ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 580/3967/22
адміністративне провадження № К/990/23573/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Соколова В.М.,
суддів: Білак М.В., Єресько Л.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції адміністративну справу № 580/3967/22
за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та стягнення коштів, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2023 року (суддя - Тимошенко В.П.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2023 року (головуючий суддя - Кузьменко В.В., судді: Василенко Я.М., Ганечко О.М.)
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. ОСОБА_1 (позивач) звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 (відповідач) у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному обсязі індексації його грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 23 грудня 2019 року, включно, відповідно до приписів абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 (далі - Порядок №1078);
- стягнути з військової частини НОМЕР_1 на користь позивача індексацію грошового забезпечення у фіксованій величині 4 344, 31 грн в місяць за період з 01 березня 2018 року по 23 грудня 2019 року, включно, у сумі 93 036,91 грн, відповідно до приписів абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078.
2. На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2022 року у справі №580/6258/21 відповідачем виплачено індексацію за період його служби по 28 лютого 2018 року, включно в сумі 35 770,84 грн. Разом з тим, у період з 01 березня 2018 року відповідачем виплачено тільки поточну індексацію, однак не виплачено (передбачену абзацами 3, 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078) щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення в розмірі 4 344,31 грн в місяць. На думку позивача, такі дії відповідача призвели до виплати грошового забезпечення не в повному розмірі. У зв`язку з цим, просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини
3. Позивач з 31 травня 2017 року по 23 грудня 2019 року проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
4. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2021 року у справі № 580/6258/21 позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 задоволено частково та визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період проходження військової служби за період з 31 травня 2017 року по 28 лютого 2018 року. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби за вище зазначений період, із застосуванням базового місяця - січень 2008 року.
5. Указане рішення у справі № 580/6258/21 постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2022 року - залишено без змін.
6. На виконання судових рішень у справі № 580/6258/21 відповідачем виплачено індексацію за період з 31 травня 2017 року по 28 лютого 2018 року включно, в сумі 35 770,84 грн.
7. Розмір нарахованої індексації грошового забезпечення позивача за лютий 2018 року складав 4258,75 грн.
8. Уважаючи, що починаючи з березня 2018 року відповідачем виплачено лише поточну індексацію грошового забезпечення в сумі 1784,721 грн (яка склалася внаслідок перевищення порогу для проведення індексації в 103 %), та не вплачено індексацію грошового забезпечення у фіксованій величині - 4 344,31 грн в місяць, (передбачену абзацами 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078), позивач звернувся до суду із цим позовом.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
9. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2023 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2023 року, у задоволені позову ОСОБА_1 відмовлено.
10. Відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції, із висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що законом не передбачено індексації грошового забезпечення у фіксованій величині, а доводи позивача щодо визначення фіксованої величини індексації в розмірі 4 344,31 грн в місяць не узгоджуються з положеннями нормативно-правових актів.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції. Позиція інших учасників справи
11. Не погодившись із таким рішеннями судів попередніх інстанції представник позивача подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2023 року та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог повністю.
12. Як на підставу оскарження судових рішень скаржник послався на пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), що в оскаржуваних судових рішеннях суди попередніх інстанцій застосовали норму матеріального права, а саме абзаци 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 - без урахування висновку Верховного Суду щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладеного у постановах від 23 березня 2023 року у справі № 400/3826/21 та від 22 червня 2023 року у справі № 520/6243/22.
13. Скаржник зауважує, що відповідно до положень абзацу 5 пункту 5 Порядку №1078, якщо різниця в збільшенні грошового забезпечення внаслідок підвищення посадових окладів (що відбулося відповідно до Постанови № 704 в березні 2018 року більша ніж сума індексації, яка б була нарахована за відсутності такого підвищення посадових окладів, то в цьому місяці індексація не нараховується. Проте, якщо різниця в збільшенні грошового забезпечення внаслідок підвищення посадових окладів менша ніж сума індексації, яка б була нарахована за відсутності підвищення посадових окладів, то в цьому місяці індексація нараховується, а порядок її розрахунку у місяці підвищення посадових окладів (у випадку цієї справи - в березні 2018 року) наведено в абзаці 5 пункту 5 Порядку № 1078. Поряд з цим, для визначення розміру підвищення грошового доходу згідно абзацу 5 пункту 5 № Порядку №1078 враховуються всі складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру.
14. Сторона позивача підкреслює, що ОСОБА_1 у справі яка розглядається не звертався із вимогою нарахувати "поточну" індексацію, а суди попри це в оскаржуваних рішеннях по факту досліджували виключно питання нарахування поточної індексації і жодним чином не дослідили питання по суті якого звернувся позивач за судовим захистом, тобто протиправне ненарахування у спірний період "індексації-різниці".
15. Таким чином, за твердженнями скаржника, при розгляді справи судами попередніх інстанцій було хибно трактовано норми абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 в частині вирішення питання щодо належності позивачу індексації грошового забезпечення у фіксованій величині починаючи з 01 березня 2018 року.
16. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Соколова В.М., суддів Загороднюка А.Г., Калашнікової О.В., ухвалою від 13 липня 2023 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
17. Військова частина НОМЕР_1 (Окрема комендатура охорони і забезпечення Державної прикордонної служби України) подала до Суду відзив на касаційну скаргу, де відповідач просить відмовити у її задоволенні з огляду на необґрунтованість доводів останньої, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
18. Відповідач у відзиві звертає увагу на те, що застосування щомісячної індексації у фіксованому розмірі ґрунтуються на положеннях Порядку №1078 в редакції, яка не діяла на час виникнення спірних правовідносин. Зазначає, що ані Закон № 1282-XII, ані Порядок № 1078 не містять такого визначення як "фіксована сума індексації". За такої умови відповідач вважає, що суди обох інстанцій обґрунтовано не знайшли підстав для задоволення позовних вимог позивача, оскільки грошовий дохід ОСОБА_1 у спірний період не збільшився, а тому він не набув права на щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 15 червня 2022 року в справі №520/4061/21.
19. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Соколова В.М. від 16 серпня 2023 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.
20. У зв`язку із перебуванням судді Загороднюка А.Г. у відпустці та зважаючи на звільнення судді ОСОБА_3 (відставка), з метою дотримання строків розгляду справ протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 серпня 2023 року, який здійснено на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 17 серпня 2023 року № 1379/0/78-23, визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Соколов В.М., судді Білак М.В., Єресько Л.О.
Позиція Верховного Суду
Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи
21. За правилами частин першої та другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. При цьому, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
22. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, виходить із такого.
23. Спір у цій справі виник у зв`язку із ненарахуванням та невиплатою позивачу (військовослужбовцю) у період з 01 березня 2018 року по 23 грудня 2019 року індексації-різниці відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078.
24. Касаційне провадження у цій справі відкрите на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, відповідно до якого підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
25. Згідно із доводами касаційної скарги в оскаржуваних судових рішеннях суди попередніх інстанцій застосували абзаци 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 без урахування висновку Верховного Суду щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладеного у справах №400/3826/21 та №520/6243/22.
26. Надаючи оцінку вказаним доводам, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд зазначає, наступне.
27. Спеціальним законом, який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі є Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-XII, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
28. Відповідно до частин першої та другої статті 9 Закону № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
29. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
30. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону № 2011-XII).
31. Згідно зі статтею 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05 жовтня 2000 року № 2017-III (далі - Закон № 2017-III) з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
32. Відповідно до статті 19 цього ж Закону № 2017-III державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
33. Конституційний Суд України у Рішенні від 15 жовтня 2013 року № 9-рп/2013 наголосив, що винагорода за виконану працівником роботу є джерелом його існування та має забезпечувати для нього достатній, гідний життєвий рівень. Це визначає обов`язок держави створювати належні умови для реалізації громадянами права на працю, оптимізації балансу інтересів сторін трудових відносин, зокрема, шляхом державного регулювання оплати праці. Держава передбачає заходи, спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати, тобто грошової винагороди за виконану роботу як еквівалента вартості споживчих товарів і послуг. Згідно з положеннями частини шостої статті 95 КЗпП України, статей 33, 34 Закону України "Про оплату праці" такими заходами є індексація заробітної плати та компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати.
34. На підставі аналізу наведених положень законодавства Конституційний Суд України дійшов висновку, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер. Як складові належної працівникові заробітної плати ці кошти спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
35. Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03 липня 1991 року № 1282-XII (далі - Закон № 1282-XII, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
36. Відповідно до статті 1 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
37. Згідно з положеннями статті 2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
38. Відповідно до статті 4 Закону № 1282-XII (у редакції Закону № 911-VIII від 24 грудня 2015 року, що діє з 01 січня 2016 року) індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
39. Підвищення грошових доходів населення, у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін (частина четверта статті 4 Закону № 1282-XII).
40. Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України (частини друга статті 5 Закону № 1282-XII).
41. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України (частина друга статті 6 Закону № 1282-XII).
42. Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення (надалі - Порядок № 1078).
43. Згідно з пунктом 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
44. У пункті 4 Порядку № 1078 визначено, що у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.
45. Механізм індексації має універсальний характер, позаяк індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру. Своєю чергою, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації (пункт 44 постанови Верховного Суду від 27 квітня 2021 року у справі № 380/1513/20).