Постанова
Іменем України
09 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 359/9171/14-ц
провадження № 61-8160св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Фаловської І. М.,
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Сердюка В. В., Стрільчука В. А. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк", правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Глобал Спліт",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Костіна Костянтина Миколайовича на заочне рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 листопада 2014 року у складі судді Ткаченка Д. В. та постанову Київського апеляційного суду від 04 квітня 2023 року у складі колегії суддів: Коцюрби О. П., Білич І. М., Слюсар Т. А.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
У вересні 2014 року Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що 25 червня 2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" (далі - АКІБ "УкрСиббанк"), яке змінило назву на Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" (далі - ПАТ "УкрСиббанк"), та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11151980007 (далі - Кредитний договір), за умовами якого позичальник отримала кредит у розмірі 25 445 доларів США зі сплатою 11,88 процентів річних строком до 25 червня 2014 року. 08 грудня 2011 року між ПАТ "УкрСиббанк" та ПАТ "Дельта Банк" було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, за яким ПАТ "УкрСиббанк" відступило, а ПАТ "Дельта Банк" набуло права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, укладеними між банком та фізичними особами, в тому числі за вищевказаним Кредитним договором. У зв`язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 своїх зобов`язань за Кредитним договором станом на 27 серпня 2014 року в неї утворилася заборгованість у розмірі 34 777,76 доларів США, що за курсом Національного банку України еквівалентно 483 096,96 грн, з яких: за тілом кредиту - 19 015,76 доларів США, що еквівалентно 264 147,43 грн: за процентами - 15 762 доларів США, що еквівалентно 218 949,53 грн. Враховуючи викладене, ПАТ "Дельта Банк" просило стягнути з відповідача на свою користь вищевказану заборгованість та судові витрати.
Заочним рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 листопада 2014 року позов ПАТ "Дельта Банк" задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Дельта Банк" заборгованість за Кредитним договором в розмірі 483 096,96 грн, а також судовий збір в сумі 3 654 грн.
Рішення місцевого суду мотивоване тим, що позов банку доведено й обґрунтовано належним чином, тому наявні правові підстави для стягнення з відповідача заборгованості за Кредитним договором, яка утворилася внаслідок невиконання нею взятих на себе зобов`язань.
В січні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Глобал Спліт" (далі - ТОВ "Глобал Спліт") звернулося до суду із заявою про заміну стягувача у виконавчому документі, в якій зазначило, що 09 листопада 2018 року між ним та ПАТ "Дельта Банк" було укладено договір купівлі-продажу майнових прав № 953/К, на підставі якого воно набуло право грошової вимоги до осіб, які є боржниками ПАТ "Дельта Банк", в тому числі за Кредитним договором. Тому ТОВ "Глобал Спліт" просило замінити стягувача у виконавчому листі № 359/9171/14-ц, виданому Бориспільським міськрайонним судом Київської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Дельта Банк" боргу за договором про надання споживчого кредиту в розмірі 483 096,96 грн та витрат на оплату судового збору в розмірі 3 654 грн.
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15 травня 2019 року заяву ТОВ "Глобал Спліт" було задоволено. Замінено ПАТ "Дельта Банк" на ТОВ "Глобал Спліт" у виконавчому листі № 359/9171/14-ц, виданому Бориспільським міськрайонним судом Київської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Дельта Банк" боргу за договором про надання споживчого кредиту в розмірі 483 096,96 грн та витрат на оплату судового збору в розмірі 3 654 грн.
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської областівід 11 листопада 2021 року заяву ОСОБА_2, який діє від імені та в інтересах ОСОБА_1, про перегляд заочного рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 листопада 2014 року залишено без задоволення.
Постановою Київського апеляційного суду від 04 квітня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Заочне рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 листопада 2014 року скасовано і ухвалено у справі нове судове рішення про задоволення позовних вимог. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Дельта Банк", правонаступником якого є ТОВ "Глобал Спліт", заборгованість за Кредитним договором в розмірі 483 096,96 грн, а також судовий збір в сумі 3 654 грн.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що матеріали справи не містять доказів повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи місцевим судом, а також - доказів отримання відповідачем копії ухвали про відкриття провадження у справі та копії позовної заяви. Томузаочне рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 листопада 2014 року підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення. За умовами Кредитного договору позичальник мала своєчасно повертати кредит та проценти відповідно до графіку погашення кредиту, однак не виконала взятих на себе зобов`язань, має заборгованість за Кредитним договором в загальному розмірі 483 096,96 грн, що підтверджується довідкою ПАТ "Дельта Банк" від 27 серпня 2014 року, виписками по рахунку ОСОБА_1 . Відповідач не надала жодного доказу на підтвердження відсутності заборгованості за Кредитним договором або іншого розміру заборгованості, тому її доводи про недоведеність банком розміру заборгованості не заслуговують на увагу. Оскільки відповідач не спростувала надані позивачем докази, то суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ПАТ "Дельта Банк". При цьому суд відхилив посилання ОСОБА_1 на пропуск позивачем позовної давності, так як Кредитний договір укладено строком до 25 червня 2014 року, а з позовом ПАТ "Дельта Банк" звернулося 09 вересня 2014 року.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи.
31 травня 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Костін К. М. подав засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на заочне рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 листопада 2014 року та постанову Київського апеляційного суду від 04 квітня 2023 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нове рішення, яким залишити позов без розгляду з підстав, передбачених статтею 257 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
На обґрунтування підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України, представник ОСОБА_1 - адвокат Костін К. М. зазначив, що суди попередніх інстанцій не врахували правових висновків, викладених в постановах Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 372/2649/16-ц, від 15 червня 2020 року у справі № 138/240/16-ц, від 19 серпня 2020 року у справі № 375/998/15-ц, від 09 вересня 2020 року у справі № 661/1826/17, від 21 жовтня 2020 року у справі № 520/16945/15, від 18 листопада 2020 року у справі № 431/3873/15-ц, від 09 грудня 2020 року у справі № 361/6751/16, від 24 лютого 2021 року у справі № 641/801/16-ц, від 03 березня 2021 року у справі № 522/799/16, щодо дати настання строку виконання основного зобов`язання та втрати банком права нараховувати проценти за кредитним договором, а також - в постановах Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18, від 28 жовтня 2020 року у справі № 760/7792/14-ц, від 17 грудня 2020 року у справі № 278/2177/15-ц, про те, що виписки за картковими рахунками (за кредитним договором) можуть бути належними доказами щодо заборгованості за тілом кредиту.
13 липня 2023 року ТОВ "Глобал Спліт" подало засобами поштового зв`язку до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просило залишити її без задоволення, посилаючись на те, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, ухваленими відповідно до вимог чинного законодавства України, з урахуванням всіх фактичних обставин справи. Умовами Кредитного договору не передбачено автоматичної зміни строку виконання основного зобов`язання у разі прострочення виконання позичальником окремих зобов`язань (внесення щомісячних платежів), а визначено обов`язкове направлення банком позичальнику відповідної письмової вимоги про дострокове повернення кредиту, однак ПАТ "Дельта Банк" не направляло ОСОБА_1 такої вимоги. Тому доводи сторони відповідача про зміну строку виконання основного зобов`язання не заслуговують на увагу. Крім того, звернувшись до суду з позовом 09 вересня 2014 року, ПАТ "Дельта Банк" не пропустило позовну давність, так як наявними в матеріалах справи квитанціями та випискою по рахунку ОСОБА_1 підтверджується, що у 2007-2012 роках позичальник сплачувала кошти на погашення заборгованості за Кредитним договором, що свідчить про переривання позовної давності.
Рух справи в суді касаційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 червня 2023 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали з Бориспільського міськрайонного суду Київської області.
26 червня 2023 року справа № 359/9171/14-ц надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 серпня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
За змістом пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
За змістом частин першої-п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Згідно з частиною першою статті 367, частиною першою статті 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою 1 розділу V ЦПК України.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення апеляційного суду не відповідає.
Згідно з частиною першою статті 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту (частина перша статті 527 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (частина перша статті 611 ЦК України).
Частиною першою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судами встановлено, що 25 червня 2007 року між АКІБ "УкрСиббанк", яке змінило назву на ПАТ "УкрСиббанк", та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 25 445 доларів США зі сплатою 11,88 процентів річних з кінцевим терміном повернення до 25 червня 2014 року.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
08 грудня 2011 року між ПАТ "УкрСиббанк" та ПАТ "Дельта Банк" було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, за яким ПАТ "УкрСиббанк" передало (відступило) ПАТ "Дельта Банк" права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами.
Згідно з актом прийому-передачі документації за договором купівлі-продажу прав вимоги від 08 грудня 2011 року, укладеним між ПАТ "УкрСиббанк" та ПАТ "Дельта Банк", 02 березня 2012 року ПАТ "УкрСиббанк" передало, а ПАТ "Дельта Банк" прийняло документи щодо стягнення заборгованості за Кредитним договором.
09 листопада 2018 року між ПАТ "Дельта Банк" та ТОВ "Глобал Спліт" було укладено договір купівлі-продажу майнових прав № 953/К, за умовами якого ПАТ "Дельта Банк" передало у власність ТОВ "Глобал Спліт" майнові права, які виникли та/або можуть виникнути у майбутньому та які включають, зокрема право вимоги до боржників, майнових поручителів та фінансових поручителів, які виникли за укладеними договорами та/або на інших підставах, наведених у додатку № 1 та додатку № 2 до цього договору.
Згідно з додатком № 1 до вищевказаного договору ТОВ "Глобал Спліт" отримало право грошової вимоги до осіб, які є боржниками ПАТ "Дельта Банк", в тому числі за Кредитним договором.
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15 травня 2019 року було задоволено заяву ТОВ "Глобал Спліт" про заміну стягувача у виконавчих документах, замінено ПАТ "Дельта Банк" на ТОВ "Глобал Спліт" у виконавчому листі № 359/9171/14-ц, виданому Бориспільським міськрайонним судом Київської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Дельта Банк" боргу за договором про надання споживчого кредиту в розмірі 483 096,96 грн та витрат на оплату судового збору в розмірі 3 654 грн.
ОСОБА_1 не виконувала належним чином своїх зобов`язань за Кредитним договором, внаслідок чого в неї утворилася заборгованість, яка згідно з довідкою ПАТ "Дельта Банк" станом на 27 серпня 2014 року склала 34 777,76 доларів США, що за курсом Національного банку України еквівалентно 483 096,96 грн, з яких: за тілом кредиту - 19 015,76 доларів США, що еквівалентно 264 147,43 грн; за процентами - 15 762 доларів США, що еквівалентно 218 949,53 грн.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
За змістом частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.
Ухвалюючи заочне рішення від 12 листопада 2014 року про задоволення позову, Бориспільський міськрайонний суд Київської області виходив з того, що ОСОБА_1 не виконувала належним чином своїх зобов`язань за Кредитним договором, тому наявні правові підстави для стягнення з неї на користь банку заборгованості в розмірі 483 096,96 грн.
Переглядаючи справу в апеляційному порядку, суд апеляційної інстанції встановив, що Бориспільським міськрайонним судом Київської області 06 жовтня 2014 року на адресу ОСОБА_1 направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі, копію позовної заяви, у цьому ж листі було вказано про те, що судове засідання у справі призначено на 12 листопада 2014 року. Однак поштовий конверт з цими документами повернувся до суду з відміткою причини повернення "адресат за зазначеною адресою не проживає" та "не розбірливо написане прізвище". За таких обставин та за відсутності доказів повідомлення ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи, а також - доказів отримання нею копії ухвали про відкриття провадження у справі та копії позовної заяви апеляційний суд дійшов правильного висновку про скасування рішення місцевого суду та ухвалення нового судового рішення на підставі пункту 3 частини третьої статті 376 ЦПК України.
Разом з тим, ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову та стягуючи з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Дельта Банк", правонаступником якого є ТОВ "Глобал Спліт", заборгованість за Кредитним договором в розмірі 483 096,96 грн, апеляційний суд виходив з того, щовказаний розмір заборгованості підтверджується довідкою ПАТ "Дельта Банк" від 27 серпня 2014 року, виписками по рахунку ОСОБА_1, і відповідач не надала жодного доказу відсутності або іншого розміру заборгованості за Кредитним договором.
Однак вказані висновки апеляційного суду ґрунтуються на неправильному застосуванні норм матеріального права та зроблені з порушенням норм процесуального права з огляду на таке.
В постановах Верховного Суду від 19 серпня 2020 року у справі № 375/998/15-ц, від 21 жовтня 2020 року у справі № 520/16945/15, від 18 листопада 2020 року у справі № 431/3873/15-ц, від 09 грудня 2020 року у справі № 361/6751/16, від 24 лютого 2021 року у справі № 641/801/16-ц, від 03 березня 2021 року у справі № 522/799/16, на які послався заявник на обґрунтування підстави касаційного оскарження судових рішень, суд касаційної інстанції виклав такі правові висновки: