Постанова
Іменем України
09 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 509/6041/18
провадження № 61-3280св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи", ОСОБА_2, державне підприємство "Сетам", Овідіопольський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області,
третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський Володимир Анатолійович,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 25 січня 2023 року в складі колегії суддів: Комлевої О. С., Сегеди С. М., Цюри Т. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" (далі - ТОВ "Кредитні ініціативи"), ОСОБА_2, державного підприємства "Сетам" (далі - ДП "Сетам"), Овідіопольського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області (далі - Овідіопольський ВДВС), третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський Володимир Анатолійович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, визнання недійсним протоколу проведення електронних торгів, визнання недійсним акту про реалізацію предмета іпотеки.
В обґрунтування своїх позовних вимог зазначав, що 18 січня 2008 року між ним та публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк" (далі - ПАТ "АК промислово - інвестиційний банк", банк) укладено кредитний договір на суму 80 000 дол. США, а також іпотечний договір, предметом якого є належна йому земельна ділянка площею 0,1203 га за адресою: АДРЕСА_1 (далі - спірна земельна ділянка).
На підставі договору від 17 грудня 2012 року банк відступив право вимоги за вказаним кредитним договором на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" (далі - ТОВ "Кредитні ініціативи"), про що не повідомив боржника.
03 травня 2016 року нотаріус вчинив виконавчий напис на користь ТОВ "Кредитні ініціативи" про стягнення з нього заборгованості за кредитним договором від 18 січня 2008 року у розмірі 995 478,16 грн, з яких заборгованість за кредитом - 503 428,75 грн; заборгованість за відсотками за користування кредитом - 492 049,16 грн, що виникла за період з 14 січня 2015 року до 01 лютого 2016 року.
04 жовтня 2016 року Овідіопольський ВДВС відкрив виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого напису нотаріуса.
10 липня 2017 року ДП "Сетам" було складено протокол проведення електронних торгів з реалізації спірної земельної ділянки, переможцем торгів визначено ОСОБА_2
08 серпня 2017 року державний виконавець Овідіопольського ВДВС склав акт про реалізацію вказаного предмета іпотеки.
З урахуванням зазначених обставин позивач вказував на незаконність вчиненого поза межами трирічного строку давності виконавчого напису нотаріуса, який слід рахувати з часу виникнення у стягувача відповідного права. Крім того, позивач зазначав, що у момент вчинення виконавчого напису заборгованість не була безспірною, оскільки рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 27 березня 2012 року з нього на користь банка стягнуто значно меншу суму, ніж вказано у виконавчому написі нотаріуса від 03 травня 2016 року. Водночас стягувач не надав приватному нотаріусу доказів безспірності зазначеної заборгованості.
Враховуючи зазначене, позивач просив суд:
- визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського В. А. від 03 травня 2016 року, реєстраційний № 10067, про стягнення на користь ТОВ "Кредитні ініціативи" з ОСОБА_1 заборгованості, що виникла по кредитному договору № 05-03-16/3 від 18 січня 2008 року у розмірі 995 478,16 грн;
- визнати недійсним протокол проведення електронних торгів № 270057, складений 10 липня 2017 року ДП "Сетам", з реалізації земельної ділянки, кадастровий номер 5123755200:02:003:0051, площею 0,1203 га, за адресою: АДРЕСА_1 ;
- визнати недійсним акт про реалізацію предмета іпотеки - спірної земельної ділянки, складений та затверджений 08 серпня 2017 року Овідіопольським ВДВС по виконавчому провадженню № 52503204.
Короткий зміст ухвалених у справі судових рішень
Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 12 вересня 2019 року в складі судді Козирського Є. С. позов ОСОБА_3 задоволено.
Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського В. А. від 03 травня 2016 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Кредитні ініціативи" заборгованості, що виникла по кредитному договору від 18 січня 2008 року у розмірі 995 478,16 грн.
Визнано недійсним протокол проведення електронних торгів № 270057, складений 10 липня 2017 року ДП "Сетам", з реалізації земельної ділянки, кадастровий номер 5123755200:02:003:0051, площею 0,1203 га, за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнано недійсним акт про реалізацію предмета іпотеки - земельної ділянки, кадастровий номер 5123755200:02:003:0051, площею 0,1203 га, за адресою: АДРЕСА_1, складений та затверджений 08 серпня 2017 року Овідіопольським районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області по виконавчому провадженню № 52503204.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оскаржуваний виконавчий напис було вчинено з порушенням вимог Закону України "Про нотаріат", оскільки стягувана заборгованість не була безспірною. Стягувач не надав нотаріусу документів, за якими можливо було б переконатись у існуванні безспірного розміру заборгованості. Водночас суд надав оцінку змісту рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 27 березня 2012 року по справі № 2-681/11, де ОСОБА_1 заперечував проти задоволення вимог банку та заявив зустрічний позов про внесення змін до кредитного договору шляхом зменшення відсоткової ставки за користування кредитом та встановлення графіку повернення коштів.
Установивши, що ТОВ "Кредитні ініціативи" набуло право вимоги до боржника ОСОБА_1 17 грудня 2012 року, а оскаржуваний виконавчий напис вчинено 03 травня 2016 року, суд дійшов висновку, що нотаріус вчинив виконавчий напис з пропуском трирічного строку, встановленого статтею 88 Закону України "Про нотаріат".
Дійшовши висновку, що оскаржуваний виконавчий напис нотаріуса (правочин) є недійсним, суд першої інстанції застосував норми частин першої та п`ятої статті 216 ЦК України, вказавши про визнання недійсними й подальших правочинів, вчинених на підставі правочину, який визнано судом недійсним (протокол проведення електронних торгів та акт про реалізацію предмета іпотеки).
Постановою Одеського апеляційного суду від 25 січня 2023 року скасовано рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 12 вересня 2019 року в частині визнання недійсними протоколу проведення електронних торгів та акта про реалізацію предмета іпотеки та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .
В решті рішення суду залишено без змін.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд погодився із висновком місцевого суду про те, оскаржуваний виконавчий напис було вчинено з порушенням вимог Закону України "Про нотаріат", оскільки стягувана заборгованість не була безспірною. Апеляційний суд також вважав обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що нотаріус вчинив оскаржуваний виконавчий напис з пропуском трирічного строку, встановленого статтею 88 Закону України "Про нотаріат".
Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд не погодився із висновком місцевого суду про те, що вимога про визнання результатів електронних торгів недійсними є похідною від вимоги про визнання виконавчого напису нотаріуса недійсним, оскільки саме на підставі відповідного виконавчого напису в подальшому було проведено електронні торги, а тому спеціальна позовна давність у даних правовідносинах не підлягає застосуванню.
Установивши, що ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом 27 грудня 2018 року, суд дійшов висновку, що позивач пропустив спеціальний тримісячний строк позовної давності для звернення до суду з позовом про оскарження результатів прилюдних торгів, визначений статтею 48 Закону України "Про іпотеку", який сплив 10 жовтня 2017 року, про що заявив відповідач ОСОБА_2 .
Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи
У березні 2023 року ОСОБА_3 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову суду апеляційної інстанції в частині вирішення судом його позовних вимог про визнання недійсними протоколу проведення електронних торгів та акта про реалізацію предмета іпотеки, у якій просив її скасувати в цій частині та залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині. Водночас ОСОБА_1 подав до суду клопотання про поновлення строку позовної давності.
Підставами касаційного оскарження заявник зазначає застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду від 01 грудня 2021 року справа № 263/15746/20 (провадження № 61-17249св21), тощо (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Також заявник оскаржує судове рішення з передбачених пунктом 4 частини другої статті 389 ЦПК України підстав (вказує на порушення судом норм процесуального права відповідно до пункту 4 частини третьої статті 411 ЦПК України).
Касаційна скарга мотивована тим, що з огляду на те, що виконавчий напис нотаріуса, на підставі якого проводилася примусова процедура продажу нерухомого майна на оспорюваних електронних торгах, визнаний у судовому порядку таким, що не підлягає виконанню, слід дійти висновку про недійсність електронних торгів, які були проведені на підставі такого виконавчого напису, що призвело до порушення майнових прав позивача.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність правових підстав, передбачених статтями 203, 215 ЦК України, для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання електронних торгів, а також виданих за їх результатами протоколу та акта виконавця, а суд апеляційної інстанції безпідставно скасував законне та обґрунтоване судове рішення.
Крім того, суд апеляційної інстанції дійшов безпідставного висновку про те, що позивач та його представник з неповажних причин не прибули до судового засідання, призначене на 25 січня 2023 року, та не повідомили про причини своєї неявки.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 08 травня 2023 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, а ухвалою Верховного Суду від 12 липня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
18 січня 2008 року між ПАТ "АК промислово - інвестиційний банк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 05-03-16/3, згідно із яким останній отримав кредит в сумі 80 000 дол. США на строк до 14 січня 2015 року, а також на забезпечення цього договору - іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Рєкою Л. А., предметом якого є належна позивачу земельна ділянка площею 0,1203 га за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 5123755200:02:003:0051.
Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 27 березня 2012 року по справі № 2-681/11 задоволено позов ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" суму заборгованості за кредитним договором № 05-03-16/3 від 18 січня 2008 року в розмірі 638 373,51 грн, в тому числі 503 428,75 грн - заборгованість за основним та простроченим кредитом; 132 931,04 грн - заборгованість за строковими та простроченими процентами; 2 013,72 грн - комісія за користуванням кредитом.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
В задоволені зустрічного позову ОСОБА_1 до ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" про зміну умов кредитного договору відмовлено.
03 травня 2016 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський В. А. вчинив виконавчий напис (реєстр. № 10067) на користь ТОВ "Кредитні ініціативи" про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості, що виникла по кредитному договору № 05-03-16/3 від 18 січня 2008 року. За цим виконавчим написом з ОСОБА_1 стягнуто заборгованість за кредитним договором № 05-03-16/3 у розмірі 995 478,16 грн, з яких: заборгованість за кредитом - 503 428,75 грн, заборгованість за відсотками за користування кредитом - 492 049,16 грн, а також суму плати, що здійснена стягувачем за здійснення виконавчого напису.
04 жовтня 2016 року Овідіопольським ВДВС було відкрито виконавче провадження № 52503204 по примусовому виконанню виконавчого напису нотаріусу № 10067, виданого 03 травня 2016 року.
10 липня 2017 року ДП "Сетам" було складено протокол № 270057 проведення електронних торгів з реалізації іпотеки - спірної земельної ділянки. Переможцем торгів визначений ОСОБА_2
08 серпня 2017 року державний виконавець Овідіопольського ВДВС Іскра С. І. склав акт про реалізацію предмета іпотеки - спірної земельної ділянки.
20 червня 2019 року ОСОБА_2 подав до суду відзив на позовну заяву, у якому поставив питання про застосування наслідків спливу спеціального тримісячного строку позовної давності, встановленого статтею 48 Закону України "Про іпотеку" до позовних вимог ОСОБА_1 про визнання недійсними результатів електронних торгів та акта про реалізацію предмета іпотеки.
Мотивувальна частина
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з положеннями пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.