1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Постанова

Іменем України

09 серпня 2023 року

м. Київ

справа № справа № 175/105/17

провадження № 61-5162 св 20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут",

третя особа - Управління праці і соціального захисту населення Дніпровської районної Державної адміністрації Дніпропетровської області;

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 12 вересня 2017 року, додаткове рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 09 жовтня 2017 року у складі судді Реброва С. О. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 січня 2020 року у складі колегії суддів: Лаченкової О. В., Варенко О. П., Свистунової О. В.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" (далі - TOB "Дніпропетровськгаз збут") про визнання дій незаконними та відшкодування майнової та моральної шкоди.

Позовна заява мотивована тим, що вона є споживачем природного газу. Надання послуг із поставки газу із 2007 року по липень 2015 року здійснювало публічне акціонерне товариство "Дніпрогаз" (далі - ПАТ "Дніпрогаз"), а з 01 липня 2015 року постачальником та стороною у договірних відносинах зі споживачами за законом визначено виключно TOB "Дніпропетровськгаз збут", а ПАТ "Дніпрогаз" позбавлений права здійснювати будь-які дії щодо побутових споживачів, крім невідкладних (усунення витоку газу у мережі; ремонт та обстеження мереж та інше).

TOB "Дніпропетровськгаз збут" відправило їй для підписання заяву-приєднання до умов Типового договору постачання природного газу побутовим споживача, яка отримана нею лише у кінці лютого 2016 року.

Пунктом 22 Типового договору визначено, що за наявності лічильника газу розрахунки за надані послуги проводяться за встановленими цінами на підставі фактичних показань лічильника.

У разі отримання субсидії та/або пільг із оплати природного газу споживач вносить плату за надані послуги з газопостачання в установленому законодавством порядку.

Пунктом 4.4 Типового договору та заяви-приєднання передбачено, що постачальник (у цьому випадку TOB "Дніпропетровськгаз збут") зобов`язаний проводити не рідше ніж один раз на шість місяців зняття показань лічильника газу та здійснювати звіряння фактичного об`єму газу за даними оператора ГРМ та здійснювати відповідні перерахунки споживачу.

Починаючи із жовтня 2015 року вона стала отримувачем субсидії за спожитий газ та електроенергію.

Відповідно до повідомлення № 025072, направленого на її адресу Управлінням праці та соціального захисту населення Дніпропетровського районної державної адміністрації Дніпропетровської області, їй як особі, яка має доходи менші ніж прожитковий мінімум, призначено субсидію для відшкодування витрат на оплату газопостачання у розмірі 465,76 куб. м на місяць і загалом на весь опалювальний сезон 2015-2016 року - 3 260,32 куб. м. Оскільки вона щомісячно здійснює облік фактичного споживання газу у своєму будинку на протязі всіх років із часу встановлення газопостачання (із 2007 року) і вимогами договору, укладеного між сторонами передбачено, що за наявності лічильника газу, розрахунок за надані послуги проводиться за встановленими цінами на підставі фактичних показань лічильника, тому виходячи з фактичних показань лічильника у її будинку у період сезону 2015-2016 років із листопада 2015 року по жовтень 2016 року (дати контрольного зняття показань) спожито 2 185 куб. м газу, що у порівнянні з обсягом визначеним субсидією - 3 260,32 куб. м є на 1 075,32 куб. м меншим спожитим обсягом, ніж обсяг, покритий виділеною субсидією.

Зазначала, що у результаті економного споживання газу, на її особистому рахунку залишилися кошти невикористаної субсидії, які відповідач мав зарахувати як оплату спожитих послуг, у тому числі обов`язкову частку платежу, в наступні розрахункові періоди. На її звернення відповідач не реагує. Такими неправомірними діями відповідача їй завдано майнової та моральної шкоди.

Ураховуючи викладене, уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_1 просила суд визнати незаконними дії TOB "Дніпропетровськгаз збут" щодо зняття з її особистого рахунку суми наданої субсидії за період 2015-2016 років у розмірі 13 392 грн 98 коп. з одночасним нарахуванням суми боргу в розмірі 10 310 грн 70 коп., а також стягнути з відповідача на її користь 14 985 грн 66 коп. на відшкодування майнової шкоди та 10 тис. грн на відшкодування моральної шкоди.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 12 вересня 2017 року позов ОСОБА_1 залишено без задоволення. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Додатковим рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 09 жовтня 2017 року вирішено питання розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що у позивача наявна заборгованість, яка утворилась на особовому рахунку в розмірі 10 310 грн 68 коп. унаслідок того, що вона не сплачувала вартість фактично спожитої послуги з урахуванням розміру призначеної субсидії, за період з 2015 року до 2016 року. В діях відповідача відсутні порушення щодо зняття з особистого рахунку позивачки суми наданої субсидії за вказаний період, а тому відсутні підстави для відшкодування майнової та моральної шкоди.

Короткий зміст судових рішень суду апеляційної та касаційної інстанцій

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 10 листопада 2017 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зменшення розміру сплати судового збору відмовлено. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 12 вересня 2017 року визнано неподаною та повернуто заявникові.

Постановою Верховного Суду від 08 травня 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 10 листопада 2017 року скасовано. Справу передано на розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції мотивована тим, що апеляційний суд безпідставно поклав на ОСОБА_1, яка звернулась до суду за захистом прав споживача, обов`язок зі сплати судового збору та передчасно визнав її апеляційну скаргу неподаною і повернув її.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 22 січня 2020 року апеляційні скарги ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 12 вересня 2017 року та додаткове рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 09 жовтня 2017 року залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позивачем не виконується обов`язок щодо надання доступу представникам Оператора ГРМ для зняття показань лічильника газу, а також обов`язок знімати показання та передавати їх до 05 числа Оператору ГРМ, у зв`язку з чим, відповідно, нарахування здійснювались за даними Оператора ГРМ - ПАТ "Дніпрогаз".

Отже, у позивачки наявна заборгованість, яка утворилась на особовому рахунку унаслідок того, що вона не сплачувала вартість фактично спожитої послуги з урахуванням розміру призначеної субсидії, за період з 2015 року по 2016 рік (було проведено одноразову оплату лише 25 листопада 2015 року у розмірі 374 грн), тобто за весь період призначення субсидії останньою безпідставно не вносились обов`язкові оплати з урахуванням призначеної субсидії за вищевказаний період. Отже, в діях відповідача не вбачається жодних порушень щодо зняття з особистого рахунку позивачки суми наданої субсидії за період з 2015-2016 років. Позивачем не доведено наявність завданої шкоди та її розмір.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У березні 2020 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просила оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, й ухвалити нове судове рішення, яким її позов задовольнити.

Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої палати Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 761/24881/16-ц, що не відповідає вимогам пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

Також заявник вказує на порушення судом норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суд не дослідив зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 червня 2020 року касаційне провадження у справі відкрито, витребувано цивільну справу № 175/105/17 із Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області.

У червні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 травня 2021 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду із заявою, в якій просить розглянути вимоги її касаційної скарги в частині стягнення з неї судового збору, а в іншій частині вимог скарги просить касаційне провадження закрити.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 серпня 2023 року заяву ОСОБА_1 про часткову відмову від касаційної скарги задоволено.

Прийнято відмову ОСОБА_1 від касаційної скарги на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 12 вересня 2017 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 січня 2020 року в частині вимог скарги по суті спору.


................
Перейти до повного тексту