Постанова
Іменем України
09 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 303/5262/19
провадження № 61-7339св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - приватний нотаріус Мукачівського міського нотаріального округу Переста Яна Олександрівна,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 13 березня 2020 року у складі судді Монич В. О. та постанову Закарпатського апеляційного суду від 16 грудня 2020 року у складі колегії суддів: Собослой Г. Г., Кондор Р.Ю., Готра Т. Ю.,
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2, третя особа - приватний нотаріус Мукачівського міського нотаріального округу Переста Я. О. про скасування державної реєстрації.
Позов мотивований тим, що 20 липня 2007 року між ОСОБА_1 та Акціонерним комерційним банком "Форум" (далі - АКБ "Форум"), який у подальшому перейменований у Публічне акціонерне товариство "Банк Форум" (далі - ПАТ "Банк Форум") укладений кредитний договір № 0153/07/26-N, згідно якого позивач отримав кредит для купівлі квартири в сумі 43 000,00 дол. США, терміном по 19 липня 2032 року. 20 липня 2007 року для забезпечення повного та своєчасного виконання позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором, між позивачем та банком укладений іпотечний договір № 0153/07/26-N, предметом якого є нерухоме майно, а саме: кв. АДРЕСА_1, загальною площею 59,5 кв. м, вартістю 273 500,00 грн, посвідченого приватним нотаріусом Мукачівського міського нотаріального округу Ришкович О. В.
04 березня 2015 року Мукачівським міськрайонним судом Закарпатської області ухвалене заочне рішення у справі № 303/7251/14-ц, яким стягнуто з позивача на користь ПАТ "Банк Форум" заборгованість по вищезазначеному кредитному договору в сумі 374 918,86 грн.
24 липня 2015 року позивач на виконання цього рішення сплатив банку заборгованість по кредитному договору у повному обсязі, зокрема в сумі 374 918,86 грн, які перераховані на рахунок міського відділу Державної виконавчої служби Мукачівського міськрайонного управління юстиції (далі - МВ ДВС Мукачівського МУЮ). 28 липня 2015 року старшим державним виконавцем МВ ДВС Мукачівського МУЮ Ярошевським Д. А. винесена постанова про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1, якою припинено чинність арешту майна боржника ОСОБА_1 та скасовано інші заходи примусового виконання рішення суду.
01 серпня 2018 року позивач отримав повідомлення в якому зазначено, що між ПАТ "Банк Форум" та ОСОБА_2 укладений договір № 1247-Ф про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 25 липня 2018 року за кредитним та іпотечним договорами № 0153/07/26-N від 20 липня 2007 року. 28 липня 2018 року від нового іпотекодержателя ОСОБА_2 надійшла письмова вимога про усунення порушення у виконанні зобов`язання та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки, в якій відповідач ОСОБА_2 попередив позивача, що в разі несплати ним заборгованості в сумі 19 770,60 дол. США протягом 30 днів ним буде прийнято рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору іпотеки, тобто предмет іпотеки - кв. АДРЕСА_1 буде відчужена на підставі іпотечного застереження, яке міститься у іпотечному договорі.
20 вересня 2018 року Мукачівським міськрайонним судом Закарпатської області прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 303/5411/18 за позовною заявою ОСОБА_1 до ПАТ "Банк Форум", ОСОБА_2, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Мукачівського міського нотаріального округу Ришкович О. В., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кондра Л. В., Мукачівський міський відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області про захист прав споживача та припинення договорів іпотеки.
05 жовтня 2018 року ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області у справі № 303/5411/18 накладено арешт на кв. АДРЕСА_1 . Того ж дня позивач, як власник предмету іпотеки, подав Державному реєстратору речових прав на нерухоме майно центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Мукачівської міської ради Мангуру Р. В. заяву про реєстрацію заборони вчинення реєстраційних дій щодо квартири. Ця заява внесена в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень за реєстраційним номером 30483751. З часу реєстрації поданої заяви, зокрема 05 жовтня 2018 року в 11 год 29 хв 07 с, на предмет іпотеки, накладена заборона вчинення реєстраційних дій.
10 жовтня 2018 року в 19 год 24 хв 34 с новий іпотекодержатель ОСОБА_2 подав третій особі - приватному нотаріусу Мукачівського міського нотаріального округу Переста Я. О. заяву про реєстрацію за ним предмета іпотеки на підставі іпотечного застереження, яке міститься в іпотечному договорі.
13 жовтня 2018 року нотаріус Переста Я. О. прийняла рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 43484933 від 13 жовтня 2018 року та зареєструвала за ОСОБА_2 право власності на предмет іпотеки, зокрема, кв. АДРЕСА_1 .
Позивач вважав, що реєстрація права власності предмета іпотеки за відповідачем - іпотекодержателем ОСОБА_2 є незаконною, оскільки проведена з грубими порушеннями діючого законодавства України, а саме:
письмова вимога про усунення порушення у виконанні зобов`язання та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки, направлені ОСОБА_1 з порушенням вимог частини четвертої статті 16 Закону України "Про споживче кредитування". Вказав, що відповідач повинен був надати строк на усунення порушення у зобов`язанні, який складає не 30, а 60 календарних днів з дня одержання повідомлення про таку вимогу, тобто до 27 жовтня 2018 року. Тобто відповідач достроково, у період досудового врегулювання спору, набув право власності на предмет іпотеки, що є незаконним;
на час здійснення реєстрації права власності за ОСОБА_2, предмет іпотеки перебував під арештом та забороною вчинення щодо нього реєстраційних дій (05 жовтня 2018 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень зареєстрована заява позивача про заборону вчинення реєстраційних дій щодо спірного майна, ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 05 жовтня 2018 року у справі № 303/5411/18 накладено арешт на спірне нерухоме майно);
на момент здійснення реєстрації права власності предмета іпотеки за ОСОБА_2 грошова оцінка квартири проведена з порушенням законодавства України. Зазначив, що статтею 37 Закону України "Про іпотеку" та пунктом 6.3 іпотечного договору прямо визначена необхідність саме при передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки встановити вартість предмету іпотеки на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності. Звіт ФОП ОСОБА_3 про оцінку майна не встановлює дійсної ринкової власності предмета іпотеки та здійснений з метою оподаткування та нарахування і сплати інших обов`язкових платежів шляхом застосування порівняльного методичного підходу без особистого ознайомлення оцінювача з об`єктом оцінки шляхом доступу до нього);
приватний нотаріус Переста Я. О. відчужила предмет іпотеки без згоди власника та під час дії Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті";
приватний нотаріус Переста Я. О. здійснила реєстрацію права власності на предмет іпотеки за ОСОБА_2 без вчинення нотаріальної дії.
Також позивач вказав, що заочним рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 19 жовтня 2016 року у справі № 303/5404/16-ц стягнута з ОСОБА_1 на корить ПАТ "Банк Форум" заборгованість у сумі 16 827,79 дол. США та 5 202,91 грн. Ця кредитна заборгованість була відступлена ПАТ "Банк Форум" правонаступнику ОСОБА_2 . На підставі іпотечного договору № 0153/07/26-N, предметом якого було спірне майно та договору про відступлення прав за іпотечним договором № 0153/07/26-N, ОСОБА_2 набув право власності не предмет іпотеки. 22 жовтня 2019 року Закарпатським апеляційним судом скасовано заочне рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 19 жовтня 2016 року. Вказана обставина, на думку позивача, є додатковою підставою для скасування державної реєстрації предмету іпотеки за відповідачем.
З урахуванням уточнених позовних вимог просив:
скасувати рішення приватного нотаріуса Мукачівського міського нотаріального округу Закарпатської області Переста Я. О. про державну реєстрацію за ОСОБА_2 прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 43484933 від 13 жовтня 2018 року та припинити право власності ОСОБА_2 на об`єкт нерухомого майна - кв. АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1666796222221104;
поновити право власності ОСОБА_1 на кв. АДРЕСА_1 шляхом зміни запису про державну реєстрацію права власності з ОСОБА_2 на ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири з розстрочкою платежу від 20 липня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Мукачівського міського нотаріального округу Ришкович О. В. та зареєстрованого в реєстрі за №4173.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 18 червня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Скасоване рішення приватного нотаріуса Мукачівського міського нотаріального округу Закарпатської області Переста Я. О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 43484933 від 13 жовтня 2018 року, 13:29:13 та припинено право власності ОСОБА_2 на об`єкт нерухомого майна - кв. АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1666796221104.
Поновлено право власності ОСОБА_1 на кв. АДРЕСА_1 шляхом зміни запису про державну реєстрацію права власності з ОСОБА_2 на ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири з розстрочкою платежу від 20 липня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Мукачівського міського нотаріального округу Ришкович О. В. та зареєстрованого в реєстрі за № 4173.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що спірне нерухоме майно відповідає вимогам Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" (спірна квартира знаходиться в іпотеці банку та виступає забезпеченням виконання зобов`язань ОСОБА_1 за споживчим кредитом, отриманим у іноземній валюті у банку - резидента України для купівлі вказаної квартири; зазначена квартира використовується як місце постійного проживання позичальника та членів його сім`ї, в складі якої знаходяться двоє неповнолітніх дітей, доказом чого є довідка, яка наявна в матеріалах справи про зареєстрованих осіб у даній квартирі; у позичальника ОСОБА_1 у власності відсутнє інше нерухоме житлове приміщення; загальна площа нерухомого житлового майна - зазначеної квартири становить 59,5 кв. м що не перевищує встановлених законом 140 кв. м). 13 жовтня 2018 року нотаріус Переста Я. О., без згоди власника вказаної квартири ОСОБА_1 прийняла рішення про перереєстрацію даної квартири з іпотекодавця ОСОБА_1 на іпотекодержателя ОСОБА_2, чим порушила вимоги пункту 1 Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті". Суд першої інстанції також зазначив, що нотаріус Переста Я. О. не вчиняла нотаріальної дії щодо нерухомого майна, а лише зареєструвала предмет іпотеки за іпотекодержателем ОСОБА_2, чим порушила вимоги частини п`ятої статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Короткий зміст судових рішень суду апеляційної інстанції
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 16 грудня 2020 рокуапеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення. Рішення Мукачівського міськрайонного суду від 13 березня 2020 року залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції погодився з рішенням суду першої про задоволення позовних вимог та зазначив, що підставою набуття в позасудовому порядку права власності на предмет іпотеки іпотекодержателем ОСОБА_2 було рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 19 жовтня 2016 року, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Банк Форум" заборгованості у сумі 16 827,79 дол. США та 5 202,91 грн, яке у подальшому скасовано постановою Закарпатського апеляційного суду від 22 жовтня 2019 року та відмовлено у позові ПАТ "Банк Форум" у стягненні цих коштів. На момент ухвалення судом першої інстанції оскаржуваного рішення кредитна заборгованість ОСОБА_1 перед відповідачем була відсутня, заборгованість за рішенням суду від 04 березня 2015 року позивачем була погашена, тому іпотека є припиненою у зв`язку з припиненням основного зобов`язання і тим самим припинився договір іпотеки від 20 липня 2017 року у відповідності до статті 17 Закону України "Про іпотеку". 05 2018 року ОСОБА_1 як власник предмета іпотеки згідно ухвали суду від 05 жовтня 2018 року про накладення арешту на спірну квартиру подав заяву про заборону вчинення реєстраційних дій, яка зареєстрована 05 жовтня 2018 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і нотаріус не вправі був вчиняти реєстраційні дії щодо квартири станом на 13 жовтня 2018 року.
Доводи апеляційної скарги про те, що належним способом захисту права або інтересу позивача у такому разі є не скасування рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав, а скасування запису про проведену державну реєстрацію права власності, колегія суддів відхилила, оскільки з врахуванням внесених змін до статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" суд першої інстанції ефективно захистив порушене право позивача та правильно застосував норми матеріального права.
Додатковим рішенням Закарпатського апеляційного суду від 26 березня 2021 року доповнено рішення Мукачівського міськрайонного суду від 13 березня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Мукачівського міського нотаріального округу Переста Я. О. про скасування державної реєстрації.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати (судовий збір) у розмірі 1 536,80 грн.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У квітні 2021 року ОСОБА_2 подав касаційну скаргу, у якій просить рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 13 березня 2020 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 16 грудня 2020 року скасувати, у задоволенні позову відмовити, вирішити питання про розподіл судових витрат.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди не врахували правові висновки Великої Палата Верховного Суду та Верховного Суду. Суди не звернули уваги, що вимога про скасування рішення приватного нотаріуса є неправильно обраним способом захисту права. Скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, а позивачем не ставилося питання про припинення речового права відповідача. Друга вимога позивача не ґрунтується на законі, не відповідає пункту 3 частини 3 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Вказує, що подання документів приватному нотаріусу Мукачівського міського нотаріального округу Переста Я. О. для державної реєстрації права власності на нерухоме майно за іпотекодержателем відповідало вимогам статей 9 і 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", що визначає приватних нотаріусів як державних реєстраторів, які мають повноваження суб`єктів державної реєстрації прав, у тому числі прийняття рішення про державну реєстрації права власності на нерухоме майно за іпотекодержателем. Державний реєстратор не наділений повноваженнями в межах частини першої статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" на відмову у державній реєстрації згідно територіальності.
Висновок суду апеляційної інстанції про те, що у зв`язку зі сплатою ОСОБА_1 заборгованості по кредитному договору у повному обсязі за рішенням суду від 04 березня 2015 року, має місце припинення основного зобов`язання та припинення іпотеки, не відповідає закону та судовій практиці, відповідно до якої судове рішення про стягнення з боржника заборгованості за кредитним договором не є підставою для припинення грошового зобов`язання і іпотеки та не позбавляє права звернути стягнення на предмет іпотеки. Зазначає, що до суду первісний кредитор звернувся 16 жовтня 2014 року, а часткове виконання основного зобов`язання відбулося 05 серпня 2015 року, відповідальність за частиною другою статті 625 ЦК України входить до основного зобов`язання боржника, що підтверджує відсутність підстав для ствердження судом про припинення іпотеки та її обтяження сплатою ОСОБА_1 боргу на виконання рішення сулу від 04 березня 2015 року.
Суди не врахували, що наявність ухвали про арешт не є підставою для скасування рішення та запису або відмови у державній реєстрації прав, а наявність заяви власника про заборону вчинення реєстраційних дій не є підставою для скасування прийнятого рішення та запису, оскільки така заборона є зловживанням процесуальним правом. Зазначає, що станом на 10 жовтня 2018 року та 13 жовтня 2018 року про існування вказаної ухвали не було відомо ні ОСОБА_2, ні нотаріусу, якому подані документи для державної реєстрації, оскільки ухвала Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 05 жовтня 2018 року у справі № 303/5411/18 щодо забезпечення позову була прийнята без участі сторін. Така ухвала оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень 16 жовтня 2018 року. Згідно інформаційної довідки від 10 жовтня 2018 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, будь-які заборони чи перешкоди для державної реєстрації прав були відсутні. Державна реєстрація обтяження на підставі ухвали суду від 05 жовтня 2018 року проведена 26 жовтня 2018 року.
Позиція інших учасників справи
У липні 2021 року ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу за підписом представника ОСОБА_4, в якому просить оскаржені судові рішення залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
Відзив на касаційну скаргу обґрунтований тим, що доводи касаційної скарги про те, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту не ґрунтуються на діючому законодавстві України, оскільки з урахуванням внесених змін до статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" суд першої інстанції ефективно захистив порушене право позивача та правильно застосував норми матеріального права. Посилання відповідача у касаційній скарзі, що позивачем не ставилося питання про припинення речового права відповідача на предмет іпотеки не відповідає змісту позовної заяви і клопотанню представника позивача, які містяться у матеріалах справи. Вказує, що є правильним висновок суду апеляційної інстанції про те, що після виконання основного зобов`язання шляхом погашення кредитної заборгованості 24 липня 2015 року у розмірі 374 918,86 грн, визначеної рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 04 березня 2015 року у справі № 303/7251/14-ц, зобов`язання за договором іпотеки припинилося, в результаті чого припинився і договір іпотеки від 20 липня 2007 року, укладений між банком та позивачем. Посилання відповідача на постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 вересня 2018 року у справі № 921/107/15 та від 04 червня 2019 року у справі № 916/190/18 є помилковими, оскільки в цих рішеннях йдеться про наявність судового рішення про стягнення заборгованості без їх реального виконання, в той час як у даній справі рішення суду виконано у повному обсязі ще 24 липня 2015 року. Згідно висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 26 вересня 2018 року у справі № 308/8454/16-ц у ЦПК України не передбачено можливості накладення арешту за заявою особи на майно, яке їй належить на праві власності. Вказує, що відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 05 червня 2018 року у справі № 543/730/14-ц не перебування на момент укладення спірних договорів на виконанні органів державної виконавчої та реєстраційної служб ухвали суду про забезпечення позову, не має правового значення, оскільки за змістом статті 153 ЦПК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, ухвала про забезпечення позову виконується негайно, а її оскарження не зупиняє виконання та не перешкоджає подальшому розгляду справи. Зазначає, що приватний нотаріус Переста Я. О., 13 жовтня 2018 року здійснила реєстрацію права власності предмету іпотеки за відповідачем ОСОБА_2 при наявності заборони вчинення реєстраційних дій, внесеної до бази даних заяв, строк дії якої закінчувався лише 15 жовтня 2018 року. Посилання відповідача на відсутність записів про заборону вчинення реєстраційних дій у наданих ним інформаційних довідках є помилковим, оскільки вказана заява власника передбачає тимчасову заборону вчинення реєстраційних дій і вноситься до бази даних заяв, яку приватний нотаріус як реєстратор зобов`язаний перевірити під час вчинення реєстраційних дій і в разі наявності такої заборони утриматися від вчинення реєстраційних дій до спливу дії заяви власника, а саме до закінчення 10-ти денного терміну з дати її реєстрації.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 18 травня 2021 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
Після усунення недоліків, ухвалою Верховного Суду від 01 липня 2021 року поновлено ОСОБА_2 строк на касаційне оскарження, відкрито касаційне провадження та витребувано справу з суду першої інстанції.
У липні 2021 року матеріали цивільної справи № 303/5262/19 надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 06 квітня 2022 року справу №303/5262/19 призначено до судового розгляду.
Ухвалою Верховного Суду від 27 квітня 2022 року касаційне провадження у справі № 303/5262/19 зупинено до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 199/8324/19.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 22 грудня 2021 року справу № 199/8324/19 прийнято для продовження розгляду та призначено до розгляду на 25 січня 2022 року. В останнє розгляд справи було перенесено на 22 лютого 2022 року.
Ухвалою Верховного Суду від 31 серпня 2022 року поновлено касаційне провадження у справі № 303/5262/19.
Ухвалою Верховного Суду від 23 листопада 2022 року зупинено касаційне провадження у справі № 303/5262/19 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 759/5454/19 (провадження № 14-81цс22).
Ухвалою Верховного Суду від 09 серпня 2023 року поновлено касаційне провадження у справі № 303/5262/19.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 01 липня 2021 рокузазначено, що касаційна скарга містить передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави для відкриття касаційного провадження (суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 07 квітня 2020 року у справі № 904/3657/18, від 04 вересня 2018 року у справі № 915/127/18, від 20 листопада 2019 року у справі № 802/1340/18-а, від 01 квітня 2020 року у справі № 520/13067/17, від 18 вересня 2018 року у справі № 921/107/15-г/16, від 04 червня 2019 року у справі № 916/190/18, від 06 лютого 2018 року у справі № 753/15633/15-ц, від 21 лютого 2018 року у справі № 338/1879/15-ц, від 21 лютого 2018 року у справі № 759/13827/15, від 21 лютого 2018 року у справі № 756/1184/15-ц, від 04 квітня 2018 року у справі № 539/1937/16-ц, від 26 червня 2018 року у справі № 569/15197/16-ц, від 25 вересня 2019 року у справі № 201/14367/15-ц, від 29 січня 2020 року у справі № 196/1311/17, від 18 березня 2020 року у справі № 756/6298/15-ц, від 02 квітня 2020 року у справі № 159/4848/15-ц, від 19 червня 2019 року у справі № 646/14523/15-ц, від 19 червня 2019 року у справі № 703/2718/19, від 05 липня 2019 року у справі № 905/600/18, від 21 березня 2018 року у справі № 760/14438/15-ц, від 15 січня 2020 року у справі № 145/1330/17, від 04 грудня 2019 року у справі № 826/5500/18, від 18 грудня 2019 року у справі № 9901/519/19, від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16, від 28 жовтня 2020 року у справі № 910/10963/19, від 18 листопада 2020 року у справі № 154/883/19, від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц, від 26 вересня 2018 року у справі № 308/8454/16-ц та у постановах Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року у справі № 6-1206цс15, від 21 вересня 2016 року у справі № 6-2631цс15, від 01 лютого 2017 року у справі № 175/1274/15-ц, від 18 січня 2017 року у справі № 6-2552цс16, від 19 жовтня 2016 року у справі № 6-2129цс16 та судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 ЦПК України).