1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Постанова

Іменем України

16 серпня 2023 року

м. Київ

справа № 712/12377/17

провадження № 61-7088св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

заявник (стягувач) - ОСОБА_1,

суб`єкт оскарження - державний виконавець Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Глущенко Альони Станіславівни,

заінтересована особа (боржник) - ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Другого відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), який є правонаступником Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), на додаткову постанову Черкаського апеляційного суду від 02 травня 2023 року у складі колегії суддів: Фетісова Т. Л., Гончар Н. І., Сіренко Ю. В.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Історія справи

У листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою, в якій просила суд визнати протиправними дії державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - Центральний ВДВС у м. Черкаси Центрального МУ МЮ (м. Київ)) Глущенко А. С. щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 01 листопада 2022 року та скасувати відповідну постанову про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1.

Скарга мотивована тим, що рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 03 квітня 2018 року у справі № 712/12377/17 зобов`язано ОСОБА_2 усунути створені ним перешкоди у користуванні належною ОСОБА_1 земельною ділянкою по АДРЕСА_1 та за власний кошт відновити стан земельної ділянки, який існував до порушення прав, шляхом проведення протизсувних заходів та повернути земельну ділянку в придатному для цільового використання стані.

На виконання вказаного рішення суду видано виконавчий лист та у Центральному ВДВС у м. Черкаси Центрального МУ МЮ (м. Київ) перебувало виконавче провадження № НОМЕР_1 щодо його примусового виконання.

28 вересня 2022 року державним виконавцем Глущенко А. С. було здійснено вихід для перевірки виконання рішення суду. Під час перевірки було встановлено, що рішення суду станом на 28 вересня 2022 року не виконано, про що було складено відповідний акт.

12 листопада 2022 року скаржником отримано постанову вказаного державного виконавця від 01 листопада 2022 про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1.

ОСОБА_1 вважає, що державний виконавець неправомірно закінчив зазначене виконавче провадження, а тому постанова про закінчення виконавчого провадження є передчасною та протиправною, оскільки рішення суду фактично виконано не було.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 13 січня 2023 року скаргу ОСОБА_1 задоволено. Скасовано постанову державного виконавця від 01 листопада 2022 року про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1 та відновлено виконавче провадження.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що державним виконавцем не вжито всіх передбачених законодавством заходів для фактичного виконання судового рішення, а тому ним протиправно закінчено виконавче провадження № НОМЕР_1.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, Центральний ВДВС у м. Черкаси Центрального МУ МЮ (м. Київ) подав апеляційну скаргу.

Постановою Черкаського апеляційного суду від 04 квітня 2023 року апеляційну скаргу Центрального ВДВС у м. Черкаси Центрального МУ МЮ (м. Київ) задоволено частково.

Ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 13 січня 2023 року скасовано в частині вказівки на відновлення виконавчого провадженні.

У решті ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 13 січня 2023 року у даній справі залишено без змін.

Апеляційний суд вважав, що суд першої інстанції, задовольняючи вимоги скарги ОСОБА_1 у цій справі, помилково вказав про відновлення відповідного виконавчого провадження, оскільки за положеннями статті 41 Закону України "Про виконавче провадження" прийняття вказаного рішення віднесено до виключної компетенції державного виконавця, а не суду.

В іншій частині апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.

11 квітня 2023 року ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Весеньова Є. В. подала до апеляційного суду заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просила стягнути з Центрального ВДВС у м. Черкаси Центрального МУ МЮ (м. Київ) на її користь витрати на правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн, понесені при апеляційному перегляді справи.

14 квітня 2023 року Центральний ВДВС у м. Черкаси Центрального МУ МЮ (м. Київ) також подав суду заяву про ухвалення додаткової постанови, якою просив стягнути на свою користь з ОСОБА_1 1 342,00 грн сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги, у зв`язку з її частковим задоволенням.

Короткий зміст оскарженої додаткової постанови суду апеляційної інстанції

Додатковою постановою Черкаського апеляційного суду від 02 травня 2023 року заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Весеньова Є. В. про ухвалення додаткової постанови задоволено.

Стягнуто з Центрального ВДВС у м. Черкаси Центрального МУ МЮ (м. Київ) на користь ОСОБА_1 5 000,00 грн витрат на правничу допомогу при апеляційному перегляді даної справи.

У задоволенні заяви Центрального ВДВС у м. Черкаси Центрального МУ МЮ (м. Київ) про прийняття додаткової постанови щодо стягнення суми сплаченого судового збору відмовлено.

Додаткова постанова мотивована тим, що постановою Черкаського апеляційного суду від 04 квітня 2023 року апеляційну скаргу Центрального ВДВС у м. Черкаси Центрального МУ МЮ (м. Київ) задоволено частково та скасовано ухвалу районного суду в частині вказівки про відновлення виконавчого провадження, а в частині скасування постанови державного виконавця - залишено без змін. При цьому апеляційний суд зазначив, що ОСОБА_1 у скарзі на дії державного виконавця не порушувала перед судом питання про відновлення виконавчого провадження, у зв`язку із чим Соснівський районний суд м. Черкаси ухвалою від 13 січня 2023 року відновив виконавче провадження помилково.

Таким чином, оскільки вимоги скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця були судом задоволені, заявниця при апеляційному перегляді справи понесла витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5 000,00 грн, які підтверджені належними доказами та є співмірними зі складністю справи, відповідні витрати в силу приписів статті 452 ЦПК України мають покладатися на орган державної виконавчої служби.

При цьому апеляційний суд доводи заяви Центрального ВДВС у м. Черкаси Центрального МУ МЮ (м. Київ) про зменшення витрат на правову допомогу скаржника відхилив як необґрунтовані.

Одночасно, апеляційний суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Центрального ВДВС у м. Черкаси Центрального МУ МЮ (м. Київ) про відшкодування за рахунок іншої сторони судового збору, сплаченого за подання апеляційний перегляд справи, зазначивши, що за результатами такого перегляду постановою Черкаського апеляційного суду від 04 квітня 2023 року подану Центральним ВДВС у м. Черкаси Центрального МУ МЮ (м. Київ) апеляційну скаргу хоча й задоволено частково, однак ухвала Соснівського районного суду м. Черкаси від 13 січня 2023 року, якою вимоги скарги ОСОБА_1 на постанову державного виконавця задоволено, у зазначеній частині змін не зазнала.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

08 травня 2023 року Другий відділ державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального МУ МЮ (м. Київ), який є правонаступником Центрального ВДВС у м. Черкаси Центрального МУ МЮ (м. Київ), через засоби поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на додаткову постанову Черкаського апеляційного суду від 02 травня 2023 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати вказану додаткову постанову та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Весеньова Є. В. про ухваленнядодаткової постанови та задовольнити заяву відділу державної виконавчої служби про відшкодування витрат на сплату судового збору.

Доводи інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу від 21 червня 2023 року ОСОБА_1 просить суд відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Другого відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального МУ МЮ (м. Київ) та стягнути з останнього на її користь понесені нею витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5 000,00 грн при касаційному перегляді даної справи.

Копія вказаного відзиву направлена заявником іншим учасникам справи, на підтвердження чого суду надано відповідні докази.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 24 травня 2023 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.

09 червня 2023 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 02 серпня 2023 року справу призначено до судового розгляду.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржена додаткова постанова суду апеляційної інстанції відповідає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Пунктом 12 частини третьої статті 2 ЦПК України визначено, що одним із основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (частина перша статті 133 ЦПК України).

Пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, віднесено витрати на професійну правничу допомогу.

Пунктом 2 частини першої статті 1 Закону України Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI) визначено, що адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Відповідності до статті 26 Закону № 5076-VI "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті 1 Закону № 5076-VI, згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.


................
Перейти до повного тексту