Постанова
Іменем України
11 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 0907/2-6526/2011
провадження № 61-7573св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, міський голова м. Івано-Франківська, Обласне комунальне підприємство "Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації",
особа, яка подала апеляційну та касаційну скарги, - Акціонерне товариство "Сенс Банк",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства "Сенс Банк" на ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 27 лютого 2023 року в складі колегії суддів: Пнівчук О. В., Бойчука І. В., Томин О. О., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, міського голови м. Івано-Франківська, Обласного комунального підприємства "Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації" про визнання незаконним і скасування розпорядження міського голови про оформлення права власності, визнання недійсним свідоцтва про право власності та визнання недійсним технічного паспорта,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовної заяви
У червні 2011 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_4, міського голови м. Івано-Франківська, Обласного комунального підприємства "Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації", в якому просила:
- визнати незаконним та скасувати розпорядження міського голови від 27 червня 2008 року № 410-р, а саме - пункт 200 додатку № 1 щодо оформлення права власності на квартиру АДРЕСА_1 (далі - квартира НОМЕР_2 ) за ОСОБА_2 та ОСОБА_4 ;
- визнати недійсним свідоцтво про право власності від 03 липня 2008 року на квартиру НОМЕР_2, видане виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради на ім`я ОСОБА_2 та ОСОБА_4, реєстраційний номер - НОМЕР_1 ;
- визнати недійсним технічний паспорт на спірну квартиру НОМЕР_2, виданий Івано-Франківським обласним бюро технічної інвентаризації (далі - Івано-Франківське ОБТІ) 04 липня 2008 року ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .
Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовувала тим, що вона є власником 19/25 часток житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель та споруд на АДРЕСА_1 на підставі договору дарування від 26 серпня 1999 року, зареєстрованого в Івано-Франківському ОБТІ 02 вересня 1999 року за № 271.
Відповідачі є співвласниками 6/25 часток цього ж будинку з відповідною частиною господарських будівель та споруд на підставі договору дарування від 07 листопада 2000 року, зареєстрованого в Івано-Франківському ОБТІ 04 грудня 2000 року за № 271.
Незважаючи на реєстрацію відповідачами свого права власності на вказану частину будинку, в порушення пункту 6.1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, міським головою м. Івано-Франківська прийнято розпорядження № 410-р від 27 червня 2008 року (пункт 200 додатку № 1) щодо оформлення права власності на спірну квартиру НОМЕР_2 за ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .
На підставі цього розпорядження міськвиконкомом 03 липня 2008 року видано ОСОБА_2 та ОСОБА_4 свідоцтво про право власності на спірну квартиру по 1/2 частці за кожною, загальною площею 56,5 кв. м, житловою - 32 кв. м.
04 липня 2008 року Івано-Франківське ОБТІ виготовило новий технічний паспорт на спірну квартиру відповідачів, відповідно до якого до складу квартири НОМЕР_2 включено туалет на горищі, який знаходиться над квартирою позивача.
Після видачі оспорюваного свідоцтва про право власності, міський голова Івано-Франківської міської ради видав розпорядження № 447-р від 16 липня 2008 року про визнання такими, що втратили чинність деяких пунктів додатку № 1, зокрема пункту 200 розпорядження міського голови № 410-р від 27 червня 2008 року. Однак розпорядження міського голови № 410-р від 27 червня 2008 року, а саме - пункт 200 додатку № 1 щодо оформлення права власності, є незаконним з часу його прийняття, і як наслідок, недійсним є свідоцтво про право власності, видане на підставі цього розпорядження.
Однак, свідоцтво про право власності відповідачів на спірну квартиру НОМЕР_2 не скасовано і вони продовжують його використовувати як правовстановлюючий документ, чим порушують право позивача як співвласника цього будинку.
Посилаючись на зазначене та на порушення свого права, ОСОБА_1 просила суд задовольнити її позовні вимоги.
Короткий зміст рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області рішенням від 09 листопада 2012 року позов ОСОБА_1 задовольнив частково. Визнав недійсним свідоцтво про право власності ОСОБА_2 та ОСОБА_4 від 03 липня 2008 року на 1/2 частку спірної квартири НОМЕР_2 за кожною. В іншій частині позовних вимог відмовив. Вирішив питання розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оспорюване свідоцтво про право власності відповідачів на спірну квартиру НОМЕР_2 порушує право позивача на 0,7 кв. м як співвласника цього будинку. Однак суд не вбачав підстав для задоволення вимоги позову в частині визнання незаконним і скасування пункту 200 додатку № 1 розпорядження міського голови № 410-р від 27 червня 2008 року про оформлення права власності, оскільки спір у цій частині відсутній, у зв`язку з визнанням вказаного пункту нечинним розпорядженням міського голови № 447-р від 16 липня 2008 року. Також суд не вбачав підстав для визнання недійсним технічного паспорту, оскільки відсутній спір з цього питання.
Апеляційний суд Івано-Франківської області рішенням від 15 квітня 2013 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишив без задоволення. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив частково.
Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 09 листопада 2012 року в частині визнання незаконним і скасування розпорядження міського голови та визнання недійсним свідоцтва про право власності скасував та ухвалив у цій частині нове судове рішення.
Визнав незаконним та скасував розпорядження міського голови від 27 червня 2008 року № 410-р у пункті 200 додатку № 1 про оформлення права власності на спірну квартиру НОМЕР_2 за ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .
Визнав недійсним свідоцтво про право власності від 03 липня 2008 року на спірну квартиру НОМЕР_2 по 1/2 частці за ОСОБА_2 та ОСОБА_4, реєстраційний номер - НОМЕР_1 .
У решті рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Апеляційний суд не погодився з висновком суду першої інстанції в частині відмови у визнанні незаконним та скасування пункту 200 додатку № 1 розпорядження міського голови № 410-р від 27 червня 2008 року, оскільки такі висновки не відповідають фактичним обставинам справи та прийняті з порушенням норм матеріального права. Визнаючи незаконним та скасовуючи оскаржуване розпорядження міського голови від 27 червня 2008 року № 410-р в пункті 200 додатку № 1, апеляційний суд виходив з того, що таке розпорядження прийняте з порушенням порядку, встановленого пунктом 6.1 та додатку № 1 до пункту 2.1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, а тому є незаконним з часу його прийняття.
Також апеляційний суд не погодився з висновком суду першої інстанції в частині обґрунтування та підстав для визнання недійсним оскаржуваного свідоцтва про право власності відповідачів на спірну квартиру, оскільки суд першої інстанції зробив розрахунки площі ідеальних часток співвласників спірного будинку НОМЕР_3, що не було предметом спору та дослідження в судовому засіданні, що свідчить про вихід суду за межі позовних вимог.
Визнаючи недійсним свідоцтво про право власності, апеляційний суд виходив з того, що вказане свідоцтво видане на підставі розпорядження № 410-р від 27 червня 2008 року, яке є незаконним та підлягає визнанню недійсним, а тому і свідоцтво підлягає скасуванню.
В іншій частині апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 22 грудня 2022 року у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Альфа-Банк" (далі - АТ "Альфа-Банк") на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 09 листопада 2012 року та рішення Апеляційного суду Івано-Франківської області від 15 квітня 2013 року у цій справі відмовлено, з тих підстав, що АТ "Альфа-Банк" не було учасником справи, з апеляційною скаргою, як особа, яка не брала участі у справі, до апеляційного суду не зверталося, проте порушує питання про оскарження у касаційному порядку судового рішення, яке не було об`єктом перегляду в апеляційному порядку за його апеляційною скаргою.
У січні 2023 року АТ "Альфа-Банк", яке змінило свою назву на Акціонерне товариство "Сенс Банк" (далі - АТ "Сенс Банк"), як особа, яка не брала участі у справі, та вважає, що суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, подало апеляційну скаргу на рішення Івано-Франківського міського суду від 09 листопада 2012 року та рішення Апеляційного суду Івано-Франківської області від 15 квітня 2013 року.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що 14 липня 2008 року між ВАТ "Сведбанк" (правонаступник ПАТ "Сведбанк") та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 0803/0708/88-004 з наступними змінами та доповненнями, відповідно до умов якого банк надав у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти у сумі 25 000,00 дол. США строком до 10 липня 2018 року, зі сплатою 11,9 % річних.
На забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між банком з однієї сторони та ОСОБА_2 і ОСОБА_4 з іншої сторони було укладено договір іпотеки, згідно з умовами якого останні передали в іпотеку спірну квартиру НОМЕР_2 .
25 травня 2012 року між ПАТ "Сведбанк" та ПАТ "Дельта Банк" був укладений договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення.
У свою чергу 15 червня 2012 року між ПАТ "Дельта Банк" та АТ "Альфа-Банк", яке змінило свою назву на АТ "Сенс Банк", був укладений договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитним договором та договорами забезпечення.
Згідно з вищезазначеними угодами (договорами) відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № 0803/0708/88-004 від 14 липня 2008 року та договором іпотеки від 14 липня 2008 року, укладеним на його забезпечення, на користь АТ "Альфа-Банк".
Зазначало, що в Державному реєстрі іпотеки міститься запис про іпотеку № 7560006 від 25 липня 2012 року, де іпотекодержателем вказано АТ "Альфа-Банк". До внесення цього запису в реєстрі був наявним запис за тим самим реєстраційним номером від 14 липня 2008 року, де іпотекодержателем було зазначено попереднього кредитора - ВАТ "Сведбанк".
У зв`язку із неналежним виконанням позичальником умов кредитного договору станом на 25 листопада 2022 року утворилася заборгованість у розмірі 16 441,10 дол. США. Також заявник зазначав, у провадженні Івано-Франківського міського суду перебуває справа № 344/10821/16-п за позовом АТ "Альфа-Банк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, провадження у якій зупинено до розгляду справи № 344/12787/16-ц за позовом ОСОБА_2 до АТ "Альфа-Банк", ПАТ "Дельта-Банк", ПАТ "Омега Банк" про визнання недійсними кредитного договору та додаткових угод та застосування наслідків недійсності вказаних правочинів.
Заявник вказував, що зобов`язання за вказаним кредитним договором не виконані, договір іпотеки не припинений, записи про іпотеку та заборону не скасовані у відповідних державних реєстрах.
Оскаржуваними рішеннями судів вирішено спір про право власності на нерухоме майно, а саме - спірну квартиру НОМЕР_2, яка є предметом іпотеки. Задоволення позовних вимог впливає на права та інтереси АТ "Сенс Банк" як іпотекодержателя, яке не було залучено до участі у справі як співвідповідача, у зв`язку з чим банк просив скасувати оскаржувані судові рішення та відмовити у задоволенні позову.
Івано-Франківський апеляційний суд ухвалою від 27 лютого 2023 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ "Сенс Банк" на рішення Івано-Франківського міського суду від 09 листопада 2012 року у цій справі закрив.
Закриваючи апеляційне провадження, апеляційний суд виходив із того, що ОСОБА_2 та ОСОБА_5 є співвласниками 6/25 часток спірного будинку НОМЕР_3 на підставі нотаріально посвідченого договору дарування від 07 листопада 2000 року, який є чинним, не скасованим та не визнаним недійсним. Тому скасування оскаржуваного свідоцтва про право власності не позбавило ОСОБА_2 та ОСОБА_4 права власності на належну iм частку будинку. Тому банк не позбавлений права звернути стягнення на належну відповідачам частку спірного будинку, що свідчить про те, що рішенням суду не вирішувалися права та інтереси банку.
Короткий зміст вимог та доводів, наведених у касаційній скарзі
У травні 2023 року АТ "Сенс Банк" звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 27 лютого 2023 року та направити справу до апеляційного суду для продовження розгляду справи.
Підставою касаційного провадження ухвали апеляційного суду заявник зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що раніше відповідачам належало на праві спільної часткової власності 6/25 часток спірного будинку без визначення кожного зі співвласників, а після видачі оскаржуваного свідоцтва про право власності на нерухоме майно відповідачі стали власниками спірної квартири НОМЕР_2 з відповідними технічними характеристиками. Предметом іпотеки є саме спірна квартира НОМЕР_2, яка є виділеним об`єктом нерухомого майна з відповідними технічними характеристиками, яка належала відповідачам на підставі оскаржуваного свідоцтва про право власності від 03 липня 2008 року. А тому заявник не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що скасування оскаржуваного свідоцтва про право власності не позбавило ОСОБА_2 та ОСОБА_4 права власності на належну iм частку будинку, на яку банк може звернути стягнення в рахунок погашення заборгованості.
Тому оскільки оскаржуваним в апеляційному порядку рішенням суду вирішено спір про право власності на нерухоме майно, а саме - визнано недійсним свідоцтво про право власності відповідачів на спірну квартиру НОМЕР_2, яка є предметом іпотеки, то задоволення такої вимоги впливає на права та інтереси банку як іпотекодержателя, зокрема, на його право в позасудовому порядку звернути стягнення на предмет іпотеки саме в тому виді, в якому банк набув на нього речові права як іпотекодержатель.
Доводи інших учасників справи
У липні 2023 року ОСОБА_1 подала відзив на касаційну скаргу, в якому вказує на те, що доводи касаційної скарги є безпідставними, а висновки суду апеляційної інстанції - законними та обґрунтованими. Тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 08 червня 2023 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано матеріали справи з Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області.
Справа надійшла до Верховного Суду у липні 2023 року.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що сторони є співвласниками будинку АДРЕСА_1 . Позивач є власником 19/25 часток житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель і споруд на підставі договору дарування від 26 серпня 1999 року, що зареєстрований в Івано-Франківському ОБТІ 02 вересня 1999 року за № 271 (т. 1 а. с. 11).
Відповідачі є співвласниками 6/25 часток цього ж будинку з відповідною частиною господарських будівель та споруд на підставі договору дарування від 07 листопада 2000 року, що зареєстрований в Івано-Франківському ОБТІ 04 грудня 2000 року за № 271 (т. 1 а. с. 12).
27 червня 2008 року міським головою м. Івано-Франківська прийнято розпорядження № 410-р про оформлення права власності на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 та ОСОБА_4, на підставі якого 03 липня 2008 року видано останнім свідоцтво про право власності на спірну квартиру
НОМЕР_2 по 1/2 частці за кожною, загальною площею 56,5 кв. м, житловою 32 кв. м. Розпорядженням міського голови м. Івано-Франківська № 447-р від 16 липня 2008 року визнано таким, що втратило чинність розпорядження міського голови № 410-р від 27 червня 2008 року про оформлення права власності на спірну квартиру НОМЕР_2 за ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .