ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 160/4155/22
адміністративне провадження № К/990/23578/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Соколова В.М.,
суддів: Єресько Л.О., Білак М.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції адміністративну справу № 160/4155/22
за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1, в інтересах якої діє ОСОБА_2 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2023 року (головуючий суддя - Юрко І.В., судді: Чабаненко С.В., Чумак С.Ю.)
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. ОСОБА_1 (позивач) звернулася до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (відповідач) у якому просила:
- визнати протиправними дії відповідача щодо встановлення січня 2016 року, як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для проведення індексації її грошового забезпечення за період з 16 серпня 2016 року по 28 лютого 2018 року;
- зобов`язати відповідача здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 16 серпня 2016 року по 28 лютого 2018 року, включно, із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця), для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року в сумі 64 974,85 грн із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 "Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44 (Порядок №44), з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації його грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 28 листопада 2019 року, включно, у фіксованому розмірі 4 057,97 грн в місяць відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 (далі - Порядок №1078);
- стягнути з військової частини НОМЕР_1 на його користь індексацію грошового забезпечення у фіксованому розмірі 4 057,97 грн в місяць за період з 01 березня 2018 року по 28 листопада 2019 року включно, у загальній сумі 84 946,84 грн відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку №44, з урахуванням раніше виплачених сум.
2. На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що з 16 серпня 2016 року до 28 листопада 2019 року проходила військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 . Стверджувала, що за вказаний період служби відповідач не в повному розмірі нараховував та виплачував їй індексацію грошового забезпечення, а саме не застосував при розрахунку індексації грошового забезпечення позивача за період з 16 серпня 2016 року по 28 лютого 2018 року, включно, базовий місяць, за яким починається обчислення індексу споживчих цін, - січень 2008 року, а за період з 01 березня 2018 року по 28 листопада 2019 року, включно, всупереч приписам абзацу 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, не виплачував на користь позивача щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення у розмірі 4 057,97 грн в місяць. Позивач вважає, що указаними діями відповідач порушив вимоги чинного законодавства та її право на отримання грошового забезпечення у належному розмірі. У зв`язку з цим, просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини
3. У період з 16 серпня 2016 року по 28 листопада 2019 року ОСОБА_1 проходила військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
4. Позивач звернулася до відповідача із проханням надати інформацію про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період проходження військової служби.
5. Листом відповідач повідомив, що за період з 16 серпня 2016 року по 28 лютого 2018 року нарахування індексації грошового забезпечення урегульовано положеннями Порядку №1078, однак в цей період індексація не виплачувалась у зв`язку з відсутністю фінансового забезпечення.
Щодо індексації за період з 01 грудня 2018 року по день звільнення її із займаної посади та виключення із списків особового складу військової частини - індексація нарахована та перерахована на картковий рахунок позивача.
6. У зв`язку з тим, що відповідач не в повному розмірі проводив індексацію грошового забезпечення, ОСОБА_1 звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
7. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 січня 2023 року у задоволені позову ОСОБА_1 відмовлено.
8. Відмовляючи у задоволені позовних вимог, щодо застосування січня 2008 року як базового місяця для індексації грошового забезпечення, суд першої інстанції виходив із того, що правових підстав для обчислення індексу споживчих цін із застосуванням січня 2008 року не має, оскільки таке поняття як "базовий місяць" для розрахунку індексації в чинній редакції Порядку №1078 було відсутнє, натомість базовим вважався місяць, в якому відбулося, зокрема, зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів (за рахунок будь-яких постійних складових зарплати чи грошового забезпечення). Таким чином суд цієї інстанції дійшов до висновку, що його застосування до спірних правовідносин, які виникли після 15 грудня 2015 року, безпідставне, адже діяв інший механізм визначення та обрахунку індексації.
9. Поряд з цим, не знайшов суд першої інстанції підстав для задоволення позову в частині зобов`язання відповідача нарахувати і виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 28 листопада 2019 року, в тому числі, щомісячної фіксованої індексації грошового забезпечення у розмірі 4 057,97 грн в місяць, оскільки вважав, що застосування щомісячної індексації у фіксованому розмірі ґрунтуються на положеннях Порядку №1078 в редакції, яка не діяла на час виникнення спірних правовідносин. Суд зазначив, що ані Закон № 1282-XII, ані Порядок № 1078 не містять такого визначення як "фіксована сума індексації". Поряд з цим, зазначений термін використовувався у додатку 4 "Приклад проведення індексації у разі підвищення грошових доходів" до Порядку №1078, однак лише в редакції, що діяла до 15 грудня 2015 року. За такої умови суд першої інстанції уважав, що оскільки грошовий дохід позивача у спірний період не збільшився, то він не набув права на щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення. Суд звернув увагу, що до аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 15 червня 2022 року в справі №520/4061/21.
10. Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 31 травня 2023 року рішення суду першої інстанції скасував та ухвалив нове рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Визнав протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо застосування січня 2016 року як місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 у період з 16 серпня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно. Зобов`язав Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за цей період із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) - січень 2008 року. В задоволенні інших позовних вимог відмовив.
11. Задовольняючи позов у цій частині, суд апеляційної інстанції, виходив із того, що з огляду на підвищення постійних складових грошового забезпечення військовослужбовців у січні 2008 року відповідно до Постанови від 7 листопада 2007 року №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (Постанова №1294), в тому числі, розміру посадового окладу (січень 2008 року), в якому відбулося вказане підвищення окладу та інших складових грошового забезпечення військовослужбовців, то такий місяць є базовим для обчислення індексу споживчих цін. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації відбувається з наступного місяця, тобто з лютого 2008 року, та здійснюється за весь період протягом якого посадовий оклад за посадою позивача не змінювався, тобто до наступного її підвищення, а саме: з прийняттям 28 лютого 2018 року Постанови КМУ №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб". Натомість відповідач здійснив нарахування індексації грошового забезпечення позивача за спірний період без врахування січня 2008 року, як базового місяця для розрахунку.
12. Суд апеляційної інстанції дійшов до висновків, що немає підстав для проведення індексації грошового забезпечення позивача за період з березня по листопад 2018 року, оскільки лише у жовтні 2018 року відбулося досягнення порогового значення інфляції у розмірі 103 %, індекс інфляції - опубліковано у листопаді 2018 року, тому право на проведення індексації грошових доходів у військовослужбовців, з урахуванням базового місяця березня 2018 року виникало лише з грудня 2018 року.
13. Крім цього, цей суд вважав вірними висновки суду першої інстанції про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 щодо здійснення (з березня 2018 року) індексації її грошового забезпечення у фіксованому розмірі ґрунтуються на положеннях Порядку №1078 в редакції, яка діяла до 15 грудня 2015 року та не розповсюджувалася на спірні правовідносини (у період з 01 березня 2018 року). Цей суд зауважив, що взагалі таке поняття як "базовий місяць" для розрахунку індексації в Порядку №1078 редакції до 15 грудня 2015 року - відсутнє. Таким чином суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що підстав для нарахування та виплати такого виду індексації позивачу не має.
14. Водночас суд апеляційної інстанції зауважив, що обчислення суми індексації відноситься до компетенції відповідача і суд не може підміняти собою орган, який повинен вчинити певні дії, а тому уважав, що позовні вимоги в частині визначення судом конкретної суми індексації задоволенню не підлягають.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції. Позиція інших учасників справи
15. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції ОСОБА_1, в інтересах якої діє представник Дяченко О.В., подала касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2023 року та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог повністю.
16. Касаційна скарга подана на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, з посиланням у касаційній скарзі на те, що судом апеляційної інстанції при вирішенні спірних правовідносин застосовано положення пунктів 3, 4, 5, 6 Порядку № 1078 без урахування висновку Верховного Суду щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладеного у постанові від 23 березня 2023 року у справі № 400/3826/21, згідно якого вказаними положеннями передбачено право позивача на отримання індексації грошового забезпечення у фіксованій величині (індексація- різниця) та зауважено про необхідність визначення у судовому рішенні загальної (конкретної) суми індексації належної до виплати.
17. Скаржник зазначає, що нормами абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 (у редакції що набрала чинності з грудня 2015 року) запроваджено нові єдині підходи щодо розрахунку індексації (які полягали в тому, що для виплати індексації-різниці потрібно враховувати розмір підвищення грошового доходу та суму індексації що склалася у місяці підвищення посадових окладів, і встановити, чи перевищує розмір підвищення - суму індексації).
18. Позивач стверджує, що при розгляді справи судами попередніх інстанцій було неправильно трактовано норми абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, яке призвело до хибного вирішення питання щодо індексації грошового забезпечення у фіксованій величині починаючи з 01 березня 2018 року та необґрунтованої відмови у задоволені позовних вимог у цій частині.
19. Касаційна скарга, як указує скаржник, стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики, має виняткове значення для сторін справи та всіх військовослужбовців.
20. Не погоджуючись із доводами касаційної скарги військова частина НОМЕР_1 подала до Суду відзив на касаційну скаргу, де відповідач просить відмовити у її задоволенні з огляду на необґрунтованість доводів останньої, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
21. Відповідач у відзиві звертає увагу на порушення позивачкою строків звернення до суду із цим позовом. Вказує, що позивачем пропущений як спеціальний процесуальний - місячний строк на звернення до суду з даним адміністративним позовом, передбачений частиною п`ятою статті 122 КАС України (проходження публічної служби), так і загальний - шестимісячний строк звернення до суду з позовом, визначений частиною другою статті 122 КАС України, та ще й тримісячний строк встановлений статтею 233 Кодексу законів про працю України (з 19 липня 2022 року стягнення належної заробітної плати - обмежено строками). Зауважує, що заяви про поновлення пропущеного строку позивачем до суду подано не було.
22. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Соколова В.М., суддів Загороднюка А.Г., Калашнікової О.В. ухвалою від 13 липня 2023 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
23. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Соколова В.М. від 16 серпня 2023 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.
24. У зв`язку із перебуванням судді Загороднюка А.Г. у відпустці та зважаючи на звільнення судді ОСОБА_3 у відставку, з метою дотримання строків розгляду справ протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 серпня 2023 року, який здійснено на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 17 серпня 2023 року №1379/0/78-23, визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Соколов В.М., судді Білак М.В., Єресько Л.О.
Позиція Верховного Суду
Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи
25. За правилами частин першої та другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. При цьому, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
26. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, виходить із такого.
27. Спір у цій справі виник у зв`язку із ненарахуванням та невиплатою військовою частиною у період з 16 серпня 2016 року по 28 лютого 2018 року позивачу (військовослужбовцю) індексації грошового забезпечення, із застосуванням місяця - січень 2008 року (як початкового для обчислення індексу споживчих цін) та за період з 01 березня 2018 року по 28 листопада 2019 року індексації-різниці відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078.
28. Судові рішення у цій справі оскаржуються в частині того, що у судовому рішенні не визначено (розраховано) конкретну суми індексації грошового забезпечення що підлягає до стягнення (64 974,85 грн) у період до 28 лютого 2018 року та щодо невиплати відповідачем індексації грошового забезпечення у фіксованому розмірі 4 057,97 грн в місяць (індексація-різниця) за період з 01 березня 2018 року по 28 листопада 2019 року включно, у загальній сумі 84 946,84 грн відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 з урахуванням раніше виплачених сум.
29. В іншій частині позовних вимог касаційна скарга доводів незгоди з оскаржуваним судовим рішеннями апеляційної інстанції не містить.
30. Касаційне провадження у цій справі відкрите на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, відповідно до якого підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
31. Згідно із доводами касаційної скарги в оскаржуваному рішенні суд апеляційної інстанції застосував положення абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладеного у постанові від 23 березня 2023 року у справі № 400/3826/21. Також судом проігноровано висновок, викладений у цій ж постанові щодо необхідності визначення у судовому рішенні загальної (конкретної) суми індексації належної до виплати.
32. Надаючи оцінку вказаним доводам, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд зазначає, наступне.
33. Спеціальним законом, який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі є Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-XII, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
34. Відповідно до частин першої та другої статті 9 Закону № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
35. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
36. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону № 2011-XII).
38. Згідно зі статтею 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05 жовтня 2000 року № 2017-III (далі - Закон № 2017-III) з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
37. Відповідно до статті 19 цього ж Закону № 2017-III державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
38. Конституційний Суд України у Рішенні від 15 жовтня 2013 року № 9-рп/2013 наголосив, що винагорода за виконану працівником роботу є джерелом його існування та має забезпечувати для нього достатній, гідний життєвий рівень. Це визначає обов`язок держави створювати належні умови для реалізації громадянами права на працю, оптимізації балансу інтересів сторін трудових відносин, зокрема, шляхом державного регулювання оплати праці. Держава передбачає заходи, спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати, тобто грошової винагороди за виконану роботу як еквівалента вартості споживчих товарів і послуг. Згідно з положеннями частини шостої статті 95 КЗпП України, статей 33, 34 Закону України "Про оплату праці" такими заходами є індексація заробітної плати та компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати.
39. На підставі аналізу наведених положень законодавства Конституційний Суд України дійшов висновку, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер. Як складові належної працівникові заробітної плати ці кошти спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
40. Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03 липня 1991 року № 1282-XII (далі - Закон № 1282-XII, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
41. Відповідно до статті 1 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
42. Згідно з положеннями статті 2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
45. Відповідно до статті 4 Закону № 1282-XII (у редакції Закону № 911-VIII від 24 грудня 2015 року, що діє з 01 січня 2016 року ) індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
43. Підвищення грошових доходів населення, у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін (частина четверта статті 4 Закону № 1282-XII).
44. Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України (частини друга статті 5 Закону № 1282-XII).
45. Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, що затверджений наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260 (далі - Порядок № 260), який набрав чинності 20 липня 2018 року.
46. Пункт 2 розділу І Порядку №260 у первинній редакції передбачав, що грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди; допомоги.