Постанова
Іменем України
16 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 344/16033/21
провадження № 61-4194св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1,
відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2,
треті особи: служба у справах дітей виконавчого комітету Івано-Франківської ради, орган опіки та піклування виконавчого комітету Івано-Франківської ради,
провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 16 лютого 2023 року та додаткову постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 07 березня 2023 року в складі колегії суддів: Фединяка В. Д., Максюти І. О., Василишин Л. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 та з урахуванням уточнених позовних вимог просила визначити місце проживання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, за місцем її проживанням у квартирі АДРЕСА_1 .
Позовні вимоги мотивувала тим, що з 01 серпня 2012 року перебуває в зареєстрованому шлюбі з відповідачем. ІНФОРМАЦІЯ_2 в них народився син ОСОБА_3 .
Зазначала, що фактичні шлюбні відносини між ними припинились, протягом тривалого часу спільно не проживають, спільний побут не ведуть та не спілкуються. Малолітній син проживає з нею та знаходиться на її утриманні, у зв`язку з чим просила позов задовольнити.
У листопаді 2022 року ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1, у якому просив визначити місце проживання малолітнього сина ОСОБА_3 разом з ним.
На обґрунтування зустрічних позовних вимог зазначав, що твердження ОСОБА_1 про те, що їхній син ОСОБА_3 проживає з нею не відповідає дійсності, оскільки ОСОБА_3 проживає разом з ним в належній йому квартирі АДРЕСА_2 . Це відповідає бажанню сина і якнайкраще забезпечує його інтереси.
Він любить сина, постійно слідкує за станом його здоров`я, його розвитком, виховує та має змогу забезпечити його всім необхідним.
ОСОБА_1 03 жовтня 2021 року пішла з дому та припинила цікавитися їхнім сином, який не тільки не відчуває материнської турботи та піклування, а навпаки почав все більше відчувати на собі її агресивний стан та боятися її.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 09 листопада 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визначено місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з матір`ю ОСОБА_1 .
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.
Рішення суду мотивоване тим, що батько, хоча й належним чином займається вихованням та утриманням дитини, однак, перешкоджаючи ОСОБА_1 у спілкуванні з сином, позбавляє його належної опіки й виховання з боку матері, порушує їхнє право на прямі контакти, що суперечить найкращим інтересам дитини та сімейним цінностям. Разом з тим, виходячи з найкращих інтересів дитини, та обставин, за яких дитина стала проживати з батьком, враховуючи усталений спосіб життя дитини з матір`ю протягом значного періоду часу, місце проживання дитини слід визначити з нею.
Короткий зміст судових рішень суду апеляційної інстанції
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 16 лютого 2023 року рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 09 листопада 2022 року скасовано й ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_2 задоволено.
Визначено місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом з батьком за місцем проживання останнього за адресою: АДРЕСА_3 .
Роз`яснено ОСОБА_2 та ОСОБА_1, що відповідно до положень статті 157 СК України той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Додатковою постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 07 березня 2023 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 .
Суд апеляційної інстанції виходив з того, що суд першої інстанції не врахував інтереси дитини, так як малолітній ОСОБА_3 тривалий час проживає з батьком, не взяв до уваги висновок органу опіки та піклування про доцільність визначити місце проживання дитини з батьком, прихильність сина до батька, психологічну характеристику психоемоційного стану дитини та сімейних відносин, тому дійшов помилкового висновку про визначення місця проживання дитини з матір`ю.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У березні 2023 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 16 лютого 2023 року та додаткову постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 07 березня 2023 року й залишити в силі рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 09 листопада 2022 року.
Підставами касаційного оскарження зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 14 лютого 2019 року в справі № 377/128/18, від 09 листопада 2020 року в справі № 487/7241/18, від 23 грудня 2020 року в справі № 712/11527/17.
На обґрунтовування вимог касаційної скарги зазначає, що апеляційний суд не врахував, що відповідач чинить їй перешкоди в спілкуванні з сином і такі його неправомірні дії призвели до розлуки дитини з матір`ю та вплинули на позицію ОСОБА_3 проживати з батьком.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 05 квітня 2023 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.
03 травня 2023 року справа № 344/16033/21 надійшла до Верховного Суду.
ОСОБА_2 надіслав відзив на касаційну скаргу, у якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення апеляційного суду без змін.
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини, встановлені судами
ОСОБА_2 і ОСОБА_1 з 01 серпня 2012 року перебували в зареєстрованому шлюбі, у якому ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син ОСОБА_3 .
Під час шлюбу сторони разом з дитиною проживали за адресою: АДРЕСА_3, яка належить ОСОБА_2 .
ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4, яка належить ОСОБА_5 . За цією ж адресою зареєстрований малолітній син ОСОБА_3 . У квартирі належні умови для проживання дитини, її навчання.
ОСОБА_2 є фізичною особою-підприємцем та працює в фірмі "Філкар Сервіс" дистанційно на посаді логіста. Його заробітна плата становить 2 800,00 польських злотих щомісячно.
ОСОБА_1 працює інспектором з кадрів у ПФ "Галицький двір" з 09 серпня 2021 року, її заробітна плата становить 6 200,00 грн щомісячно.
З жовтня 2021 року малолітній син сторін проживає з батьком за адресою: АДРЕСА_3 . У квартирі створені належні умови для проживання та розвитку дитини, що підтверджується актом обстеження житлово-побутових умов, складеним працівниками служби у справах дітей виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради 03 лютого 2022 року. ОСОБА_3 має окрему кімнату, облаштовану меблями та побутовою технікою, місце для сну, відпочинку та підготовки уроків. Забезпечений одягом відповідно до віку та сезону, продуктами харчування та канцелярським приладдям.
З цього часу мати ОСОБА_1 спілкується з дитиною виключно в телефонному режимі. ОСОБА_1 зверталась до служби у справах дітей із заявою-скаргою щодо вчинення фізичного та психологічного насильства відносно неї з боку чоловіка в присутності дитини та щодо перешкод у спілкуванні з сином, а також із заявами про визначення порядку спілкування з сином про проведення з ним роботи практичного психолога щодо налагодження емоційного контакту з дитиною.
Згідно з характеристикою ОСОБА_3, учня 3-А класу Ліцею № 22 Івано-Франківської міської ради від 10 грудня 2021 року, учень завжди охайний та має доглянутий вигляд. Обоє батьків ОСОБА_3 беруть участь в навчальному процесі.
Відповідно до інформації Ліцею № 22 Івано-Франківської міської ради від 21 січня 2022 року № 01-24/19, наданої на запит служби у справах дітей, ОСОБА_3 навчається у 3-А класі. Батьки проживають за різними адресами. З вересня 2021 року вихованням, навчальною діяльністю дитини займається батько ОСОБА_2 разом із бабусею ОСОБА_7 . Батько турбується про фізичний розвиток дитини, забезпечує регулярне відвідування ОСОБА_8 -до. З вересня 2021 року мати ОСОБА_1 не бере участі в навчально-виховному процесі ОСОБА_3 .
Згідно з психологічною характеристикою психоемоційного стану дитини та сімейних відносин від 24 листопада 2021 року, за результатами діагностики батьківсько-дитячих відносин найбільш привабливим членом сім`ї для малолітнього ОСОБА_3 є батько. Дитина симпатизує і прихильно ставиться до батька. ОСОБА_3 відчуває емоційну прихильність до матері, але не включає її до складу своєї сім`ї.
У березні 2022 року ОСОБА_3 з бабусею ОСОБА_7 виїхав до Польщі та перебував за межами України до жовтня 2022 року. ОСОБА_1 було відомо про те, що син перебуває в Польщі, однак контакту з дитиною вона не мала.
19 травня 2022 року виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради як орган опіки та піклування надав висновок щодо визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно з яким вважає за доцільне визначити місце проживання дитини з батьком ОСОБА_9 .
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 показали, що батьки малолітнього ОСОБА_3 однаково турботливо відносились до виховання сина. Однак внаслідок конфліктів у сім`ї та з часу припинення спільного проживання ОСОБА_3 прихильніше відноситься до батька, з яким проживає.
У судовому засіданні в присутності представника органу опіки на піклування та психолога малолітній ОСОБА_3 зазначив, що на цей час проживає з батьком і надалі також хоче проживати з батьком. Має друзів, відвідує ІТ-заняття, вільний час проводить з батьком. Спілкуватися з мамою не хоче.
Психолог, який був присутній під час з`ясування думки малолітньої дитини, пояснила, що ОСОБА_3 висловлювався вільно, але хвилювався. У дитини є образа на матір. Дитина тривалий час не спілкувалась з мамою та не відчуває безпеки, яку може дитині дати мати. На думку дитини могло вплинути те, що він протягом року не спілкувався з матір`ю.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 51 Конституції України та статті 5 СК України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Зокрема, держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини (частина друга і третя статті 5 СК України). При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.