1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2023 року

м. Київ

справа № 580/9339/21

адміністративне провадження № К/990/14103/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Соколова В.М.,

суддів: Єресько Л.О., Білак М.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції адміністративну справу № 580/9339/21

за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1, в інтересах якого діє Дяченко Олексій Володимирович на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2022 року (суддя - Руденко А.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2022 року (головуючий суддя - Костюк Л.О., судді: Бужак Н.П., Кобаль М.І.)

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

1. ОСОБА_1 (позивач) звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (відповідач) у якому просив:

- визнати протиправними дії відповідача щодо застосування грудня 2015 року, як місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення за період з 28 квітня 2016 року по 28 лютого 2018 року;

- зобов`язати відповідача здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 28 квітня 2016 року по 28 лютого 2018 року, включно, із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця), для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року в сумі 71 912,14 грн із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 "Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44 (Порядок №44), з урахуванням раніше виплачених сум;

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації його грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 16 травня 2019 року, включно, у фіксованому розмірі 3 856,88 грн в місяць відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 (далі - Порядок №1078);

- зобов`язати відповідача нарахувати і виплатити щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення 3 856,88 грн за період з 01 березня 2018 року по 16 травня 2019 року, включно, у сумі загальній 55 986,97 грн, відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку №44, з урахуванням раніше виплачених сум.

2. На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що з 16 вересня 2016 року до 16 травня 2019 року проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 . Стверджував, що відповідач на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2020 року у справі №580/1876/20 (залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2021 року) здійснив йому нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 28 квітня 2016 року по 28 лютого 2018 року, однак невірно визначив базовий місяць при нарахуванні цієї індексації. Позивач вважає, що відповідач мав застосовувати для обрахунку базовий місяць - січень 2008 року, а не грудень 2015 року. На думку позивача, такі дії відповідача призвели до виплати грошового забезпечення не в повному розмірі. У зв`язку з цим, просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Установлені судами попередніх інстанцій обставини

3. Позивач у період з 28 квітня 2016 року по 16 травня 2019 року проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .

4. Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 16 травня 2019 року №104 та наказом №16 (по особовому складу) ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас за підпунктом "б" пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" та, цього ж числа, виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .

5. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2020 року в справі № 580/1876/20 визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 28 квітня 2016 року по 30 листопада 2018 року; зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 28 квітня 2016 року по 30 листопада 2018 року.

6. Указане рішення у справі № 580/1876/20 постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2021 року - залишено без змін.

7. Відповідач виплатив позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 28 квітня 2016 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням "базового місяця" - грудень 2015 року.

8. Не погоджуючись з тим, що відповідач застосував під час нарахування та виплати індексації грошового забезпечення базовий місяць - грудень 2015 року, замість - січень 2008 року, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

9. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2022 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2022 року, у задоволені позову ОСОБА_1 відмовлено.

10. Відмовляючи у задоволені позову за період з 28 квітня 2016 року по 28 лютого 2018 року, суд першої інстанції, із висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що правових підстав для обчислення індексу споживчих цін із застосуванням січня 2008 року не має, оскільки таке поняття як "базовий місяць" для розрахунку індексації в чинній редакції Порядку №1078 було відсутнє. Таким чином суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що його застосування до спірних правовідносин, які виникли після 15 грудня 2015 року, безпідставне, адже діяв інший механізм визначення та обрахунку індексації.

11. Поряд з цим, суди обох інстанцій дійшли висновку про відсутність підстав для задоволення вимог позивача в частині зобов`язання відповідача нарахувати і виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 16 травня 2019 року, в тому числі, щомісячної фіксованої індексації грошового забезпечення у розмірі 55 986, 97 грн відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, оскільки, на думку судів, вказана вимога є похідною і пов`язана з вимогою про нарахування і виплату індексації грошового забезпечення із застосуванням, того ж, січня 2008 року, як базового.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції. Позиція інших учасників справи

12. Не погодившись із таким рішеннями судів попередніх інстанції ОСОБА_1, в інтересах якого діє представник Дяченко О.В., подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2022 року та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог повністю.

13. Касаційна скарга подана на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, з посиланням у касаційній скарзі на те, що в оскаржуваних судових рішеннях суди попередніх інстанцій застосували норми матеріального права, а саме: пункти 5, 102 Порядку №1078 - без урахування висновку, викладеного у постановах Верховного Суду від 26 січня 2022 року у справі №400/1118/21 та від 20 квітня 2022 року у справі №420/3593/20 (щодо застосування січня 2008 року як базового місяця для нарахування індексації у період до 28 лютого 2018 року); положення абзаців 3, 4, пункту 5 Порядку № 1078 без урахування висновку Верховного Суду щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладеного у постанові від 23 березня 2023 року у справі № 400/3826/21 (щодо розрахунку та виплати індексації-різниці в період з 01 березня 2018 року по дату звільнення військовослужбовця).

14. Касаційна скарга, як указує скаржник, стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики, позаяк: при застосуванні базовим місяцем січня 2016 року сума індексації менша в 19 раз за суму коли розрахунок здійснюється на підставі - січня 2008 року, як базового; позивач позбавлений можливості спростувати обставини встановлені в оскаржуваних рішеннях подавши нову позовну заяву, щоб не було тотожності в спорах; справа має виняткове значення для сторін справи та всіх військовослужбовців.

15. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Соколова В.М., суддів Калашнікової О.В., Єресько Л.О. ухвалою від 08 червня 2023 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

16. Правом подати відзив на касаційну скаргу відповідач не скористався, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку.

17. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 серпня 2023 року, який здійснено на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 11 серпня 2023 року № 1337/0/78-23 у зв`язку з звільненням судді Калашнікової О.В., яка входить до складу колегії суддів у цій справі та з метою дотримання строків розгляду справи, визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Соколов В.М., судді Єресько Л.О., Білак М.В.

18. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Соколова В.М. від 14 серпня 2023 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.

Позиція Верховного Суду

Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи

19. За правилами частин першої та другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. При цьому, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

20. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, виходить із такого.

21. Спір у цій справі виник у зв`язку із тим, що військова частина у період з 28 квітня 2016 року по 28 лютого 2018 року нарахувала та виплатила позивачу (військовослужбовцю) індексацію грошового забезпечення, із застосуванням місяця - грудня 2015 року, а не січня 2008 року (як початкового для обчислення індексу споживчих цін) та не нарахувала та не виплатила за період після 01 березня 2018 року по 16 травня 2019 року (день звільнення) індексації-різниці відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078.

22. Касаційне провадження у цій справі відкрите на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, відповідно до якого підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

23. Згідно із доводами касаційної скарги в оскаржуваних судових рішеннях суди попередніх інстанцій застосували пункти 5, 102 Порядку № 1078 без урахування висновку Верховного Суду щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладеного у справах №400/1118/21, №420/3593/20, №420/11625/21 та № 400/3826/21.

24. Надаючи оцінку вказаним доводам, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд зазначає, наступне.

25. Спеціальним законом, який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі є Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-XII, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

26. Відповідно до частин першої та другої статті 9 Закону № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

27. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

28. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону № 2011-XII).

29. Згідно зі статтею 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05 жовтня 2000 року № 2017-III (далі - Закон № 2017-III) з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

30. Відповідно до статті 19 цього ж Закону № 2017-III державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

31. Конституційний Суд України у Рішенні від 15 жовтня 2013 року № 9-рп/2013 наголосив, що винагорода за виконану працівником роботу є джерелом його існування та має забезпечувати для нього достатній, гідний життєвий рівень. Це визначає обов`язок держави створювати належні умови для реалізації громадянами права на працю, оптимізації балансу інтересів сторін трудових відносин, зокрема, шляхом державного регулювання оплати праці. Держава передбачає заходи, спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати, тобто грошової винагороди за виконану роботу як еквівалента вартості споживчих товарів і послуг. Згідно з положеннями частини шостої статті 95 КЗпП України, статей 33, 34 Закону України "Про оплату праці" такими заходами є індексація заробітної плати та компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати.

32. На підставі аналізу наведених положень законодавства Конституційний Суд України дійшов висновку, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер. Як складові належної працівникові заробітної плати ці кошти спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

33. Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03 липня 1991 року № 1282-XII (далі - Закон № 1282-XII, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

34. Відповідно до статті 1 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

35. Згідно з положеннями статті 2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

36. Відповідно до статті 4 Закону № 1282-XII (у редакції Закону № 911-VIII від 24 грудня 2015 року, що діє з 01 січня 2016 року) індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

37. Підвищення грошових доходів населення, у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін (частина четверта статті 4 Закону № 1282-XII).

38. Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України (частини друга статті 5 Закону № 1282-XII).

39. Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, що затверджений наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260 (далі - Порядок № 260), який набрав чинності 20 липня 2018 року.

40. Пункт 2 розділу І Порядку №260 у первинній редакції передбачав, що грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.

До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; премія.

До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди; допомоги.

41. На підставі наказу Міністерства оборони України від 01 червня 2020 року №180 "Про затвердження Змін до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам", який набрав чинності 30 червня 2020 року, були внесені зміни до переліку щомісячних додаткових та щомісячних одноразових видів грошового забезпечення.

Відтоді пунктом 2 розділу І Порядку №260 установлено, що до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.

Стосовно одноразових додаткових видів грошового забезпечення, то пункт 2 розділу І Порядку № 260 саме у зазначеній редакції передбачав, що до них належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту); допомоги.

42. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України (частина друга статті 6 Закону № 1282-XII).

43. Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення (надалі - Порядок № 1078).

44. Згідно з пунктом 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

45. У пункті 4 Порядку № 1078 визначено, що у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.


................
Перейти до повного тексту