Постанова
Іменем України
09 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 753/6287/19
провадження № 61-9354св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, публічне акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Істейт",
третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Іванчик Ірина Іванівна,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_4, в інтересах якого діє адвокат Стеценко Юрій Володимирович, на постанову Київського апеляційного суду від 22 грудня 2021 року у складі колегії суддів: Фінагеєва В. О., Кашперської Т. Ц., Яворського М. А.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2019 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Істейт" (далі - ПАТ "Істейт") про визнання недійсними договору відступлення права вимоги, договору купівлі-продажу та визнання права власності.
Позовну заяву мотивовано тим, що він перебував з відповідачем ОСОБА_3 у зареєстрованому шлюбі з 20 квітня 2006 року, який розірвано рішенням Дарницького районного суду мі. Києва від 16 листопада 2016 року.
У період шлюбу 14 квітня 2015 року ОСОБА_3 як інвестор уклала інвестиційний договір № 1035/2-1/199 з ПАТ "Істейт". Предметом вказаного договору є інвестиційна участь інвестора у будівництві будинку та після введення його в експлуатацію, оформлення та реєстрації права власності на об`єкт, передача об`єкту у власність інвестора, зокрема квартири АДРЕСА_1 .
За вказаним інвестиційним договором у 2015 році було внесено спільні кошти подружжя на рахунок в АТ "Банк "Національні інвестиції" на суму 1 767 550 грн. Станом на 18 квітня 2016 року ОСОБА_3 виконала усі зобов`язання перед фондом щодо сплати інвестиційних внесків за інвестиційним договором і мала право на отримання квартири, як об`єкта інвестування, тобто вона набула майнові права на квартиру.
Однак, 18 квітня 2016 року без його згоди ПАТ "Істейт", ОСОБА_3 та ОСОБА_6 уклали договір про відступлення прав за інвестиційним договором, відповідно до якого права інвестора перейшли до ОСОБА_2 .
Незважаючи на те, що він є співвласником майнових прав на зазначену квартиру 20 квітня 2017 року ПАТ "Істейт" відчужило за договором купівлі-продажу спірну квартиру на користь ОСОБА_2 .
Посилаючись на викладене, позивач просив визнати недійсним договір відступлення прав за інвестиційним договором від 18 квітня 2016 року, визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири від 20 квітня 2017 року та визнати за ним право власності на 1/2 частку цієї квартири.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 17 червня 2021 року у складі судді Заставенко М. О. позов ОСОБА_4 задоволено.
Визнано недійсним договір відступлення до інвестиційного договору від 14 квітня 2015 року №1035/2-1/199, укладений 18 квітня 2016 року між ПАТ "Істейт", ОСОБА_3 і ОСОБА_2 .
Визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири, укладений між ПАТ "Істейт" і ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Іванчик І. І., зареєстрований в реєстрі за №889, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 20 квітня 2017 року, індексний номер 34856212.
Визнано за ОСОБА_4 право власності на частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що майнові права на квартиру належали на праві спільної сумісної власності позивачу та ОСОБА_3, оскільки набуті під час перебування їх у зареєстрованому шлюбі та за спільні кошти, а тому остання не мала права без згоди позивача відступати свої майнові права на цю квартиру на користь ОСОБА_2, а відповідно остання не мала право набувати у власність цю квартиру на підставі договору купівлі-продажу.
Суд вважавза необхідне в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнати за ОСОБА_4 право власності на частину квартири АДРЕСА_1 .
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 22 грудня 2021 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення суду першої інстанції закрито. Апеляційну скаргу ПАТ "Істейт" задоволено.
Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 17 червня 2021 року скасовано в частині визнання права власності на частину квартири за ОСОБА_4 та ухвалено нове в цій частині про відмову у позові.
В іншій частині рішення суду залишено без змін.
Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що заявляючи вимогу про визнання права власності на частину квартири позивач не звернув уваги, що відповідач ОСОБА_3 в межах інвестиційного договору сплатила 1 768 550 грн, у той же час, за результатами контрольних обмірів квартири, що була збудована, її площа виявилася більшою, а відтак доплата становить 31 800 грн, яку сплатила відповідач ОСОБА_2 після переходу до неї майнових прав на квартиру, однак цей договір визнано судом першої інстанції недійсним та особою, що подала апеляційну скаргу не оскаржувалось.
Таким чином, позивач просить визнати за ним право власності на частину квартири, інвестиційні внески за яку відповідно до положень інвестиційного договору не сплачені в повному обсязі ні ним, ні відповідачем ОСОБА_3 , а тому такі вимоги є передчасними.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
22 вересня 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_4 на постанову суду апеляційної інстанції, у якій заявник просить її скасувати в частині відмови у позові та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційну скаргу мотивовано тим, що ОСОБА_3 виконала усі зобов`язання перед фондом щодо сплати інвестиційних внесків за інвестиційним договором за рахунок спільних з ним коштів і мала право на отримання квартири, як об`єкта інвестування, частки якої належить йому на праві спільної сумісної власності.
Вказує, що права ПАТ "Істейт" не порушені внаслідок визнання за ним права власності на частку квартири, оскільки доплату за повну вартість квартири у розмірі 31 800 грн сплатила ОСОБА_2 .
Відповідачі не надали доказів про результати контрольних замірів квартири, тобто про те, що площа квартири виявилась більшою на 1,2 кв. м, аніж про це зазначено у інвестиційному договорі. Висновок суду апеляційної інстанції про збільшення площі квартири ґрунтується на додатковій угоді, укладеній 20 квітня 2017 року між ПАТ "Істейт" та ОСОБА_2, однак у зв`язку із визнанням недійсним договору про відступлення прав за інвестиційним договором на користь останньої, зазначена додаткова угода також є недійсною.
Відзив на касаційну скаргу
У січні 2023 року від ПАТ "Істейт" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач посилається на необґрунтованість доводів скарги та законність прийнятої судом апеляційної інстанції постанови.
Від ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відзивів на касаційну скаргу не надійшло.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 10 листопада 2022 року відкрито касаційне провадження у справі, а ухвалою від 29 грудня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_4 та ОСОБА_3 перебували в зареєстрованому шлюбі з 20 квітня 2006 року, який розірвано рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 16 листопада 2016 року.
14 квітня 2015 року між ОСОБА_3 та ПАТ "Істейт" укладено інвестиційний договір № 1035/2-1/199, відповідно до якого фонд зобов`язується забезпечити будівництво будинку, його введення в експлуатацію та після оформлення та реєстрації права власності фонду на об`єкт, передати об`єкт у власність інвестора в порядку, що встановлений договором. Інвестор зобов`язується забезпечити інвестування об`єкта шляхом здійснення інвестиційних внесків (попередньої оплати вартості об`єкта) на умовах, в обсягах та в строки, що передбачені цим договором, а після оформлення і реєстрації права власності фонду на об`єкт, отримати об`єкт у власність у порядку, що встановлений цим договором.
Об`єктом договору є житлова квартира АДРЕСА_1 у будинку, поверх 22, кількість кімнат 3, загальна проектна площа 66,7 кв.м. Житловий будинок проектний номер № 5 у складі будівництва житлово-рекреаційного комплексу з паркінгами між пр. М. Бажана та вул. Зарічною у Дарницькому районі міста Києва. Розмір інвестиційних внесків за об`єкт на момент укладення цього договору визначений фондом та в будь-якому разі не може бути меншим від суми в українських гривнях, що складає 1 767 550 грн.
Згідно з пунктом 2.2 інвестиційного договору фонд зобов`язався забезпечити будівництво будинку, його введення в експлуатацію та після оформлення і реєстрації права власності фонду на об`єкт, отримати об`єкт у власність у порядку, що встановлений цим договором.
Відповідно до пункту 2.3 інвестиційного договору інвестор зобов`язався забезпечити інвестування об`єкта шляхом здійснення інвестиційних внесків (попередньої оплати вартості об`єкта) на умовах, в обсягах та в строки, що передбачені цим договором, а після оформлення і реєстрації права власності фонду на об`єкт, отримати об`єкт у власність у порядку, що встановлений цим договором.
Пунктом 4.1 інвестиційного договору встановлено обсяги та строки інвестування інвестором об`єкта. Остання редакція цього пункту договору викладена у п. 3.6.2 укладеного 18 квітня 2016 року фондом, ОСОБА_3, ОСОБА_2 договору відступлення до інвестиційного договору:
"Інвестор сплачує фонду інвестиційні внески (попередню оплату за об`єкт) в наступному порядку: - 1 767 550 грн. без ПДВ в термін до 07 липня 2015 року;
- 1 000 грн. в термін до 25 квітня 2016 року включно".
Пунктом 5.5 вказаного договору визначено, що у разі якщо інвестор хоче передати третій стороні свої права та зобов`язання, передбачені цим договором, інвестор звертається до фонду із заявою про зміну сторони цього договору. В разі погодження фондом такої зміни сторони укладають відповідну угоду про відступлення прав. При цьому, вартість об`єкта (розмір інвестиційних внесків) збільшується на 1 000 грн.
На підставі вказаного інвестиційного договору ОСОБА_3 сплатила ПАТ "Істейт" 14 квітня 2015 року - 1 590 795 грн. та 07 липня 2015 року - 176 755 грн., а всього - 1 768 500 грн.
Фонд надав до суду відомості про сплату коштів (інвестиційних внесків) на виконання інвестиційного договору, згідно яких 14 квітня 2015 року сплачено 1 590 795 грн., 07 липня 2015 року - 176 755 грн., 18 квітня 2016 року - 1 768 550 грн., 22 квітня 2016 року - 1 000 грн.
Згідно відповіді ПАТ "Банк "Національні інвестиції" ОСОБА_3 на рахунок ПАТ "Істейт" здійснено наступні грошові перекази 14 квітня 2015 року - 1 590 795 грн., 07 липня 2015 року - 176 755 грн.
18 квітня 2016 року між ПАТ "Істейт", ОСОБА_3 та ОСОБА_2 був укладений договір про відступлення до інвестиційного договору № 1035/2-1/199 від 14 квітня 2015 року.
03 березня 2017 року на підставі рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Литвин А.С. відбулася реєстрація права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 за ПАТ "Істейт" на підставі інвестиційного договору (а.с.115, Т.1).
20 квітня 2017 року між ПАТ "Закритий не диверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Істейт" та ОСОБА_2 укладено додатковий договір № 2 до інвестиційного договору № 1035/2-1/199, відповідно до умов якого встановлена сума доплати за різницю площі у сумі 31 800 грн.
20 квітня 2017 року ОСОБА_2 сплачено 31 800 грн. відповідно до додаткового договору.
20 квітня 2017 року між ПАТ "Істейт" та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1 від 20 квітня 2017 року, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Іванчик І.І., зареєстрований в реєстрі за № 889.
Право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 20 квітня 2017 року зареєстровано за ОСОБА_2, підстава договір купівлі-продажу.
Позиція Верховного Суду
Оскільки судове рішення оскаржується лише в частині відмови у задоволенні позову про визнання права власності на частку квартири, то відповідно до статті 400 ЦПК України його законність в іншій частині колегією суддів не перевіряється.
Касаційна скарга підлягає задоволенню.
Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом (частина третя статті 368 ЦК України).
Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя (стаття 60 СК України).
Об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту (частина перша статті 61 СК України).