1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2023 року

м. Київ

справа №240/2979/21

адміністративне провадження № К/990/15477/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Соколова В.М.,

суддів: Єресько Л.О., Білак М.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції адміністративну справу № 240/2979/21

за позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Житомирській області на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2023 року (головуючий суддя - Мацький Є.М., судді: Залімський І.Г., Сушко О.О.),

УСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2021 року ОСОБА_1 (по тексту - ОСОБА_1, позивач) звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області (далі також - Ліквідаційна комісія УМВС України в Житомирській області, відповідач), у якому просив:

- визнати протиправним рішення Ліквідаційної комісії УМВС України в Житомирській області про відмову у виплаті грошової компенсації за невикористані дні щорічних відпусток за 2004, 2005, 2006 та 2008 роки;

- зобов`язати Ліквідаційну комісію УМВС України в Житомирській області нарахувати і виплатити грошову компенсацію за невикористані дні щорічних відпусток за 2004, 2005, 2006 та 2008 роки, з урахуванням індексації у сумі 11397,02 грн;

- зобов`язати Ліквідаційну комісію УМВС України в Житомирській області нарахувати та виплатити суму середнього заробітку за весь період затримки невиплати компенсації за невикористані щорічні чергові відпуски за 2004, 2005, 2006 та 2008 роки.

ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним рішення Ліквідаційної комісії ГУМВС України в Житомирській області про відмову ОСОБА_1 у виплаті грошової компенсації за невикористані дні щорічних відпусток за 2004, 2005, 2006 та 2008 роки. Зобов`язано Ліквідаційну комісію ГУМВС України в Житомирській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні щорічних відпусток за 2004, 2005, 2006 та 2008 роки. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

14 січня 2022 року Житомирський окружний адміністративний суд видав у справі № 240/2979/21 виконавчий лист № 977 2022 р. про зобов`язання Ліквідаційної комісії ГУМВС України в Житомирській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні щорічних відпусток за 2004, 2005, 2006 та 2008 роки.

ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції із заявою від 02 вересня 2022 року про заміну сторони виконавчого провадження, а саме замінити боржника у виконавчому листі - Ліквідаційну комісію УМВС України в Житомирській області на правонаступника - Головне управління Національної поліції в Житомирській області (далі - ГУНП в Житомирській області).

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2022 року відмовлено у задоволенні заяви позивача про заміну боржника у виконавчому листі від 14 січня 2022 року № 977 2022 р., виданому Житомирським окружним адміністративним судом у справі № 240/2979/21, з Ліквідаційної комісії УМВС України в Житомирській області на ГУНП в Житомирській області.

11 жовтня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції із заявою про заміну боржника у виконавчому листі, в якій просив замінити Ліквідаційну комісію УМВС України в Житомирській області на правонаступника - МВС України.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2022 року заяву позивача задоволено. Замінено боржника у виконавчому листі від 14 січня 2022 року № 977 2022 р., виданому Житомирським окружним адміністративним судом у справі №240/2979/21, Ліквідаційну комісію ГУМВС в Житомирській області (вул. Старий Бульвар, 5/37, м. Житомир, 10008; код ЄДРПОУ 08592164) на правонаступника - МВС України (вул. Академіка Богомольця, 10, м. Київ, 01024; код ЄДРПОУ 00032684).

Здійснюючи заміну боржника у виконавчому листі, суд першої інстанції виходив з того, що законодавством передбачено правонаступництво територіальних органів міністерства-юридичних осіб публічного права. Виключення становить лише випадок, коли держава відмовляється від виконання функцій та завдань, які виконував орган виконавчої влади, що ліквідовується. Однак окружний суд установив, що у даному випадку держава не відмовилася від виконання завдань і функцій з охорони громадського порядку та безпеки, які виконувало УМВС України в Житомирській області, вказані завдання і функції згідно постанови Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року № 878 закріплені за МВС України. Відтак, на переконання суду, саме Міністерство являється процесуальним правонаступником УМВС України в Житомирській області.

Постановою від 11 квітня 2023 року Сьомий апеляційний адміністративний суд скасував ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2022 року, а заяву ОСОБА_1 про заміну боржника у виконавчому листі задовольнив частково. Замінив боржника у виконавчому листі № 977 2022 р. від 14 січня 2022 року - Ліквідаційну комісію ГУМВС України в Житомирській області на правонаступника - ГУНП в Житомирській області. У задоволенні іншої частини вимог заяви відмовив.

Позиція апеляційного суду ґрунтується на тому, що правонаступником ліквідованого відповідача, зокрема й за виконавчим документом, є саме та особа, до якої перейшла адміністративна компетенція суб`єкта владних повноважень, що припинився. Натомість, МВС України є політичним органом державної влади, який забезпечує формування державної політики у сфері, зокрема, забезпечення охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку, а також надання поліцейських послуг, але не виконує функції по забезпеченню публічної безпеки і порядку; охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; протидії злочинності. Тому враховуючи принцип територіальності, суд дійшов висновку, що правонаступником прав та обов`язків ГУМВС України в Житомирській області, що припинене як юридична особа, є саме ГУНП в Житомирській області.

ІІІ. Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції. Позиція інших учасників справи

01 травня 2023 року на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга ГУНП в Житомирській області, в якій скаржник просить скасувати постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2023 року та залишити в силі ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2022 року.

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначає про те, що судом апеляційної інстанції при винесенні оскаржуваної постанови не застосовано норми матеріального права, які підлягали застосуванню до спірних правовідносин, а саме: статті 104, 111 Цивільного кодексу України, Закон України "Про центральні органи виконавчої влади" та Порядок здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2011 року № 1074.

Окрім того, при винесенні оскаржуваних судових рішень судом апеляційної інстанції не застосовано усталену судову практику Верховного Суду, викладену у постановах від 18 березня 2021 року у справі № 804/8952/15 та від 01 грудня 2021 року у справі № 815/5514/16, відповідно до якої держава не відмовилась від виконання завдань і функцій по діяльності з охорони громадського порядку та безпеки, які виконувались Управлінням МВС України на залізничному транспорті, вказані завдання і функції згідно постанови Кабінету Міністрів України № 878 від 28 жовтня 2015 року закріплені за МВС України. Відтак, дане Міністерство являється процесуальним правонаступником УМВС України на залізничному транспорті. При цьому, судом апеляційної інстанції залишено поза увагою та не досліджено, які саме функції та завдання виконувало УМВС України в Житомирській області та ГУНП в Житомирській області, зважаючи на те, що позивач був звільнений з органів внутрішніх справ та до органів Національної поліції переведений не був.

Ухвалою від 08 червня 2023 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

Відзиви на касаційну скаргу ГУНП в Житомирській області не надходили, що в силу частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення.

У зв`язку з відпусткою судді Загороднюка А.Г., який входить до складу колегії суддів, визначеної для розгляду касаційної скарги № К/990/15477/23, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, здійсненого на підставі розпорядження № 1351/0/78-23 від 14 серпня 2023 року, визначено новий склад суду для розгляду вказаної касаційної скарги: головуючий суддя - Соколов В.М., судді: Білак М.В., Єресько Л.О.

Ухвалою від 16 серпня 2023 року Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Соколова В.М. провів необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами на підставі пункту 1 частини першої статті 345 КАС України.

IV. Нормативне регулювання. Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та позиція Верховного Суду

За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом належить застосовувати правила статті 341 КАС України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Одночасно, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Переглянувши оскаржувані судові рішення у межах, визначених статтею 341 КАС України, Верховний Суд зазначає наступне.

Спірним у розглядуваному випадку є питання визначення правонаступника боржника у виконавчому листі.

Відповідно до частини першої статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Згідно з частиною першою статті 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VIII у редакції, чинній на час звернення позивача до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом частини другої статті 15 Закону № 1404-VIII стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Абзацом 1 частини п`ятої статті 15 Закону № 1404-VIII обумовлено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Аналізуючи наведені нормативні положення, Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 11 жовтня 2019 року у справі № 812/1408/16 зазначив, що виконавче провадження є однією зі стадій судового провадження, яка його завершує. Ця стадія розпочинається з набранням судовим рішенням законної сили або за інших умов, установлених законом. Сторони судового провадження на стадії виконавчого провадження набувають відповідної процесуальної якості, користуються правами та несуть певні обов`язки, зумовлені статусом сторони. За законом на стадії виконавчого провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження. Така заміна є прийнятною, зокрема, у правовідносинах, що допускають правонаступництво. При цьому законодавством установлено головну умову, за якої обов`язки боржника може бути перекладено на іншу особу - це вибуття сторони виконавчого провадження.

Згідно з частиною п`ятою статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження є припинення юридичної особи та перехід її прав і обов`язків до іншої юридичної особи.

Як зазначалося вище, 14 січня 2022 року Житомирським окружним адміністративним судом у справі № 240/2979/21 видано виконавчий лист № 977 2022 р. щодо нарахування та виплатити коштів ОСОБА_1, де боржником зазначено Ліквідаційну комісію ГУМВС України в Житомирській області.


................
Перейти до повного тексту