Постанова
Іменем України
09 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 331/6932/21
провадження № 61-7744св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М. (суддя-доповідач),
Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Запорізький національний університет,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Запорізького апеляційного суду від 19 липня 2022 року у складі колегії суддів: Дашковської А. В., Подліянова Г. С., Кочеткової І. В.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Запорізького національного університету про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи та поновлення на роботі.
Позов мотивувала тим, що 08 листопада 2021 року їй було вручено витяг
з наказу про її відсторонення від роботи без збереження заробітної плати
з підстав відсутності щеплення від гострої респіраторної хвороби COVID-19.
Вважала вказаний наказ незаконним, оскільки посадовою інструкцією та іншими документами, що підписані між сторонами, не визначено таке її зобов`язання та повноваження відповідача на відсторонення від роботи. Щеплення від COVID-19 Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб" не передбачено як обов`язкове; окремого порядку відсторонення працівників від роботи з підстав відсутності такого щеплення законом не встановлено; статтею 46 КЗпП України та іншими законами не передбачено правової можливості відсторонення працівника від роботи із зазначених підстав; таке відсторонення є обмеженням прав людини, всі вакцини, які використовуються в Україні для щеплення від COVID-19, знаходяться в стадії апробації; примушення до вакцинації є не лише позбавленням конституційного права на працю, а й примусом до участі
у медичному експерименті, що є порушенням норм міжнародного права.
ОСОБА_1 просила визнати незаконним та скасувати наказ Запорізького національного університету про відсторонення її від роботи та поновити її на роботі, зобов`язати відповідача виплатити їй невиплачену заробітну плату за час незаконного відсторонення від роботи.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 14 квітня 2022 року позовні вимоги задоволено.
Визнано незаконним та скасовано наказ Запорізького національного університету від 08 листопада 2021 року № 904-к про відсторонення
ОСОБА_1 від роботи.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді редактора 1 категорії пресслужби Запорізького національного університету.
Зобов`язано Запорізький національний університет виплатити ОСОБА_1 невиплачену заробітну плату за час незаконного відсторонення від роботи за період з 08 листопада 2021 року до 28 лютого 2022 року включно в розмірі 21 450,00 грн.
Стягнено із Запорізького національного університету на користь держави судовий збір у розмірі 908,00 грн.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що постанова Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 не відповідає нормам пункту 1 статті 92 Конституції України та статті 12 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", прийнята поза межами конституційних повноважень Кабінету Міністрів України, а тому відсторонення позивача від роботи з підстав відмови від щеплення суперечить статті 46 КЗпП України та порушує конституційне право позивачки на працю.
Постановою Запорізького апеляційного суду від 19 липня 2022 року апеляційну скаргу Запорізького національного університету задоволено.
Рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 14 квітня 2022 року скасовано та прийнято нову постанову про відмову в задоволенні позову.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що право ОСОБА_1 на працю у Запорізькому національному університеті було тимчасово обмежено з огляду на суспільні інтереси, оскільки ОСОБА_1 відмовилася від обов`язкового щеплення та не надала будь-яких доказів, що вона має такий стан здоров`я, який є перешкодою для вакцинування. Втручання у вигляді обов`язковості певних щеплень ґрунтується на законі, має законну мету,
є пропорційним для досягнення такої мети та є цілком необхідним
у демократичному суспільстві. За вказаних обставин апеляційний суд дійшов висновку, що наказ про тимчасове відсторонення ОСОБА_1
є правомірним і таким, що відповідає нормам законодавства.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
08 серпня 2022 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій з урахуванням уточненої редакції просить скасувати постанову Запорізького апеляційного суду від 19 липня 2022 року та залишити в силі рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 14 квітня 2022 року.
Касаційна скарга мотивована тим, що відстороненням позивача від роботи без збереження заробітної плати було порушено Конституцію України, згідно зі статтею 43 якої кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. При цьому також було порушено статтю 2 КЗпП України, яка передбачає основні трудові права працівників. Заявниця вказує, що відповідач постійно незаконно вимагав на роботі від позивача медичну інформацію щодо вакцинації від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та обмежував права працівника щодо повноцінної роботи. Ненадання працівником інформації про проходження вакцинації або медичну довідку про стан здоров?я не може бути підставою відсторонення від роботи без збереження заробітної плати, оскільки не відповідає чинному законодавству. Ні в посадовій інструкції, ні
в будь-якому іншому документі, що підписані між позивачем та відповідачем, такого зобов?язання позивача немає, так само як і не передбачено повноваження відповідача на відсторонення позивача від роботи з підстав відсутності вказаного щеплення. Ні статтею 46 КЗпП України, ні іншими законами України не передбачено правової можливості відсторонення працівника від роботи з підстав відсутності у нього щеплення від COVID-19. Заявниця також вказує, що статтею 12 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" не встановлено як обов?язкове щеплення від
гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом
SARS-CoV-2. Відсторонення від роботи є обмеженням прав людини
і громадянина.
Доводи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 22 вересня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Жовтневого районного суду м. Запоріжжя.
17 жовтня 2022 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 20 жовтня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою Верховного Суду від 26 жовтня 2022 року зупинено касаційне провадження у цій справі до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду у касаційному порядку справи № 130/3548/21 (провадження № 14-82цс22) за позовом ОСОБА_2 до АТ "Укрзалізниця" про визнання незаконним наказу про відсторонення від роботи та поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулуза касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Вінницького апеляційного суду від 04 травня 2022 року.
Ухвалою Верховного Суду від 05 квітня 2023 року поновлено касаційне провадження у справі № 331/6932/21 за позовом ОСОБА_1 до Запорізького національного університету про визнання незаконним
і скасування наказу про відсторонення від роботи та поновлення на роботі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Запорізького апеляційного суду від 19 липня 2022 року.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,
є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи
у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини справи
ОСОБА_1 працює в Запорізькому національному університеті з 01 січня 2019 року на посаді редактора 1 категорії пресслужби.
Наказом ректора Запорізького національного університету від 21 жовтня
2021 року № 471, зі змінами, внесеними наказом від 01 листопада 2021 року
№ 496, було доведено до відома працівників університету наказ Міністерства охорони здоров?я України (далі - МОЗ) від 04 жовтня 2021 року № 2153 "Про затвердження переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням"; деканам факультетів, директорам фахових коледжів, директору Інженерного навчально-наукового інституту, керівникам інших структурних підрозділів наказано провести роз`яснювальну роботу серед працівників у підпорядкованих їм структурним підрозділах щодо необхідності обов`язкового профілактичного щеплення проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
04 листопада 2021 року ректор Запорізького національного університету Фролов М. О. повідомив ОСОБА_1 про необхідність профілактичного щеплення проти COVID-19 та запропонував до 06 листопада 2021 року надати документ, який підтверджує проходження повного курсу вакцинації або одну дозу дводозної вакцини від COVID-19, або міжнародний, внутрішній сертифікат або іноземний сертифікат, або довідку про абсолютні протипоказання для щеплення проти COVID-19.
Наказом від 08 листопада 2021 року № 904-к ОСОБА_1 відсторонено
з 18 листопада 2021 року від роботи без збереження заробітної плати на час відсутності щеплення проти COVID-19 на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржуване судове рішення відповідає зазначеним вимогам закону.
Щодо проведення обов`язкового профілактичного щеплення проти COVID-19 відповідно до закону
Відповідно до статті 49 Конституції України кожен має право на охорону здоров`я, медичну допомогу та медичне страхування. Охорона здоров`я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм.
У пунктах а, б статті 10 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров`я" встановлено обов`язки громадян у сфері охорони здоров`я, зокрема, піклуватись про своє здоров`я та здоров`я дітей, не шкодити здоров`ю інших громадян; у передбачених законодавством випадках проходити профілактичні медичні огляди і робити щеплення.
Частиною шостою статті 12 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" також передбачено, що повнолітнім дієздатним громадянам профілактичні щеплення проводяться за їх згодою після надання об`єктивної інформації про щеплення, наслідки відмови від них та можливі поствакцинальні ускладнення; якщо особа та (або) її законні представники відмовляються від обов`язкових профілактичних щеплень, лікар має право взяти у них відповідне письмове підтвердження, а в разі відмови дати таке підтвердження - засвідчити це актом у присутності свідків.
Згідно з частиною сьомою цієї статті відомості про профілактичні щеплення, поствакцинальні ускладнення та про відмову від обов`язкових профілактичних щеплень підлягають статистичному обліку і вносяться до відповідних медичних документів. Медичні протипоказання, порядок проведення профілактичних щеплень та реєстрації поствакцинальних ускладнень установлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.
Відповідно до пункту 41-6 постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" в редакції з урахуванням змін, що набрали чинності 26 жовтня 2021 року, керівникам державних органів (державної служби), керівникам підприємств, установ та організацій слід забезпечити:
1) контроль за проведенням обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 працівниками та державними службовцями, обов`язковість профілактичних щеплень яких передбачена переліком професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров`я від
04 жовтня 2021 року № 2153;
2) відсторонення від роботи (виконання робіт) працівників та державних службовців, обов`язковість профілактичних щеплень проти COVID-19 яких визначена переліком та які відмовляються або ухиляються від проведення таких обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 відповідно до статті 46 Кодексу законів про працю України, частини другої статті 12 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" та частини третьої статті 5 Закону України "Про державну службу", крім тих, які мають абсолютні протипоказання до проведення таких профілактичних щеплень проти
COVID-19 та надали медичний висновок про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19, виданий закладом охорони здоров`я.
Відповідно до підпункту 1 пункту 41-6 постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", керівник державного органу (державної служби), керівник підприємства, установи та організації також має прийняти рішення про повідомлення працівників про проведення обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19. Таке повідомлення має містити усю необхідну інформацію, необхідну для проведення обов`язкових щеплень (наприклад, посилання на нормативно-правові акти, на підставі яких проводиться обов`язкове щеплення працівників; прохання надати у визначений строк документи, які підтверджуватимуть проходження повного курсу вакцинації проти COVID-19 або першого етапу вакцинації (одна доза), або надати медичний висновок про наявність протипоказань до вакцинації проти
COVID-19, виданий закладом охорони здоров`я; дата, час та місце проведення обов`язкового профілактичного щеплення, якщо роботодавець вирішив організувати проведення такого щеплення; наслідки відмови або ухилення від обов`язкового профілактичного щеплення тощо).
Повідомлення про обов`язкове щеплення проти COVID-19 може бути доведено до відома усіх працівників, наприклад, у письмовому вигляді з проставленням підпису працівника про ознайомлення з таким повідомленням тощо.
З огляду на викладене, можна дійти висновку, що для отримання профілактичного щеплення, в тому числі проти COVID-19, необхідна згода працівника, який отримав повну й об`єктивну інформацію про щеплення, наслідки відмови від нього тощо. Роботодавець має довести до відома працівника наслідки для виконання трудових обов`язків відмови чи ухилення працівника від обов`язкового профілактичного щеплення, а лікар - надати об`єктивну інформацію про щеплення, наслідки відмови від нього для здоров`я та можливі поствакцинальні ускладнення. Відмова поінформованого працівника від проведення обов`язкового профілактичного щеплення чи факт ухилення від нього мають бути належно підтвердженими.
У справі, яка переглядається, установлено, що відповідно до наказу ректора Запорізького національного університету від 21 жовтня 2021 року № 471 зі змінами, внесеними наказом від 01 листопада 2021 року № 496, було доведено до відома працівників університету наказ МОЗ України від
04 жовтня 2021 року № 2153 "Про затвердження переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням"; деканам факультетів, директорам фахових коледжів, директору Інженерного навчально-наукового інституту, керівникам інших структурних підрозділів наказано провести роз`яснювальну роботу серед працівників у підпорядкованих їм структурним підрозділах щодо необхідності обов`язкового профілактичного щеплення проти гострої від респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. Також, повідомлено, що в разі відмови або ухилення від обов`язкових щеплень, працівники відсторонюються від роботи.
Також апеляційний суд установив, що 04 листопада 2021 року ректор Запорізького національного університету Фролов М. О. повідомив
ОСОБА_1 про необхідність профілактичного щеплення проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та запропонував до 06 листопада 2021 року надати документ, який підтверджує проходження повного курсу вакцинації або одну дозу дводозної вакцини від COVID-19, або міжнародний, внутрішній сертифікат або іноземний сертифікат, або довідку про абсолютні протипоказання для щеплення проти COVID-19.
Наказом від 08 листопада 2021 року № 904-к ОСОБА_1 відсторонено
з 18 листопада 2021 року від роботи без збереження заробітної плати на час відсутності щеплення проти COVID-19 на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України.
Щодо відсторонення від роботи працівника, який не пройшов обов`язкового профілактичного щеплення від COVID-19, на підставі закону
Частиною першою статті 46 КЗпП України передбачено, що відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі:
- появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння;
- відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони;
- в інших випадках, передбачених законодавством.
Згідно з пунктами "б", "г" статті 10 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров`я" (далі - Закон № 2801-XII) громадяни України зобов`язані у передбачених законодавством випадках проходити профілактичні медичні огляди і робити щеплення; виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством про охорону здоров`я.
Закон № 1645-ІІІ визначає правові, організаційні та фінансові засади діяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, спрямованої на запобігання виникненню і поширенню інфекційних хвороб людини, локалізацію та ліквідацію їх спалахів та епідемій, встановлює права, обов`язки та відповідальність юридичних і фізичних осіб у сфері захисту населення від інфекційних хвороб.
Згідно зі статтею 1 Закону № 1645-ІІІ протиепідемічні заходи - це комплекс організаційних, медико-санітарних, ветеринарних, інженерно-технічних, адміністративних та інших заходів, що здійснюються з метою запобігання поширенню інфекційних хвороб, локалізації та ліквідації їх осередків, спалахів та епідемій.