Постанова
Іменем України
09 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 752/13587/20
провадження № 61-2036св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
Шиповича В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1,
відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: служба у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, виконавчий комітет Черкаської міської ради,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги ОСОБА_2 на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва, у складі судді Плахотнюк К. Г., від 16 червня 2021 року про забезпечення позову, рішення Голосіївського районного суду міста Києва,
у складі судді Плахотнюк К. Г., від 30 грудня 2021 року та постанови Київського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Стрижеуса А. М., Поливач Л. Д., Шкоріної О. І., від 28 грудня 2022 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та вимог заяви про забезпечення позову
У липні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до
ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - служба у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, про визначення місця проживання дитини.
Позов ОСОБА_1 мотивований тим, що з 25 лютого 2016 року вона перебувала у шлюбі з ОСОБА_2, під час якого ІНФОРМАЦІЯ_1 в них народилась дочка ОСОБА_3 .
Починаючи із 01 квітня 2020 року сторони разом не проживають, не ведуть спільного господарства та не мають спільного бюджету. Систематичне рукоприкладство, зривний, імпульсивний характер відповідача, знущання над нею, докори, що квартира їм з дитиною не належить, постійні сварки, скарги та виклики поліції змусили її разом із малолітньою дочкою переїхати на постійне проживання до батьків за адресою: АДРЕСА_1, кімнати № 7, 8.
Квартира, у якій вони проживають складається із двох житлових кімнат, загальною площею 64,21 кв. м, житловою площею 29,9 кв. м, для дитини створені всі необхідні умови для виховання, навчання, проживання та відпочинку. У дитини в достатній кількості є одяг, взуття, продукти харчування та іграшки.
07 травня 2020 року вона звернулась до служби у справах сім`ї та дітей Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації із заявою про визначення місця проживання дитини разом із нею.
Натомість ОСОБА_2 09 червня 2020 року звернувся до суду із позовом про визначення місця проживання дитини разом із ним. Пізніше, 26 червня 2020 року, він забрав свою позовну заяву і звернувся до служби у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації із заявою про затвердження графіку побачень дитини з батьком.
07 липня 2020 року сторони підписали спільні пропозиції до графіку по заяві відповідача та у присутності інспекторів служби усно домовилися, що батько візьме дитину на прогулянку на дві години ввечері та поверне її до фактичного місця проживання матері та дитини. Однак, відповідач забравши о 18:45 години 07 липня 2020 року, дитину не повернув, а після 21:00 години того ж дня на багаторазові телефонні дзвінки повідомив, що їде з дитиною на відпочинок.
Вона звернулась до поліції з приводу того, що ОСОБА_2 умисно перешкоджає її спілкуванню з дитиною, а служба у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації підтвердила розгляд заяви про визначення місця проживання дитини та факт проживання дитини з нею на момент обстеження житлово-побутових умов.
Також вказувала, що із 01 квітня 2020 року відповідач ухилявся від сплати витрат на утримання дитини, не приймав участі у її вихованні. Дочка фактично перебувала на її утриманні. Вона ніколи не вела аморальний спосіб життя, не вживає спиртних напоїв та наркотичних засобів, її батьки беруть участь у вихованні та утриманні онуки. Відповідач зводить на неї наклепи, його дії щодо позбавлення її можливості приймати участь у вихованні дочки є протиправними та суперечать інтересам дитини. Вважала, що нею створені всі необхідні умови для проживання дитини з нею, її виховання та матеріального забезпечення.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просила суд визначити місце проживання дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, з матір`ю за адресою: АДРЕСА_1, кімнати № 7-8.
У травні 2021 року ОСОБА_2 подав зустрічний позов до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - виконавчий комітет Черкаської міської ради, про визначення місця проживання дитини з батьком.
Позов ОСОБА_2 мотивований тим, що 29 лютого 2020 року йому стало відомо, що ОСОБА_1 28 лютого 2020 року, коли він з дочкою перебували у місті Черкаси, зрадила йому з колегою по роботі, що було визнано останнім. Після цього позивач переїхала разом із дочкою до своїх батьків за адресою: АДРЕСА_1 . Вказане місце проживання на той час було незвичним для дитини, а тому у такий спосіб було порушено уклад життя дочки.
10 березня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу та прикриваючи свій аморальний поступок повідомила суду неправдиву інформацію про те, що ОСОБА_2 начебто здійснює домашнє насильство у сім`ї. Докази на підтвердження зазначених підстав для розірвання шлюбу були відсутні через відсутність таких подій.
Дочка ОСОБА_3 проживає з батьком із 07 липня 2020 року у АДРЕСА_3 . ОСОБА_1 не виконує судовий наказ про стягнення аліментів на утримання дитини та має заборгованість зі сплати аліментів, включена до єдиного реєстру боржників, що свідчить про її неспроможність належним чином утримувати дочку.
Вказував, що ОСОБА_1 знаходиться під впливом своєї матері, яка часто поводить себе агресивно, провокуючи конфлікти, стресові ситуації у сім`ї та з оточуючими і в таких негативних умовах, з психологічної точки зору, проживала дочка ОСОБА_3 . Вихованням дочки займалась баба ОСОБА_5, оскільки ОСОБА_1 повний робочий день працює бухгалтером в
ТОВ "АЗК".
Після зради та переїзду до батьків, ОСОБА_1 постійно чинила перешкоди у спілкуванні батьку з дочкою, не допускаючи його до участі в її вихованні, що тривало 98 днів. За вказаний період часу батьку дитину було надано можливість побачитися з ОСОБА_3 у присутності матері півтори години 02 травня 2020 року у день народження дочки. Від народження ОСОБА_3 більшу частину часу саме батько займається її вихованням та матеріальним забезпеченням. Дочка дуже прив`язана, любить та цінує батька.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_2 просив суд визначити місце проживання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, разом із батьком за адресою:
АДРЕСА_3 .
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 16 червня 2021 року зустрічний позов ОСОБА_2 прийнято до розгляду та об`єднано в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_1 .
У червні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про забезпечення позову про визначення місця проживання дитини, в якій посилалась на те, що 07 липня 2020 року ОСОБА_2 самочинно змінив місце проживання дочки, дитину для спілкування матері не надає, не повідомляє її місцезнаходження, приховує інформацію про стан здоров`я та розвиток дитини, не дає матері можливості турбуватися про дитину та виховувати її.
Зазначала, що відповідач обмежує її повноцінному спілкуванні з дитиною, що може призвести до тяжких психологічних наслідків для дитини, між матір`ю та дочкою може бути втрачений безпосередній емоційний контакт. Невжиття заходів забезпечення позову може негативно вплинути чи зробити неможливим виконання рішення суду в майбутньому.
З огляду на викладене, ОСОБА_1 просила суд забезпечити заявлений нею позов шляхом зобов`язання ОСОБА_2 передавати малолітню
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, матері ОСОБА_1 - щопонеділка, щосереди та щоп`ятниці з 18:00 год до 20:00 год в присутності батька; щовівторка та щочетверга з 10:00 год до 12:00 год; у першу та третю суботу місяця з 10:00 год до 20:00 год; у другу та четверту неділю місяця з 10:00 год до 20:00 год.
Короткий зміст оскаржених судових рішень
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 16 червня 2021 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено.
Зобов`язано ОСОБА_2 до ухвалення судового рішення у справі
№ 752/13587/20 надати у місті Києві малолітню ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, для спілкування ОСОБА_1 перший раз протягом двох годин у дату та час, визначений службою у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, в присутності представника служби у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації та батька ОСОБА_2 .
Зобов`язано ОСОБА_2 до ухвалення судового рішення у справі
№ 752/13587/20 надавати у місті Києві малолітню ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, для спілкування ОСОБА_1 протягом першого місяця звернення ухвали до виконання у присутності батька.
Зобов`язано ОСОБА_2 після сплину першого місяця звернення ухвали суду про забезпечення позову до виконання і до ухвалення рішення у справі
№ 752/13587/20 передавати у місті Києві малолітню ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_2, для спілкування ОСОБА_1 у вихідні дні: кожної першої та третьої суботи з 10:00 год до 20:00 год; кожної другої та четвертої неділі з 10:00 год до 20:00 год; кожної третьої суботи до
20:00 год кожної третьої неділі.
Постановою Київського апеляційного суду від 28 грудня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково, ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 16 червня 2021 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено частково. Зобов`язано ОСОБА_2 передавати у місті Черкаси малолітню ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, матері
ОСОБА_1 кожної першої та третьої суботи кожного місяця з 10:00 год до 15:00 год. Зазначені зустрічі проводити в присутності батька ОСОБА_2 .
Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що невжиття до вирішення справи по суті заходів забезпечення позову у вигляді спілкування матері з дитиною може в майбутньому істотно ускладнити поновлення прав та інтересів, за захистом яких ОСОБА_1 звернулася до суду, оскільки втрата зв`язку між матір`ю і дитиною на тривалий проміжок часу призведе до завдання психологічних травм дитині.
Колегія суддів апеляційного суду, ухвалюючи нову судове рішення про забезпечення позову, погодилась із висновком районного суду про наявність підстав для забезпечення позову у спосіб заявлений
ОСОБА_1, проте вважала, що суд першої інстанції, встановлюючи побачення дитини з матір`ю в м. Києві, не в повній мірі врахував інтереси малолітньої дитини, яка на той час мешкала в м. Черкаси.
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 30 грудня
2021 року позов ОСОБА_1 задоволено, визначено місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, з матір`ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . У задоволенні зустрічного позову
ОСОБА_2 відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Постановою Київського апеляційного суду від 28 грудня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково, рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 30 грудня 2021 року змінено, доповнено резолютивну частину рішення наступним абзацом: "Встановити адаптивний період зустрічей матері - ОСОБА_1 з дитиною
ОСОБА_3 протягом 6 (шести) місяців з дня набрання рішенням суду законної сили, а саме: кожної першої та третьої суботи кожного місяця з 10:00 год до 15:00 год в місті Черкаси в присутності батька ОСОБА_2 ; кожної другої неділі кожного місяця з 12:00 год до 17:00 год в місті Черкаси в присутності батька ОСОБА_2 : кожної четвертої неділі кожного місяця з 12:00 год до 17:00 год в місті Києві в присутності батька ОСОБА_2 . Зобов`язано батька ОСОБА_2 забезпечувати зустрічі дитини з матір`ю в місті Черкаси та в місті Києві. Виконання рішення суду в частині визначення місця проживання дитини відстрочити на час дії адаптивного періоду -
6 (шість) місяців".
Вирішуючи питання щодо визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_3, суди попередніх інстанцій врахували, що відповідач самовільно змінив місце проживання дитини, перешкоджає матері у спілкуванні з дочкою, позбавляючи її материнського піклування та виховання, що призводить до руйнування зв`язків дитини з матір`ю і суперечить найкращим інтересам дитини.
Судами також враховано ставлення кожного з батьків до дитини, стать дитини, її вік, житлово-побутові умови для проживання і розвитку дитини, наявність у матері стабільного доходу для утримання дочки та відсутність будь-яких обставин, які б давали підстави для висновку, щодо негативного впливу матері на дитину чи вчинення нею будь-яких дій, які суперечили б інтересам дитини.
При цьому апеляційний суд, врахувавши факт тривалого проживання малолітньої дитини з батьком та її психологічний стан, дійшов висновку, про необхідність встановлення адаптивного періоду, який повинен передувати передачі дитини матері і який сприятиме налагодженню більш тісного контакту матері і дитини.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
У касаційних скаргах ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу та рішення суду першої інстанції, а також постанови апеляційної інстанції і направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції
08 лютого 2023 року ОСОБА_2 подав касаційну скаргу на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 16 червня 2021 року про забезпечення позову і постанову Київського апеляційного суду від 28 грудня 2022 року та касаційну скаргу на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 30 грудня 2021 року і постанову Київського апеляційного суду від 28 грудня 2022 року.
Ухвалами Верховного Суду від 28 лютого 2023 року відкрито касаційне провадження за касаційними скаргами ОСОБА_2 та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
У квітні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 05 липня 2023 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційні скарги
Підставою касаційного оскарження ухвали Голосіївського районного суду міста Києва від 16 червня 2021 року та постанови Київського апеляційного суду від 28 грудня 2022 року за результатами її апеляційного перегляду ОСОБА_2 зазначає порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні питання про забезпечення позову.
Вказує, що суди не врахували наявні у матеріалах справи висновки психологів та експертів, відповідно до яких дитина постраждала від дій матері і не бажає з нею бачитись. Таким чином, судами не були враховані обставини, які свідчать про небажання дитини спілкуватися з матір`ю. При цьому вважає, що оскаржувані судові рішення є примусом дитини та здійсненням судами психологічного тиску на дитину всупереч її бажанню і на шкоду відчуттю безпеки.
Наголошує, що ОСОБА_1 на підставі ухвалених судових рішень намагається примусово відібрати дитину, вчиняючи тим самим психологічне насильство відносно малолітньої дочки.
Стверджує, що судами було надано перевагу праву матері спілкуватися з дитиною замість того, щоб першочергово приділити увагу якнайкращим інтересам дитини.
Підставою касаційного оскарження рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 30 грудня 2021 року та постанови Київського апеляційного суду від 28 грудня 2022 року ОСОБА_2 зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 08 грудня
2021 року у справі № 176/2855/19, від 06 травня 2020 року у справі
№ 487/2621/17-ц, від 21 липня 2021 року у справі № 404/3499/17,
від 22 червня 2022 року у справі № 757/33742/19-ц, від 18 березня 2019 року у справі № 215/4452/16-ц, від 08 липня 2021 року у справі № 640/11833/19, від 10 вересня 2020 року у справі № 824/308/20-а (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Крім того, посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, зокрема щодо можливості на підставі статті 435 ЦПК України здійснити відстрочення апеляційним судом, який не розглядав справу як суд першої інстанції, виконання рішення суду, що не набрало законної сили і не перебуває на стадії виконання, в частині визначення місця проживання дитини (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України), та вказує на порушення судами норм процесуального права, що виявилось у недослідженні зібраних у справі доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Зазначає, що подання ним зустрічного позову зумовлене бажанням дитини, яка вже більше двох років живе з батьком і категорично відмовляється повертатись до матері. Наголошує, що таке бажання дитини є її особистим вибором, не знаходиться під навіюванням, що встановлено висновками психологів та судових експертів, які не досліджені та проігноровані судами попередніх інстанцій. Вважає, що судами проігноровано висновок органу опіку та піклування Черкаської міської ради.
Стверджує, що дитина проживає з батьком у спокійному безпечному середовищі, а зміна місця проживання дитини та відібрання від батька завдасть дитині значної психологічної шкоди.
Зауважує, що він повністю забезпечує дитину всім необхідним, водить до численних гуртків, займається всебічним розвитком, тоді як мати за
два із половиною роки тільки двічі приїздила до дитини і не брала жодної участь в її утриманні.
Звертає увагу на участь у справі неналежної установи, яка не є органом опіки та піклування, та незалучення Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації як органу опіки та піклування.
Вказує на невжиття судами належних заходів для протидії жорстокому поводженню матері із дитиною, запобіганню завдання дитині травмуючих обставин від стосунків з матір`ю, ігнорування факту, що повернення дитини до матері зумовить тяжкі психологічні наслідки, можливість виникнення суїцидальних нахилів, завдання шкоди, що встановлено висновками психологів та експертів.
Вважає, що висновок Голосіївської районної в місті Києва державної адміністрації про розв`язання спору є недопустимим доказом, оскільки дитина на час його складання не проживала на території Голосіївського району міста Києва, а відомості, що були враховані при його складанні, є неактуальними через сплив значного проміжку часу.
До касаційних скарг ОСОБА_2 долучає нові докази, які, на його думку, підтверджують психологічний стан дитини та її небажання зустрічатись з матір`ю.
Доводи особи, яка подала відзиви на касаційні скарги
У березні 2023 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва
від 16 червня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду
від 28 грудня 2022 року за результатами апеляційного перегляду вказаної ухвали, доводи якого не можуть бути враховані касаційним судом, оскільки відзив подано з пропуском строку, встановленого в ухвалі про відкриття касаційного провадження.Колегією суддів не встановлено підстав для продовження ОСОБА_1 строку на подання цього відзиву.
У березні 2023 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 30 грудня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 28 грудня 2022 року, в якому посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень, просить касаційну скаргу залишити без задоволення.
Зазначає, що 07 липня 2020 року ОСОБА_2 забрав дитину і не дає матері можливості спілкуватися з дочкою, а також не виконує судові рішення щодо забезпечення позову та визначення місця проживання дитини.
Наголошує, що для малолітньої дитини вкрай необхідним є контакт з матір`ю, тоді як наявність з боку батька перешкод у спілкуванні матері з дочкою не відповідає найкращим інтересам дитини. Відновлення відносин та емоційного контакту малолітньої дитини з її матір`ю повинно переважати над бажанням інших осіб обмежити їх зустрічі.
Звертає увагу на те, що в оскаржуваних судових рішеннях детально описані висновки психологів та надано їм належну оцінку, при цьому дослідження психологічного стану дитини проводились без присутності матері і в період часу, коли дитина тривалий час не бачилась з матір`ю.
Не заперечує щоб батько та дитина спілкувались і не має наміру чинити перешкод їхньому спілкуванню.
До відзиву на касаційну скаргу долучає нові докази, які, на її думку, підтверджують невиконання батьком рішення суду та ненадання дитини для спілкування під час визначеного судом адаптивного періоду.
Рух інших процесуальних заяв
10 та 17 квітня 2023 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду письмові пояснення, до яких долучив складені державним виконавцем акти про зустрічі дитини з матір`ю 09 та 15 квітня 2023 року.
21 квітня 2023 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду письмові пояснення, в яких повідомляє про звернення до правоохоронних органів із заявою про вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 383 КК України. Наголошує, що ОСОБА_1 безпідставно подає до правоохоронних органів заяви про невиконання батьком рішення суду.
28 квітня 2023 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду письмові пояснення, в яких звертає увагу на висновки, викладені Верховним Судом у справах № 686/1379/19, № 205/1621/18.
12 травня 2023 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду письмові пояснення, в яких повідомляє, що Черкаським РВ поліції ГУНП в Черкаській області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальне провадження № 12023250310001636 та розпочато досудове розслідування по фактам завідомо неправдивих повідомлень ОСОБА_1 про вчинення кримінальних правопорушень.
05 червня 2023 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду письмові пояснення, в яких повідомляє, що 03 червня 2023 року дочка вкотре відмовилась від спілкування з матір`ю та повідомила про своє небажання проживати разом з нею.
26 червня 2023 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду заяву про забезпечення доказів у спосіб огляду безпосередньо судом у судовому засіданні оригіналів висновків експертів, а саме комісійної судово-психологічної експертизи від 22 лютого 2022 року, комісійної судово-психологічної експертизи від 15 серпня 2022 року, додаткової комісійної судово-психологічної експертизи від 31 січня 2023 року та дослідження чи була надана оцінка вказаним висновкам судових експертів судами попередніх інстанцій.
26 червня 2023 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду заяву про забезпечення доказів, в якому просить забезпечити письмові докази, а саме висновки за результатами психологічного обстеження від 12 жовтня
2020 року, від 14 квітня 2021 року, від 30 грудня 2022 року, від 15 січня
2023 року, від 16 січня 2023 року у спосіб їх огляду безпосередньо у судовому засіданні та надання оцінки у сукупності з іншими засобами доказування, з метою дослідження чи була надана оцінка вказаним висновкам із наведенням мотивів відхилення або врахування судами попередніх інстанцій.
24 липня 2023 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду письмові пояснення, в яких повідомляє про закриття виконавчого провадження
№ 71381039 та те, що за час примусового виконання рішення суду щодо зустрічей дитини з матір`ю ним надавався безперешкодний доступ до місця перебування дитини, проте у дитини було відсутнє бажання щодо проведення часу з матір`ю та спілкування з нею, про що складались відповідні акти від 09 та 15 квітня 2023 року, 03 та 11 червня 2023 року.
Фактичні обставини справи встановлені судами
25 лютого 2016 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було зареєстровано шлюб, який розірвано рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 20 листопада 2020 року у справі № 752/5107/20.
За час перебування у шлюбі у сторін ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась дочка ОСОБА_3 .
Згідно із актами обстеження умов проживання ОСОБА_3, 2016 року народження, встановлено, що:
- за адресою: АДРЕСА_1, умови проживання створені належним чином, в квартирі зроблений сучасний ремонт, наявна побутова техніка, меблі, чисто, прибрано, охайно. Дитина забезпечена всім необхідним. Для виховання та розвитку дитини створені такі умови: виділена спальна кімната, речі, іграшки та книжки розвиваючі, фарби, олівці, стіл та стілець, шафа для речей, речі відповідають віку та сезону;
- за адресою: АДРЕСА_4, в квартирі чисто, охайно, є всі необхідні меблі та техніка для ведення домогосподарства. Для виховання та розвитку дитини створено такі умови: у дитини є окреме ліжко, стіл, речі та іграшки відповідно віку та статі дитини. Умови для проживання дитини створені належним чином;
- за адресою: АДРЕСА_3, станом на 23 жовтня 2020 року, умови проживання задовільні. Власник квартири громадянка ОСОБА_6 (баба дитини). Помешкання умебльоване, в наявності необхідна побутова техніка, предмети домашнього вжитку. Кухня та санвузол в задовільному стані. Для виховання та розвитку малолітньої ОСОБА_3 відведена окрема кімната (вітальня), де є диван-книжка, шафа, сервант, дитячі іграшки, крісло, акваріум. Є місце для ігор та відпочинку. Висновок - у квартирі АДРЕСА_3 створені належні умови для проживання та перебування малолітньої ОСОБА_3 ;
- за адресою: АДРЕСА_3, станом на 24 травня 2021 року умови проживання в квартирі задовільні. Власник квартири громадянка ОСОБА_6 (баба дитини). Помешкання мебльоване, в наявності необхідна побутова техніка, предмети домашнього вжитку, кухня та санвузол в задовільному стані. Для виховання та розвитку дитини створені такі умови: зі слів батька дитини ОСОБА_2 для малолітньої доньки ОСОБА_3 відведена окрема кімната, де є іграшки, диван, письмовий стіл, шафа для одягу. Є дитяча література, місце для ігор та відпочинку. Висновок - у квартирі АДРЕСА_3 створені належні умови для проживання малолітньої ОСОБА_3 .
На розгляді служби у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації перебували заяви ОСОБА_1 і
ОСОБА_2 щодо визначення порядку та способу участі батьків у вихованні малолітньої ОСОБА_3 . За участі спеціалістів цієї служби батьки 07 липня 2020 року досягли згоди щодо порядку і способу участі кожного із них у вихованні спільної дитини, після чого, того ж дня о
19:00 год ОСОБА_1 дозволила ОСОБА_2 поспілкуватися з дочкою за умови, що він поверне дитину до місця проживання до 21:00 год, однак ОСОБА_2 свого зобов`язання повернути дитину матері не виконав.
КНП "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 2" Голосіївського району міста Києва на запити про надання інформації відносно малолітньої ОСОБА_3 в межах повноважень повідомило, що:
- 11 червня 2020 року службу у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації щодо дитини ОСОБА_3,
2016 року народження, яка проживає з матір`ю за адресою: АДРЕСА_1, зокрема, що про життя, здоров`я малолітньої ОСОБА_3 турбуються - мати
ОСОБА_1 та батько ОСОБА_2 . Дитина щеплена відповідно віку, на "Д" обліку не перебуває. Батьки виконують рекомендації лікаря, щодо призначення лікування, профілактичного огляду дитини. Дитина
ОСОБА_3 відвідує ДУ № 506, група "Оленка". Декларація на медичне обслуговування підписана 17 травня 2018 року з лікарем-педіатром КНП "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 2" Голосіївського району м. Києва Мосуновою І. В.;
- 23 квітня 2020 року адвокату Каменській Н. П. про те, що декларація на обслуговування дитини укладена з лікарем ОСОБА_7 . Батько дитини ОСОБА_2 завжди супроводжував дитину на амбулаторний прийом до лікаря-педіатра за період знаходження на обліку (з народження). Батько цікавиться станом здоров`я дитини, ретельно виконує рекомендації, надані лікарем щодо лікування, обстеження, вакцинації.
Згідно із відповіддю закладу дошкільної освіти № 506 наданої 07 травня
2020 року на адвокатський запит адвоката Каменської Н. П., з приводу виконання батьківських обов`язків ОСОБА_2 щодо виховання доньки ОСОБА_3 було повідомлено, що - дитина відвідує заклад дошкільної освіти № 506 Голосіївського району міста Києва з 01 вересня 2019 року. За період відвідування дитиною закладу дошкільної освіти, зі слів вихователів групи, яку відвідує ОСОБА_3, батько часто приводить та забирає дочку з садочка, завжди цікавиться як ОСОБА_3 провела день в групі з однолітками, якою вона була на заняттях під час навчально-виховного процесу. Дочка завжди з радістю та посмішкою зустрічає батька. Батько при зустрічі з працівниками закладу освіти проявляє свою чоловічу тактовність, вихованість та уміє знаходити рішення, які виникають у розмові.
ОСОБА_1 із 02 вересня 2013 року працює в ТОВ "АЗК" та обіймає посаду бухгалтера, за період з липня 2020 року по лютий 2021 року включно нарахований дохід склав 40 300 грн. За час роботи ОСОБА_1 проявила себе, як відповідальна, цілеспрямована і висококваліфікована співробітниця, проявляє особисту ініціативу, бере активну участь в організації культурного дозвілля, серед колег користується заслуженим авторитетом, дисциплінарних стягнень не має.
Медичним центром ТОВ "Клініка ім. Гальченко В. В." 04 червня 2021 року було видано сертифікати -про проходження профілактичного наркотичного огляду ОСОБА_1, відповідно до якого ознак наркологічних захворювань не виявлено; про проходження обов`язкових попереднього та періодичного психіатричних оглядів ОСОБА_1, відповідно до якого психіатричної патології не виявлено.
Станом на 03 червня 2021 року ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності не притягується, незнятої чи непогашеної судимості не має та в розшуку не перебуває.
ОСОБА_2 має вищу освіту за спеціальністю "Правознавство", із
02 жовтня 2019 року є пенсіонером по інвалідності другої групи, довічно.
ПП "Медичний Центр "Звіробій" 06 серпня 2019 року видало сертифікати -про проходження профілактичного наркологічного огляду ОСОБА_2, відповідно до якого наркологічні протипоказання до провадження, до зберігання та використання травматичної зброї не виявлено; про проходження обов`язкових попереднього та періодичного психіатричних оглядів ОСОБА_2, відповідно до якого психіатричні протипоказання до провадження, до зберігання та використання травматичної зброї не виявлено.
Станом на 22 грудня 2020 року ОСОБА_2 не знятої чи не погашеної судимості не має.
За відомостями атестаційного листа ОСОБА_2 за період служби в органах внутрішніх справ на займаній посаді (старший оперуповноважений в особливо важливих справах управління захисту економіки у місті Києві Департаменту захисту економіки Національної поліції України) зарекомендував себе позитивно, юридично грамотний, сумлінний та дисциплінований, проявляв принциповість і наполегливість, за характером спокійний, врівноважений, користується авторитетом та повагою серед особового складу, під час спілкування з громадянами ввічливий, тактовний, уважний.
Суду не надана інформація щодо розміру доходу ОСОБА_2 .
Судами також встановлено, що батьки малолітньої ОСОБА_3 - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 належним чином виконували свої обов`язки, щодо забезпечення здоров`я дитини та її фізичного розвитку, виконували обов`язки щодо матеріального забезпечення дитини, а також її духовного розвитку.
09 грудня 2021 року працівники служби у справах дітей Черкаської міської ради спілкувалися з малолітньою ОСОБА_3, яка повідомила, що займається акробатикою, малюванням, танцями, ходить на підготовчі курси до школи, займається з репетитором англійською. На час спілкування дівчинка була в гарному настрої, охоче відповідала на питання.
За результатами проведених 12 жовтня 2020 року та 14 квітня 2021 року психологічних обстежень ОСОБА_3, за зверненням ОСОБА_2, фахівцями були зроблені висновки, що: ОСОБА_3 постраждала від психотравмівних чинників, які вона пов`язує зі своєю матір`ю, поведінка матері є проявом психологічного та фізичного насильства, недбалого ставлення до життєво важливих потреб дитини, які забезпечують відчуття базової безпеки і повноцінний, здоровий особистісний розвиток. У ОСОБА_3 спостерігаються наслідки травмісних впливів на неї (страх, тривога) з боку матері, які потребують психологічного супроводу та негайного усунення можливості повторного перебування дитини у травміних для неї обставинах. ОСОБА_3 має тісну, надійну прив`язаність та позитивну прихильність до батька, який є її опорним об`єктом і якого вона чітко пов`язує з відчуттям захищеності та безпеки, уникаючу прив`язаність до матері. Ця тендеція пов`язана з тим, що ОСОБА_3 намагається відсторонитися від матері, оскільки вона становить для неї загрозу психологічного, фізичного насильства та повторного травмування, крім того, ситуація ускладнюється тим, що позитивний психоемоційний контакт, безпечна, надійна прив`язаність дитини до матері порушені. ОСОБА_3, проживаючи з батьком, знаходиться в соціальному та психологічному середовищі, яке є для неї безпечним і сталим. Встановлено, що примусове відібрання дитини від батька є неможливим без завдання дитині значної психологічної травми. Врахувати бажання дитини при вирішенні питання про графік, можливість/неможливість контакту, спілкування з матір`ю, оскільки воно носить ознаки її особистих вражень та переконань і не є результатом навіювання чи маніпулювання свідомістю дитини. Не допустити повторного травмування ОСОБА_3 через недбале ставлення, ігнорування її життєво важливих потреб, порушення відчуття безпеки дитини, примусовий контакт і спілкування, раптове відібрання її від батька, який є для неї опорною фігурою; у ОСОБА_3 спостерігаються наслідки психологічної травми у вигляді - лякливості, зайвої обережності, це свідчить про психотравматичний вплив пов`язаний з матір`ю, який потребує психологічної підтримки, психологічної корекції і уникнення ситуації повторної травматизації. Встановлено, що поведінкові прояви матері до ОСОБА_3 носять деструктивний характер з ознаками психологічного та фізичного насильства. Мама ОСОБА_3 проявляє - словесну образу, байдужість, погрози, демонстрацію нелюбові, ворожість, штовхання, приниження її людської гідності, що несуть пряму загрозу втрати відчуття безпечності, захищеності, що може ускладнити особистісний розвиток ОСОБА_3 . Сказане ОСОБА_3, під час психологічного дослідження, не є нав`язаним зі сторони, оскільки вона чітко висловлює та описує свої думки. ОСОБА_3 має відчуття захищеності і безпеки, міцний, надійний емоційний зв`язок з боку свого батька. Відібрання ОСОБА_3 від батька спричинить нанесення ушкодження психічному здоров`ю ОСОБА_3 та відбудеться пряма загроза підкріплення вже існуючого психічного травмування. Примусове здійснення зустрічей з матір`ю є неприпустимим, оскільки це культивуватиме в дитині почуття власної неповноцінності та спричинить страждання, не зворотні паталогічні зміни в емоційному стані, індивідуально-психологічних проявах. Оскільки з`ясовано, наявність факту скоєння стосовно ОСОБА_3 фізичного та психологічного насильства, дитина потребує допомоги, у вигляді - психологічного супроводу та проходження індивідуальних психокорекційних програм її емоційного стану.
Із письмових пояснень служби у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації встановлено, що з подружжям ОСОБА_9 було проведено профілактичну роботу Голосіївським районним в місті Києві Центром соціальних служб за заявою ОСОБА_1 від 02 березня 2020 року щодо вчинення ОСОБА_2 відносно неї психологічного та фізичного насильства. У квітні 2020 року ОСОБА_1 разом із малолітньою дочкою переїхала проживати до батьків за адресою: АДРЕСА_1, кімнати № 7, 8.
02 квітня 2020 року ОСОБА_1 зверталася до служби з заявою про вчинення щодо неї домашнього насильства, а також до органів поліції з приводу погроз та завдання їй тілесних ушкоджень ОСОБА_2, однак провадження за її заявами закриті. 08 травня 2020 року ОСОБА_1 зверталася до служби у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації з заявою про визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, з нею та складання графіку побачень дитини з батьком, а 23 червня 2020 року з заявою про визначення способів участі у вихованні та спілкуванні з дитиною звернувся ОСОБА_2 29 травня 2020 року працівником служби проведено обстеження житлово-побутових умов проживання дитини з матір`ю та з`ясовано, що умови для проживання, виховання та розвитку дитини створено належним чином, відповідно до інформації Голосіївського районного в місті Києві Центру соціальних служб від 10 червня 2020 року
№ 100/09/10-534 проведено оцінку потреб сім`ї за місцем проживання матері і дитини та встановлено, що малолітня ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_2, проживає разом із матір`ю ОСОБА_1, та бабою ОСОБА_5, і дідом ОСОБА_10 . Потреби дитини задовольняються у повному обсязі, мати належним чином виконує свої обов`язки та має достатньо високий рівень батьківського потенціалу. ОСОБА_1 надала підтверджуючі документи, що на обліку психіатра та нарколога не перебуває, до кримінальної відповідальності не притягується, судимості не має та в розшуку не перебуває. Представниками служби також проведено обстеження житлово-побутових умов ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_4, та встановлено, що на момент обстеження ОСОБА_2 проживав у квартирі один, в квартирі чисто, охайно є необхідні меблі та техніка, створено належні умови для проживання дитини. ОСОБА_2 також надав підтверджуючі документи, що на обліку нарколога та психіатра не перебуває, не знятої чи не погашеної судимості не має. У період часу з квітня по червень 2020 року до служби надходили численні звернення батьків малолітньої ОСОБА_3 щодо спірних питань виховання та їх спілкування з дитиною. Мати дитини ОСОБА_1 не мала наміру перешкоджати батькові у спілкуванні з дочкою, про що свідчили її обґрунтовані пропозиції щодо побачень батька з дитиною. Службою неодноразово викликалися батьки, проводилася роз`яснювальна та медіаційна робота, родина направлялася для проведення роботи з психологом. 07 липня 2020 року в приміщенні служби та за участі фахівців служби ОСОБА_2 та ОСОБА_1 підписали спільний документ щодо участі кожного з них у вихованні дочки та спілкування з нею. Цього ж дня мати, ОСОБА_1 відпустила дитину на прогулянку з батьком за умови, що він поверне дитину о 21:00 год за місцем її проживання, однак батько дитину не повернув, самовільно змінив місце проживання малолітньої ОСОБА_3, не надав можливості
ОСОБА_1 контактувати та спілкуватися з дитиною, не повідомив про місце перебування дочки, стан її фізичного та психологічного здоров`я.