Постанова суду № 753/6745/17 від 15.08.2023 про стягнення заборгованості

Постанова

Іменем України

15 серпня 2023 року

м. Київ

справа № 753/6745/17

провадження № 61-7633св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Стрільчука В. А.,

учасники справи:

позивач - Акціонерне товариство "Банк "Український капітал", правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Інвест-Кредо",

відповідач - ОСОБА_1,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційні скарги Акціонерного товариства "Банк "Український капітал" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Інвест-Кредо" на постанову Київського апеляційного суду від 03 серпня

2022 року у складі колегії суддів: Ящук Т. І., Немировської О. В., Левенця Б. Б.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог позовної заяви

У березні 2015 року Публічне акціонерне товариство "Банк "Український капітал" (далі - ПАТ "Банк "Український капітал") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 25 січня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством "Банк "Український капітал" (далі - ВАТ "Банк "Український капітал"), яке було перейменовано у ПАТ "Банк "Український капітал", та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 1 280 000 дол. США строком до 23 березня 2013 року зі сплатою 14,5 % річних.

У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за указаним кредитним договором, банк у січні 2013 року направляв боржнику вимогу про дострокове погашення заборгованості, яка ним залишена без виконання. У вересні 2013 року банк звертався до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки у рахунок погашення заборгованості.

Заочним рішенням Подільського районного суду міста Києва від 21 листопада 2013 року в справі № 758/10416/13-ц позов задоволено. У рахунок погашення заборгованості за кредитом у розмірі 1 008 000 дол. США, простроченої заборгованості за процентами - 371 478,84 дол. США, пені - 410 4155,37 грн, пені за простроченими процентами - 642 590,72 грн, звернуто стягнення на чотири об`єкта нерухомості, належних відповідачу, та переданих позивачу в іпотеку. На час звернення до суду з позовом у цій справі вказане рішення суду не виконано. 31 серпня 2015 року банком відповідно до статті 49 Закону України "Про іпотеку" придбано три об`єкта нерухомості за загальною вартістю 11 435 000 грн. Позивач вважав, що відповідачем належним чином не виконано зобов`язання за кредитним договором.

Враховуючи викладене, уточнивши позовні вимоги, ПАТ "Банк "Український капітал" просило суд стягнути з відповідача кредитну заборгованість за кредитним договором від 25 січня 2008 року у загальному розмірі 1 097 771,71 дол. США, з яких: прострочена заборгованість за кредитом в розмірі 805 302,68 дол. США, прострочена заборгованість за процентами за користування кредитом за період з 09 серпня 2013 року до 10 березня 2015 року в розмірі 292 469,03 дол. США.

Справа переглядалася судами неодноразово.

Короткий зміст рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій при першому розгляді справи

Стягнено з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Банк "Український капітал" заборгованість за кредитним договором в сумі 856 748,02 дол. США, що в гривневому еквіваленті станом на 19 жовтня 2015 року за курсом НБУ складає 18 248 732,83 грн, заборгованість зі сплати процентів - 90 911 дол. США, що в гривневому еквіваленті станом на 19 жовтня 2015 року за курсом НБУ складає 1 936 414,74 грн.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Верховного Суду України від 13 березня 2017 року рішення Дарницького районного суду міста Києва від 19 листопада 2015 року, ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 23 березня 2016 року та ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 липня 2016 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 26 січня 2018 року позов задоволено.

Стягнено з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Банк "Український капітал" заборгованість за кредитним договором у розмірі 1 097 771,71 дол. США, з яких: 805 302,68 дол. США - прострочена заборгованість за кредитом; 292 469,03 дол. США - прострочена заборгованість за процентами за користування кредитом.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що у зв`язку з порушенням виконання зобов`язання відповідач повинен повернути позивачеві грошові кошти за кредитним договором у тій самій валюті, у якій він їх отримав, та враховуючи те, що звернення стягнення на предмет іпотеки не задовольнило вимог кредитора за основним зобов`язанням, вважав, що позовні вимоги про стягнення тіла кредиту та нарахованих процентів підлягають задоволенню.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції (новий розгляд)

Постановою Київського апеляційного суду від 29 січня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 26 січня 2018 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Банк "Український капітал" простроченої заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 292 469,03 дол. США скасовано та у цій частині у задоволенні позову відмовлено.

У іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачем, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору, надіслано останньому претензію про дострокове повернення кредиту, нарахованих процентів та сплати штрафних санкцій, яка отримана ОСОБА_1 09 березня 2013 року (т.1, а. с. 49). Крім того, заочним рішенням Подільського районного суду міста Києва від 21 листопада 2013 року в рахунок погашення заборгованості за кредитом, процентами та штрафу звернуто стягнення на предмет іпотеки.

За вказаних обставин, АТ "Банк "Український капітал" використав право вимагати дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, а також сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України, та пені за порушення умов договору, шляхом стягнення цих коштів у судовому порядку за рахунок переданого в іпотеку майна.

Отже, суд першої інстанції достовірно не з`ясував періоду нарахованих ОСОБА_1 процентів за користування кредитними коштами та не врахував відповідних положень закону, у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення простроченої заборгованості за процентами за користування кредитом.

Короткий зміст рішення суду касаційної інстанції (новий розгляд)

Постановою Верховного Суду від 05 червня 2019 року рішення Дарницького районного суду міста Києва від 26 січня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 29 січня 2019 року в частині позовних вимог ПАТ "Банк "Український капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за тілом кредиту скасовано.

У задоволенні позову ПАТ "Банк "Український капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за тілом кредиту відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позову, Верховний Суд вважав, що рішенням Подільського районного суду міста Києва від 21 листопада 2013 року на користь банку було стягнено заборгованість шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки і заборгованість за кредитним договором вказана у такому рішенні у повному обсязі, а тому суди дійшли помилкового висновку про можливість покладення на позичальника відповідальності зі сплати заборгованості за тілом кредиту. Банк мав право на стягнення з відповідача тільки сум, передбачених положеннями частини другої статті 625 ЦК України, проте з такими вимогами не звертався.

30 січня 2020 року ТОВ "ФК Інвест-Кредо" оскаржило рішення Дарницького районного суду міста Києва від 26 січня 2018 року в апеляційному порядку.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 24 лютого 2020 року поновлено ТОВ "ФК Інвест-Кредо" строк на апеляційне оскарження рішення Дарницького районного суду міста Києва від 26 січня 2018 року, відкрито апеляційне провадження.

Протокольною ухвалою Київського апеляційного суду від 02 липня 2020 року залучено ТОВ "ФК Інвест-Кредо" як правонаступника позивача у справі.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 18 березня 2021 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "ФК Інвест-Кредо" на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 26 січня 2018 року закрито.

Закриваючи апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України, суд виходив із того, що рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 26 січня 2018 року питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ТОВ "ФК Інвест-Кредо" не вирішувалося, оскільки на момент розгляду справи судом першої інстанції ТОВ "ФК Інвест?Кредо" не було учасником спірних правовідносин, а договір факторингу, згідно з умовами якого ТОВ "ФК Інвест-Кредо" набуло право вимоги за кредитним договором від 25 січня 2008 року № 04свкл-08, укладено 17 січня 2019 року.

Постановою Верховного Суду від 16 червня 2021 року касаційну скаргу ТОВ "ФК Інвест-Кредо" задоволено, ухвалу Київського апеляційного суду від 18 березня 2021 року скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

У вказаній постанові суд касаційної інстанції зазначив, що цивільний процесуальний закон покладає на сторони обов`язок щодо добросовісності їх дій. Лише здійснення сторонами своїх процесуальних прав для досягнення тих процесуальних цілей, які визначені законом, та сумлінне виконання сторонами своїх процесуальних обов`язків може забезпечити справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільної справи, у межах якого будуть встановлені дійсні права та обов`язки сторін.

Направляючи справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції, Верховний Суд виходив з того, що апеляційному суду необхідно вирішити процесуальне питання щодо обґрунтованості апеляційної скарги ТОВ "ФК Інвест-Кредо" на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 26 січня 2018 року з урахуванням конкретних обставин цієї справи із дотриманням принципів справедливості, добросовісності та розумності, що є загальними засадами цивільного законодавства (стаття 3 ЦК України), а також основоположних засад (принципів) цивільного судочинства (частина третя статті 2 ЦПК України).

Ухвалою Київського апеляційного суду від 11 серпня 2021 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "ФК Інвест-Кредо" на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 26 січня 2018 року закрито. Апеляційну скаргу повернуто ТОВ "ФК Інвест-Кредо".

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що АТ "Банк "Український капітал" приймав участь в апеляційному та касаційному переглядах рішення суду першої інстанції, що у свою чергу, унеможливлює повторний апеляційний перегляд рішення суду першої інстанції за апеляційною скаргою його правонаступника ТОВ "ФК Інвест-Кредо". Суд апеляційної інстанції зазначив, що чинним процесуальним законом не передбачено закриття провадження у справі, у зв`язку з наведеними вище обставинами, водночас, враховуючи положення частини дев`ятої статті 10 ЦПК України, дійшов висновку, що у даному конкретному випадку застосуванню підлягають положення пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України.

Апеляційний суд також дійшов висновку, що звернення ТОВ "ФК Інвест?Кредо" у січні 2020 року з апеляційною скаргою на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 26 січня 2018 року є зловживанням процесуальними правами, а тому на підставі частин третьої?четвертої статті 44 ЦПК України апеляційна скарга підлягає поверненню ТОВ "ФК Інвест-Кредо".

Постановою Верховного Суду від 24 листопада 2021 року касаційну скаргу ТОВ "ФК Інвест-Кредо" задоволено. Ухвалу Київського апеляційного суду від 11 серпня 2021 року скасовано, а справу передано на розгляд Київського апеляційного суду.

Постанова мотивована тим, що апеляційний суд залишив поза увагою те, що ТОВ "ФК Інвест-Кредо" звернулось з апеляційною скаргою на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 26 січня 2018 року у справі № 753/6745/17 після постановлення Верховним Судом ухвали від 08 листопада 2019 року лише в частині стягнення простроченої заборгованості за процентами за користування кредитом. У той же час АТ "Банк "Український капітал" судові рішення у цій справі не оскаржувало.

Із урахуванням викладено суду апеляційної інстанції необхідно забезпечити право ТОВ "ФК Інвест-Кредо" на апеляційний перегляд справи, в якій ухвалено оскаржене судове рішення.

Суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку, що участь АТ "Банк "Український капітал" в апеляційному розгляді за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення суду першої інстанції після укладення 17 січня 2019 року договору факторингу, за встановлених у цій справі обставин, унеможливлює апеляційний перегляд рішення Дарницького районного суду міста Києва від 26 січня 2018 року за апеляційною скаргою його правонаступника - ТОВ "ФК Інвест-Кредо" (в частині позовних вимог).

Також в постанові вказано, що з огляду на наявні у цій справі обставини, тривалість розгляду апеляційної скарги заявника, висловлену Верховним Судом позицію у справі № 753/6745/17, висновки про наявність підстав для повернення апеляційної скарги є неправильними.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 03 серпня 2022 року апеляційну скаргу ТОВ "ФК Інвест-Кредо" задоволено частково.

Постанову Київського апеляційного суду від 29 січня 2019 року в частині скасування рішення Дарницького районного суду міста Києва від 26 січня 2018 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Банк "Український капітал" простроченої заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 292 469, 03 дол. США скасовано.

Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 26 січня 2018 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Банк "Український капітал" заборгованості за процентами у розмірі 292 469, 03 дол. США скасовано та прийнято в цій частині нову постанову.

Позовні вимоги ПАТ "Банк "Український капітал" до ОСОБА_1 про стягнення процентів за прострочення виконання грошового зобов`язання задоволено частково.

Стягнено з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Банк "Український капітал" проценти за прострочення виконання грошового зобов`язання в сумі 55 191,31 дол. США.

В рахунок погашення цієї суми зараховано вартість реалізованих на прилюдних торгах нежилих приміщень з №№ 1-7, № ІІІ групи приміщень № 83, площею 72,5 кв. м, МЗК, площею 4,35 кв. м (в літ. А), загальною площею 76,85 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 у сумі 1 175 448,02 грн, що еквівалентно 55 191,31 дол. США, яка була отримана ПАТ "Банк "Український капітал" 26 січня 2017 року на підставі виконавчого листа № 753/17748/15 від 22 квітня 2016 року.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ПАТ "Банк "Український капітал", правонаступником якого є ТОВ "ФК Інвест-Кредо", до ОСОБА_1 про стягнення суми процентів відмовлено.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що під час нового розгляду справи банк надав до суду розрахунок боргу за кредитним договором станом на 26 червня 2017 року, в якому зазначено, що основний борг за кредитом становить 764 974, 51 дол. США, а будь-яка заборгованість за процентами (строкова, прострочена) відсутня.

У виписці ПАТ "Банк "Український капітал" щодо проведених операцій по кредитному договору за період з 25 січня 2008 року до 23 червня 2017 року зазначено також, що борг за кредитом складає 764 974,51 дол. США, непогашені проценти - 0.

Сума процентів у розмірі 361 478,84 дол. США була погашена 30 червня 2015 року шляхом прийняття на баланс нежилих приміщень, що були предметами іпотеки (нежилі приміщення з № 1 по № 7 групи приміщень № 58 (літера А) на АДРЕСА_2 ; нежиле приміщення на АДРЕСА_3 ), та зарахування їх вартості у рахунок погашення боргу. Всього ОСОБА_1 погашено процентів - 906 298,66 дол. США, що були нараховані за період з 25 січня 2008 року до 01 квітня 2013 року.

Таким чином, загальна сума процентів за користування кредитом, яка була нарахована банком за цим кредитним договором і знайшла своє відображення у розрахунку станом на 30 січня 2015 року на суму 906 298,66 дол. США, станом на 30 червня 2015 року була погашена у повному обсязі, будь-якої іншої заборгованості за процентами банком нараховано не було.

14 грудня 2017 року представником ПАТ "Банк "Український капітал" було подано заяву про збільшення позовних вимог, в якій він просив стягнути заборгованість за кредитом у розмірі 805 302,68 дол. США, розмір якої обґрунтовував наступним.

Заочним рішенням Подільського районного суду міста Києва від 21 листопада 2013 року стягнено з ОСОБА_1 на користь ПАТ Банк "Український капітал" прострочену заборгованість за кредитом у розмірі 1 008 000 дол. США та прострочену заборгованість за процентами у розмірі 371 478,84 дол. США, в рахунок погашення якої звернуто стягнення на предмет іпотеки (чотири об`єкти нерухомого майна, належних відповідачу).

Зазначений в судовому рішенні загальний розмір вимог в сумі 12 079 180,46 грн є відображенням еквіваленту складових цих вимог згідно встановленого офіційного курсу валюти долару США до гривні на день звернення з позовом до суду.

30 червня 2015 року та 31 серпня 2015 року в порядку примусового виконання зазначеного судового рішення ПАТ Банк "Український капітал" згідно зі статтею 49 Закону України "Про іпотеку" придбав три предмета іпотеки, загальною сумою 11 435 000 грн, в рахунок заліку своїх забезпечених вимог. Враховуючи, що з дати ухвалення заочного рішення Подільського районного суду міста Києва від 21 листопада 2013 року до дати фактичного часткового його виконання 30 червня 2015 року та 31 серпня 2015 року, курс долара США по відношенню до гривні збільшився, а тому зарахування заборгованості у національній валюті - гривні, призвело до погашення меншої заборгованості за кредитним договором в доларах США, ніж визначено в заочному рішенні Подільського районного суду міста Києва. Різниця цієї суми складає 805 302,68 дол. США.

Також представник позивача просив стягнути 40 % річних на підставі пункту 3.1 кредитного договору за період з 09 серпня 2013 року до 10 березня 2015 року.

Пунктом 2.10 кредитного договору передбачено, що у випадку порушення позичальником остаточного терміну повернення кредиту, зазначеного в пункті 2.3, нарахування процентів за користування кредитом по ставці, зазначеній в пункті 2.5, припиняється, і в силу вступають пункти 3.1, 3.3 договору.

Відповідно до пункту 3.1 кредитного договору, в разі прострочення термінів повернення кредиту, визначених в цьому договорі, позичальник несе відповідальність за порушення грошового зобов`язання та на вимогу банку зобов`язаний сплатити суму боргу та 40 % річних від простроченої суми.

Представник банку вказував, що розмір заборгованості за вказаними процентами, з урахуванням зарахованих сум за виконавчим провадженням на примусове виконання рішення Подільського районного суду міста Києва від 21 листопада 2013 року та виконавчим провадженням на примусове виконання рішення Дарницького районного суду міста Києва від 19 листопада 2015 року у цій справі, за процентами за користування кредитом за період з 09 серпня 2013 року до 10 березня 2015 року складає 292 469,03 дол. США.

В постанові апеляційного суду також вказано, що суд першої інстанції не звернув уваги, що заявляючи фактично нові позовні вимоги про стягнення процентів за користування кредитом за інший період, позивач посилався на пункт 3.1 кредитного договору, що розміщений у розділі 3 договору "відповідальність сторін", яким передбачено відповідальність за прострочення виконання грошового зобов`язання, та помилково застосував положення статті 1048 ЦК України, якою передбачено сплату процентів за правомірне користування кредитом у період строку кредитування.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що законодавцем відповідальність за прострочення виконання грошового зобов`язання визначено на рівні 3 % річних, тоді як умовами укладеного між сторонами договору - 40 % річних, проценти за користування кредитом - 14,5 % річних, при цьому сума непогашеного кредиту станом на 10 березня 2015 року складала 998 000 дол. США, а 40 % річних за період з 09 серпня 2013 року до 10 березня 2015 року - 626 320,01 доларів США.

За викладених обставин справи апеляційний суд зазначив, що обсяг відповідальності за порушення грошового зобов`язання з погашення тіла кредиту є непропорційним наслідкам правопорушення, а тому зменшив суму нарахованих процентів річних за прострочення виконання грошового зобов`язання з 626 320,01 дол. США до 55 191,31 дол. США.

Разом з тим, апеляційний суд вказав, що рішення про стягнення суми процентів за прострочення виконання грошового зобов`язання у розмірі 55 191,31 дол. США виконанню не підлягає, оскільки на її погашення слід зарахувати вартість реалізованих нежилих приміщень з № 1 по № 7, № ІІІ групи приміщень № 83, площею 72,5 кв. м, МЗК, площею 4,35 кв. м (в літ. А), загальною площею 76,85 кв. м, що знаходиться на вулиці Червонопільській, 23/17 у місті Києві, у сумі 1 175 448,02 грн, що еквівалентно 55 191,31 дол. США, яка була отримана ПАТ "Банк "Український капітал" 26 січня 2017 року на підставі виконавчого листа № 753/17748/15 від 22 квітня 2016 року.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційних скарг, позиції інших учасників справи

У серпні 2022 року ТОВ "ФК Інвест-Кредо" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просило скасувати постанову апеляційного суду в частині вирішення позовних вимог про стягнення процентів за прострочення виконання грошового зобов`язання й ухвалити в цій частині нове судове рішення про задоволення позову повністю, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

У касаційній скарзі заявник посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України (суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку) як на підставу касаційного оскарження судових рішень, зокрема, вказує про неврахування апеляційним судом висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), від 23 травня 2018 року у справі № 910/1238/17 (провадження № 12-83гс18), від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13 (провадження № 14-154цс18), від 04 червня 2019 року у справі № 916/190/18 (провадження № 12-302гс18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18), від 04 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16 (провадження № 12-142гс19), від 18 січня 2022 року у справі № 910/17048/17 (провадження № 12-85гс20), постановах Верховного Суду від 05 березня 2019 року у справі № 5017/1987/2012, від 10 червня 2020 року у справі № 903/191/19, від 18 вересня 2020 року у справі № 916/4693/15.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не взяв до уваги той факт, що 40 % річних, передбачених пунктом 3.1 кредитного договору, нараховані за період з 09 серпня 2013 року до 10 березня 2015 року у розмірі 292 469,03 дол. США, є процентами за неправомірне користування кредитом, правовою підставою нарахування яких є частина друга статті 625 ЦК України, а розмір таких процентів визначений у вказаному пункті кредитного договору.

Заявник посилається також на те, що наявність заочного рішення Подільського районного суду міста Києва від 21 листопада 2013 року про стягнення боргу за кредитним договором, яке боржником не виконане, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 ЦК України за увесь час прострочення, а тому ТОВ "ФК Інвест-Кредо" має право на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України, за весь час прострочення.

Крім того вказує, що апеляційний суд неправильно застосував до спірних правовідносин принципи розумності та справедливості, зменшивши розмір заборгованості за процентами, нарахованими на підставі пункту 3.1 кредитного договору, чим позбавив ТОВ "ФК Інвест-Кредо" права на стягнення з відповідача 292 469,03 дол. США.

У вересні 2022 року АТ "Банк "Український капітал" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просило скасувати постанову апеляційного суду в частині вирішення позовних вимог про стягнення процентів за прострочення виконання грошового зобов`язання й ухвалити в цій частині нове судове рішення про задоволення позову, яким: в рахунок погашення заборгованості за процентами річних у розмірі 278 659, 67 дол. США зарахувати вартість набутого АТ "Банк "Український капітал" у власність нерухомого майна шляхом заліку своїх вимог, зокрема, нежилого приміщення (в літ. А), загальною площею 182,30 кв. м, розташованого на АДРЕСА_4, в межах виконавчого провадження, відкритого на підставі виконавчого листа № 753/17748/15 від 22 квітня 2016 року; стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ "Банк "Український капітал", правонаступником якого є ТОВ "ФК Інвест-Кредо", проценти за прострочення виконання грошового зобов`язання у розмірі 292 469, 03 дол. США, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Заявник зазначає, що апеляційний суд значно зменшив розмір процентів річних за прострочення виконання грошового зобов`язання, що не передбачено ні умовами кредитного договору, ні положеннями частини другої статті 625 ЦК України, однак не врахував ступінь виконання боржником грошового зобов`язання, майновий стан сторін, а також інші інтереси сторін, які мають значення для правильного вирішення спору, обмеживши такі основоположні принципи договірного права як свобода договору та його обов`язковість для сторін.

У вересні 2022 року ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Журавльов М. М., подав відзиви на касаційну скаргу ТОВ "ФК Інвест-Кредо" та касаційну скаргу АТ "Банк "Український капітал", в яких просить касаційні скарги залишити без задоволення, оскільки вважає їх безпідставними та необґрунтованими.

Разом з тим, відповідач не погоджується з висновками оскаржуваної постанови апеляційного суду в частині стягнення процентів за прострочення грошового зобов`язання, проте, посилаючись на тривалість судового розгляду справи, скрутне матеріальне становище, а також виконане рішення Подільського районного суду міста Києва від 21 листопада 2013 року, просить постанову апеляційного суду залишити без змін.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 18 серпня 2022 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "ФК Інвест-Кредо" та витребувано матеріали цивільної справи з Дарницького районного суду міста Києва.

Ухвалою Верховного Суду від 14 вересня 2022 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою АТ "Банк "Український капітал".

У вересні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що 25 січня 2008 року між ВАТ "Банк "Український капітал", що було перейменоване на АТ "Банк "Український капітал", та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 04свкл-08 (т.1, а. с.10-11), відповідно до якого позивач зобов`язався надати відповідачеві грошові кошти (кредит) шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії з лімітом заборгованості на суму 1 280 000 дол. США з кінцевим строком повернення до 23 березня 2013 року зі сплатою 14,5 % річних.

07 лютого 2008 року між сторонами укладено договір про внесення змін та доповнень до кредитного договору, яким змінено порядок надання банком грошових коштів (кредиту) з відновлювальної кредитної лінії на невідновлювальну кредитну лінію (кредит, який видається частинами (траншами), та після повного або часткового повернення якого неможлива повторна видача грошових коштів) ( т.1, а.с. 12).

31 березня 2009 року, 31 серпня 2009 року, 29 вересня 2009 року, 28 жовтня 2009 року, 30 листопада 2009 року, 30 грудня 2009 року, 27 січня 2010 року, 26 лютого 2010 року, 31 березня 2010 року, 29 квітня 2010 року, 31 травня 2010 року, 30 червня 2010 року, 30 липня 2010 року, 31 серпня 2010 року, 30 вересня 2010 року, 31 жовтня 2010 року та 30 листопада 2010 року між сторонами укладені договори про внесення змін та доповнень до кредитного договору (т. 1, а. с. 12-36), якими внесено зміни до строку сплати позичальником щомісячних процентів за користуванням кредитом.

Відповідно до наданої банком виписки по особовому рахунку № НОМЕР_1 ПАТ "Банк "Український капітал" видав ОСОБА_1 кредит в загальному розмірі 1 280 000 дол. США наступними траншами: 25 січня 2008 року - 524 000 дол. США, 05 лютого 2008 року - 424 000 дол. США, 15 лютого 2008 року - 67 000 дол. США, 19 лютого 2008 року - 50 000 дол. США, 03 березня 2008 року - 18 000 дол. США, 05 березня 2008 року - 26 000 дол. США, 12 березня 2008 року - 171 000 дол. США (т. 2, а. с. 177-181).

21 листопада 2013 року Подільським районним судом міста Києва у справі № 758/10416/13-ц ухвалено заочне рішення, яким стягнено з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Банк "Український капітал" заборгованість за кредитом у розмірі 12 079 180,46 грн, з яких: прострочена заборгованість за кредитом у розмірі 1 008 000 дол. США, що в гривневому еквіваленті станом на 08 серпня 2013 року по курсу НБУ складає 8 056 944 грн; прострочена заборгованість за процентами у розмірі 371 478,84 дол. США, що в гривневому еквіваленті станом на 08 серпня 2013 року по курсу НБУ складає 2 969 230,37 грн; заборгованість зі сплати пені за тілом кредиту відповідно до пункту 3.1 кредитного договору у розмірі 410 415,37 грн; заборгованість зі сплати пені за простроченими процентами відповідно до пункту 3.1 кредитного договору у розмірі 642 590,72 грн; в рахунок погашення заборгованості за кредитом у розмірі 12 079 180,46 грн звернуто стягнення на нежилі приміщення №№ 1-15, групи приміщень № 86 (в літ. А), загальною площею 296 кв. м, які розташовані на АДРЕСА_3 ; нежилі приміщення №№ 1-7, № ІІІ групи приміщень № 83, площею 72,5 кв. м, МЗК площею 4,35 кв. м, які розташовані на АДРЕСА_1 ; нежилі приміщення в літ. А, загальною площею 87,55 кв. м, в тому числі №№ 1-8, № IV, групи приміщень № 83а, площею 83,20 кв. м, МСК площею 4,35 кв. м, які розташовані на АДРЕСА_1 ; нежилі приміщення №№ 1-7 групи приміщень № 58 (в літ. А), загальною площею 236,10 кв. м, які розташовані на АДРЕСА_5 ( т. 1, а. с. 96-104).

В ході примусового виконання рішення Подільського районного суду міста Києва від 21 листопада 2013 року в порядку статті 49 Закону України "Про іпотеку" шляхом набуття позивачем права власності на об`єкти іпотеки в рахунок заліку забезпечених вимог, реалізовано нерухоме майно відповідача: 30 червня 2015 року - нежилі приміщення №№ 1-15, групи приміщень № 86 (в літ. А), загальною площею 296 кв. м, які розташовані на АДРЕСА_3, за стартовою ціною: 5 795 000 грн (т. 1, а. с. 121-123, 129-130); 30 червня 2015 року - нежилі приміщення №№ 1-7 групи приміщень № 58 (в літ. А), загальною площею 236,10 кв. м, які розташовані на АДРЕСА_5, за початковою ціною 4 500 000 грн (т. 1, а. с.124-126, 127-128); 21 серпня 2015 року нежилі приміщення в літ. А, загальною площею 87,55 кв. м, в тому числі №№ 1-8, № IV групи приміщень № 83а, площею 83,20 кв. м, МСК площею 4,35 кв. м, які розташовані на АДРЕСА_1, за ціною: 1 140 000 грн, що згідно з офіційним курсом НБУ станом на 08 серпня 2013 року еквівалентно 142 624,80 дол. США (т.1, а.с. 160-161; т.3, а.с. 33-35).

Після ухвалення Подільським районним судом міста Києва заочного рішення від 21 листопада 2013 року ОСОБА_1 в добровільному порядку сплатив в рахунок погашення заборгованості за кредитом грошові кошти у розмірі 22 851 дол. США (т.3, а.с. 46, 48, 49).

Крім того, 21 листопада 2013 року ОСОБА_1 сплатив в рахунок погашення заборгованості за кредитом 10 000 дол. США, що підтверджується квитанцією № 24572 від 19 травня 2014 року та квитанцією № 343478 від 28 липня 2014 року (т.3, а.с. 47, 50).

У позовній заяві від 10 березня 2015 року, незважаючи на наявність рішення Подільського районного суду міста Києва від 21 листопада 2013 року, що набуло законної сили і перебувало на примусовому виконанні, ПАТ "Банк "Український капітал" просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь загальну суму заборгованості у розмірі 31 128 048,18 грн, з яких: прострочена заборгованість по тілу кредиту станом на 30 січня 2015 року у розмірі 998 000 дол. США, що по курсу НБУ станом на 10 березня 2015 року складало 22 851 259,91 грн; прострочена заборгованість за процентами станом на 30 січня 2015 року в розмірі 361 478,84 дол. США, що по курсу НБУ станом на 10 березня 2015 року складало 8 276 797,27 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості, доданої до позовної заяви, нарахування процентів за користування кредитом припинилося 01 квітня 2013 року (т. 1, а. с. 8), та в рахунок погашення цих процентів за користування кредитом банком було зараховано платежі, здійснені відповідачем 19 травня 2014 року у розмірі 5 000 дол. США та 28 липня 2014 року у розмірі 5 000 дол. США.

Загальна сума заборгованості за процентами за користування кредитом, що були нараховані за період з 25 січня 2008 року до 01 квітня 2013 року, станом на 30 січня 2015 року була визначена банком у сумі 361 478,84 дол. США.

Заочним рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 15 травня 2015 року позовні вимоги ПАТ "Банк "Український капітал" були задоволені у повному обсязі.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 16 вересня 2015 року зазначене заочне рішення суду було скасоване, а справа призначена до розгляду в судове засідання.

19 жовтня 2015 року представником позивача було подано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої банк просив стягнути з відповідача на свою користь: прострочену заборгованість за кредитом в розмірі 765 836,53 дол. США; прострочену заборгованість за процентами в розмірі 90 911,49 дол. США, що становило загальну суму заборгованості в гривневому еквіваленті - 18 248 732,83 грн.

Відповідно до наданого банком розрахунку заборгованості станом на 19 жовтня 2015 року, в ньому зазначені лише вищевказані загальні суми боргу за кредитом та процентами ( т. 1, а. с. 151).

Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 19 листопада 2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 23 березня 2016 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 07 липня 2016 року, позовні вимоги банку було задоволено, стягнено з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Банк "Український капітал" кредитну заборгованість за кредитним договором № 04свкл-08 від 25 січня 2008 року у загальному розмірі 856 748,02 дол. США, що в гривневому еквіваленті станом на 19 жовтня 2015 року по курсу НБУ складало 18 248 732,83 грн, з яких: 765 836,53 дол. США, що в гривневому еквіваленті станом на 19 жовтня 2015 року по курсу НБУ складало 16 312 318,09 грн; 90 911,49 дол. США, що в гривневому еквіваленті станом на 19 жовтня 2015 року по курсу НБУ складало 1 936 414,74 грн.

22 квітня 2016 року на виконання рішення суду від 19 листопада 2015 року Дарницьким районним судом міста Києва було видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Банк "Український капітал" заборгованості на суму 856 748,02 дол. США, що в гривневому еквіваленті станом на 19 жовтня 2015 року по курсу НБУ складало 18 248 732,83 грн.

Згідно з актом від 13 січня 2017 року № 51003751/8, складеним головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рубель І. В., при примусовому виконанні виконавчого листа № 753/17748 від 22 квітня 2016 року в Державному підприємстві "Сетам" (далі - ДП "Сетам") перебував на реалізації предмет іпотеки - нежиле приміщення (в літ А.), загальною площею 182,3 кв. м, що знаходиться на АДРЕСА_4, та належного ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 06 червня 2006 року.

Згідно з протоколом електронних торгів від 06 січня 2017 року вказане нежиле приміщення не було реалізоване у зв`язку з відсутністю допущених учасників торгів. Від іпотекодержателя надійшла заява про придбання предмету іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна. Так, предмет іпотеки придбано ПАТ "Банк "Український капітал" за початковою ціною 5 934 810 грн (т. 4, а. с. 196).

Відповідно до акта від 24 січня 2017 року № 51003751/8, складеного головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рубель І. В., при примусовому виконанні виконавчого листа № 753/17748 від 22 квітня 2016 року в ДП "Сетам" перебували на реалізації предмети іпотеки - нежилі приміщення №№ 1-7, № ІІІ групи приміщень № 83, площею 72,5 кв. м, МЗК, площею 4,35 кв. м ( в літ. А), загальною площею 76,85 кв. м, які розташовані на АДРЕСА_1, що належали ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 05 лютого 2008 року.

Згідно з протоколом електронних торгів від 06 січня 2017 року № 226363 вказані нежилі приміщення були придбані ОСОБА_2 за ціною 1 375 659 грн (т. 4, а. с. 195).

Під час нового розгляду справи банком надано до суду розрахунок боргу за кредитним договором станом на 26 червня 2017 року, в якому зазначено, що основний борг за кредитом складає 764 974,51 дол. США, а заборгованість за процентами ( строкова, прострочена) відсутня ( т. 2, а. с. 139).

У виписці ПАТ "Банк "Український капітал" щодо проведених операцій за кредитним договором за період з 25 січня 2008 року до 23 червня 2017 року також зазначено, що борг за кредитом становить 764 974,51 дол. США, непогашені проценти - 0.

Сума процентів у розмірі 361 478,84 дол. США була погашена 30 червня 2015 року шляхом прийняття на баланс нежилих приміщень, що були предметами іпотеки (нежилі приміщення на АДРЕСА_5 та на АДРЕСА_3 ), та зарахування їх вартості у рахунок погашення боргу. Всього ОСОБА_1 погашено процентів 906 29,66 дол. США, що були нараховані за період з 25 січня 2008 року до 01 квітня 2013 року (т. 2, а. с. 134-138).

Згідно з наданим ПАТ "Банк "Український капітал" розрахунком заборгованості станом на 24 липня 2017 року сума основного боргу складає 764 974,51 дол. США, заборгованість за процентами - 0 (т. 3, а. с. 15).

14 грудня 2017 року ПАТ "Банк "Український капітал" подав до суду заяву про збільшення позовних вимог, в якій просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредом у розмірі 805 302,68 дол. США, та прострочену заборгованість за процентами річних у розмірі 292 469,03 дол. США, посилаючись на те, що заочним рішенням Подільського районного суду міста Києва від 21 листопада 2013 року було стягнено з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Банк "Український капітал" прострочену заборгованість за кредитом в розмірі 1 008 000 дол. США та прострочену заборгованість за процентами у розмірі 371 478,84 дол. США, в рахунок погашення якої звернуто стягнення на предмет іпотеки (чотири об`єкти нерухомого майна, належних відповідачеві). Зазначений в судовому рішенні загальний розмір вимог в сумі 12 079 180,46 грн є відображенням еквіваленту складових цих вимог згідно з встановленим офіційним курсом долара США до гривні на день звернення з позовом до суду.

ТОВ "ФК Інвест-Кредо" набуло право вимоги за кредитним договором від 25 січня 2008 року № 04свкл-08 шляхом укладення з ПАТ "Банк "Український капітал" договору факторингу від 17 січня 2019 року, відповідно до пункту 1.1 якого ТОВ "ФК Інвест-Кредо" зобов`язується передати (сплатити) ПАТ "Банк "Український капітал" суму фінансування, а ПАТ "Банк "Український капітал" зобов`язується відступити товариству права вимоги грошових коштів в сумі 592 469,03 дол. США, що є еквівалентом 16 589 132,80 грн, згідно з офіційним курсом НБУ станом на дату підписання цього договору.

Відповідно до пункту 1.3 договору факторингу право вимоги складається з: права вимоги 40 % річних від простроченої суми кредиту, передбачених пунктом 3.1 кредитного договору, за період з 09 серпня 2013 року до 10 березня 2015 року в розмірі 292 469,03 дол. США; права вимоги основної суми боргу (тіло кредиту) в сумі 300 000 дол. США.

Сторони договору факторингу погодили, що право вимоги за цим договором фактор може реалізувати після здійснення оплати за право вимоги, згідно з пунктом 3.1 цього договору.

Відповідно до копії повідомлення про сплату грошових коштів від 07 жовтня 2019 року ТОВ "ФК Інвест-Кредо" сплатило на користь ПАТ "Банк "Український капітал" грошові кошти у розмірі 26 000 грн.

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

................

Перейти до повного тексту