Постанова
Іменем України
09 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 562/3856/21
провадження № 61-8397св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М. (суддя-доповідач),
Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Акціонерне товариство "Українська залізниця",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - Ромашко Людмили Григорівни на рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 14 квітня 2022 року у складі судді Шуляка А. С. та постанову Рівненського апеляційного суду від 12 липня
2022 рокуу складі колегії суддів: Хилевича С. В., Гордійчук С. О.,
Ковальчук Н. М.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - АТ "Укрзалізниця") про скасування наказу про відсторонення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Позов мотивований тим, що 29 листопада 2021 року відповідач намагався вручити ОСОБА_1 лист-ознайомлення про необхідність пред`явлення документа, який підтверджує наявність профілактичного щеплення проти COVID-19, або довідки встановленої форми про абсолютні протипоказання до проведення щеплень. Позивача було проінформовано, що якщо в термін до
08 грудня 2021 року не буде наданий жоден із цих документів, то з 11 грудня 2021 року її може бути відсторонено від роботи без збереження заробітної плати. Із вказаним повідомленням позивач не була згодна і відмовилася від його отримання.
30 листопада 2021 року ОСОБА_1 подавала заяву про забезпечення їй безкоштовного проходження ПЛР-тестування кожні 72 години або в разі відсутності фінансування на підприємстві для відшкодування ПЛР-тестування перевести її на дистанційний режим роботи чи оплатити простій.
15 грудня 2021 року АТ "Укрзалізниця" у задоволенні цієї заяви відмовило,
а попередньо наказом від 08 грудня 2021 року № 407 відсторонило позивача від роботи з 11 грудня 2021 року на час відсутності щеплення проти COVID-19 без збереження заробітної плати.
ОСОБА_1 вважала наказ про відсторонення незаконним і таким, що порушує право на працю та позбавляє засобів для існування. На її переконання, вакцинація проти коронавірусної інфекції, викликаної вірусом SARS-CoV-2 COVID-19, є ризикованою, адже відповідні вакцини не пройшли всіх стадій необхідних клінічних випробовувань, а саме вивчення побічних ефектів протипоказань. Нормативні документи, на підставі яких відповідач відсторонив позивача від роботи, на її думку, є неконституційними, зокрема, це: наказ Міністерства охорони здоров`я України від 04 жовтня 2021 року
№ 2153 "Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням" із змінами, внесеними наказом Міністерства охорони здоров?я України
від 01 листопада 2021 року № 2393, та пункт 41-6 постанови Кабінету Міністрів України "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2". Також ці нормативні документи суперечать нормам статті 12 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", оскільки щеплення проти гострої респіраторної хвороби COVID-19 не входить до переліку обов`язкових щеплень.
ОСОБА_1 просила скасувати наказ виробничого структурного підрозділу "Експлуатаційне вагонне депо "Ковель" регіональної філії "Львівська залізниця" АТ "Укрзалізниця" від 08 грудня 2021 року № 407 "Про відсторонення від роботи оператора з обслуговування та ремонту вагонів ОСОБА_1" та зобов`язати АТ "Укрзалізниця" в особі виробничого підрозділу "Експлуатаційне вагонне депо "Ковель" регіональної філії "Львівська залізниця" АТ "Укрзалізниця" допустити ОСОБА_1 до роботи. Зобов`язати АТ "Укрзалізниця" в особі виробничого структурного підрозділу "Експлуатаційне вагонне депо "Ковель" регіональної філії "Львівська залізниця" АТ "Укрзалізниця" виплатити ОСОБА_1 середньомісячну заробітну плату за вимушений прогул з дня її відсторонення до дня допуску до роботи, з відрахуванням при виплаті всіх обов`язкових податків, нарахуванням та сплатою єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на суми середньомісячної заробітної плати за цей період, із зарахуванням періоду відсторонення до її страхового стажу.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області від 14 квітня 2022 року, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного суду від 12 липня 2022 року, у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що відсторонення позивачки від роботи у зв`язку з відсутністю щеплення проти COVID-19 є правомірним, оскільки станом на день відсторонення від роботи вона не поінформувала відповідача про наявність протипоказань щодо такого щеплення.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
25 серпня 2022 року представник ОСОБА_1 - адвокат Ромашко Л. Г. подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 14 квітня 2022 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 12 липня
2022 року і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Касаційна скарга мотивована тим, що стосовно права ОСОБА_1 працю здійснено дискримінацію. Щеплення від респіраторної хвороби COVID-19 за статтею 12 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" не
є обов?язковим. Жодною нормою закону не введено обов?язковість щеплення від хвороби COVID-19. В Україні немає окремого закону, який би передбачав сам порядок (процедуру) відсторонення працівника від роботи у разі відмови чи ухилення його у встановленому законом порядку від встановленого законодавством обов?язкового профілактичного щеплення саме від
COVID-19. Заявник також вказує, що ОСОБА_1 поставлена в нерівні умови порівняно з іншими працівниками.
Доводи інших учасників справи
14 жовтня 2022 року АТ "Укрзалізниця" подало до Верховного Суду відзив,
у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 22 вересня 2022 року представнику
ОСОБА_1 - Ромашко Л. Г. поновлено строк на касаційне оскарження рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 14 квітня 2022 року та постанови Рівненського апеляційного суду від 12 липня
2022 року. Відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із Здолбунівського районного суду Рівненської області.
11 жовтня 2022 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 20 жовтня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою Верховного Суду від 26 жовтня 2022 року зупинено касаційне провадження у цій справі до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду у касаційному порядку справи № 130/3548/21 (провадження № 14-82цс22) за позовом ОСОБА_3 до АТ "Укрзалізниця" про визнання незаконним наказу про відсторонення від роботи та поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Вінницького апеляційного суду від 04 травня 2022 року.
Ухвалою Верховного Суду від 05 квітня 2023 року поновлено касаційне провадження у справі № 562/3856/21 за позовом ОСОБА_1 до
АТ "Укрзалізниця" про скасування наказу про відсторонення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - Ромашко Л. Г. на рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 14 квітня 2022 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 12 липня 2022 року.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,
є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи
у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи, наведені
у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Фактичні обставини справи
ОСОБА_1 працює оператором з обслуговування та ремонту вагонів
4 розряду пункту технічного обслуговування вагонів "Здолбунів" південного парку виробничого структурного підрозділу "Експлуатаційне вагонне депо "Ковель" регіональної філії "Львівська залізниця" АТ "Укрзалізниця".
Роботодавець роз`яснював позивачу, що у зв`язку з ненаданням до 08 грудня 2021 року документів, які підтверджуватимуть наявність профілактичного щеплення проти COVID-19, або довідки про абсолютні протипоказання до проведення профілактичних щеплень її буде відсторонено від роботи
з 11 грудня 2021 року без збереження заробітної плати на строк до усунення причин, що зумовили таке відсторонення. У вказаному листі-ознайомленні також були зазначені правові підстави.
08 грудня 2021 року начальник виробничого структурного підрозділу "Експлуатаційне вагонне депо "Ковель" регіональної філії "Львівська залізниця" АТ "Укрзалізниця" видав наказ № 407, яким ОСОБА_1, оператора з обслуговування та ремонту вагонів 4 розряду пункту технічного обслуговування вагонів "Здолбунів" південного парку, відсторонено від роботи з 11 грудня 2021 року на час відсутності щеплення проти COVID-19 без збереження заробітної плати.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд та застосовані норми права
У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржувані судові рішення зазначеним вимогам закону не відповідають.
Щодо визнання протиправним та скасування наказу про відсторонення від роботи
Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. При цьому держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю (стаття 43 Конституції України).
Відповідно до частини першої статті 46 КЗпП України відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.
Згідно з пунктами "б", "г" статті 10 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров`я" (далі - Закон № 2801-XII) громадяни України зобов`язані у передбачених законодавством випадках проходити профілактичні медичні огляди і робити щеплення; виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством про охорону здоров`я.
Частиною першою cтатті 12 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" (далі - Закон № 1645-ІІІ) передбачено, що профілактичні щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу є обов`язковими і включаються до календаря щеплень.
Працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов`язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб. У разі відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт (речення перше та друге частини другої статті 12 Закону № 1645-ІІІ).
Наказом МОЗ від 04 жовтня 2021 року № 2153 затверджено Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням (далі - Перелік № 2153). У первинній редакції до цього переліку ввійшли: працівники центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів; місцевих державних адміністрацій та їх структурних підрозділів; закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, у тому числі спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власності.
Постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2015 року № 83 "Про затвердження переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави" затверджено Перелік об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави (далі - Перелік № 83), до якого віднесено, зокрема,
АТ "Укрзалізниця".
Наказом МОЗ від 01 листопада 2021 року № 2393 "Про затвердження змін до Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням", який набрав чинності 09 грудня 2021 року, Перелік № 2153 було доповнено пунктами 4-6, відповідно до яких до нього увійшли також працівники: підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління центральних органів виконавчої влади; установ і закладів, що надають соціальні послуги, закладів соціального захисту для дітей, реабілітаційних закладів; підприємств, установ та організацій, включених до Переліку № 83.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2021 року № 1096 постанову Кабінету Міністрів України № 1236 було доповнено пунктом 41-6, відповідно до якого керівникам державних органів (державної служби), керівникам підприємств, установ та організацій доручено забезпечити:
1) контроль за проведенням обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 працівниками та державними службовцями, обов`язковість профілактичних щеплень яких передбачена Переліком № 2153;