ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 420/8830/20
адміністративне провадження № К/990/1083/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Бившевої Л.І., Васильєвої І.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 травня 2021 року (суддя Аракелян М.М.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 2 грудня 2021 року (головуючий суддя Яковлєв О.В., судді: Градовський Ю.М., Крусян А.В.) у справі №420/8830/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройметаллсервіс" до Головного управління ДПС в Одеській області, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
УСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Стройметаллсервіс" звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень: № 0011081401 від 16 квітня 2020 року, № 0011081401 від 16 квітня 2020 року, № 0010421304 від 17 квітня 2020 року, № 0010591304 від 17 квітня 2020 року.
Обґрунтовуючи позов Товариство зазначило, що за результатами проведеної документальної планової перевірки податковим органом було складено Акт перевірки, у якому, зокрема, встановлено порушення норм податкового законодавства, що призвело до недоплати податкових зобов`язань з податку на прибуток підприємств, податку на додану вартість, податку на доходи фізичних осіб та військового збору. З цих підстав були прийняті спірні податкові повідомлення-рішення, із яким позивач не погоджується. Представник позивача вказує, що висновки Акту перевірки є необґрунтованими, а досліджувані господарські відносини підтверджені первинною документацією, наданою під час перевірки. Окремо позивач вказав, що наявність відкритих кримінальних проваджень щодо його контрагентів не свідчить про фіктивність проведених операцій.
Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 13 травня 2021 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 2 грудня 2021 року позов задовольнив повністю. Визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення №0011081401 від 16 квітня 2020 року, №0011081401 від 16 квітня 2020 року, №0010421304 від 17 квітня 2020 року, №0010591304 від 17 квітня 2020 року Головного управління ДПС в Одеській області.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що твердження податкового органу щодо нереальності господарських операцій з контрагентами ТОВ "Тимберлінг", ТОВ "Сталь Холдинг", ТОВ "Дектрейл ЛТД", ТОВ "Будівельно-монтажне управління МП-423", ПП "Промтехсервіс" є необґрунтованими, з огляду на фактичне здійснення таких господарських операцій, що підтверджено належними первинними документами.
Проте, дослідивши наявні в матеріалах справи документи, які також були у розпорядженні посадових осіб при проведенні перевірки, суди дійшли висновку, що такі містять усі обов`язкові для первинних документів реквізити та відповідають законодавчо визначеним вимогам. Недоліки первинних документів, про які зазначав відповідач, не є такими, що свідчать про нереальність господарських операцій, а відтак не доводять протиправність формування позивачем даних бухгалтерського і податкового обліку, що свідчить про підтвердження позивачем фактичного здійснення спірних господарських операцій первинними документами, які повністю відтворюють зміст господарських операцій та містять інформацію щодо фактичного здійснених таких.
Стосовно посилань контролюючого органу на кримінальні провадження стосовно контрагентів позивача, то суди визнали їх необґрунтованими, оскільки, на думку судів, сам факт наявності кримінального провадження не може свідчити про фіктивність проведених контрагентом господарських операцій.
Вважаючи рішення судів першої та апеляційної інстанцій такими, що ухваленні з порушенням норм матеріального та процесуального права, контролюючий орган подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, відповідач доводить, що суди попередніх інстанцій неправильно встановили обставини у справі, не дослідили докази у справі, не дослідили в повній мірі діяльність контрагентів позивача, не було досліджено реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами, не досліджено можливості виконання операцій контрагентами, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання умов договорів, укладених позивачем з контрагентами, та, як наслідок, відсутні умови для отримання результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.
Податковий орган в касаційній скарзі, серед іншого, стверджує про неможливість ідентифікувати (встановити) фактичне місце навантаження ТМЦ, оскільки у ТОВ "Стройметаллсервіс" протягом перевіряємого періоду відсутні власні або орендовані транспортні засоби, та відповідно до наданих до перевірки документів, послуги транспортування (перевезення, доставки) ТМЦ від ТОВ "Тимберлінг" на адресу ТОВ "Стройметаллсервіс" сторонніми фізичними чи юридичними особами не здійснювалися.
За змістом касаційної скарги підставою касаційного оскарження відповідач вказав пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає її касаційному перегляду.
Ухвалою Верховного Суду від 24 січня 2022 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області.
Верховний Суд, обговоривши доводи касаційної скарги, переглядаючи судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Вирішуючи спір, суди установили, що відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.77.1 ст.77 Податкового кодексу України, плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків за 2019 рік, на підставі наказу фахівцями податкового органу від 7 лютого 2019 року №852 з 13 лютого 2020 року по 4 березня 2020 року проведено перевірку ТОВ "Стройметаллсервіс".
Наказом ГУ ДПС в Одеській області від 12 лютого 2020 року №511 внесено зміни до наказу ГУ ДФС в Одеській області від 7 лютого 2019 року за №852 в частині терміну проведення перевірки, а саме "п.1 викладено в наступній редакції: провести працівниками ГУ ДПС в Одеській області документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Стройметаллсервіс" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1 січня 2016 року по 30 вересня 2018 року з 13 лютого 2020 року тривалістю 10 робочих днів".
Перевірку проведено на підставі направлень від 12 лютого 2020 року, виданих ГУ ДПС в Одеській області:
12 березня 2020 року було складено акт про результати документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройметаллсервіс" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1 січня 2016 року по 30 вересня 2018 року.
Згідно висновків акту перевірки встановлені такі порушення:
п.44.1, п. 44.2 ст.44, п.п. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134, п. 135.1. ст. 135.1 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI, зі змінами та доповненнями п.1, п.5 ст. 9, п.1, ст. 11 Закону України від 16.07.99 №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", зі змінами та доповненнями, п.3 ст. III Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.02.2013 за №336/22868, зі змінами та доповненнями, п.5, П.21 Національного положення (стандарту) 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 року № 290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за №860/4153, зі змінами та доповненнями, п.5, п.6 Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248, зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 1 770 608 грн, у тому числі за 2016 рік у сумі 261 849 грн, за 2017 рік у сумі 1 508 759 грн.
п.44.1,п.44.2 ст. 44, п.185.1ст.185, л.187.1, пт.187,7 ст.187, п.188.1 ст.188, п.189.1 ст.189, п.п.192.1.1. п.192.1, п.192.3. ст.192, п.198.1, п.198.3, п.198.5, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.4. ст.200 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ, зі змінами та доповненнями, Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зі змінами та доповненнями, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289, в результаті чого занижено податок на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету всього у сумі 2 097 567 грн, у тому числі:
за вересень 2016 року у сумі 14 234 грн;
за грудень 2016 року у сумі 89 371 грн;
за березень 2017 року у сумі 239 782 грн;
за квітень 2017 року у сумі 25 953 грн;
за липень 2017 року у сумі 4 783 грн;
за грудень 2017 року у cyмі 1 566 027 грн;
за травень 2018 року у сумі 62 837 грн;
за червень 2018 року у сумі 71 464 грн;
за липень 2018 року у сумі 23 116 грн;
п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ, зі змінами та доповненнями, підприємством ТОВ "Стройметаллсервіс" не складено та не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні на суму податку на додану вартість у розмірі:
в вересні 2016 року у сумі 14 233,73 грн;
в грудні 2016 року у сумі 13 086, 28 грн;
в квітні 2017 року у сумі 25 953, 34 грн;
в грудні 2017 року у сумі 694 411,24 грн;
порушення податковим агентом пп.168.1.2, п.п.168.1.4, п.п.168.1.5 п.168.1 ст.168, п.1712 ст.171, пп."а" п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VІ /зі змінами/, несвоєчасне перерахування податку на доходи фізичних осіб за квітень 2017 року та червень 2017 року.
порушення податковим агентом л.п.14.1.36., п.п.14.1.47 п.14.1 ст.14, п.п.162.1.3. П.162.І ст.162, п.п.163.1.1. п.163.1 СТ.163, абз. "е" п.п.164.2.17. п.164.2., п.164.5 ст..164, п.167.1. ст.167, п.п.168.1.1, п.п.168.1.2, п.п.168.1.4, п.п.168.1.5 п.168.1 стЛ68, п.164.6 ст. 164, пп.169.2.2. п. 169.2 ст. 169, п.171.2 ст.171, абз. "а" п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VІ зі змінами/, в результаті чого занижено податкові зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 99649,39грн.
пп. 168.1.4, пп.168.1.5, пп.168.1.6 п.168.1, пп. 168.4.4 п.168.4 ст.168, пп. "а" п.176.2 ст.176, пп.1.1, пп.1.4, пп.1,.5 та пп.1.6 п. 16 підрозділу 10 розд. XX Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VІ /із змінами/ несвоєчасне перерахування військового збору за квітень 2017 року та червень 2017 року.
порушення податковим агентом пп.14.1.36, п.п.14.1.47, пп.14.1.54, пп.14.1.180 п.14,1 ст.14, п.162.1 ст.162, п.163.1 ст.163, пп."е" п.п.164.2.17 п.164.2 п.164.3 ст.164, п.167.1. ст.167, п.п.168.1.1, п.п.168.1.2, п.п.168.1.4, п.п.168.1.5 п.168.1 ст.168, п.171.1, п.171.2 ст.171, пп."а" п.176.2 ст.176, п.п.1.1, п.п.1.2, п.п.1.3, п.п,1.4, п.п. 1.5 п.16-1 Підрозділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VІ /зі змінами/, в результаті чого занижено податкові зобов`язання з військового збору на загальну суму 6674,78 грн.
На підставі вказаних висновків Головним управлінням ДПС в Одеській області прийняті податкові повідомлення-рішення №0011081401 від 16 квітня 2020 року, №0011081401 від 16 квітня 2020 року, №0010421304 від 17 квітня 2020 року, №0010591304 від 17 квітня 2020 року.
Позивач не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, звернувся із вказаним позовом до суду.
Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суди, задовольняючи позовні вимоги, дійшли висновку, що позивач належними та допустимими доказами довів реальність господарських операцій з контрагентами. Натомість, відповідач не довів суду обґрунтованості висновку про непідтвердження реальності господарських операцій з контрагентами позивача, як це зазначено в акті перевірки.
В аспекті заявлених вимог, Верховний Суд зазначає наступне.
Відповідно до пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Відповідно до п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Згідно з пп.180.1.1 п.180.1 ст.180 Податкового кодексу України платником податку є будь-яка особа, що провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу.
Відповідно до п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Згідно з п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб`єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.
У відповідності до п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;
г) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Відповідно до 198.2 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Згідно п. 198.3 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до пп. 198.6 ст.196 ПК України - не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/ розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.