Постанова
Іменем України
07 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 760/19434/22
провадження № 61-8999св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Русинчука М. М.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1,
заінтересована особа - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 15 лютого 2023 року в складі судді Шереметьєвої Л. А. та на постанову Київського апеляційного суду від 11 травня 2023 року в складі колегії суддів Ратнікової В. М., Борисової О. В., Левенця Б. Б.,
Історія справи
Короткий зміст вимог заяви
26 грудня 2022 року ОСОБА_1 звернулась з заявою про видачу обмежувального припису.
Заяву мотивувала тим, що з 15 серпня 2014 року перебуває з ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбу, від якого мають малолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказує, що між сторонами фактично припинені шлюбні відносини з 14 березня 2022 року, коли ОСОБА_2 був призначений на службу у Чопський прикордонний загін, і з зазначеного часу вони проживають окремо, не ведуть спільного господарства.
Заявниця з дочкою проживала за адресою АДРЕСА_1, проте, у зв`язку з введенням воєнного стану вона тимчасово проживає з дитиною у Київській області, Білоцерківський р-н, с. Ріжки.
Посилається на те, що ОСОБА_2 зловживав алкоголем і в стані алкогольного сп`яніння поводив себе протиправно, неодноразово використовував нецензурну лексику до неї, виганяв з квартири, усіляко провокував сварку в присутності малолітньої дитини.
Після прийняття нею рішення розлучитися, ОСОБА_2 намагався налагодити стосунки з заявницею, проте, згодом знову почав ображати заявницю, принижувати, насміхатися, погрожувати життю та здоров`ю, адже ОСОБА_2 перебуває на службі у Чопському прикордонному загоні та має доступ до зброї.
04 жовтня 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу, і після цього ОСОБА_2 став поводити себе набагато гірше: втручатися у її приватне життя, переслідувати та звинувачувати у крадіжці речей з їх спільної квартири.
Вважає, що таким чином ОСОБА_2 систематично вчиняє психологічне насильство стосовно ОСОБА_1, яке полягає в принизливих систематичних образах та погрозах її життю та здоров`ю.
На підтвердження зазначених обставин заявниця надала суду роздруківку електронного листування з ОСОБА_2 за допомогою різних месенджерів, копії листів її звернень з приводу поведінки ОСОБА_2 до командира військової частини, де він проходить службу, та в поліцію. Психологічне насильство щодо неї не припиняється.
Стверджує, що з вини ОСОБА_2 у неї погіршилося здоров`я, оскільки тривалий час позбавлена нормальних життєвих зв`язків, що впливає на її емоційний стан.
За таких обставин ОСОБА_1 просила видати обмежувальний припис щодо ОСОБА_2 строком на 6 (шість) місяців у вигляді тимчасового обмеження його прав, з покладанням на нього наступних обов`язків: заборонити переслідувати ОСОБА_1 та заборонити в будь-який спосіб спілкуватися, вести листування, телефонні переговори з ОСОБА_1, або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням від 15 лютого 2023 року Солом`янський районний суд міста Києва заяву ОСОБА_1 задовольнив; видав обмежувальний припис щодо ОСОБА_2 строком на 3 (три) місяці у вигляді тимчасового обмеження його прав з покладанням на нього наступних обов`язків:
- заборонити переслідувати ОСОБА_1 ;
- заборонити в будь-який спосіб спілкуватися, вести листування, телефонні переговори з ОСОБА_1 або контактувати з нею через інші засобизв`язку особисто і через третіх осіб.
Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що ОСОБА_1 як жертва домашнього насильства з урахуванням та оцінкою наявних ризиків потребує захисту в порядку, передбаченому Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", оскільки надані суду докази підтверджують факти систематичного вчинення щодо ОСОБА_1 психологічного насильства з боку чоловіка, їх тривалий характер, існування високого ризику вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства.
При цьому наявність тривалого конфлікту та непорозумінь між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є очевидним, тому суд дійшов висновку про те, що заявниця довела ризики, які можуть настати у разі незастосування щодо заінтересованої особи обмежувального припису.
Постановою від 11 травня 2023 року Київський апеляційний суд апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишив без задоволення; рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 15 лютого 2023 року - без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, додатково зазначив, що безпідставними є доводи апеляційної скарги, що ОСОБА_2 відповідно до службової характеристики від 23 вересня 2021 року за місцем роботи характеризується позитивно, адже зазначені в ній обставини характеризують поведінку ОСОБА_2 на роботі та його ставлення до своїх службових обов`язків, тоді як предметом розгляду в цій справі є ставлення ОСОБА_2 до своєї дружини ОСОБА_1 .
Аргументи учасників справи
У червні 2023 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 15 лютого 2023 року та на постанову Київського апеляційного суду від 11 травня 2023 року, просив їх скасувати як такі, що прийняті з порушенням норм процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні заяви.
Касаційну скаргу мотивував тим, що:
суди першої та апеляційної інстанцій за відсутності в матеріалах справи належних, достатніх та допустимих доказів помилково зробили висновок про існування підстав для видачі обмежувального припису стосовно ОСОБА_2 та встановлення йому заходів тимчасового обмеження. Заявниця не надала суду належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення стосовно неї домашнього насильства та ставить за мету заборонити йому спілкуватися з його дочкою;
надані суду електронні докази роздруківки листування за допомогою різних месенджерів не свідчать про вчинення заінтересованою особою психологічного насильства, адже такі докази є неналежними.
24 липня 2023 року від ОСОБА_1 та її представника адвоката Савчака Я. О. до Верховного Суду надійшли відзиви на касаційну скаргу ОСОБА_2, у яких вони просять касаційну скаргу залишити без задоволення, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржених судових рішень. Вказують, що аргументи касаційної скарги є безпідставними та необґрунтованими, зводяться до переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
Рух справи
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 19 червня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_2 передано на розгляд судді-доповідачеві Антоненко Н. О.
Ухвалою від 03 липня 2023 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою; витребував з районного суду матеріали справи № 760/19434/22; надав учасникам справи строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.
28 липня 2023 року матеріали справи № 760/19434/22 надійшли до Верховного Суду та передані судді-доповідачеві Антоненко Н. О.
Межі та підстави касаційного перегляду
При перегляді в касаційному порядку судових рішень суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі 03 липня 2023 року Верховний Суд зазначив, що касаційна скарга містить підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України. Зазначає, що суди при вирішенні справи не застосували висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 29 серпня 2019 року в справі № 640/23804/18, від 02 вересня 2020 року в справі № 635/4854/19-ц, від 27 жовтня 2022 року в справі № 761/44111/21, від 30 жовтня 2019 року в справі № 711/9146/16-ц, від 07 липня 2021 року в справі № 587/2051/18.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що з 15 серпня 2014 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебувають у зареєстрованому шлюбі, від якого у них ІНФОРМАЦІЯ_4 народилася дочка ОСОБА_4 . Після припинення шлюбних стосунків у лютому 2022 року ОСОБА_1 разом з дочкою проживає окремо від ОСОБА_2 .
Відповідно до наданих ОСОБА_1 електронних доказів роздруківок електронного листування сторін за допомогою месенджера "Telegram" суди встановили, що між нею та ОСОБА_2 постійно виникають конфліктні ситуації, чоловік надсилає їй повідомлення образливого характеру та погрози.
Позиція Верховного Суду
У частині першій та другій статті 2 ЦПК Українизакріплено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з пунктами 1, 3 частини першої статті 350-2 ЦПК України заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства, або її представником - у випадках, визначених Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", батьками та іншими законними представниками дитини, родичами дитини (баба, дід, повнолітні брат, сестра), мачухою або вітчимом дитини, а також органом опіки та піклування в інтересах дитини, яка постраждала від домашнього насильства, - у випадках, визначених Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству".