ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 120/19262/21-а
адміністративне провадження № К/990/4998/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Уханенка С.А.,
суддів - Кашпур О.В., Радишевської О.Р.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області, Державної судової адміністрації України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2022 року (суддя-доповідач Капустинський М.М., судді Ватаманюк Р.В., Сапальова Т.В.),
У С Т А Н О В И В:
І. Суть спору
1. У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області (далі - ТУ ДСА України у Вінницькій області), третя особа - Державна судова адміністрація України (далі - ДСА України), у якому просив:
- визнати протиправними дії ТУ ДСА України у Вінницькій області щодо нарахування та виплати суддівської винагороди судді Погребищенського районного суду Вінницької області за січень-вересень 2021 року, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 01 січня 2021 року в розмірі 2102 грн;
- зобов`язати ТУ ДСА України у Вінницькій області провести нарахування та виплату суддівської винагороди судді Погребищенського районного суду Вінницької області, починаючи з 01 січня 2021 року по 30 листопада 2021 року включно відповідно до вимог статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого на 01 січня 2021 року складає 2270 гривень, з урахуванням раніше виплачених сум та з урахуванням передбачених законом податків і обов`язкових платежів;
- допустити до негайного виконання рішення суду в частині стягнення суддівської винагороди за один місяць;
- зобов`язати ТУ ДСА України у Вінницькій області як суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у десятиденний строк звіт про виконання судового рішення.
2. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що починаючи з січня 2021 року розмір його суддівської винагороди обчислено, виходячи із спеціального розміру прожиткового мінімуму, що застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, установленого статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет на 2021 рік". Проте положеннями частин другої, третьої статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року №1402-VIII (далі - Закон №1402-VIII) передбачено інший порядок для визначення розміру прожиткового мінімуму, що застосовується під час розрахунку суддівської винагороди. Ці норми мають пріоритет і не можуть бути обмежені іншими законодавчими актами. Посилаючись на те, що під час прийняття нових законів не допускається звуження змісту та обсягу визначених Конституцією України та Законом №1402-VIII гарантій незалежності судді, а статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет 2021 рік" визначено іншу розрахункову величину, через що розмір його суддівської винагороди безпідставно зменшено, позивач просив суд позов задовольнити.
3. Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 14 квітня 2022 року задоволено клопотання ОСОБА_1 та залучено до участі у справі другого відповідача - Державну судову адміністрацію України.
4. 06 травня 2022 року на адресу Вінницького окружного адміністративного суду від позивача надійшла заява про зміну предмету позову, в якій позивач, окрім заявлених позовних вимог, просив:
- визнати протиправними дії ДСА України щодо незабезпечення ТУ ДСА України у Вінницькій області в повному обсязі в асигнуваннях на проведення видатків з виплати суддівської винагороди за період з січня по листопад 2021 року, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 1 січня 2021 року в розмірі 2102 гривні;
- зобов`язати ДСА України забезпечити ТУ ДСА України у Вінницькій області в повному обсязі в асигнуваннях на проведення видатків з виплати суддівської винагороди за період з січня по листопад 2021 року, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 1 січня 2021 року в розмірі 2270 гривень.
ІІ. Встановлені судами обставини справи
5. Указом Президента України від 07 листопада 2013 року № 620/2013 ОСОБА_1 призначено на посаду судді Погребищенського районного суду Вінницької області строком на 5 років.
6. Наказом голови Погребищенського районного суду Вінницької області від 21 листопада 2013 року №19-к "Про зарахування до штату суддів ОСОБА_1" позивача зараховано до штату суддів Погребищенського районного суду Вінницької області з 21 листопада 2013 року.
7. Іншим Указом Президента України від 07 жовтня 2019 року № 735/2019 "Про призначення суддів" ОСОБА_1 призначено суддею Погребищенського районного суду Вінницької області.
8. Наказом голови Погребищенського районного суду Вінницької області від 07 жовтня 2019 року №14-к "Про виконання повноважень судді ОСОБА_1" позивач вважається таким, що приступив до виконання обов`язків судді Погребищенського районного суду Вінницької області з 08 жовтня 2019 року.
9. Із розрахункового листа про виплату ОСОБА_1 суддівської винагороди у 2021 році встановлено, що у спірному періоді з січня 2021 року по листопад 2021 року розмір посадового окладу позивача становив 63060 гривень.
10. Виходячи з приписів, установлених статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет на 2021 рік" у період з 01 січня по 30 листопада 2021 ТУ ДСА України у Вінницькій області нарахувало та виплатило позивачу суддівську винагороду, з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 01 січня 2021 року, у розмірі 2102 грн.
11. Не погоджуючись з розміром виплаченої йому суми суддівської винагороди, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом за захистом порушеного права.
12. Предметом спору у цій справі є правильність обчислення суддівської винагороди за січень - листопад 2021 року.
ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
13. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 05 вересня 2022 року позовну заяву задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність ДСА України щодо незабезпечення ТУ ДСА України у Вінницькій області в повному обсязі бюджетними асигнуваннями для проведення видатків з виплати суддівської винагороди ОСОБА_1 за період з 1 січня 2021 року по 30 листопада 2021 року, виходячи із встановленого на 01 січня 2021 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2270 гривень. Зобов`язано ДСА України забезпечити ТУ ДСА України у Вінницькій області бюджетними асигнуваннями для здійснення видатків з виплати суддівської винагороди ОСОБА_1 за період з 1 січня 2021 року по 30 листопада 2021 року включно, нарахованої виходячи із встановленого на 01 січня 2021 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого становить 2270 гривень. Визнано протиправними дії ТУ ДСА України у Вінницькій області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 1 січня 2021 року по 30 листопада 2021 року, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, в розмірі 2102 гривні. Зобов`язано ТУ ДСА України у Вінницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суддівську винагороду за період з 1 січня 2021 року по 30 листопада 2021 року, обчисливши її розмір виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2270 гривень, врахувавши при цьому виплачені суми та із проведенням відрахування загальнообов`язкових платежів. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
13.1. Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій ТУ ДСА України у Вінницькій області щодо нарахування та виплати позивачу суддівської винагороди за період з січня 2021 року по 30 листопада 2021 року включно, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 1 січня 2021 в розмірі 2102 гривень та похідні від них вимоги про зобов`язання Територіального управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області вчинити дії для відновлення порушених прав позивача, суд першої інстанції зазначив, що розмір суддівської винагороди позивача у спірний період встановлено статтею 135 Закону № 1402-VIII, а тому позивач має право на перерахунок та виплату недоотриманих сум суддівської винагороди, яка повинна обчислюватися із урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого на 01 січня 2021 року складає 2270 гривень.
При цьому суд першої інстанції послався на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 10 листопада 2021 року у справі №400/2031/21 та від 30 листопада 2021 року у справі № 360/503/21, обставини яких є подібними до спірних правовідносин.
13.2. В частині позовних вимог, які подані до ДСА України, суд першої інстанції, посилаючись на постанову Верховного Суду від 24 вересня 2020 року у справі № 280/788/19, зазначив про їх задоволення у спосіб визнання протиправною бездіяльності (а не протиправними дій) ДСА України щодо незабезпечення ТУ ДСА України у Вінницькій області в повному обсязі бюджетними асигнуваннями на проведення видатків з виплати суддівської винагороди позивачу за період з січня по листопад 2021 року виходячи з встановленого на 01 січня 2021 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб розміром 2270 грн.
А тому, як наслідок, задоволено похідні від них вимоги про зобов`язання ДСА України вчинити дії, необхідні для відновлення порушених прав позивача у спосіб зобов`язання забезпечити ТУ ДСА України у Вінницькій області бюджетними асигнуваннями, необхідними та достатніми для проведення видатків з виплати суддівської винагороди позивачу за період з січня по листопад 2021 року включно, нарахованої виходячи з встановленого на 01 січня 2022 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого становить 2270 гривень.
14. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2022 року скасовано рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05 вересня 2022 року. Прийнято нову постанову. В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
14.1. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, зазначив, що відповідач як територіальний орган ДСА України, виконуючи функції розпорядника бюджетних коштів щодо місцевих судів в межах бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України, діяв відповідно до вимог чинного законодавства.
Станом на час розгляду даної справи, норма статті 7 Закону України "Про Державний бюджет" на 2021 рік не визнана неконституційною, тому підстави для її незастосування відповідачем відсутні.
Тому дії ДСА України та ТУ ДСА України у Вінницькій області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 за період з 01 січня 2021 року по 30 листопада 2021 року суддівської винагороди, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з січня 2021 року, у розмірі 2102 грн відповідають положенням законодавчого регулювання та є правомірними.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції, вимоги касаційної скарги та аргументи сторін
15. Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального права і порушення ним норм процесуального права, просить переглянути оскаржене судове рішення на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, скасувати його та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
16. На обґрунтування касаційної скарги позивач зазначив, що вирішуючи спір, суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми статті 135 Закону №1402-VIII, якими врегульовані питання виплати суддівської винагороди, та не врахував висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, які викладено у постановах Верховного Суду від 30 листопада 2021 року № 360/503/21 та від 10 листопада 2021 року у справі №400/2031/21. У цих справах Верховним Судом вже розглядалося питання правомірності дій органу ДСА при нарахуванні суддівської винагороди, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 01 січня 2021 року. У цих справах Верховний Суд сформулював висновок саме щодо застосування положень статті 130 Конституції України, частин другої, третьої статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік".
16.1. Також зазначає, що судом апеляційної інстанції не враховано правові позиції Конституційного Суду України стосовно гарантій незалежності суддів, висловлені у рішеннях від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) та від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України).
16.2. Позивач звернув увагу, що питання матеріального забезпечення суддів Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Зубко та інші проти України" від 26 квітня 2006 року зазначив, що неспроможність держави вчасно виплачувати суддям їх виплати є несумісною з потребою їх здатності виконувати свої професійні функції неупереджено, щоб не зазнавати тиску і впливу на поведінку; неспроможність держави гарантувати адекватну та своєчасну виплату винагороди національним суддям та невизначеність, у якій вони залишаються, порушує справедливий баланс, що має виникнути між потребами державного інтересу та необхідністю захистити права заявників на мирне володіння своїм майном.
17. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 20 лютого 2023 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 . Підставою відкриття касаційного провадження є перевірка відповідності висновків суду апеляційної інстанції на предмет урахування ним висновків Верховного Суду, сформованих у справах № 360/503/21 та № 400/2031/21 щодо застосування положень статті 130 Конституції України, частини другої, третьої статті 135 Закону №1402-VIII та статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" у подібних правовідносинах.
18. У відзивах на касаційну скаргу ДСА України та ТУ ДСА у Вінницькій області просять відмовити у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_1, рішення апеляційного суду залишити без змін. Відповідачі зазначають, що відповідно до вимог статті 148 Закону №1402-VIII засади фінансування всіх судів в Україні здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Враховуючи те, що положення статті 7 Закону України "Про Державний бюджет на 2021 рік" є чинними і неконституційними не визнавалися, ДСА та його територіальний підрозділ, виконуючи функції розпорядників бюджетних коштів, діяли відповідно до вимог чинного законодавства та в межах бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України.
V. Джерела права й акти їхнього застосування
19. За правилами частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
20. Статтею 130 Конституції України установлено, що держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
21. У преамбулі Закону № 1402-VIII зазначено, що цей Закон визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.