ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 серпня 2023 року
м. Київ
справа №818/1533/17
касаційне провадження № К/9901/53220/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,
розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДФС у Сумській області на додаткову постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2018 (головуючий суддя - Бондар В.О., судді - Калитка О.М., Калиновський В.А.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "За мир" до Головного управління ДФС у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,
УСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "За мир" (надалі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Сумській області (надалі - відповідач, Управління, податковий орган), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Управління від 10.10.2017 №0003681402.
Сумський окружний адміністративний суд постановою від 22.11.2017, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2018, позов задовольнив частково: визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Управління від 10.10.2017 №0003681402 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 558422,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 139606,00 грн. В задоволені решти позовних вимог відмовив.
15.03.2018 позивач звернувся до суду апеляційної інстанції із заявою про ухвалення додаткового судового рішення, в якому просив суд ухвалити додаткове судове рішення та стягнути на користь Товариства за рахунок бюджетних асигнувань Управління судові витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката під час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій в розмірі 20000,00 грн.
В обґрунтування заяви, заявник посилається на понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в судах на підставі відповідного договору про надання правничої допомоги у судах першої та апеляційної інстанцій.
Харківський апеляційний адміністративний суд додатковою постановою від 16.05.2018 заяву Товариства задовольнив частково, прийняв додаткове судове рішення, яким здійснив розподіл судових витрат та стягнув з державного бюджету за рахунок бюджетних асигнувань Управління на користь Товариства витрати на правову допомогу адвоката у сумі 2000,00 грн.
Задовольняючи заяву частково, суд апеляційної інстанції виходив із того, що розмір витрат на оплату послуг адвоката є завищеним та не є співмірним із складністю справи та з виконаною адвокатом роботою (наданими послугами); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, оскільки підготовка та представництво інтересів позивача у судовому засіданні в судах першої та апеляційної інстанцій не потребувала настільки значного часу для надання адвокатом послуг та виконання робіт з правової (правничої) допомоги позивачу у співвідношенні до гонорару адвоката, а суми, які заявлені до відшкодування позивачу за надання послуг та виконання робіт з правової (правничої) допомоги не є належним чином обґрунтовані на предмет їх розміру, який визначений в поданій заяві.
Не погодившись із додатковою постановою суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся з касаційною скаргою, у якій просить скасувати додаткову постанову суду апеляційної інстанції і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви Товариства про стягнення судових витрат на правничу допомогу у повному обсязі.
В обґрунтування вимог касаційної скарги позивач зазначає про необґрунтованість додаткової постанови, оскільки судом апеляційної інстанції не враховано, що заявником не надано доказів в підтвердження обсягу наданих послуг та їх вартості. Вважає, що стягнуті витрати не є співмірними із складністю справи та виконаними адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, оскільки підготовка та представництво інтересів позивача у судовому засіданні не потребує значного часу надання адвокатом зазначених вище послуг, та справа не може вважатися справою значної складності.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 20.06.2018 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
Позивач відзив (заперечення) на касаційну скаргу суду не надав, що не перешкоджає її розгляду.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду, переглянувши додаткове рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з таких мотивів.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що між адвокатом та позивачем укладено договір про надання правничої допомоги у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій у цій справі. Умовами договору визначено, що на підтвердження виконання умов договору сторони складають акт виконаних робіт, у якому зазначають обсяг наданої правничої допомоги.
Товариство в заяві просило стягнути з позивача витрати на правову допомогу адвоката в розмірі 20000,00 грн.
З розрахунку розміру витрат на надання правничої допомоги Товариству вбачається: 13960,56 грн сплачується у разі позитивного вирішення справи, 340,00 грн за ознайомлення з матеріалами перевірки, позовною заявою, оскаржуваним судовим рішенням, апеляційною скаргою, 255,00 грн за вивчення судової практики, 1020,00 грн відрядження до суду апеляційної інстанції, 2000,00 грн транспортні витрати, 2480,00 грн складання заперечення на апеляційну скаргу. Всього у розмірі 20025,56 грн.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів зазначає про таке.
Пунктом першим частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною сьомою цієї статті розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
За вимогами статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За змістом частин другої - п`ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.