1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2023 року

м. Київ

справа № 440/5333/21

адміністративне провадження № К/990/20930/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єресько Л.О.,

суддів: Білак М.В., Соколова В.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження без виклику учасників адміністративну справу № 440/5333/21

за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії

за касаційною скаргою ОСОБА_1, в інтересах якої діє представник Дзундза Юрій Романович,

на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2022 року, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Бартош Н.С., суддів Подобайло З.Г., Григорова А.М.,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та суть спору

1. ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач) в якому просила:

1.1. визнати протиправними дії відповідача щодо неврахування січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базовий місяць) при нарахуванні індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018;

1.2. визнати протиправними дії відповідача неврахування вимог абзаців четвертого-шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі - Порядок № 1078), при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення позивачці в період з 01.03.2018 по 20.09.2019;

1.3. зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення позивачці за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 в повному обсязі із застосуванням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця);

1.4. зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення позивачці за період з 01.03.2018 по 20.09.2019 в повному обсязі із урахуванням вимог абзаців четвертого-шостого пункту 5 Порядку № 1078.

2. В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці і відповідно до вимог чинного законодавства України проведення індексації у зв`язку із зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для юридичних осіб-роботодавців незалежно від форми власності та виду юридичної особи. Проте відповідач протиправно, на думку позивачки, у період з 01.01.2016 по 28.02.2018 не врахував січень 2008 року як місяць, з якого здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базовий місяць).

2.1. Крім того, зазначає, що у період з 01.03.2018 по 20.09.2019 питання виплати суми індексації у місяці підвищення грошових доходів, а також виплати визначеної суми індексації до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) врегульовано абзацами четвертим-шостим пункту 5 Порядку № 1078, тоді як відповідачем протиправно не застосовано положення цієї норми та не виплачено індексацію грошового забезпечення у фіксованому розмірі.

Установлені судами фактичні обставини справи

3. ОСОБА_1 у спірний період проходила службу у військовій частині НОМЕР_1, наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 20.09.2019 № 323 позивачку виключено зі списків особового складу військової частини та усіх видів грошового забезпечення.

4. Згідно з довідкою про нарахування індексації військової частини НОМЕР_1 позивачці за грудень 2015 року нараховано та перераховано на картковий рахунок індексацію у розмірі 1027,99 грн. За період з січня 2016 року по листопад 2018 року позивачці не нараховувалася та не виплачувалася індексація. За період з грудня 2018 по вересень 2019 року індексація проводилася.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

5. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 26.07.2021 (з урахуванням ухвали від 20.08.2021 про виправлення описки) позов задоволено частково:

5.1. визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачці індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018;

5.2. зобов`язано відповідача нарахувати та виплатити позивачці індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 з встановленням базового місяця - січень 2008 року;

5.3. визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачці індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 20.09.2019;

5.4. зобов`язано відповідача провести розрахунок та виплатити позивачці індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 20.09.2019 з урахуванням базового місяця, визначеного відповідно до пункту 5 Порядку №1078, та підстав для проведення індексації, передбачених статтею 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 №1282-ХІІ (із змінами та доповненнями);

5.5. у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

6. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що виплата індексації грошового забезпечення в обов`язковому порядку здійснюється за місцем проходження служби, а обмежене фінансування не впливає на право позивачки отримати індексацію грошового забезпечення.

6.1. З огляду на викладене та враховуючи, що відповідач взагалі не проводив нарахування індексації грошового забезпечення позивачки за період з січня 2016 року по вересень 2019 року (включно), суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову у цій частині. Суд також погодився із доводами позивачки, що оскільки зміна посадових окладів відбулася 01.01.2008 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294, то для нарахування індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 базовим місяцем є січень 2008 року.

6.2. Поряд із цим, суд першої інстанції зазначив про необґрунтованість вимоги позивачки щодо нарахування і виплати індексації з 01.12.2015, оскільки згідно із довідкою про нарахування індексації військової частини НОМЕР_1 від 31.07.2020 № 464 така індексація нарахована та виплачена.

6.3. Стосовно позовних вимог про допущення відповідачем протиправних дій щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 20.09.2019, суд першої інстанції із посиланням на положення абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 констатував, що відповідач при вирішення питання про наявність підстав для виплати позивачці індексації грошового забезпечення у місяці підвищення доходу (березень 2018 року) безпідставно оминув вказані норми, не встановив, чи перевищує розмір підвищення грошового доходу позивачки суму індексації, що склалася у місяці підвищення такого доходу, у зв`язку з чим дійшов необґрунтованого висновку про відсутність підстав для виплати індексації грошового забезпечення за період з березня 2018 року по вересень 2019 року.

7. Постановою Другий апеляційний адміністративний суд від 14.02.2022 апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 задоволено частково:

7.1. скасоване рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачці індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 20.09.2019; зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 з встановленням базового місяця - січень 2008 року; зобов`язання відповідача провести розрахунок та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 20.09.2018 з урахуванням базового місяця, визначеного відповідно до пункту 5 Порядку №1078, та підстав для проведення індексації, передбачених статтею 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 №1282-ХІІ (із змінами та доповненнями);

7.2. прийнято нове судове рішення, яким зобов`язано військову частина НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачці індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018;

7.3. в іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

8. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги частково, суд апеляційної інстанції зазначив, що повноваження щодо обрахунку індексації, в тому числі, щодо визначення базового місяця для такого нарахування, у відповідності до положень Закону №1282-XII та Порядку № 1078, покладається на відповідача, а тому правові підстави для зобов`язання останнього здійснити нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 року, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) січень 2008 року, на даний час відсутні.

8.1. Щодо періоду з 01.03.2018 по 20.09.2019 суд цієї інстанції виходив із того, що право на проведення індексації грошових доходів у військовослужбовців виникло лише у грудні 2018 року. Оскільки за період з 01.03.2018 по 30.11.2018 грошове забезпечення позивачки індексації не підлягало, відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом. При цьому, у період з 01.12.2018 по 20.09.2019 (день виключення зі списків особового складу) позивачці індексація грошового забезпечення була виплачена у повному обсязі з урахуванням базового місяця березень 2018 року, що підтверджується наданою під час розгляду справи у суді першої інстанції довідкою.

8.2. Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про безпідставність зобов`язання судом першої інстанції відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період 01.03.2018 по 20.09.2019.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух в касаційній інстанції

9. До Верховного Суду 12.06.2023 надійшла касаційна скарга ОСОБА_1, в інтересах якої діє представник Дзундза Юрій Романович, на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 14.02.2022, в якій сторона позивачки просить скасувати оскаржувану постанову та направити справу № 440/5333/21 на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

10. Ця касаційна скарга подана на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, з посиланням у касаційній скарзі на те, що судом апеляційної інстанції при вирішенні спірних правовідносин застосовано положення пунктів 5, 10-2 Порядку № 1078 щодо визначення базового місяця для нарахування індексації грошового забезпечення без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування, викладених у постановах від 26.01.2022 у справі № 400/1118/21, від 20.04.2022 у справі № 420/3593/20, від 12.05.2022 у справі № 200/7006/21, від 23.06.2022 у справі № 120/2399/21-а, від 28.09.2022 у справі № 400/1119/21, від 28.09.2022 у справі № 560/3965/21 та у подальшому підтримані у постанові від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21.

10.1. Так, скаржник звертає увагу, що Верховним Судом у постанові від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21 наведено обґрунтовану позицію щодо визначення січня 2008 року як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) для нарахування та виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям у період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно відповідно до вимог абзаців 1, 2 пункту 5 та пункту 10-2 Порядку №1078 та відсутність у цьому питанні дискреційних повноважень відповідача.

10.2. Також, підставою касаційного оскарження визначено пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, із посиланням у касаційній скарзі на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078.

10.3. Як зазначає скаржник згідно вказаних положень Порядку № 1078 виплата індексації провадиться виходячи з фіксованої величини, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу та до такої суми додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку (103 відсотка). Водночас суд апеляційної інстанції не встановив, чи перевищує розмір підвищення грошового доходу позивачки суму індексації, що склалася у місяці підвищення цього грошового доходу (у цьому випадку це березень 2018 року - місяць у якому відбулося підвищення посадового окладу згідно рішень Уряду).

11. Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.06.2023 визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Єресько Л.О., судді Калашнікова О.В., Білак М.В.

12. Ухвалою Верховного Суду від 22.06.2023 відкрите касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

13. Ухвалою Верховного Суду від 15.08.2023 закінчено підготовчі дії у справі та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження у відповідності до вимог статті 345 КАС України.

14. У зв`язку з ухваленням Вищою радою правосуддя рішення від 03.08.2023 № 770/0/15-23 про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку та наказу Голови Верховного Суду від 03.08.2023 № 2457-к про відрахування судді ОСОБА_2 зі штату Верховного Суду протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.08.2023, який здійснено на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 16.08.2023 № 1371/0/78-23, визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Єресько Л.О., судді Соколов В.М., Білак М.В.

Позиція інших учасників справи

15. Не погоджуючись із доводами касаційної скарги, військова частин НОМЕР_1 31.07.2023 подала до Суду відзив на касаційну скаргу, де відповідач просить відмовити у її задоволенні з огляду на необґрунтованість доводів останньої, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Позиція Верховного Суду

Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи

16. За правилами частин першої та другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. При цьому, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

17. Частиною третьою статті 341 КАС України визначено, що суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, зокрема, у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

18. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, виходить із такого.

19. Спір у цій справі виник у зв`язку із ненарахуванням та невиплатою військовою частиною у період з 01.12.2015 по 28.02.2018 позивачці (військовослужбовцю) індексації грошового забезпечення із застосуванням січня 2008 року, як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення та за період 01.03.2018 по 20.09.2019 індексації-різниці відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078.

20. Спеціальним законом, який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі є Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-XII, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

21. Відповідно до частин першої та другої статті 9 Закону № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

22. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

23. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону № 2011-XII).

24. Згідно зі статтею 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05.10.2000 № 2017-III (далі - Закон № 2017-III) з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

25. Відповідно до статті 19 цього ж Закону № 2017-III державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

26. Конституційний Суд України у Рішенні від 15.10.2013 № 9-рп/2013 наголосив, що винагорода за виконану працівником роботу є джерелом його існування та має забезпечувати для нього достатній, гідний життєвий рівень. Це визначає обов`язок держави створювати належні умови для реалізації громадянами права на працю, оптимізації балансу інтересів сторін трудових відносин, зокрема, шляхом державного регулювання оплати праці. Держава передбачає заходи, спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати, тобто грошової винагороди за виконану роботу як еквівалента вартості споживчих товарів і послуг. Згідно з положеннями частини шостої статті 95 КЗпП України, статей 33, 34 Закону України "Про оплату праці" такими заходами є індексація заробітної плати та компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати.

27. На підставі аналізу наведених положень законодавства Конституційний Суд України дійшов висновку, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер. Як складові належної працівникові заробітної плати ці кошти спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

28. Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 № 1282-XII (далі - Закон № 1282-XII, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

29. Відповідно до статті 1 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

30. Згідно з положеннями статті 2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

31. Відповідно до статті 4 Закону № 1282-XII (у редакції Закону № 911-VIII від 24.12.2015, що діє з 01.01.2016) індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

32. Підвищення грошових доходів населення, у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін (частина четверта статті 4 Закону № 1282-XII).

33. Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України (частини друга статті 5 Закону № 1282-XII).

34. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України (частина друга статті 6 Закону № 1282-XII).

35. Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення (надалі - Порядок № 1078).

36. Згідно з пунктом 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

37. У пункті 4 Порядку № 1078 визначено, що у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.

38. Механізм індексації має універсальний характер, позаяк індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру. Своєю чергою, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації (пункт 44 постанови Верховного Суду від 27.04.2021 у справі № 380/1513/20).


................
Перейти до повного тексту