних правовідносин, то в силу приписів статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19, в якій визначено критерій подібності правовідносин.
8.10. Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19 задля юридичної визначеності у застосуванні приписів процесуального закону, які зобов`язують визначати подібність правовідносин конкретизувала висновки Верховного Суду щодо тлумачення поняття "подібні правовідносини", що полягає у тому, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.
8.11. При цьому, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що термін "подібні правовідносини" може означати як ті, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і ті, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші. Таку спільність або тотожність рис слід визначати відповідно до елементів правовідносин. Із загальної теорії права відомо, що цими елементами є їх суб`єкти, об`єкти та юридичний зміст, яким є взаємні права й обов`язки цих суб`єктів. Отже, для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін "подібні правовідносини", зокрема пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України та пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями.
8.12. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими.
8.13. У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів.
8.14. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що таку подібність суд касаційної інстанції визначає з урахуванням обставин кожної конкретної справи [див. постанови від 27 березня 2018 року у справі №910/17999/16 (пункт 32); від 25 квітня 2018 року у справі №925/3/17 (пункт 38); від 16 травня 2018 року у справі №910/24257/16 (пункт 40); від 5 червня 2018 року у справі №243/10982/15-ц (пункт 22); від 31 жовтня 2018 року у справі №372/1988/15-ц (пункт 24); від 5 грудня 2018 року у справах №522/2202/15-ц (пункт 22) і №522/2110/15-ц (пункт 22); від 30 січня 2019 року у справі №706/1272/14-ц (пункт 22)]. Це врахування слід розуміти як оцінку подібності насамперед змісту спірних правовідносин (обставин, пов`язаних із правами й обов`язками сторін спору, регламентованими нормами права чи умовами договорів), а за необхідності, зумовленої специфікою правового регулювання цих відносин, - також їх суб`єктів (видової належності сторін спору) й об`єктів (матеріальних або нематеріальних благ, щодо яких сторони вступили у відповідні відносини).
8.15. Предметом розгляду у даній справі є визнання недостовірною та такою, що порушує право Товариства на недоторканність ділової репутації інформацію, поширену відповідачами у мережі Інтернет (facebok), зобов`язання відповідачів спростувати недостовірну інформацію про Товариство та стягнення моральної шкоди.
8.16. У свою чергу, у справах означених скаржником (№910/4430/21, №910/7978/18, №920/593/18, №910/8347/19, №917/527/18, №910/12445/19, №910/1255/20, №303/7289/17, №216/739/17, №903/5/22, №947/26115/20) предметом розгляду є захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації, яка поширена, зокрема, у мережі Інтернет.
8.17. Таким чином, враховуючи предмети спору (захист ділової репутації), підстави позову (поширення інформації, зокрема, у мережі Інтернет), а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (зокрема, стаття 277 ЦК України), зазначені справи є релевантними, та, ураховуючи змістовний критерій є подібними.
8.18. Верховний Суд виходить з того, що право на захист честі, гідності і ділової репутації - один з основних способів захисту Конституційних прав людини на недоторканність особистого життя. Кожен має право захищати честь, гідність і ділову репутацію в суді, крім того Конституція України передбачає судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе або членів своєї сім`ї.
8.19. Кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших осіб (стаття 68 Конституції України).
8.20. Здійснення свобод, зокрема, свободи дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів, передбачених статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я чи моралі, для захисту репутації чи прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або для підтримання авторитету і безсторонності суду.