Постанова
Іменем України
11 серпня 2023 року
місто Київ
справа № 212/10219/19
провадження № 61-2197св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Яремка В. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи", приватний нотаріус Криворізького міського нотаріального округу Пахомова Наталія Іванівна, державний реєстратор Комунального підприємства "Криничанське бюро технічної інвентаризації" Шмідт Наталія Іванівна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" на постанову Дніпровського апеляційного суду від 19 січня 2023 року у складі колегії суддів: Остапенко В. О., Бондар Я. М., Зубакової В. П.,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог та рішень судів
У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" (далі - ТОВ "Кредитні ініціативи"), приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу (далі - приватний нотаріус) Пахомової Н. І., державного реєстратора Комунального підприємства "Криничанське бюро технічної інвентаризації" (далі - державний реєстратор) Шмідт Н. М. про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію речового права та визнання права власності на нерухоме майно.
На обґрунтування позову позивач посилався на те, що 18 грудня 2007 року між ним та Акціонерним комерційний банком "Тас-Комерцбанк" (далі - АКБ "Тас-Комерцбанк") укладено кредитний договір, за умовами якого він отримав 40 000,00 дол. США на строк до 17 грудня 2037 року, кредитні кошти з цільовим призначенням для придбання нерухомості, а саме квартири АДРЕСА_1 .
18 грудня 2007 року між ним та АКБ "Тас-Комерцбанк" укладений договір іпотеки, предметом якого є квартира АДРЕСА_1 .
У жовтні 2019 року він дізнався, що державний реєстратор Шмідт Н. М., КП "Криничанське БТІ" прийняла рішення про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ТОВ "Кредитні ініціативи". Дії державного є незаконними та такими, що порушують його права та законні інтереси.
Уточнивши позовні вимоги, позивач просив суд: визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію та їх обтяжень, яким проведена реєстрація права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ТОВ "Кредитні ініціативи"; скасувати запис про державну реєстрацію права власності на квартиру за ТОВ "Кредитні ініціативи"; визнати (відновити) за позивачем право власності на зазначену квартиру.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 липня 2022 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач належними та допустимими доказами не довів, про те, що квартира АДРЕСА_2, використовується ним як місце постійного проживання, враховуючи ту обставину, що станом на 16 вересня 2019 року та на дату ухвалення судового рішення позивач був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_3 . Тому на квартиру, що є предметом іпотеки, може бути звернено стягнення, у тому числі і шляхом реєстрації права власності за іпотекодержателем, як забезпечення виконання ОСОБА_1 умов кредитного договору від 18 грудня 2007 року, укладеного в іноземній валюті, оскільки дія Закону України від 03 червня 2014 року № 1304-VII "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" (далі -
Закон № 1304-VII) на спірні відносини не поширюється.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 19 січня 2023 року рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 липня 2022 року скасовано. Ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову.
Визнано незаконним та скасовано рішення державного реєстратора Шмідт Н. М., індексний номер 48744493 від 18 вересня 2019 року, яким проведена реєстрація права власності на квартиру АДРЕСА_1, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1917321512110) за ТОВ "Кредитні ініціативи".
Скасовано запис про державну реєстрацію права власності від 16 вересня 2019 року № 33282239, вчинений державним реєстратором Шмідт Н. В., яким проведена реєстрація права власності на квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1917321512110) за ТОВ "Кредитні ініціативи".
Припинено право приватної власності ТОВ "Кредитні ініціативи" на квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1917321512110), зареєстроване на підставі рішення державного реєстратора Шмідт Н. М., про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 48744493 від 18 вересня 2019 року.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
В іншій частині позовним вимог відмовлено.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що у матеріалах справи відсутні докази отримання позивачем вимоги про усунення порушень та висновку про вартість майна. Відповідно майно, яке є предметом іпотеки, вибуло з власності іпотекодавця без його згоди, як власника. На спірну квартиру, що є предметом іпотеки, не може бути звернено стягнення на підставі Закону № 1304-VII, у тому числі і шляхом реєстрації права власності за ТОВ "Кредитні ініціативи", як забезпечення виконання ОСОБА_1 умов кредитного договору від 18 грудня 2007 року, укладеного в іноземній валюті, оскільки квартира є єдиним місцем проживання позивача.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги і позиції інших учасників
У лютому 2023 року ТОВ "Кредитні ініціативи" звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що на спірні правовідносини не поширюється дія Закону № 1304-VII, оскільки позивач не використовує предмет іпотеки як постійне місце проживання.
Звернення стягнення на спірну квартиру проведено у позасудовому порядку на підставі іпотечного договору, згоду на стягнення дав позивач шляхом підписання іпотечного договору.
Висновки суду апеляційної інстанції про те, що державна реєстрація права власності спірної квартири за ТОВ "Кредитні ініціативи" проведена з порушенням вимог статті 35 Закону України від 05 червня 2003 року № 898-IV "Про іпотеку" (далі - Закон № 898-IV), оскільки відсутні відомості на підтвердження завершення 30 денного строку з моменту отримання боржником письмової вимоги іпотекодержателя, зроблені без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
Суд апеляційної інстанції, задовольняючи частково позов, не врахував, що вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на майно за незаконним володільцем не є необхідним для відновлення його права.
Як на підставу касаційного оскарження заявник посилається на неврахування висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2019 року у справі № 802/1340/18-а, від 29 вересня 2020 року у справі № 757/13243/17, від 13 липня 2022 року у справі № 199/8324/19, від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 02 липня 2019 року у справі № 48/340, від 07 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц, від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16, від 09 листопада 2021 року у справі № 466/8649/16-ц, від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц, постановах Верховного Суду від 15 вересня 2021 року у справі № 643/18202/18, від 12 липня 2018 року у справі № 372/977/16-ц, від 13 червня 2018 року у справі № 645/5280/16-ц, від 19 жовтня 2022 року у справі № 199/7986/19, від 19 січня 2022 року у справі № 361/3222/19, від 12 травня 2022 року у справі № 756/15123/18, у постанові Верховного Суду України від 06 липня 2016 року у справі № 6-969цс16;
відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, зокрема, щодо необхідності подавати державному реєстратору звіт про оцінку предмета іпотеки перед його набуттям у власність згідно зі статтею 37 Закону № 898-IV у зв`язку з викладенням пункту 61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 (далі - Порядок № 1127), у редакції від 23 липня 2019 року, чинній на момент проведення державної реєстрації.
У квітні 2023 року надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому ОСОБА_1, від імені якого діє адвокат Шролик О. В., просить касаційну скаргу ТОВ "Кредитні ініціативи" залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
Зазначений відзив на касаційну скаргу підлягає поверненню з огляду на таке.
Відповідно до частин першої, другою статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
У відзиві заявник посилається на те, що ухвалу Верховного Суду від 06 березня 2023 року про відкриття провадження та копію касаційної скарги отримала його мати, але повідомила йому про отримання лише 15 квітня 2023 року.
Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення ОСОБА_1 отримав копію ухвали про відкриття касаційного провадження 31 березня 2023 року.
Відзив на касаційну скаргу поданий 21 квітня 2023 року, тобто з пропуском десятиденного строку.
Заявник у відзиві не просив продовжити йому встановлений судом строк на подання відзиву та не надав належних доказів на підтвердження поважних причин пропуску строку, тому відзив ОСОБА_1 підлягає поверненню без розгляду, оскільки поданий поза межами встановленого строку, протягом якого може бути подано відзив на касаційну скаргу.
У травні 2023 року надійшла відповідь (заперечення) на відзив, в яких ТОВ "Кредитні ініціативи" просить відзив ОСОБА_1, залишити без розгляду, оскільки він поданий з пропуском встановленого строку.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 06 березня 2023 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргоюТОВ "Кредитні ініціативи" на підставах, передбачених пунктами 1, 3 частини другої статті 389 ЦПК України.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Суди встановили, що 18 грудня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством "Сведбанк" (далі - ВАТ "Сведбанк"), яке є правонаступником АКБ "Тас-Комерцбанк" та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 0307/1207/71-619, згідно з умовами якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 40 000,00 дол. США з розрахунку 11,9 % річних за користування кредитом на строк з 18 грудня 2007 року до 17 грудня 2037 року. У частині надання кредитних коштів ВАТ "Сведбанк" свої зобов`язання виконало у повному обсязі (т. 1, а. с. 8-10).
Згідно з пунктом 1.4 кредитного договору кредитні кошти призначені для здійснення позичальником розрахунків по договору купівлі-продажу між позичальником та ОСОБА_2 з метою придбання квартири АДРЕСА_1 .
На забезпечення виконання грошових зобов`язань за кредитним договором 18 грудня 2007 року між ВАТ "Сведбанк" та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки № 0307/1207/71-619-Z-1.
За умовами договору іпотеки іпотекодавець (відповідач) передав в іпотеку іпотекодержателю (ВАТ "Сведбанк") належне йому на праві власності нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 .
Згідно з пунктом 11 іпотечного договору іпотекодержатель набуває право звернути стягнення на предмет іпотеки в разі невиконання іпотекодавцем основного зобов`язання повністю або частково, в тому числі якщо іпотекодавець не поверне іпотекодержателю суму кредиту, проценти за користування кредитом, пеню, іншу заборгованість, не сплатить платежі та штрафи, що передбачені та/або випливають з основного зобов`язання, а також в інших випадках, передбачених основним зобов`язанням та цим договором, у тому числі у випадку одноразового прострочення основного зобов`язання (як основного боргу, так і процентів за ним).
При настанні зазначених у першому абзаці цього пункту договору випадків іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення основного зобов`язання та зобов`язань, передбачених цим договором, у строк, що не перевищує тридцяти календарних днів, як попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до умов цього договору.
Відповідно до умов іпотечного договору за вибором іпотекодержателя застосовується один із наведених у договорі способів звернення стягнення на предмет іпотеки, в тому числі - згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя, яким вважається застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, викладене у пунктах 12.3.1 та 12.3.2 цього договору, серед яких: задоволення вимог здійснюється шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язань у порядку, встановленому статтею 37 Закону України "Про іпотеку". Відповідно до статті 37 Закону України "Про іпотеку" у випадку задоволення вимог іпотекодержателя шляхом виконання процедури, передбаченої в цьому підпункті пункту 12.3 договору, договір про задоволення вимог іпотекодержателя, укладений шляхом здійснення цього застереження, є підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки. При цьому, вважається, що предмет іпотеки набувається у власність іпотекодержателем за вартістю, що буде визначена після прийняття іпотекодержателем рішення про обрання передбаченого цим пунктом договору способу звернення стягнення на предмет іпотеки, на підставі висновку незалежного експерта - суб`єкта оціночної діяльності, правоздатність якого підтверджена сертифікатом суб`єкта оціночної діяльності. При цьому, сторони домовляються, що кандидатура суб`єкта оціночної діяльності визначається іпотекодержателем. Якщо фактичний розмір заборгованості іпотекодавця за основним зобов`язанням менший за вартість, що вказана у висновку незалежного експерта - суб`єкта оціночної діяльності, іпотекодержатель перераховує різницю на поточний рахунок іпоткодавця протягом 60 робочих днів з моменту набуття права власності на предмет іпотеки. Сторони, з розумінням змісту статті 37 Закону України "Про іпотеку" свідчать, що право іпотекодержателя зареєструвати право власності на предмет іпотеки на підставі положень цього підпунтку п.12.3. цього договору є безумовним, тобто підлягає реєстрації незалежно від претензій іпотекодавця, а рішення про реєстрацію права власності на предмет іпотеки може бути оскаржене іпотекодавцем в судовому порядку лише у випадку, якщо він доведе, що повністю виконав основне зобов`язання (підпункт 12.3.1 пункту 12.3 договору).
Сторони у справі не оспорюють той факт, що право вимоги за кредитним договором від 18 грудня 2017 року № 0307/1207/71-619 та договором іпотеки від 18 грудня 2017 року № 0307/1207/71-619-Z-1 перейшло до ТОВ "Кредитні ініціативи".
Згідно з частиною першою статті 1 Закону № 898-IV іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до статті 33 Закону № 898-IV у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, передбачених статтею 12 вказаного Закону.
Згідно з частиною першою статті 35 Закону № 898-IV у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.
Відповідно до статті 37 Закону № 898-IV (у редакції, чинній на час укладення договору іпотеки) іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки.
Із внесенням змін до цієї норми згідно із Законом України від 25 грудня 2008 року № 800-VI "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва" (далі - Закон № 800-VI) положення статті 37 Закону № 898-IV передбачають, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.