Постанова
Іменем України
11 серпня 2023 року
місто Київ
справа № 505/2614/17
провадження № 61-13097св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Яремка В. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Подільський міжрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Подільського відділу державної виконавчої служби у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на постанову Одеського апеляційного суду від 20 жовтня 2022 року у складі колегії суддів: Заїкіна А. П., Князюка О. В., Таварткіладзе О. М.,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Подільського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області (далі - Подільський міжрайонний відділ ДВС ГТУЮ в Одеській області) про відшкодування майнової та моральної шкоди.
Позов обґрунтовано тим, що 08 жовтня 2014 року за дорученням Державної виконавчої служби України, Державним підприємством "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України (далі - ДП "Інформаційний центр" МЮУ) проведено електронні торги з реалізації арештованого майна, а саме трикімнатної квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, яка належала ОСОБА_2 , лот №5132.
Переможцем торгів було визначено ОСОБА_1, який попередньо вніс визначений Подільським міжрегіональним відділом ДВС ГТУЮ в Одеській області гарантійний внесок у розмірі 10 211,00 грн та запропонував найвищу цінову на торгах. Ціна продажу була встановлена у розмірі 204 220,00 грн.
17 листопада 2014 року він (позивач) звернувся до Котовської районної державної нотаріальної контори Одеської області для отримання свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів, однак йому було відмовлено у видачі свідоцтва у зв`язку з наявністю судового спору стосовно придбаної ним квартири (справа № 505/4751/14-ц).
Рішенням Котовського міжрайонного суду Одеської області від 20 квітня 2015 року у справі № 505/4751/14-ц електронні торги від 08 жовтня 2014 року (лот № 5132) щодо продажу квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, визнано незаконними.
Визнано незаконним та скасовано протокол від 08 жовтня 2014 року № 5902 щодо проведення електронних торгів.
Визнано незаконними та скасовано акти державних виконавців про проведені електронні торги від 03 листопада 2014 року та 19 січня 2015 року, які були складені на підставі протоколу від 08 жовтня 2014 року.
Посилаючись на те, що рішення набрало законної сили 21 грудня 2015 року, однак на час звернення до суду з цим позовом, відповідач не повернув йому кошти, сплачені за придбання квартири, з урахуванням уточнених позовних вимог, позивач просив: стягнути з Подільського міжрайонного відділу ДВС ГТУЮ в Одеській області на відшкодування завданої майнової шкоди 575 775,50 грн, з яких: 204 220,00 грн - безпідставно набуті кошти (вартість продажу квартири); 188 111,89 грн - інфляційні втрати за весь час прострочення; 18 936,71 грн - три відсотки річних від простроченої суми; 450,00 грн - вартість наданих банківських послуг; 152 000,00 грн - упущена вигода; 2 216,90 грн - витрати на залізничні квитки; 3 200,00 грн - добові витрати.
Позивач також просив стягнути з відповідача 200 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди.
Короткий зміст рішень судів
Рішенням Красноокнянського районного суду Одеської області від 23 січня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнено з Подільського МВ ДВС ГТУЮ в Одеській області на користь ОСОБА_1 : 194 009,00 грн грошових коштів, 1 452,39 грн на відшкодування реальних збитків, а також 30 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що особа, яка набула майно (грошові кошти) за рахунок іншої особи у цілком законний спосіб, зобов`язана його повернути цій особі у випадку, коли підстава набуття такого майна згодом відпала.
Гарантійний внесок - грошовий завдаток, який за одним лотом сплачує фізична або юридична особа - учасник електронних торгів, розмір якого визначений, виходячи зі стартової ціни лота, та дорівнює сумі винагороди організатору електронних торгів за надані ним послуги з реалізації майна.
Оскільки гарантійний внесок у сумі 10 211,00 грн відповідачу не перераховувався, а залишився в організатора електронних торгів (ДП "Інформаційний центр" МЮУ), суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для його стягнення з відповідача.
Вирішуючи позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних, суд першої інстанції виходив з того, що якщо без достатньої правової підстави набуваються або зберігаються гроші (як готівкові, так і безготівкові), на них нараховуються відсотки згідно зі статтею 536 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) з того часу, коли набувач дізнався або повинен був дізнатися про безпідставність набуття або збереження грошових коштів.
У разі стягнення безпідставно набутих чи одержаних грошей нараховуються відсотки відповідно до статті 536 ЦК України й унеможливлюється стягнення 3 % річних від простроченої суми та індексу інфляції відповідно до частини другої статті 625 цього Кодексу.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з відповідача коштів у розмірі - 450 грн., які були сплачені ним як оплата комісійної винагороди банку за перерахунок коштів при купівлі спірної квартири, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки банківська комісія - це винагорода за здійснення банком банківської операції, то такі витрати несе саме особа, яка замовила комісійну операцію.
Вирішуючи позовні вимоги про стягнення збитків (упущеної вигоди) у розмірі 152 000,00 грн, суд першої інстанції виходив з їх необґрунтованості.
Взявши до уваги характер душевних страждань позивача, який є пенсіонером і більше ніж три роки не може повернути грошові кошти, які йому належать, суд першої інстанції вважав за необхідне стягнути з відповідача на його користь на відшкодування моральної шкоди 30 000 грн.
Постановою Одеського апеляційного суду від 20 жовтня 2022 року апеляційну скаргу Подільського міжрайонного відділу ДВС ГТУЮ в Одеській області залишено без задоволення.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Красноокнянського районного суду Одеської області від 23 січня 2018 року в частині відмови у стягнені 3 % річних та інфляційних втрат відповідно до частини другої статті 625 ЦК України скасовано та ухвалено у цій частині нове судове рішення.
Стягнено з Подільського міжрайонного відділу ДВС ГТУЮ в Одеській області на користь ОСОБА_1 згідно зі статтею 625 ЦК України інфляційні збитки у розмірі 46 254,18 грн та 10 380,81 грн - 3 % річних. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з Подільського міжрайонного відділу ДВС ГТУЮ в Одеській області інфляційних втрат та 3 % річних на підставі статті 625 ЦК України.
Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання.
Оскільки між відповідачем та позивачем виникло грошове зобов`язання з повернення сплаченої суми коштів за результатами придбання квартири на електронних торгах, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3 % річних за період з дня набрання чинності судовим рішення про визнання прилюдних торгів недійсними і до дня звернення до суду з цим позовом.
У решті апеляційний суд погодився з рішенням суду першої інстанції.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги і позиції інших учасників
У грудні 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Подільського відділу державної виконавчої служби у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - Подільський ВДВС у Подільському районі Одеської області) у якій заявник, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення та норм процесуального права, просить постанову апеляційного суду скасувати, а справу направити на новий розгляд за встановленою підсудністю.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3 % річних на підставі статті 625 ЦК України, суд апеляційної інстанції не врахував, що у разі стягнення безпідставно набутих чи одержаних грошових коштів нараховуються відсотки на підставі статті 536 ЦК України, що унеможливлює стягнення 3 % річних від простроченої суми та індексу інфляції на підставі статті 625 ЦК України.
Крім того, розглянувши справу за відсутності відповідача, суд апеляційної інстанції порушив його право на участь у розгляді справи.
Як на підставу касаційного оскарження заявник посилається на неврахування висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц, від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц, від 19 червня 2019 року у справі № 703/2718/16-ц, № 646/14523/15-ц, постановах Верховного Суду України від 02 березня 2016 року у справі № 6-2491цс15, від 27 січня 2016 року у справі № 6-771цс15.
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 15 лютого 2023 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Подільського ВДВС у Подільському районі Одеської областіна підставі пункту 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Зупинено виконання постанови Одеського апеляційного суду від 20 жовтня 2022 року до закінчення перегляду справи у касаційному порядку.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини першої статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення огляду на таке.
Встановлені судами обставини
Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Котовського міськрайонного суду Одеської області від 09 січня 2013 року стягнено зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 7 257,00 на відшкодування майнової шкоди та 500,00 грн на а також судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі - 77,57 грн.
18 грудня 2013 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Котовського міжрайонного управління юстиції в Одеській області (далі - відділ ДВС Котовського МУЮ в Одеській області) області відкрито виконавче провадження № 41276376 з примусового виконання зазначеного судового рішення.
У процесі проведення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 41276376 08 жовтня 2014 року ДП "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України проведено електронні торги з реалізації арештованого майна, а саме трикімнатної квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, яка належала ОСОБА_2, лот №5132. Ціна продажу становила 204 220,00 грн., з яких 10 211,00 - попередньо внесений позивачем гарантійний внесок .
Переможцем торгів визнано ОСОБА_1 .
10 жовтня 2014 року ОСОБА_1 перерахував на депозитний рахунок відділу ДВС Котовського МУЮ в Одеській областігрошові кошти у сумі 194 009,00 грн.
Рішенням Котовського міжрайонного суду Одеської області від 20 квітня 2015 року (справа № 505/4751/14-ц), залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 21 грудня 2015 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2016 року, електронні торги від 08 жовтня 2014 року (лот № 5132) щодо продажу квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 визнано незаконними.
Визнано незаконним та скасовано протокол від 08 жовтня 2014 року № 5902 щодо проведення електронних торгів.
Визнано незаконними акти державних виконавців про проведені електронні торги від 03 листопада 2014 року та 19 січня 2015 року, які були складені на підставі протоколу від 08 жовтня 2014 року.
09 жовтня 2015 року державним виконавцем розподілено кошти, що надійшли на депозитний рахунок відділу ДВС Котовського МУЮ в Одеській області та розпорядженням № 41276376/В-11 грошові кошти в сумі 191 375,97 грн було перераховано на рахунок ОСОБА_2 .
Рішенням Красноокнянського районного суду Одеської області від 19 липня 2017 року (справа № 505/3692/16) позов Подільського міжрайонного відділу ДВС ГТУЮ в Одеській області до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів задоволено.
Стягнено зі ОСОБА_2 на користь Подільського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області грошові кошти у сумі 184 740,97 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України "Про виконавче провадження".
Згідно зі статтею 1 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV "Про виконавче провадження", який був чинним на час проведення прилюдних торгів (далі - Закон № 606-XIV), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 52 Закону № 606-XIV передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.
Відповідно до частини першої статті 62 Закону № 606-XIV реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах.
Виходячи з правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає у продажу майна, тобто у забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а отже, є правочином.
Зазначений висновок узгоджується з нормами статей 650, 655, частиною четвертою статті 656 ЦК України, згідно з якими публічні торги належать до договорів купівлі-продажу.
Таким чином, відчуження майна з прилюдних торгів належить до угод купівлі-продажу, а тому така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, встановлених частинами першою-третьою, шостою статті 203 ЦК України (частина перша статті 215 ЦК України).
Згідно зі статтею 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.