Постанова
Іменем України
17 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 185/2356/22
провадження № 61-11255св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Стрільчука В. А., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 липня 2022 року в складі судді Болдирєвої У. М. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 08 листопада 2022 року в складі колегії суддів: Демченко Е. Л., Куценко Т. Р., Макарова М. О.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я внаслідок нещасного випадку на виробництві.
В обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 зазначив, що з 18 червня 1979 року по 23 жовтня 1980 року він працював на підприємстві відповідача у шкідливих умовах з повним робочим днем у шахті та був звільнений з роботи у зв`язку із встановленням йому другої групи інвалідності.
Вказував, що 25 квітня 1980 року під час виконання трудових обов`язків з ним стався нещасний випадок, обставини якого викладені в акті № 42 про нещасний випадок на виробництві форми Н-1 від 28 квітня 1980 року, та внаслідок нещасного випадку він отримав закритий осколковий перелом верхньої третини правого стегна, відкритий перелом обох кісток правої голені в верхній третині зі зміщенням уламків.
Зазначав, що лікування отриманої травми не дало бажаного результату, відчуття болю та дискомфорту не припинилися до теперішнього часу. Вперше 21 жовтня 1980 року йому було встановлено другу групу інвалідності, 60 відсотків втрати загальної працездатності та 100 відсотків втрати професійної працездатності внаслідок виробничої травми, що сталася 25 квітня 1980 року.
У результаті проведення чергових оглядів змінювалася група інвалідності та відсоток втрати працездатності, а 03 жовтня 2005 року йому встановлено 60 відсотків втрати професійної працездатності безстроково.
Враховуючи наведене, позивач просив ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на його користь грошові кошти у розмірі 650 000,00 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я внаслідок нещасного випадку на виробництві.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 липня 2020 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 08 листопада 2022 року, позов задоволено частково. Стягнуто з ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" на користь ОСОБА_2 у відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я, 150 000,00 грн з відрахуванням податків
та інших обов`язкових платежів. Вирішено питання про розподіл судових витрат. В іншій частині позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд мотивовано тим, що
внаслідок порушення відповідачем права позивача на безпечні та здорові умови праці, у останнього з`явились професійні захворювання, що призвело до встановлення йому ІІ групи інвалідності.
Наявні у матеріалах справи докази є належними та достатніми для стягнення відшкодування працівникові моральної шкоди, завданої внаслідок спричинення професійного захворювання у зв`язку із незабезпеченням безпечних та здорових умов праці.
Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суди виходили з принципів розумності, виваженості та справедливості, врахували ступінь втрати позивачем професійної працездатності, неможливість відновлення здоров`я позивача та наявність вимушених змін у житті у зв`язку з наявністю професійних захворювань та інвалідності.
Аргументи учасників справи
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
14 листопада 2022 року Тюлькіна О. О., яка діє в інтересах ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля", надіслала на електронну пошту Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 липня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 08 листопада 2022 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
У касаційній скарзі заявник посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України. Вказує, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми статей 1166, 1167, 1174 ЦК України без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду 11 серпня 2021 року у справі № 126/992/20, від 26 липня 2021 року у справі № 596/818/20, від 08 липня 2021 року в справі № 766/16243/19, від 07 липня 2021 року у справі № 643/18479/18.
Крім того, заявник посилається на пункти 2, 3, 4 частини третьої статті 411 ЦПК України та вказує, що суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.
Зазначає, що презумпція наявності моральної шкоди законодавством не передбачена. Наявність моральної шкоди не визнана прямими наслідком кожної протиправної поведінки. Отже право на відшкодування моральної шкоди за нормами чинного законодавства не є матеріальною гарантією, оскільки жоден закон не встановлює імперативний обов`язок компенсації. Таке право на відшкодування - це процесуальна вимога надати можливість довести наявність шкоди, визначити її розмір та через судовий розгляд отримати відповідну компенсацію.
У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.
Заявник вважає, що позивач не довів завдання йому моральної шкоди з вини відповідача та її розмір.
Доводи відзиву на касаційну скаргу
У квітні 2023 року ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_3, подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишити без змін, посилаючись на їх законність та обґрунтованість.
Провадження в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 21 грудня 2022 року в складі колегії суддів: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М., відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали справи та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Підставою відкриття касаційного провадження є пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
У січні 2023 року до Верховного Суду надійшли матеріали цивільної справи.
Розпорядженням Верховного Суду від 26 січня 2023 року у зв`язку з відрядженням судді Бурлакова С. Ю. до Вищої ради правосуддя призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.
На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 січня 2023 року, справу призначено судді-доповідачеві: Сердюку В. В., судді, які входять до складу колегії: Мартєв С. Ю., Фаловська І. М.
Розпорядженням Верховного Суду від 16 серпня 2023 року у зв`язку з відрядженням судді Мартєва С. Ю. до Великої Палати Верховного Суду призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.
На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 серпня 2023 року, справу призначено судді-доповідачеві: Сердюку В. В., судді, які входять до складу колегії: Стрільчук В. А., Фаловська І. М.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що позивач ОСОБА_1 працював на шахті ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" на посаді підземного електрослюсара з повним робочим днем з 18 червня 1979 року по 23 жовтня 1980 року.
23 жовтня 1980 рокуОСОБА_1 був звільнений з підприємства у зв`язку зі встановленням йому ІІ групи інвалідності.
28 квітня 1980 року був складений акт про нещасний випадок на виробництві шахта "Степова" виробничого об`єднання "Павлоградвугілля", що стався з ОСОБА_1 25 квітня 1980 року о 07:15 годині.
В акті викладені обставини, за яких стався нещасний випадок: у зв`язку з падінням тиску на олійостанції ОСОБА_1 став оглядати механізоване кріплення МК-97, пересуваючись по лаві, на 23 секції під час огляду стойки кріплення обвалилася порода і важко травмувала праву ногу ОСОБА_1 .
Згідно з актом причинами нещасного випадку є обвалення порід кровлі у зв`язку з місцевим зволоженням, несправність замка гідростійки комплексу МК-97, слабка трудова та технологічна дисципліна серед працівників.
Відповідно до акту огляду від 21 жовтня 1980 року № 12-16/4 ОСОБА_1 було встановлено другу групу інвалідності, 60 відсотків втрати загальної працездатності, 100 відсотків втрати професійної працездатності внаслідок виробничої травми, яка сталася 25 квітня 1980 року, про що була видана довідка серії Д-70 №721765
За результатами чергових оглядів змінювався відсоток втрати працездатності та група інвалідності, 04 грудня 1984 року було встановлено третю групу інвалідності безстроково, а 03 жовтня 2005 року встановлено 60 відсотків втрати професійної працездатності безстроково.
Зазначеними доказами підтверджується факт отримання позивачем травми внаслідок нещасного випадку, пов`язаного з виробництвом, яка призвела до встановлення йому втрати професійної працездатності та інвалідності.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
За частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Згідно з абзацом 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги у межах, які стали підставою відкриття касаційного провадження, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.