ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 812/706/16
адміністративне провадження № К/9901/45152/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Юрченко В.П., Хохуляк В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Первомайської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області (правонаступник Головне управління ДПС у Луганській області),
на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15 червня 2017 року (Суддя: Борзаниця С.В.),
та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2017 року (Судді: Гаврищук Т.Г. Блохін А.А., Сухарьок М.Г.),
у справі № 812/706/16
за позовом ОСОБА_1
до Первомайської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області,
Управління Пенсійного фонду України у м. Первомайську Луганської області
про визнання незаконною та скасування вимоги, визнання незаконним нарахування суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне страхування, -
В С Т А Н О В И В :
У червні 2016 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Луганського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Первомайської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області (далі - відповідач-1, Первомайська ОДПІ), Управління Пенсійного фонду України у м.Первомайську Луганської області (далі - відповідач-2, УПФУ у м. Первомайську), в якому, враховуючи уточнення позовних вимог, просив суд визнати незаконною та скасувати вимогу Первомайської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області від 10.03.2016 року №Ф-500-23 в сумі 10 970,78 грн; визнати незаконним нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне страхування в сумі 10 970,78 грн згідно недоїмок інтегрованої картки платника (а.с. 3-9, 24-30, 91-92).
Постановою Луганського окружного адміністративного від 15 червня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2017 року адміністративний позов задоволено частково, скасовано вимогу від 10.03.2016 року №Ф-500-23 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне страхування на сумі 10 970,78 грн за період з 01.01.2011 року по 30.06.2013 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено (а.с. 173, 207-208).
Не погодившись з вищенаведеними судовими рішеннями, Первомайська ОДПІ звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в обґрунтування доводів якої зазначила на порушенні судами попередніх інстанцій норм процесуального та матеріального справа, з огляду на правомірність прийняття оскаржуваної вимоги зі сплати недоїмки з єдиного внеску, заборгованість по якій відносно ОСОБА_1 в сумі 10 970,78 грн, згідно історії недоїмок інтегрованої картки платника виникла: 21.02.2013 - 8 582,72 грн, 22.04.2013 - 1 194,03 грн та 22.07.2013 року - 1 194,03 грн, та передана 01.10.2013 року УПФУ у м. Первомайську до контролюючого органу. За доводами скаржника, висновки судів попередніх інстанцій про неможливість перевірити правильність сум, визначених в оскаржуваній вимозі спростовуються самостійним їх підрахунком контролюючим органом в доводах касаційної скарги (враховуючи мінімальну заробітну плату у місячному розмірі за період з 01.01.2011 року по 30.06.2013 року). Контролюючий орган наполягає на тому, що суди попередніх інстанцій мали змогу самостійно перевірити правильність нарахованих позивачеві сум зі сплати єдиного внеску, а якщо б питання розрахунку спірних сум було порушено судом першої інстанції під час розгляду справи, то відповідач надав би цей розрахунок на вимогу суду. Враховуючи викладене, скаржник просив скасувати вищенаведені судові рішення та прийняти нове про відмову в задоволенні адміністративного позову (а.с. 218-222).
У зв`язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України справу передано на розгляд до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
Дослідивши матеріали справи в межах доводів та вимог касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій із матеріалів адміністративної справи, позивач був зареєстрований в якості фізичної особи - підприємця виконавчим комітетом Первомайської міської ради Луганської області та 12.02.2015 року припинено підприємницьку діяльність, що засвідчується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 73).
Первомайською ОДПІ відповідно до ст. 25 Закону України "Про збір та обік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" була винесена вимога від 10.03.2016 року №Ф- 500-23 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску у сумі 10970,78 грн станом на 29.02.2016 року.
В запереченнях на адміністративний позов представник Первомайської ОДПІ посилався на те, що у зв`язку із набранням чинності Закону України від 04.07.2013 року №406-VII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з проведенням адміністративної реформи", 01.10.2013 року Управлінням Пенсійного фонду України у м.Первомайську Луганської області передано до Первомайської ОДПІ заборгованість з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, у тому числі й відносно ФОП ОСОБА_1 в сумі 10 970,78 грн, яка згідно історії недоїмок інтегрованої картки платника, виникла: 21.02.2013 року - 8 582,72 грн, 22.04.2013 року - 1 194,03 грн та 22.07.2013 року - 1 194,03 грн, проте відсутня інформація стосовно періодів за які зазначені суми нараховано. Таким чином, сума єдиного внеску, зазначена в оскаржуваній вимозі, була нарахована позивачу не Первомайською ОДПІ, а УПФУ у м. Первомайську Луганської області. Також, додатково зазначено, що за період з 01.10.2013 року по 12.05.2015 року Первомайською ОДПІ єдиний внесок та/або пеня, штрафні (фінансові) санкції позивачу не нараховувались (а.с. 212-213).
Також, судами попередніх інстанцій із наявної в матеріалах справи довідки УПФУ в Попаснянському районі Луганської області від 25.08.2016 року №12304/04 (адресованій Первомайській ОДПІ ГУ ДФС), встановлено: "приватна фізична особа ОСОБА_1, вид діяльності - нотаріальна та інша юридична діяльність, був зареєстрований як платник внесків з 21.10.2005 року в УПФУ в м.Первомайську, але до Пенсійного фонду звіти щодо нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період 2011 - 2012 pоку не надавав, тому на підставі п.2 статті 7 розділу III Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" №2464-VI від 08.07.2010 року йому були нараховані до сплати обов`язкові платежі в розмірі мінімального страхового внеску за кожний місяць, тобто: 1) розрахунок від 21.02.2013 pоку - період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року в сумі 4010,30 грн, період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року в сумі 4572,42 грн; 2) розрахунок від 22.04.2013 року - період з 01.01.2013 року по 31.03.2013 року в сумі 1194,03 грн; 3)розрахунок від 22.07.2013 року - період з 01.04.2013 року по 30.06.2013 року в сумі 1194,03 грн. Загальна сума нарахованого внеску становить 10970,78 грн. У зв`язку з розміщенням архівів управління Пенсійного фонду України в м.Первомайську на окупованій території (м. Первомайськ), де органи державної та виконавчої влади України тимчасово не виконують свої повноваження, копії розрахунків щодо сум нарахованих до сплати внесків надати не представляється можливим (а.с. 111).
Задовольняючи адміністративний позов, шляхом скасування оскаржуваної вимоги контролюючого органу, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що спірна вимога була сформована відповідачем-1 на підставі даних, переданих відповідачем-2, однак, під час розгляду справи, жодного доказу на підтвердження наявності у позивача недоїмки в розмірі 10970,78 грн за період з 01.01.2011 року по 30.06.2013 року відповідачами на виконання вимог частини 2 статті 71 КАС України не надано (а.с. 170-173, 207-208).
Колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року №2464-VI (далі - Закон №2464-VI) платниками єдиного внеску є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.