Постанова
Іменем України
10 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 712/3665/18
провадження № 61-712св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М.,
учасники справи:
за позовом про виселення:
позивач - Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
відповідач - ОСОБА_1, який діє від свого імені та в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3,
третя особа - Служба у справах дітей виконкому Соснівської РДА у м. Черкаси,
за позовом про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
треті особи: Приватний нотаріус Алексєєв Максим Юрійович, Орган опіки та піклування м. Черкаси,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Черкаського апеляційного суду від 20 грудня 2022 року у складі колегії суддів: Вініченка Б. Б., Нерушак Л. В., Новікова О. М.,
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2018 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк"), правонаступником якого є Акціонерне товариство Комерційний банк АТ КБ "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк", банк) звернулося до з позовом до ОСОБА_1, який діє від свого імені та в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3, третя особа - Служба у справах дітей виконкому Соснівського РДА у м. Черкаси, про виселення.
Позов мотивований тим, що 19 жовтня 2016 року ПАТ КБ "Приватбанк" в порядку позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки отримав у власність квартиру, загальною площею 30,4 кв. м, житловою площею 16,7 кв. м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору іпотеки від 16 березня 2007 року, що посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Миколенко І. М. та зареєстрований у державному реєстрі під № 1029.
Після отримання права власності на вказану нерухомість, позивач намагався отримати доступ до житла, однак, перешкодою стала реєстрація та проживання у житлі ОСОБА_1 та його неповнолітніх дітей: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, які, на думку позивача, підлягають виселенню без надання іншого житлового приміщення зі спірної квартири, адже на підставі статей 319, 321 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та право власності є непорушним.
Банк просив виселити ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, які зареєстровані та проживають у квартирі, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 зі зняттям з реєстраційного обліку у органах МВС України, до повноважень якого входять питання громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, компетенція якого територіально поширюється на адресу вказаної квартири, без надання іншого жилого приміщення.
У серпні 2021 року ОСОБА_1 подав позов до ПАТ КБ "ПриватБанк", треті особи: приватний нотаріус Алексєєв М. Ю., Орган опіки та піклування м. Черкаси, про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на квартиру.
Позовна заява мотивована тим, що 16 березня 2007 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № СSІPGK00000054, відповідно до якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 28 010 дол. США на термін до 16 березня 2027 року та зобов`язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановленим кредитним договором.
В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором сторони уклали договір іпотеки від 16 березня 2007 року, відповідно до якого ОСОБА_1 надав в іпотеку нерухоме майно, а саме, квартиру АДРЕСА_1 .
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 01 квітня 2015 року у справі № 712/16449/14-ц стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором кошти у розмірі 24 342,90 дол. США, що за курсом 12,95 грн відповідно до службового розпорядження НБУ від 15 жовтня 2014 року, еквівалентно 315 240,57 грн.
Спірна квартира в період з 05 жовтня 2015 року по 17 грудня 2016 року перебувала під арештом, встановленим постановою державного виконавця Соснівського відділу ДВС у виконавчому провадженні № НОМЕР_1.
Згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за позивачем ОСОБА_1 зареєстрована 1/2 частка будинку за адресою: АДРЕСА_3 . Вартість будинку, відповідно до даних реєстру, становить 19 417 грн, тобто вартість частки будинку, належної ОСОБА_1, становить 9 708,50 грн.
Дана будівля не відповідає жодним вимогам чинного законодавства щодо житлової нерухомості, адже будівля значною мірою зруйнована, фактично являє собою купу будівельного брухту. Частка ОСОБА_1 в спільній частковій власності жодним чином не може забезпечити належних умов проживання сім`ї ОСОБА_1 з чотирьох осіб, серед яких є двоє неповнолітніх дітей.
Саме наявність цієї частини будинку була підставою для незастосування норм Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" при перереєстрації квартири ОСОБА_1 за ПАТ КБ "ПриватБанк".
Боржник не отримував повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки, про це дізнався лише з копій додатків до позовної заяви ПАТ КБ "ПриватБанк" про виселення.
До теперішнього часу ОСОБА_1 сплачує заборгованість по кредиту, навіть попри те, що вимоги за кредитним договором були задоволені відповідачем за рахунок відчуженої квартири АДРЕСА_1 .
ОСОБА_1 просив:
визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Алексєєва М. Ю. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 32017847 від 24 жовтня 2016 року про державну реєстрацію права власності за ПАТ КБ "ПриватБанк" на квартиру за адресою : АДРЕСА_1 ;
визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 .
Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції
Ухвалою Соснівськогорайонного суду м. Черкаси від 18 жовтня 2021 року клопотання ОСОБА_1 про об`єднання справ задоволено.
Об`єднано в одне провадження цивільні справи:
№ 712/3665/18 - за позовом ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1, який діє від свого імені та в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3, третя особа - Служба у справах дітей виконкому Соснівського РДА у м. Черкаси, про виселення;
№ 712/8408/21 за позовом ОСОБА_1 до ПАТ КБ "ПриватБанк", треті особи: Приватний нотаріус Алексєєв М. Ю., Орган опіки та піклування м. Черкаси, про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на квартиру;
присвоєно справі реєстраційний номер 712/3665/18.
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 19 жовтня 2022 рокув позові ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1, який діє від свого імені та в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Служба у справах дітей виконкому Соснівського РДА у м. Черкаси, про виселення, відмовлено.
Позов ОСОБА_1 до ПАТ КБ "ПриватБанк", третя особа: Приватний нотаріус Алексєєв М. Ю., Орган опіки та піклування м. Черкаси, про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на квартиру, задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Черкаської області Алексєєва М. Ю. про державну реєстрацію права власності за ПАТ КБ "ПриватБанк" на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .
В іншій частині відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог АТ КБ "ПриватБанк", суд першої інстанції вважав, що:
АТ КБ "ПриватБанк" не доведено, що реєстрація у квартирі АДРЕСА_1, членів сім`ї іпотекодавця, одна з яких є малолітньою дитиною, порушує права позивача, перешкоджає йому у реалізації, у передбачений законом спосіб, прав іпотекодержателя;
ані Цивільний кодекс України, ані Закон України "Про іпотеку" не містять норм, які б обмежували право членів сім`ї власника житла на користування жилим приміщенням у разі передання його в іпотеку;
за змістом норм чинного законодавства особам, яких виселяють із жилого будинку (жилого приміщення), який є предметом іпотеки і придбаний не за рахунок кредиту, забезпеченого іпотекою цього житла, при зверненні стягнення на предмет іпотеки в судовому порядку одночасно надається інше постійне житло. При цьому за положеннями частини другої статті 109 ЖК УРСР постійне житло вказується в рішенні суду. При виселенні з іпотечного майна, придбаного не за рахунок кредиту і забезпеченого іпотекою цього житла в судовому порядку, відсутність постійного жилого приміщення, яке має бути надане особі одночасно з виселенням, є підставою для відмови в задоволенні позову про виселення;
АТ КБ "ПриватБанк" не надано доказів на підтвердження підстав укладення договору іпотеки та придбання спірної квартири АДРЕСА_1 за рахунок кредитних коштів. Звернення стягнення на спірну передану в іпотеку квартиру здійснено шляхом позасудового врегулювання на підставі договору;
під час ухвалення судового рішення про виселення мешканців на підставі частини другої статті 39 Закону України "Про іпотеку" підлягають застосуванню як положення статті 40 цього Закону, так і норма статті 109 ЖК УРСР. Тому виселення з іпотечного майна, відсутність житлового приміщення, яке має бути надане особі одночасно з виселенням, є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову про виселення.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 в частині визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора, суд першої інстанції вважав, що:
у приватного нотаріуса існували підстави для відмови у вчиненні оспорюваної реєстраційної дії щодо спірного нерухомого майна, оскільки станом на час прийняття рішення про державну реєстрацію та внесення відповідного запису до реєстру був чинним арешт, накладений на спірну квартиру постановою державного виконавця від 05 жовтня 2015 року;
частиною першою статті 1 Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", передбачено те, що його норми не можуть бути застосовані до осіб, які мають іншу житлову нерухомість.
В цьому законі вживається термін "житлова нерухомість", тобто та нерухомість, яка придатна, за своїми технічними характеристиками, для забезпечення належних умов проживання та може являти собою альтернативу відчужуваному житлу.
частина будинку, належна ОСОБА_1, не може виступати в якості альтернативного житла, оскільки ця нерухомість не являється житловою в розумінні Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", її технічний стан, ступінь зносу, а також площа, жодним чином, не може забезпечити належних умов проживання сім`ї ОСОБА_1, в складі якої є двоє неповнолітніх дітей, в зв`язку з чим, до правовідносин, які виникли між ОСОБА_1 та ПАТ КБ "ПриватБанк" слід застосовувати норми Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", а тому відчуження квартири за адресою: АДРЕСА_1 є незаконним;
з урахуванням істотної зміни з 16 січня 2020 року і на час ухвалення судового рішення матеріально-правового регулювання спірних реєстраційних відносин, обраний позивачем спосіб захисту порушеного права - скасування рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Черкаської області про державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки на підставі відповідного застереження в іпотечному договорі, відповідає вимогам закону та є ефективним;
крім того, позивач ОСОБА_1 продовжує сплачувати заборгованість за кредитом перед ПАТ КБ "ПриватБанк", навіть попри те, що вимоги за кредитним договором були задоволені відповідачем за рахунок відчуженої квартири по АДРЕСА_1 .
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині визнання за ОСОБА_1 права власності на квартиру, суд першої інстанції зробив висновок, що, скасувавши рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Черкаської області Алексєєва М. Ю. про державну реєстрацію права власності за ПАТ КБ "ПриватБанк" на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_1 залишається власником спірної квартири.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Черкаського апеляційного суду від 20 грудня 2022 року апеляційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк" задоволено частково.
Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 19 жовтня 2022 року скасовано в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та ухвалено в цій частині нове судове рішення.
Позов ОСОБА_1 до ПАТ КБ "ПриватБанк", третя особа: Приватний нотаріус Алексєєв М. Ю., Орган опіки та піклування м. Черкаси, про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на квартиру залишено без задоволення.
В іншій частині рішення суду залишено без змін.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" судовий збір у розмірі 1 362 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що:
суд першої інстанції зробив вірний висновок, що з матеріалів справи не встановлено придбання іпотечного майна саме за кредитні кошти, позивачем такі обставини не оспорювалися в поданій апеляційній скарзі;
усталена практика Верховного Суду України та Верховного Суду засвідчує, що вирішення питання про виселення особи з єдиного для неї житла у зв`язку із зверненням стягнення на предмет іпотеки має відбуватись із дотриманням гарантій, передбачених положеннями статті 109 ЖК Української РСР, якою закріплено загальне правило про неможливість виселення громадян без надання іншого жилого приміщення;
з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що за ОСОБА_1 зареєстрована 1/2 частка будинку за адресою: АДРЕСА_3 . З наданого висновку № 22/18 Буд. експертного будівельно-технічного дослідження від 19 липня 2018 року вбачається, що будинок є аварійним, тобто непридатним для проживання без здійснення його капітального ремонту. Отже, суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок про відмову у задоволенні позовних вимог АТ КБ "ПриватБанк" про виселення відповідачів, правильно застосувавши до спірних правовідносин положення статті 109 ЖК України;
суд першої інстанції зробив помилковий висновок про задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора, оскільки наявність заборони відчуження майна, здійсненого в інтересах банку, не позбавляє можливості останнього на звернення стягнення на предмет іпотеки. У зв`язку з накладенням арешту на все нерухоме майно ОСОБА_1 постановою державного виконавця Соснівського ВДВС Черкаського МУЮ № НОМЕР_1 від 05 жовтня 2015 року саме в інтересах АТ КБ "Приватбанк" як іпотекодержателя майна, вказана заборона на товариство не поширюється;
посилання суду першої інстанції на правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 03 квітня 2019 року у справі №755/5072/17, згідно якого при наявності в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запису про заборону відчуження спірного майна державний реєстратор не має права здійснювати реєстраційних дій поки таке обтяження не буде зняте, не підлягає до застосування до даних правовідносин, оскільки обставини у справі розглянутій судом касаційної інстанції стосувалися накладення арешту в інтересах інших осіб, тобто спірні правовідносини не є подібними до даної справи;
при реєстрації права власності за банком у ОСОБА_1 у власності було нерухоме житлове майно, а саме, 1/2 частка будинку за адресою: АДРЕСА_3 . При цьому, при застосуванні норм Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" не підлягає перевірці стан такої житлової нерухомості, а визначальним є саме факт його наявності на праві власності у іпотекодавця. Відповідно до підпункту "ґ" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України та статті 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" належним доказом того, що житлова нерухомість непридатна для проживання, в тому числі у зв`язку з аварійним станом, є відповідне рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаної територіальної громади. Отже, у державного реєстратора були відсутні підстави для відмови у проведенні реєстраційних дій у зв`язку з наявністю іншого нерухомого майна у власності ОСОБА_1 ;
задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції не встановив наявності усіх умов, передбачених пунктом 1 Законом України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", одночасне існування яких є підставою для визнання протиправною та скасування рішення державного реєстратора;
посилання банку на непоширення Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" на спірні правовідносини є помилковими, оскільки не залежить від порядку звернення стягнення на предмет іпотеки.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
У січні 2023 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, у якій просить постанову Черкаського апеляційного суду від 20 грудня 2022 року в частині скасування рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 19 жовтня 2022 року щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та ухвалення в цій частині нового судового рішення скасувати, а рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 19 жовтня 2022 року залишити без змін.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що
предмет іпотеки, а саме, нерухоме житлове майно, яке використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя, не може бути примусово стягнуто на підставі положень Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", у тому числі і шляхом реєстрації права власності за банком як забезпечення виконання позичальником/майновим поручителем умов кредитного договору, укладеного в іноземній валюті;
обмеження, встановлені Законом України "Про мораторій на стягнення майна громадян, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", поширюються не лише на випадки звернення стягнення на предмет іпотеки за рішенням суду, а й на позасудовий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки, яким є реєстрація права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем на підставі відповідного застереження в іпотечному договорі;
суд апеляційної інстанції не врахував правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі № 644/3116/18, від 20 листопада 2019 року у справі № 802/1340/18-а, від 14 липня 2021 року у справі № 201/7014/18, від 30 вересня 2021 року у справі № 127/15802/15-ц, від 02 травня 2022 року у справі № 754/716/19, від 18 травня 2022 року у справі № 303/5957/19 .
суд апеляційної інстанції зробив помилковий висновок, що у державного реєстратора були відсутні підстави для відмови у проведенні реєстраційних дій у зв`язку з наявністю іншого нерухомого майна.
1/2 частка будинку, належного ОСОБА_1, жодним чином не може виступати в якості альтернативного житла, оскільки дана нерухомість не являється житловою в розумінні Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", її технічний стан, ступінь зносу, а також площа не може забезпечити належних умов проживання сім`ї ОСОБА_1, в складі якої є двоє неповнолітніх дітей. В зв`язку з цим, до правовідносин, які виникли між ОСОБА_1 та ПАТ КБ "ПриватБанк" слід застосовувати норми Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", а тому позасудове звернення стягнення на предмет іпотеки квартири за адресою: по АДРЕСА_1 є незаконним.
Аналіз змісту касаційної скарги свідчить, що постанова апеляційного суду оскаржується лише в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора, в іншій частині не оскаржується, а тому в касаційному порядку не переглядається.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 25 січня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Черкаського апеляційного суду від 20 грудня 2022 року залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
Після усунення недоліків, ухвалою Верховного Суду від 28 лютого 2023 року відкрито касаційне провадження у справі № 712/3665/18, витребувано справу з суду першої інстанції.
У березні 2023 року матеріали цивільної справи № 712/3665/18 надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 29 березня 2023 року касаційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк", яка підписана представником Ісматовою І. В., залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків.
Ухвалою Верховного Суду від 10 травня 2023 року касаційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк", яка підписана представником Ісматовою І. В., на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 19 жовтня 2022 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 20 грудня 2022 року повернуто.