Постанова
Іменем України
09 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 279/6727/21
провадження № 61-7519св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М. (суддя-доповідач),
Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Акціонерне товариство "Українська залізниця",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 15 лютого 2022 року у складі судді Коваленко В. П. та постанову Житомирського апеляційного суду від 18 липня 2022 рокуу складі колегії суддів: Микитюк О. Ю., Галацевич О. М., Григорусь Н. Й.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - АТ "Укрзалізниця") про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, зобов`язання виплатити заробітну плату.
Позов мотивований тим, що ОСОБА_1 працює на посаді оператора котельні 4 розряду дільниці паросилового господарства у виробничому підрозділі ремонтне вагонне депо "Коростень" регіональної філії "Південно-Західна залізниця" АТ "Укрзалізниця". Наказом від 09 грудня 2021 року № 277 її відсторонено від роботи через відсутність щеплення від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. Позивач вважала наказ незаконним, оскільки він ґрунтується на положеннях Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", водночас зазначеним законом щеплення від CОVID-19 не встановлено як обов`язкове,
а тому відсторонення працівника з підстав частини другої статті 12 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" є безпідставним. Чинними законами не встановлено окремого порядку відсторонення працівників від роботи з підстав відсутності у них щеплення від CОVID-19.
ОСОБА_1 просила визнати протиправним та скасувати наказ регіональної філії "Південно-Західна залізниця" АТ "Укрзалізниця" від
09 грудня 2021 року про відсторонення її від роботи та стягнути заробітну плату за період її відсторонення.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від
15 лютого 2022 року позов задоволено.
Визнано протиправним і скасовано наказ регіональної філії "Південно-Західна залізниця" структурний підрозділ центр з управління персоналом, Коростенський регіон АТ "Укрзалізниця" від 09 грудня 2021 року № 277 "Про відсторонення від роботи ОСОБА_1".
Зобов`язано регіональну філію "Південно-Західна залізниця", структурний підрозділ центр з управління персоналом, Коростенський регіон
АТ "Укрзалізниця" виплатити ОСОБА_1 невиплачену заробітну плату за час незаконного відсторонення від роботи.
Стягнено з регіональної філії "Південно-Західна залізниця", структурний підрозділ центр з управління персоналом, Коростенський регіон
АТ "Укрзалізниця" на користь держави 908,00 грн судового збору.
Суд першої інстанції виходив із того, що за відсутності у роботодавця належним чином оформленого подання відповідної посадової особи державної санітарно-епідеміологічної служби відсторонення від роботи працівника, який відмовляється або ухиляється від профілактичних щеплень, є неправомірним. Оскільки право позивача на працю з відповідною оплатою було безпідставно порушене відповідачем шляхом видання незаконного наказу від 09 грудня 2021 року № 277 про відсторонення від роботи без збереження заробітної плати, то в даному випадку ефективним способом порушеного права буде зобов`язання відповідача виплатити позивачу невиплачену заробітну плату за час незаконного відсторонення від роботи, розрахунок якої має бути здійснено у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України щодо визначення середнього заробітку, за період з моменту відсторонення до дня фактичного допущення до роботи.
Постановою Житомирського апеляційного суду від 18 липня 2022 року апеляційну скаргу АТ "Укрзалізниця" задоволено частково.
Змінено рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 15 лютого 2022 року шляхом викладення абзацу третього резолютивної частини в такій редакції: "Зобов`язати АТ "Укрзалізниця" виплатити ОСОБА_1 заробітну плату за час відсторонення від роботи".
В іншій частині рішення залишено без змін.
Змінюючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив із того, що суд помилково зобов`язав виплатити заробітну плату не відповідача,
а структурний підрозділ АТ "Укрзалізниця", який не є юридичною особою.
В іншій частині суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
04 серпня 2022 року АТ "Укрзалізниця" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 15 лютого 2022 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 18 липня 2022 року і ухвалити нове рішення, яким
у задоволенні позову відмовити.
Касаційна скарга мотивована тим, що на виконання чинного законодавства відповідачем завчасно повідомив позивача про необхідність щеплення проти COVID-19 та надання відповідних документів про проходження цієї процедури або надання документів про наявність абсолютних протипоказань до такого щеплення, а також роз?яснено наслідки ненадання одного з таких документів у вигляді відсторонення від роботи без збереження заробітної плати та надано інформацію щодо пунктів щеплень та центрів масової вакцинації.
У зв?язку з ненаданням будь-якого з перелічених документів позивачку спірним наказом відсторонено від роботи. Заявник вказує, що право на працю позивачки було тимчасово обмежено з огляду на суспільні інтереси. Під час підготовки наказу дотримано вимоги чинного законодавства, зазначено підстави та строки відсторонення.
Доводи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 15 вересня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із Коростенського міськрайонного суду Житомирської області.
06 жовтня 2022 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 20 жовтня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою Верховного Суду від 26 жовтня 2022 року зупинено касаційне провадження у цій справі до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду у касаційному порядку справи № 130/3548/21 (провадження № 14-82цс22) за позовом ОСОБА_2 до АТ "Укрзалізниця" про визнання незаконним наказу про відсторонення від роботи та поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулуза касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Вінницького апеляційного суду від 04 травня 2022 року.
Ухвалою Верховного Суду від 05 квітня 2023 року поновлено касаційне провадження у цій справі.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,
є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи
у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини справи
ОСОБА_1 працює на посаді оператора котельні 4 розряду дільниці паросилового господарства в виробничому підрозділі ремонтне вагонне депо "Коростень" регіональної філії "Південно-Західна залізниця" АТ "Укрзалізниця".
09 грудня 2021 року їй було вручено наказ № 277 про відсторонення її від роботи з підстав відсутності щеплення від респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Із таким наказом позивач не погодилась, вважає, що її порушені права підлягають захисту та відновленню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржувані судові рішення зазначеним вимогам закону повною мірою не відповідають.
Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. При цьому держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю (стаття 43 Конституції України).
Відповідно до частини першої статті 46 КЗпП України відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.
Згідно з пунктами "б", "г" статті 10 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров`я" (далі - Закон № 2801-XII) громадяни України зобов`язані у передбачених законодавством випадках проходити профілактичні медичні огляди і робити щеплення; виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством про охорону здоров`я.
Частиною першою cтатті 12 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" (далі - Закон № 1645-ІІІ) передбачено, що профілактичні щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу є обов`язковими і включаються до календаря щеплень.
Працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов`язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб. У разі відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт (речення перше та друге частини другої статті 12 Закону № 1645-ІІІ).