Постанова
Іменем України
16 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 369/5153/21
провадження № 61-6413св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач), суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,
відповідач - Військова частина НОМЕР_1,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 вересня 2022 року в складі судді: Волчко А. Я., та постанову Київського апеляційного суду від 29 березня 2023 року в складі колегії суддів: Фінагеєва В. О., Кашперської Т. Ц., Яворського М. А.,
Історія справи
Короткий зміст позову
У квітні 2021 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 звернулися з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.
Позов мотивований тим, що позивачі маючи намір прибути до своєї земельної ділянки для огляду та проведення діq щодо її очистки від чагарників, не змогли потрапити до земельної ділянки, оскільки земельна ділянка площею 16,0 га (до складу якої входить і їх земельні ділянки) обнесена загорожею з колючого дроту на якому були попереджувальні таблички про заборону проходу на земельні ділянки.
Біля встановленого паркану з колючого дроту були присутні озброєні військові/працівники Військової частини НОМЕР_1, котрі пояснили, що огороджена територія належить військовій частині, але підтверджуючих документів не надали. Як наслідок, позивачам було відмовлено у доступі до їх земельної ділянок, які належать їм на праві власності, чим було порушено їх права та інтереси. Позивачі не раз намагалися ще потрапити на свою земельну ділянку для огляду та проведення дії щодо її очистки від чагарників, однак не змогли потрапити.
Позивачам стало відомо що на їх земельну ділянку та земельні ділянки 33 фізичних осіб ухвалою Києво-Святошинського районного суду у справі № 369/534/18 (в рамках кримінального провадження № 42018110350000001) та ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 04 травня 2018 року у справі № 761/16112/18 (в рамках кримінального провадження № 42016110350000255) накладено арешти.
Позивачі та інші власники земельних ділянок, які входять до складу земельної ділянки площею 16,0 га, створили ініціативну групу власників земельних ділянок та 24 липня 2020 року на адресу військової частини НОМЕР_1 направили листа в якому вимагали у строк до 31 липня 2020 року демонтувати паркани, які обмежують доступ до земельних ділянок їх власникам. У разі відмови паркани будуть демонтовані силами власників земельних ділянок 03 серпня 2020 року. Свої вимоги власники земельних ділянок (серед яких є позивачі) обґрунтовували тим, що ухвалою Печерського районного суду м. Києва № 757/28057/20-к було скасовано арешт з 34 земельних ділянок серед яких і земельні ділянки Позивачів, який було накладено ухвалою Києво- Святошинського районного суду Київської області від 17 січня 2018 року № 369/534/18 та ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 04 травня 2018 року № 761/16112/18.
Голові ініціативної групи власників 34 земельних ділянок від військової частини НОМЕР_1 надійшов лист від 27 липня 2020 року № 381 в якому було повідомлено, що військова частина буде продовжувати здійснювати охорони земельних ділянок (майна ДП МОУ) відповідно до Статуту гарнізонної та вартової служби ЗСУ. Таким чином, враховуючи вище викладені обставини щодо закриття кримінального провадження № 42016110350000255 (в яке було об`єднано з кримінальним провадженням 42018110350000001) ТУ ДБР, розташоване у м. Києві було закрито на підставі пункту 2 частини першої статті 284 КПК України та скасування арештів з земельних ділянок ухвалою Печерського районного суду м. Києва Відповідачем - військовою частиною НОМЕР_1 продовжуються порушуватися законні права та охоронювані інтереси Позивачів, як власників земельної ділянки.
ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 просили:
зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 усунути перешкоди позивачам в користуванні належними їм земельними ділянками, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, шляхом зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 знести самовільно встановлену огорожу з колючого дроту, що огороджує земельні ділянки.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 вересня 2022 року позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 задоволено.
Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 усунути перешкоди ОСОБА_1 в користуванні належною йому земельною ділянкою з кадастровим номером 3222481201:01:006:5098 площею 0,5295 га, яка розташована за адресою: Київська обл., Києво - Святошинський район, с. Віта - Поштова, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, шляхом зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 знести самовільно встановлену огорожу з колючого дроту, що огороджує вказану земельну ділянку.
Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 усунути перешкоди ОСОБА_2 в користуванні належною йому земельною ділянкою з кадастровим номером 3222481201:01:006:5088 площею 0,15 га, яка розташована за адресою: Київська обл., Києво - Святошинський район, с. Віта - Поштова, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, шляхом зобов`язання Військову частини НОМЕР_1 знести самовільно встановлену огорожу з колючого дроту, що огороджує вказану земельну ділянку.
Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 усунути перешкоди ОСОБА_3 в користуванні належною їй земельною ділянкою з кадастровим номером 3222481201:01:006:5100 площею 0,1501 га, яка розташована за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Віта - Поштова, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, шляхом зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 знести самовільно встановлену огорожу з колючого дроту, що огороджує вказану земельну ділянку.
Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 усунути перешкоди ОСОБА_4 в користуванні належною йому земельною ділянкою з кадастровим номером 3222481201:01:006:5067 площею 0,067 га, яка розташована за адресою: Київська обл., Києво - Святошинський район, с. Віта-Поштова, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, шляхом зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 знести самовільно встановлену огорожу з колючого дроту, що огороджує вказану земельну ділянку.
Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 усунути перешкоди ОСОБА_5 в користуванні належною йому земельною ділянкою з кадастровим номером 3222481201:01:006:5066 площею 0,275 га, яка розташована за адресою: Київська обл., Києво - Святошинський район, с. Віта-Поштова, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, шляхом зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 знести самовільно встановлену огорожу з колючого дроту, що огороджує вказану земельну ділянку.
Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 усунути перешкоди ОСОБА_6 в користуванні належною їй земельною ділянкою з кадастровим номером 3222481201:01:006:5085 площею 0,15 та, яка розташована за адресою: Київська обл., Києво - Святошинський район, с. Віта-Поштова, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, шляхом зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 знести самовільно встановлену огорожу з колючого дроту, що огороджує вказану земельну ділянку.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що:
власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
обмеження встановлені відповідачем щодо доступу власників земельних ділянок також встановлено постановою Київського апеляційного суду від 02 грудня 2020 року у справі № 369/5698/18;
звертаючись до суду з позовом, вказували на те, що встановлення Військовою частиною № НОМЕР_1 огороджувального паркану з колючого дроту на земельних ділянках, які зареєстровані за ними на праві власності, порушують їх право користування та володіння такими земельними ділянками, а тому, військова частина має усунути перешкоди у користуванні та володінні земельними ділянками шляхом знесення огорожі з колючого дроту;
військовою частиною № НОМЕР_1 порушено право позивачів на користування земельним ділянками з кадастровими номерами 3222481201:01:006:5098, 3222481201:01:006:5088, 3222481201:01:006:5100, 3222481201:01:006:5067, 3222481201:01:006:5066, 3222481201:01:006:5085, що належать ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 відповідно, на праві власності, приходить до висновку, що наявні підстави для зобов`язання Військової частини № НОМЕР_1 усунути перешкоди позивачам в користуванні належним їм на праві власності, шляхом зобов`язання Військової частини № НОМЕР_1 знести самовільно встановлену огорожу з колючого дроту, що огороджує вказані земельні ділянки.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 29 березня 2023 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 задоволено частково.
Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 вересня 2022 року змінено в мотивувальній частині виклавши його в редакції постанови.
В іншій частині рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 вересня 2022 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що
звертаючись до суду з позовом, позивачі вказували, що встановлення Військовою частиною НОМЕР_1 огороджувального паркану з колючого дроту на земельних ділянках, які зареєстровані за ними на праві власності, порушують їх право користування та володіння такими земельними ділянками, а тому, військова частина має усунути перешкоди у користуванні та володінні земельними ділянками шляхом знесення огорожі з колючого дроту. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції не звернув уваги, що жодного доказу зазначеним обставинам позивачі не подали. При цьому, суд першої інстанції безпідставно послався на постанову Київського апеляційного суду від 02 грудня 2020 року у справі № 369/5698/18.
вказуючи, що факт встановлення відповідачем огорожі на належних на праві власності позивачам земельних ділянках, підтверджується постановою Київського апеляційного суду від 02 грудня 2020 року у справі №369/5698/18, суд першої інстанції не звернув уваги, що у зазначеній справі брали участь інші особи, які не беруть участі у цій справі. Крім того, земельні ділянки, які були предметом спору у справі, на яку посилається суд першої інстанції, не мають жодного відношення до позивачів у цій справі. Інших доказів, які б підтверджували факт встановлення огороджувального паркану ВЧ НОМЕР_1 на земельних ділянках, належних позивачам на підставі права приватної власності, матеріали справи не містять. Тому позовні вимоги є недоведеними та не підтвердженими наявними у справі доказами;
разом з тим, під час перегляду справи в суді апеляційної інстанції, представник Військової частини НОМЕР_1 в судовому засіданні надав пояснення в яких вказав, що відповідачем дійсно встановлено огороджувальний паркан з колючого дроту на земельних ділянках, які зареєстровані за позивачами на праві власності. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників. Враховуючи пояснення представника відповідача, в яких він визнав обставини, на які посилалися позивачі, як підставу своїх вимог, а саме факт огородження військовою частиною НОМЕР_1 земельних ділянок позивачів, апеляційний суд вважає встановленим факт встановлення відповідачем огороджувального паркану на земельних ділянках позивачів, що порушує їх право користування та володіння такими земельними ділянками. Відтак, відповідач має усунути перешкоди у користуванні та володінні земельними ділянками, шляхом знесення вказаної огорожі. Доводи апеляційної скарги в частині допущених описок в позовній заяві в площах земельних ділянок, що належать позивачам, є не обґрунтованими, оскільки розміри вказаних ділянок зазначені в правовстановлюючих документах на них. При цьому, невірне зазначення позивачами площі ділянок, за умови подання достатніх доказів, які дають можливість ідентифікувати предмет спору, не може бути підставою до відмови в задоволенні позову.
Аргументи учасників справи
У березні 2023 року військова частина НОМЕР_1 подала касаційну скаргу на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 вересня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 29 березня 2023 року, в якій просила скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що:
належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування;
у судовому засіданні позивачі не надали доказів, на підставі яких суд встановив наявність обставин (фактів) порушення прав позивачів. Апеляційним судом було порушено зазначені норми, встановлюючи обставини справи лише на підставі пояснень позивача;
суд помилково дійшов висновку про факт встановлення відповідачем огороджувального паркану саме на земельних ділянках позивачів;
право користування земельними ділянками позивачів оскаржується в касаційному порядку. Військовою частиною НОМЕР_1 по даній справі право власності позивачів на спірну земельну ділянку не визнається;
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 22 червня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі.
09 серпня 2023 року справу передано судді-доповідачу Крату В. І.
Ухвалою Верховного Суду від 10 серпня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 22 червня 2023 року вказано, щопідставою касаційного оскарження вказаних судових рішень військова частина НОМЕР_1 зазначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, порушення норм процесуального права, вказує, що суди в оскаржуваних судових рішеннях застосували норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18, від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (пункт 1 другої статті 389 ЦПК України).
Фактичні обставини
Суди встановили, що у 2017 році за рішеннями Віта-Поштової сільської ради було надано безоплатно у власність 34 громадянам земельні ділянки, які знаходяться в с. Віта-Поштова, шість із яких були земельними ділянками позивачів.
Земельні ділянки позивачів та земельні ділянки інших 28 фізичних осіб розташовані в межах земельної ділянки загальною площею близько 16,0 га.
ОСОБА_1 - є власником земельної ділянки площею 1,5295 га з кадастровим номером 3222481201:01:006:5098, яка розташована за адресою: Київська область, Києво - Святошинський район, с. Віта - Поштова, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 12 квітня 2021 року №252193330.