Постанова
Іменем України
09 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 463/7649/18
провадження № 61-4593св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Львівське міське комунальне підприємство "Львівводоканал",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Львівського міського комунального підприємства "Львівводоканал" на постанову Львівського апеляційного суду від 14 квітня 2022 року та касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 19 травня 2022 року в складі колегії суддів: Копняк С. М., Бойко С. М., Ніткевича А. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Львівського міського комунального підприємства "Львівводоканал" (далі - ЛМКП "Львівводоканал"), у якому просив визнати незаконним та скасувати наказ про припинення трудового договору від 19 листопада 2018 року № 161 про звільнення його з посади інженера-механіка служби технічного забезпечення очисних споруд ЛМКП "Львівводоканал", поновити його на зазначеній посаді та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 19 листопада 2018 року.
На обґрунтування позовних вимог зазначав, що з 17 листопада 2017 року працював на посаді інженера-механіка служби з технічного забезпечення очисної станції ЛМКП "Львівводоканал".
Наказами відповідача від 05 червня 2018 року № 15 та від 01 жовтня 2018 року № 24 к/д його було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді доган.
19 листопада 2018 року його звільнено з займаної посади на підставі пункту 3 статті 40 КЗпП України.
Вважав звільнення незаконним та таким, що проведено з порушенням установленої законом процедури звільнення. Зазначав, що до застосування дисциплінарних стягнень відповідач не відбирав у нього письмових пояснень, жодної інформації про проведення службового розслідування не надавав. До того ж наказ від 01 жовтня 2018 року винесений у період його тимчасової непрацездатності.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Личаківського районного суду міста Львова від 01 грудня 2021 року в задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що звільнення позивача проведено відповідачем з дотриманням вимог закону.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Львівського апеляційного суду від 14 квітня 2022 року рішення Личаківського районного суду міста Львова від 01 грудня 2021 року скасовано й ухвалено нове рішення, яким позов задоволено.
Визнано незаконним та скасовано наказ ЛМКП "Львівводоканал" про припинення трудового договору від 19 листопада 2018 року № 161.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді інженера-механіка служби технічного забезпечення очисної станції у ЛМКП "Львівводоканал" з 19 листопада 2018 року.
Стягнено з ЛМКП "Львівводоканал" на користь ОСОБА_1 543 107,40 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу з утриманням з цієї суми установлених законодавством України податків і зборів.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що звільнення позивача проведено без законної підстави, оскільки в його діях відсутнє систематичне невиконанням трудових обов`язків. Після винесення останньої догани нових порушень трудової дисципліни позивач не вчиняв.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
19 квітня 2022 року ОСОБА_1 подав заяву, у якій просив ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з ЛМКП "Львівводоканал" на його користь витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 100 000,00 грн.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 19 травня 2022 року відмовлено в ухваленні додаткового рішення за заявою ОСОБА_1 .
Відмовляючи в задоволенні заяви, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачем не дотримано процедури та строку подачі заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, а також несвоєчасно подано документи, що підтверджують характер та розмір цих витрат.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційних скарг
У травні 2022 року ЛМКП "Львівводоканал" надіслало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права (пункти 3,4 частини другої статті 389 ЦПК України), просить скасувати постанову Львівського апеляційного суду від 14 квітня 2022 року й направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд неповно з`ясував обставини, які мають значення для вирішення справи, не врахував показання свідків та інші докази в справі, які свідчили про неодноразову відсутність позивача на роботі та систематичне невиконання ним трудових обов`язків.
У червні 2022 року представник ОСОБА_1 - адвокат Снігур Г. М. надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Львівського апеляційного суду від 19 травня 2022 року й ухвалити нове рішення про задоволення заяви.
Касаційна скарга мотивована тим, що заява про ухвалення додаткового рішення подана позивачем в межах строку, передбаченого частиною восьмою статті 141 ЦПК України, тому підстав для відмови в ухваленні додаткового рішення суд апеляційної інстанції не мав.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалами Верховного Суду від 18 липня 2022 року та від 05 серпня 2022 року відкрито касаційні провадження в цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
29 серпня 2022 року справа № 463/7649/18 надійшла до Верховного Суду.
Представник позивача ОСОБА_2 надіслала відзив на касаційну скаргу, у якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції без змін.
15 вересня 2022 року ОСОБА_2 подала клопотання, у якому просить закрити провадження у справі у зв`язку із смертю позивача.
Ухвалою Верховного Суду від 08 червня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду
Касаційні скаргипідлягають залишенню без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини, встановлені судами
З 17 листопада 2017 року ОСОБА_1 працював на посаді інженера-механіка служби з технічного забезпечення очисної станції ЛМКП "Львівводоканал".
Наказом ЛМКП "Львівводоканал" № 15к/д від 05 червня 2018 року за неодноразове порушення трудової дисципліни, правил внутрішнього трудового розпорядкута вимог посадової інструкції, з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого проступку (з 05 березня 2018 року по 18 березня 2018 року не брав участі в ремонті відстійника ІПР-20 №№ 6, 7 на ОС-1, ліквідації прориву трубопроводу питної води на ОС-1, 2, по ліквідації аварії на НСП, де працювали підпорядковані працівники; 13 травня 2018 року без поважних на це причин не виконав поставлені перед ним завдання), до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани.
Наказом ЛМКП "Львівводоканал" № 24к/д від 01 жовтня 2018 року за неодноразове порушення трудової дисципліни, невиконання своїх службових обов`язків та халатне ставлення до роботи (24 вересня 2018 року ОСОБА_1 не виконавши поставлене перед ним завдання, не попередивши керівництво очисної станції, самовільно о 16:20 год залишив територію підприємства) до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани.
У подальшому наказом (розпорядженням) ЛМКП "Львівводоканал" № 161 від 19 листопада 2018 року ОСОБА_1 звільнено з займаної посади на підставі пункту 3 статті 40 КЗпП України (за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов`язків).
Наказ винесений на підставі виписки з протоколу № 14 засідання профспілкового комітету ППО ЛМКП "Львівводоканал" від 15 листопада 2018 року та листа ППО ЛМКП "Львівводоканал" № 55 від 19 листопада 2018 року.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Щодо касаційної скарги ЛМКП "Львівводоканал"
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Відповідно до статті 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Статтею 139 КЗпП України встановлено, що працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий договір до закінчення строку його чинності, можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного та громадського стягнення.
При розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно виявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок.
Статтею 147 КЗпП України передбачено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана, звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.
З передбачених пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України підстав працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку. У таких випадках враховуються ті заходи дисциплінарного стягнення, які встановлені чинним законодавством і не втратили юридичної сили